Семінар 6

1. Основні риси арбітражного розгляду комерційних справ. Переваги та недоліки арбітражного розгляду справ.  2. Види Міжнародного комерційного арбітражу. Постійно діючі міжнародні комерційні арбітражі.  3. Міжнародні комерційні арбітражні суди ad hoc.

1. Основні риси арбітражного розгляду комерційних справ. Переваги та недоліки арбітражного розгляду справ. 

Арбітражний розгляд спорів

Арбітраж (третейський суд) — це недержавний орган, який формується із осіб за вибором сторін або за призначенням у порядку, встановленому законом, з метою врегулювання спору.

Арбітражне рішення с остаточним і може бути відмінене судом лише у чітко визначених випадках, тобто оскарженню воно не підлягає.

Переваги арбітражного розгляду спорів над судовим

- відносна швидкість розгляду;

- добровільність підпорядкування спору арбітражу;

- компетентність і нейтральність арбітрів, а також можливість вибору сторонами таких арбітрів, яких вони вважають найбільш кваліфікованими для розгляду певного спору;

- конфіденційність розгляду спорів;

- відносно невелика вартість арбітражного розгляду порівняно із судовим.

Зокрема, звернення до третейського суду є розповсюдженою практикою захисту прав інтелектуальної власності у сфері зовнішньоекономічної діяльності, де основним способом вирішення спорів між сторонами різних держав є міжнародний комерційний арбітраж.

Види міжнародного комерційного арбітражу

- Ізольований (арбітраж ad hoc) - утворений спеціально для розгляду окремої справи. Передача спору на розгляд до арбітражу ad hoc можлива лише за наявності між сторонами арбітражної угоди. Переважно регламентується правилами процедур, передбачених Арбітражним регламентом Юнсітрал 1976 р.

- Інституційний - постійно діюча арбітражна установа. Створюється при торгових та торгово-промислових палатах країн, біржах, асоціаціях.

Серед них розрізняють загальні арбітражі, що існують при торгових палатах відповідних країн, і спеціальні, що розглядають певні справи з урахуванням виду товару чи напряму діяльності.

В Україні третейськими судами є Міжнародний комерційний арбітражний суд та Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України, які є самостійними постійно діючими арбітражними установами. Вони здійснюють свою діяльність згідно з Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Умовою арбітражного (третейського) порядку вирішення спору є спеціальна угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, що виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні.

Угода укладається у наступних формах:

1) угода, включена в текст зовнішньоекономічного контракту ("арбітражне застереження"). Відповідно до чинного законодавства України арбітражне застереження, що міститься в тексті договору, завжди трактується як окрема, незалежна від основного договору, угода. Таким чином, визнання зовнішньоторговельного договору недійсним не призведе до недійсності арбітражного застереження, і спір розглядатиметься МКА.

2) окрема арбітражна угода (третейський запис або третейський компроміс). Відповідно до Нью-Йоркської конвенції 1958 р. законодавством більшості країн, в т.ч. України, до арбітражної угоди пред'являється вимога про додержання письмової форми. Європейська конвенція 1961 р. поряд із вимогою щодо письмової форми арбітражної угоди допускає укладення її в будь-якій іншій формі, враховуючи, що є держави, у яких жоден із законів не потребує письмової форми для арбітражної угоди.

Процедура виконання арбітражного рішення регулюється нормами тієї країни, на території якої ініціюється визнання і приведення у виконання цих рішень. В Україні пред'являє до визнання й виконання іноземне судове рішення — Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні обласні, Київський та Севастопольський міські суди за місцем постійного чи тимчасового проживання або перебування (місцезнаходження) боржника. Рішення іноземного суду може бути пред'явлене до примусового виконання в Україні протягом 3 років від дня набрання ним законної сили.

Арбітр не може представляти в арбітражному провадженні інтереси сторін. Одним з головних обов'язків арбітрів є дотримання конфіденційності щодо розглянутих арбітражним органом спорів.

• При застосуванні інституційного арбітражу - арбітр призначається МКА.

• При формуванні складу арбітражу ad hoc - сторони самостійно обирають одноособового арбітра (якщо сторони не домовилися про те, що буде один арбітр, то призначаються три арбітри кожна сторона призначає по одному арбітру, два арбітри, призначені сторонами, обирають третього арбітра, який є арбітром-головою арбітражу ad hoc).

Відвід арбітрові може бути заявлений тільки тоді, коли існують обставини, що викликають обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості або незалежності, або якщо він не має кваліфікації, обумовленої угодою сторін. Сторона може заявити відвід арбітрові, якого вона призначила або в призначенні якого вона брала участь, лише з причин, що стали їй відомі після його призначення.