- •Міністерство освіти і науки україни Запорізький національний технічний університет методичні вказівки
- •1. Підготовка до написання курсової роботи
- •Вибір і затвердження теми курсової роботи
- •Опрацювання літератури з обраної теми
- •Складання плану курсової роботи
- •2. Написання структурних елементів курсової роботи
- •2.1. Написання вступу
- •2.2. Написання першого розділу
- •2.3. Написання другого розділу
- •2.4. Написання висновків
- •2.5. Робота над переліком використаних джерел
- •2.6. Написання додатків
- •3. Загальні положення щодо оформлення курсової роботи
- •3.1. Мова і стиль написання курсової роботи
- •3.2. Правила оформлення курсової роботи
- •3.2.1. Технічні характеристики оформлення роботи
- •3.2.2. Обсяги змістовних частин курсової роботи
- •3.2.3. Оформлення структурних частин курсової роботи
- •3.2.4. Особливості оформлення текстового матеріалу
- •3.2.5. Оформлення розділів та підрозділів роботи
- •3.2.6. Оформлення ілюстрацій
- •3.2.7. Оформлення таблиць
- •3.2.8. Оформлення формул та рівнянь
- •3.2.9. Оформлення списку використаних джерел
- •3.2.10. Правила оформлення додатків
- •4. Захист курсової роботи
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Етапи роботи над курсовою роботою
- •Додаток б Варіанти тем для написання курсових робіт
- •Додаток в Бланк для заповнення студентами першого курсу на первинному (орієнтовному) етапі вибору теми кср
- •Додаток д Перелік українських та російських періодичних видань з психології
- •Додаток ж Приклади оформлення структурних елементів курсової роботи Зразок титульного листа курсової роботи
- •Приклад оформлення змісту курсової роботи
- •Приклади оформлення бібліографічних описів
- •Оформлення книг – однотомних видань.
- •Оформлення книг – багатотомних видань.
- •Оформлення дисертацій, авторефератів дисертацій.
- •Оформлення статті з періодичного видання.
- •Оформлення статті з разового видання (книги, матеріалів конференції тощо).
- •Оформлення інтернет-посилання.
- •Оформлення посилання на словник чи енциклопедію.
- •Приклад оформлення списку використаних джерел
- •Приклад оформлення додатку
- •Методикою Джекобса
- •Аналіз результатів:
2.5. Робота над переліком використаних джерел
Кожне включене у список літературне джерело обов’язково повинно мати на себе відповідне посилання в тексті КСР. Наводити в переліку літературу, на яку немає посилань в основному тексті КСР, не допускається.
Правила оформлення переліку використаних джерел наведено у третьому розділі.
2.6. Написання додатків
Допоміжні або додаткові матеріали розміщають у додатках. Додатки не є обов'язковою частиною КСР (їх може не бути). За змістом додатки можуть бути різноманітними. У додатки можуть бути поміщені тексти методик (бланки, ключі, тексти опитувальників); громіздкі таблиці, рисунки і т. ін. Додатки містяться наприкінці КСР.
3. Загальні положення щодо оформлення курсової роботи
3.1. Мова і стиль написання курсової роботи
Оскільки КСР має за мету розвиток вмінь і навичок науково-дослідної роботи, її мова і стиль повинні свідчити про рівень відповідної підготовки автора, його загальну культуру. Тобто, роботу слід викладати з урахуванням особливостей писемної наукової мови.
Найхарактернішою ознакою писемної наукової мови є формально-логічний спосіб викладення матеріалу. Науковий виклад складається головним чином з роздумів, метою яких є доведення істин, виявлених у результаті дослідження фактів дійсності. Для наукового тексту характерною є смислова завершеність, цілісність і взаємопов'язаність. Найважливішим засобом вираження логічних зв'язків тут є функціонально-синтаксичні засоби зв'язку, які вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, по-перше, по-друге, отже), заперечення (проте, але, у той час як, тим не менше), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, відповідно до цього, крім того, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (перш ніж перейти до..., звернемось до..., розглянемо, зупинимось на..., перейдемо до..., необхідно розглянути), результат, висновок (отже, значить, все сказане дає змогу зробити висновок, підсумовуючи, слід сказати).
Засобами логічного зв'язку можуть виступати займенники, прикметники і дієприкметники (даний, той, такий, названий, вказаний).
Науковий текст характеризується тим, що його складають лише точні відомості та факти. Це зумовлює використання спеціальної термінології. Треба пам'ятати, що науковий термін це не просто слово, а втілення сутності даного явища. Отже, добирати наукові терміни і визначення необхідно дуже уважно. Не можна довільно змішувати в одному тексті термінологію, притаманну різним галузям знань.
Стиль писемної наукової мови - це безособовий монолог. Тому виклад тексту ведеться від третьої особи, бо увага зосереджена на змісті та логічній послідовності викладу. Стало неписаним правилом використовувати замість «я» прийменник «ми», а також словосполучення «психологи стверджують», «на нашу думку», «ми вважаємо», «автор вважає», «автор пропонує», що дає змогу відобразити свою думку як думку певної групи людей, наукової школи або наукового напряму. І це цілком виправдано, оскільки сучасну науку характеризують такі нові тенденції, як інтеграція, колективна творчість, комплексний підхід до вирішення проблем. Займенник «ми» та його похідні якнайкраще передають і висвітлюють ці тенденції сучасної наукової творчості.
Бажано при дотриманні наукового стилю викладення не втратити його індивідуальність.
Якостями, які визначають культуру наукової мови, є також точність, ясність і стислість. Смислова точність - одна з головних умов забезпечення наукової та практичної значущості інформації. Недоречно вжите або неточно перекладене (наприклад, з російської мови на українську) слово може суттєво викривити сенс написаного, призвести до подвійного тлумачення або невірного розуміння тієї чи іншої фрази, надати всьому тексту небажаної тональності.
Ще одна необхідна якість наукової мови - ясність. Ясність - це вміння писати логічно і доступно.
У мовностилістичному оформленні матеріалу необхідно враховувати особливості наукового стилю мови, стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати наукових досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. Не слід користуватися занадто складними реченнями та оборотами.
У випадку запозичення ідей, розробок та інших матеріалів (текст, таблиці, схеми тощо) обов'язково робляться посилання на їх автора та джерело інформації. При виявленні зловживання авторським правом та плагіату КСР не допускається до захисту.
Таким чином, мова викладення КСР – державна; стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок; послідовність – формально-логічна. Пряме копіювання у роботі матеріалів з літературних джерел (без відповідних посилань) забороняється.
В тексті КСР не повинно бути скорочень слів, за винятком загальноприйнятих.
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або критичного аналізу друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного тексту може викривити зміст, закладений автором. Крім тексту до цитат відносяться запозичені таблиці, схеми, діаграми, формули тощо.
