Проектні технології в позашкільній освіті.

XXI століття називають епохою проектної діяльності. В освітньому просторі проектна діяльність забезпечує продуктивний зв’язок теорії і практики в процесі навчання; сприяє формуванню в гуртківців життєвих компетенцій. В основі проектної діяльності лежать:

• Розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

• Уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

• Уміння самостійно конструювати свої знання;

• Уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;

• Уміння критично мислити.

Проектна діяльність – це конструктивна і продуктивна діяльність особистості, спрямована на розв’язання життєво значущої проблеми, досягнення кінцевого результату в процесі цілепокладання, планування і здійснення проекту.

При виконанні проекту у гуртківців формуються специфічні вміння та навички, а саме:

• планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

• використовувати велику кількість джерел інформації, виокремлювати та засвоювати необхідні знання з інформаційного поля;

• самостійно збирати, систематизувати і накопичувати матеріал;

• проводити дослідження (аналіз, синтез, висування гіпотези, деталізація та узагальнення);

• співставляти факти, аргументувати свою думку;

• приймати рішення;

• установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);

• створювати "кінцевий продукт" - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, журнал, сценарій, проект озеленення та ін..);

• презентувати створене перед аудиторією;

• оцінювати себе та інших (здійснювати самоаналіз успішності та результативності вирішення проблеми проекту).

Метод проекту орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин заняття до декількох тижнів, а іноді й місяців).

Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення. Навчальний процес характеризується високою інтенсивністю, навчання супроводжується підвищеним інтересом гуртківців, отримані знання відрізняються глибиною, міцністю, дієвістю.

Використання проектної технології в роботі гуртка «Юні аматори зеленої архітектури».

Завдяки проектам, що створюються і реалізуються сьогодні у СЮН, ми отримуємо результат — впевненість гуртківців у собі, адекватна оцінка власних сил та можливостей, вміння працювати у команді, правильно ставити мету, обирати шляхи її реалізації, досягати поставлених цілей. В 2013 році я разом з гуртківцями брала участь в реалізації соціальних проектів Компанії МЕТІНВЕСТ «Місто нашими руками» - «Створення тепличного комплексу на базі СЮН», «Вільна лабораторія Free Lab-Eco».

Серед освітніх та дослідницьких проектів були реалізовані наступні:

• Дослідження останнього екземпляру дубу черешчатого околиць Дубової Балки.

• Старовікові дерева дубу черешчатого парку «Веселі Терни» та заходи по їх збереженню.

• Проект створення «Тінистого саду», «Рокарію на лівому міксбордері».

Метод проектів є одним із ефективних засобів перетворення школи навчання на школу життя, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, вибору способів та шляхів.

Як керівник гуртка, при реалізації проекту, я виконую багато ролей. Являюсь не тільки організатором навчання, але і фахівцем, консультантом, керівником, а також партнером процесу навчання. В центрі роботи над проектом у нас є гуртківець, який вчиться, а не керівник гуртка, який вчить, хоча співпраця надихає, і в результаті ми маємо продуктивне взаємовигідне партнерство, мета якого - розвинути ініціативність, винахідливість, стимулювати інтерес до праці, уміння працювати за будь-якими темами. Тобто відбувається робота в тандемі, робота на позитивний результат.

В данний час, я зі своїми вихованцями працюю останні два роки над такими навчально-виховними проектами:

• практично пізнавально-дослідницький «Озеленення пришкільної території КЗШ № 97» (Додаток 5.4); «Створення тінистого саду на проблемній ділянці», «Рокарій на лівому міксбордері СЮН» (Додаток 5.4), «Вплив природних стимуляторів на вкорінення декоративно-листяних кімнатних рослин»;

• культурологічний пізнавально-дослідницький «Старовікові дерева дубу черешчатого парку «Веселі Терни» та заходи по їх збереженню»;

• індивідуальний «Юннатівський зеленбуд – вирощування посадкового матеріалу для створення живоплотів», «Вегетативне розмноження декоративних кущів різними видами живців», «Рідну землю, милий край бережи й охороняй! (моє ставлення до природи…)»;

• екологічний «Заповідання старовікових дерев дубу черешчатого парку Веселі Терни», «Визначення оцінки успішності інтродукції видів роду Catalpa Scop. В озеленення м. Кривий Ріг», «Еколого-хімічні характеристики алелопатичної активності листового опаду деревних насаджень у селітебній зоні», «Першоцвіти – під охорону!»;

• історико-краєзнавчий «Мій рідний край – Моя земля», «Останній екземпляр дубу черешчатого Дубової Балки», та інші.

Усі ці проекти побудовані на засадах реалістичного виховання, залучення учнів до природоохоронних акцій та конкурсів, метою яких є уявлення про те, чого можна досягти у навчанні і вихованні в умовах позашкільного навчального закладу. Досвід показує високу ефективність застосування проектних технологій як у навчальній, так і у дослідницькій діяльності.

В умовах активного пошуку та дослідження провідним стає випереджувальний розвиток самої дитини, формування творчої особистості, яка проектує та організовує свій час з користю для себе. Що може бути кращим для становлення особистості, ніж відчуття успіху й власної значущості від результатів своєї праці (Додаток 5.4).

Для вдалого розподілу часу на заняттях, а саме в роботі над проектами, широко використовую групову і міжгрупову форму роботи. Така форма роботи комбінується з інтерактивними технологіями, а саме використанням комп’ютерних програм по ландшафтному плануванню «Наш Сад Рубін, 9.0», «Landscape Pro» та інші. Ці форми навчальної діяльності дають гуртківцям змогу самостійно в групах працювати над тією чи іншої проблемою. Але завдання, які я ставлю перед ними, є реальними і зрозумілими для них. При плануванні таких завдань враховую вікові та творчі особливості гуртківців. А саме, у групі мають бути позиції організатора та учасника групової роботи. Дітей об׳єдную у групи за принципами різних нахилів та даю їм різні завдання.

Міжгрупова форма роботи полягає в малочисельних групах і в період отримання результатів творчо-експериментального дослідження відбувається діалог між группами, коли кожна презентує свій кінцевий результат. Головне в проведенні таких форм творчої діяльності більше слухати, ніж самому говорити, виявляти терпимість до помилок гуртківців. Діти настільки захоплюються роботою, що не помічають, як вони навчаються, створюють нове, розвивають свої практичні вміння. Навіть найпасивніші гуртківці залучаються до роботи з великим бажанням, докладають усіх зусиль, щоб не підвести своїх товаришів із команди.

Вищезазначені форми навчальної діяльності на заняттях проводжу досить часто, оскільки вони сприяють кращому творчому підходу до вирішення певних завдань, розвитку пізнавальних інтересів дітей, роблять заняття творчими та змістовнішими.

Участю в індивідуальних, групових, колективних проектах я намагаюся дати змогу реалізуватися кожній дитині. Навіть якщо в вихованця не дуже виходить практична діяльність, заохочую словами, постійно спираюся на досвід дітей і поступово поповнюю його новою інформацією.

Яскравим прикладом використання проектних технологій з використанням групової форми роботи є «Проект озеленення пришкільної території КЗШ№97» (Додаток 5.4). Робота в групах дала змогу учням школи на навчально-дослідницькій ділянці реалізувати міні – проекти: «Квіткова розсада – наш подарунок школі», «Аптекарський город», «Квіти в контейнерах і вазонах».

Ефективність занять залежить від зацікавленості, від отриманого дітьми в процесі занять емоційного задоволення, позитивного результату. Саме тому при використанні проектної технології застосовую ігрові моменти, нестандартні ситуації, елементи режисури. Пропоную учням уявити себе в ролі журналіста, художника, еколога, ґрунтознавця, ландшафтного дизайнера. Так ще раз переконую своїх вихованців у необхідності використання методу проекту у житті кожної людини, розповідаю, як і в яких професіях використовуються набуті навички. Наприклад «Заняття – ділова гра» (Додаток 5.1.1).

Для того щоб діти активно працювали, були максимально залучені до процесу побудови проектів я постійно створюю ґрунт, на якому проростуть паростки дитячої цікавості та плідної співпраці.

Це зробити нелегко, адже всі діти різні. Саме тому в моїй практиці особливе місце займає індивідуальний підхід до гуртківців. Це потрібно для того, щоб краще розкрити таланти та здібності дитини, які часто приховані, зацікавити, адже саме цікавість, прагнення, захоплення творять чудеса. Зацікавлення слугує «блоком живлення» для гуртківців, із допомогою якого виникає інтерес, а отже, і бажання творчо працювати. Працюючи над проектом, виникає інтерес до креативної діяльності, який полягає не лише у створенні творчих робіт, але й у мисленні, аналізі, логіці, відчуттях гуртківця.

В ході роботи логічним стало створення «Практикуму для учня літньої біологічної школи за напрямком «Ландшафтний дизайн» (Додаток 5.9). Заняття за створеним практикумом проводяться вже два роки поспіль під час міської літньої біологічної школи.

Практикум включає курс учбово-практичних занять за наступною послідовнітю:

• графічне зображення обєктів озеленення;

• проект використання дерев та чагарників у зелених насадженнях;

• проект використання квітково-декоративних рослин в зелених насадженнях;

• проект озеленення пришкільної ділянки.

Участь у соціальному проекті «Створення тепличного комплексу на території «СЮН» дав змогу розробити методичні рекомендації «Методика зеленого черенкування хвойних рослин» (Додаток 5.9), які посіли ІІІ місце на Всеукраїнських позашкільних педагогічних читаннях-виставці видавничої продукції з питань позашкільної освіти еколого-натуралістичного напрямку.

Базис який сформувався після реалізації проекту «Створення тепличного комплексу на території СЮН» також дав підгрунтя для проведення науково-дослідного проекту «Дія стимуляторів росту на вкорінення живців хвойних рослин» (Додаток 5.6).

Окрім вищезазначених прийомів в роботі гуртка, широко використовую в своїй діяльності – навчальну екскурсію, яка допомагає втілювати еколого-краєзнавчі проекти природоохоронного напрямку.

Екскурсія - важливе знаряддя формування особистості правдою і красою довкілля. На цьому етапі виявляється тісний зв'язок між різними навчальними предметами. Екскурсійний метод вносить пожвавлення, забезпечує зв'язок із навколишньою природою і суспільним життям, примушує гуртківців зануритись у сферу життя минулого та викликає інтерес і бажання продовжувати роботу, творити, мислити, шукати, перетворюватись на юного дослідника довкілля промислового міста, закликає до збереження флори.

Реалізувати це завдання, на мою думку, допоможе розпочатий проект «Мій рідний край – моя земля». Мета якого - ознайомити вихованців із шедеврами садово-паркової архітектури міста, особливостями його рослинного світу, та засобами збереження міського рослинного біорізноманіття, що в подальшому втілюються в науково-дослідницькі проекти.

Гуртківці, які працюють над проектами, отримують відзнаки за виконання творчо-пошукових, науково-дослідних робіт, доповідають про результати свого наукового дослідження на різних учнівських конференціях, конкурсах захистах науково-дослідницьких робіт, екологічних олімпіадах, змаганнях юнатів та ін.. Результати такої співпраці мене, як керівника гуртка з гуртківцями наведені в таблиці (Додаток 5.6).

Для створення позитивного емоційного настрою в роботі використовую нетрадиційні форми проведення занять та навчальних заходів: заняття-круглий стіл, заняття-подорож, заняття-конкурс, заняття-виставка, КВК, усний журнал, заняття-конференція, заняття – екскурсія, ділова гра та ін..

Важливе місце у моїй роботі взагалі та зокрема в поширенні та розвитку проектних технологій посідає співпраця. Плідно співпрацюю з науковцями Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» та Криворізького ботанічного саду НАН України. Співпраця реалізується через наукові консультації, написання статей до науково-методичних збірників (Додаток 5.3), розробці методичних рекомендацій для вчителів біології та екології з ладшафтного дизайну (Додаток 5.9).

Активно проектні технології використовую і в співпраці з вчителями шкіл міста. Співпраця реалізується через залучення шкіл району та вчителів біології до участі в конкурсі «Школа мій рідний дім» (КЗШ№97, 36, 32, КГ№49, КОЛІ та ін..), трудових акціях «Парад квітів біля школи», «Юннатівський зеленбуд» (КЗШ№36, 46, 62, 111, 121 та ін..), створенні проектів озеленення території навчальних закладів міста.

Отже, мій педагогічний пошук реалізується через розробку методично обґрунтованих творчо-пошукових, дослідницьких та соціальних проектів, метою яких є посилення зв'язку навчання із життям.

Робота над проектами спонукає мене шукати та знаходити багато нових питань для обговорення, бути більш креативною, робити навчальний процес цікавим і продуктивним. Адже, саме використання проектних технологій є одним із найголовніших компонентів педагогічної системи розвитку творчих здібностей у процесі навчання та виховання підростаючого покоління гуртківців.