- •Міністерство освіти і науки україни Запорізький національний технічний університет методичні вказівки
- •1. Підготовка до написання курсової роботи
- •Вибір і затвердження теми курсової роботи
- •Опрацювання літератури з обраної теми
- •Складання плану курсової роботи
- •2. Написання структурних елементів курсової роботи
- •2.1. Написання вступу
- •2.2. Написання першого розділу
- •2.3. Написання другого розділу
- •2.4. Написання висновків
- •2.5. Робота над переліком використаних джерел
- •2.6. Написання додатків
- •3. Загальні положення щодо оформлення курсової роботи
- •3.1. Мова і стиль написання курсової роботи
- •3.2. Правила оформлення курсової роботи
- •3.2.1. Технічні характеристики оформлення роботи
- •3.2.2. Обсяги змістовних частин курсової роботи
- •3.2.3. Оформлення структурних частин курсової роботи
- •3.2.4. Особливості оформлення текстового матеріалу
- •3.2.5. Оформлення розділів та підрозділів роботи
- •3.2.6. Оформлення ілюстрацій
- •3.2.7. Оформлення таблиць
- •3.2.8. Оформлення формул та рівнянь
- •3.2.9. Оформлення списку використаних джерел
- •3.2.10. Правила оформлення додатків
- •4. Захист курсової роботи
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Етапи роботи над курсовою роботою
- •Додаток б Варіанти тем для написання курсових робіт
- •Додаток в Бланк для заповнення студентами першого курсу на первинному (орієнтовному) етапі вибору теми кср
- •Додаток д Перелік українських та російських періодичних видань з психології
- •Додаток ж Приклади оформлення структурних елементів курсової роботи Зразок титульного листа курсової роботи
- •Приклад оформлення змісту курсової роботи
- •Приклади оформлення бібліографічних описів
- •Оформлення книг – однотомних видань.
- •Оформлення книг – багатотомних видань.
- •Оформлення дисертацій, авторефератів дисертацій.
- •Оформлення статті з періодичного видання.
- •Оформлення статті з разового видання (книги, матеріалів конференції тощо).
- •Оформлення інтернет-посилання.
- •Оформлення посилання на словник чи енциклопедію.
- •Приклад оформлення списку використаних джерел
- •Приклад оформлення додатку
- •Методикою Джекобса
- •Аналіз результатів:
3.2. Правила оформлення курсової роботи
Усі складові КСР потребують відповідного оформлення.
КСР виконують українською мовою. Переклад на українську мову (з російської), зроблений за допомогою комп’ютерних програм (PRAGMA, ProLing Office, Ruta Plaj), варто дуже уважно перевірити на предмет помилок та недоліків перекладу (особливо «комп’ютерного» перекладу).
3.2.1. Технічні характеристики оформлення роботи
Текст КСР може бути написаним власноруч або набраним на комп’ютері.
Якщо текст набирається на комп'ютері, то враховується наступне: шрифт Times New Roman текстового редактору Word; 14 пт; 1,5 міжрядковий інтервал.
Виконують роботу на білих листах паперу формату А4 з однієї сторони, залишаючи поля:
праве - 1 см;
ліве - 3 см;
верхнє і нижнє - 2 см.
Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту КСР і дорівнювати п'яти знакам.
Не допускається виділення жирним шрифтом або курсивом, підкреслення в основному тексті КСР. Винятково це допустимо в тексті додатків.
Всі сторінки КСР (в тому числі і титульний аркуш) нумеруються наскрізною нумерацією. Номери проставляються арабськими цифрами шрифтом 14 пт у правому верхньому куті без знака № та без крапки в кінці. На титульному аркуші роботи номер сторінки не друкується.
3.2.2. Обсяги змістовних частин курсової роботи
Всі сторінки роботи підлягають загальній нумерації за описаним раніше принципом, а їхня нумерація надається у змісті роботи.
Але слід зауважити: до загального обсягу КСР не враховують сторінки, на яких розміщено список використаних джерел та додатки.
Рекомендований загальний обсяг КСР за умов комп'ютерного набору має становити 30-35 сторінок, список використаних джерел – перелік з 20 бібліографічних описів.
3.2.3. Оформлення структурних частин курсової роботи
Приклади оформлення окремих частин КСР наведено в Додатку Ж.
Приклади оформлення титульного листа для КСР представлено в додатку Ж. Переноси слів у заголовках титульного листа (тема роботи та інші) не допускаються. На титульному листі номер сторінки не друкують.
Після титульного листа розміщують зміст роботи. У ньому вказують назви розділів, підрозділів, пунктів та сторінки, на яких вони розміщені (приклад – див. додаток Ж).
Заголовки структурних частин (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ) друкують великими літерами та розташовують по центру до основного тексту. Текст розміщують через два вільні рядки після заголовку структурного елементу.
Кожну структурну частину КСР починають з нової сторінки (це не стосується підрозділів та підпунктів).
Нумерацію сторінок а також розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака № (дивись далі в тексті більш детальну інформацію).
3.2.4. Особливості оформлення текстового матеріалу
Текстовий матеріал КСР вельми різноманітний. Окрім питань щодо якості викладання наукового тексту, варто звертати увагу і на правильне вживання в текстах КСР складних числівників, літерних позначень, цитат, посилань, перерахувань і т. ін., тобто тих моментів, які при оформленні потребують знання особливих техніко-орфографічних правил.
1. Вживання кількісних числівників.
У КСР соціально-психологічної тематики часто виникає необхідність вживання цифрової та словесно-цифрової форми запису інформації. Тому слід пам’ятати, що прості кількісні числівники, якщо при них немає одиниць виміру, пишуться словами (наприклад, п'ять випадків, шість років тощо). Складні числівники пишуться цифрами, за винятком тих, якими починається абзац (вони пишуться словами). Числа із скороченим позначенням одиниць виміру пишуться цифрами (600 см, 125 г, 60 с). При перерахуванні однорідних чисел (величин, відношень) скорочена назва одиниць виміру ставиться після останньої цифри.
2. Вживання скорочень.
У КСР можуть використовуються і скорочення. В наукових текстах зустрічаються такі види скорочень:
а) літерні абревіатури;
б) складноскорочені слова;
в) умовні скорочення за початковими літерами слів;
г) умовні скорочення за частинами слів та початковими літерами.
Якщо використовуються не загальноприйняті абревіатури, при першому згадуванні вони вказуються у круглих дужках після повного найменування, надалі вживаються у тексті без розшифровки або подаються у переліку умовних скорочень перед вступом.
Наведемо кілька загальноприйнятих умовних скорочень, які можуть вживатися при написанні КСР:
а) після перерахування (і т. ін.; і т. д.; і т. п.);
б) при посиланнях (див. - дивись, пор. - порівняти);
в) при позначенні цифрами століть і років (ст., р., рр.).
У наукових текстах і формулах дуже поширені літерні позначення. У КСР повинна бути створена така система, коли одному літерному позначенню відповідає одна величина, і навпаки, кожна величина репрезентується одним літерним позначенням.
3. Оформлення переліків.
Наукові тексти відзначаються великою кількістю перерахувань (переліків), які складаються як із закінчених, так і з незакінчених фраз. Незакінчені фрази пишуться з маленьких літер і позначаються арабськими цифрами або маленькими літерами із напівкруглою дужкою, що закривається.
Перший варіант: перерахування складаються з окремих слів (або невеликих фраз без розділових знаків), які пишуться разом з іншим текстом і відокремлюються один від одного комою.
Приклад:
«Виділяють чотири основні види уяви: активна, пасивна, продуктивна і репродуктивна». |
Другий варіант: перерахування складаються із розгорнутих фраз із власними розділовими знаками. Тут елементи перерахування найчастіше пишуться з нового рядка і відокремлюються один від одного крапкою з комою.
Приклад:
Пізнання за своєю сутністю є ієрархічним, оскільки воно вимагає багаторівневого дослідження предметів: а) дослідження предмета - власний рівень; б) дослідження цього ж предмета як елементу більш широкої системи - вищій рівень; в) дослідження предмета у відносинах з елементами, що складають цей предмет, - нижчий рівень. |
Коли частини перерахування складаються із закінчених фраз, вони пишуться із абзацними відступами, починаються з великих літер і відокремлюються один від одного крапкою.
Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. В такому разі перед переліком ставлять двокрапку, окрім випадку, коли перелік починається з великої літери.
Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи - дефіс (перший рівень деталізації).
Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня - з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.
Приклад:
-
Особливості вербальної та невербальної комунікації:
а) вербальна комунікація використовує в якості знакової системи звичайну мову (звукова мова);
б) невербальна комунікація включає наступні знакові системи:
1) оптико-кінетичну;
2) паралінгвістичну та екстралінгвістичну;
3) організацію простору та часу комунікаційного процесу;
4) «контакт очей.
4. Оформлення виносок.
Пояснення по окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками.
Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою.
Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.
Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30 - 40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.
Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують за машинописного способу виконання через один інтервал, за машинного способу - з мінімальним міжрядковим інтервалом.
Приклад оформлення виноски див. на с.26.
5. Оформлення посилань та цитат у тексті роботи.
При написанні роботи слід дотримуватись наступних правил посилання та цитування.
Посилання на джерела зі списку помічають у квадратних дужках [1–7] – для кількох джерел, або [18] – для одного джерела.
В разі використання матеріалів з монографій, статей та інших джерел, які мають великий обсяг, в описі джерела (у списку джерел) необхідно вказати номери сторінок, на яких розміщено використаний матеріал.
Посилання на нормативні акти в тексті роботи мають позначатися в квадратних дужках тільки порядковими номерами бібліографічних описів цих документів та їх джерел у списку використаних джерел без вказівки на конкретні сторінки (номери, дати) джерел.
При цитуванні слід звертати увагу на такі вимоги.
1. Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться дослівно. Наприкінці цитати закривають лапки та вказують номер посилання, з якого взята цитата і номер сторінки, на якій це висловлення розміщено.
Приклад:
Л.М.Веккер стверджує: «Вже сам факт безумовно наскрізного характеру процесів уваги, їхнє проходження через усі рівні організації психіки, починаючи від елементарної сенсорики через свідомість у цілому і далі через особистісний інтеграл, свідчить про їхній органічний зв'язок із загальними, кардинальними закономірностями організації усіх без винятку психічних явищ» [21,c.91]1. |
Відповідне бібліографічне джерело, з якого взято цитату, оформлюється в списку використаних джерел (в порядку згадування в тексті або в алфавітному порядку) наступним чином:
21. Веккер Л.М. Психика и реальность. Единая теория психических процессов. – М.: Смысл, 1998. – 685 с.
Якщо у КСР наводять декілька цитат з одного джерела, то кожну з них у тексті позначають одним порядковим номером в списку використаних джерел.
2. Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів у цитаті позначається трьома крапками.
Приклад:
«Я приступив до дослідження Ш. із звичною для психолога цікавістю, але без великої надії, що досліди дадуть що-небудь примітне. Проте вже перші проби змінили моє ставлення і викликали стан збентеження і спантеличеності, цього разу не у випробовуваного, а у експериментатора…. Я запропонував Ш. ряд слів, потім чисел, потім букв, які або поволі прочитував, або пред'являв в написаному вигляді. Він уважно вислуховував ряд або прочитував його і потім в точному порядку повторював запропонований йому матеріал… Йому було байдуже, чи пред'являлися йому осмислені слова, безглузді склади, числа або звуки, чи давалися вони в усній або письмовій формі; йому потрібно було лише, щоб один елемент пропонованого ряду був відокремлений від іншого паузою в 2 - 3 секунди» [14, с.15]2. |
3. При непрямому цитуванні слід бути максимально точним і коректним, і також обов’язково посилатись на джерело.
Приклад:
Т. Гоббс (1588— 1679р.р.) вважав, що носієм мислення є певним чином організована матерія. Уявлення і поняття є лише відображенням матеріальних тіл у свідомості людини [3]3. |
