Розділ 3. Математична основа географічних карт

1. Що визначає математична основа картографічних творів?

Визначає математичні закони побудови карти і геометричні властивості зображення.

2. Що забезпечує однозначність і безперервність зображення, його метричність на картографічних творах?

1. Масштаб. 2. Картографічна проекція. 3. Опорна геодезична основа.

4. Математична основа. 5. Координатна сітка.

3. Що належить до елементів математичної основи карти?

До математичної основи відносяться: картографічна проекція; система координат; сітка меридіанів і паралелей або сітка прямокутних координат, номенклатура аркуша карти; масштаб.

4. Що визначає масштаб картографічного зображення?

Визначає ступінь зменшення дійсних розмірів об’єктів на картографічних творах.

5. Які існують форми масштабів?

Чисельний, іменований, графічний.

6. Чи правильне твердження, що масштаб карти змінюється від точки до точки і за різними напрямками?

1. Так. 2. ні. 3. Як правило. 4. Тільки на картах світу.

7. Чи вірне твердження, що масштаб карти змінюється від точки до точки і не змінюється за різними напрямками?

1. Так. 2. ні. 3. Як правило. 4. Тільки на картах світу.

8. Які масштаби розрізняють на картах?

1. Головні масштаби довжин. 2. Числові масштаби.

3. Числові, графічні і пояснювальні.

4. Головні і часткові масштаби довжин.

5. Головні і часткові масштаби довжин і площ.

9. Як називають відношення, яке показує у скільки разів зменшені лінійні розміри еліпсоїда або кулі при їх відображені на карті?

1. Числовий масштаб. 2. Головний масштаб довжин.

3. Частковий масштаб довжин. 4. Головний масштаб площ.

5. Частковий масштаб площ.

10. Як називають відношення довжини безкінечно малого відрізка на карті до довжини відповідного безкінечно малого відрізка на поверхні еліпсоїда або кулі?

1. Числовий масштаб. 2. Головний масштаб довжин.

3. Частковий масштаб довжин. 4. Головний масштаб площ.

5. Частковий масштаб площ.

11. Як називають відношення, яке показує у скільки разів зменшені площинні розміри поверхні еліпсоїда або кулі при їх відображенні на карті?

1. Числовий масштаб. 2. Головний масштаб довжин.

3. Частковий масштаб довжин. 4. Головний масштаб площ.

5. Частковий масштаб площ.

12. Як називають відношення довжини безкінечно малої площі на карті до відповідної безкінечно малої площі на поверхні еліпсоїда або кулі?

1. Числовий масштаб. 2. Головний масштаб довжин.

3. Частковий масштаб довжин. 4. Головний масштаб площ.

5. Частковий масштаб площ.

13. Чи правильне твердження, що головний масштаб довжин не зберігається на всій карті?

1. Ні. 2. Так. 3. Як правило. 4. Тільки на картах океанів.

14. Чи правильне твердження, що головний масштаб довжин зберігається на карті лише в тих її точках і лініях, де немає спотворення довжин?

1. Ні . 2. Так. 3. Як правило. 4. Лише на картах світу.

15. Чи може масштаб площ на карті бути більшим або меншим від головного?

1. Так. 2. Ні.

16. Чи є масштаб елементом математичної основи картографічних творів?

1. Так. 2. Ні. 3. Так, тільки не для глобуса. 4. Ні, тільки для карти.

5. Тільки для карти і глобуса.

17. Що є елементами геодезичної основи картографічних творів?

Форма і розміри земного еліпсоїда, система координат, опорна геодезична мережа.

18. Яка довжина великої піввісі земного еліпсоїда ( за Ф.М. Красовським)?

1. 6 378 425 м. 2. 6 387 245 м. 3. 6 378 245 м.

4. 6 368 245 м. 5. 6 397 425м.

19. Яка довжина малої піввісі земного еліпсоїда ( за Ф.М. Красовським)?

1. 6 356 873 м. 2. 6 365 863 м. 3. 66 356683 м.

4. 6 356 863 м. 5. 6 356 963 м.

20. Яка різниця півосей земного еліпсоїда ( за Ф.М. Красовським)?

1. 21 382 м. 2. 21 832 м. 3. 31 382 м.

4. 41 832 м. 5. 21 582 м.

21. Чому дорівнює стиснення земного еліпсоїда ( за Ф.М. Красовським)?

1. 1: 289,3 2. 1: 298,3 3. 1 : 279,3

4. 1:928,3 5. 1:829,3

22. Чи зміниться положення відображених на карті об’єктів зі зміною елементів геодезичної основи?

1. Так. 2. Ні 3. Як правило 4. Тільки на картах півкуль.

5. Тільки на картах світу.

23. Положення об’єктів або точок на поверхні земного еліпсоїда (кулі) визначають у системі…

1. Прямокутних координат. 2. Географічних координат.

3. Полярних координат. 4. Сферичних координат.

5. Астрономічних координат.

24. Який референц-еліпсоїд використовують у Великобританії?

1. Кларка 1880. 2. Ейрі. 3. Хейфорда.

4. Евереста. 5. Бесселя. 6. Красовського.

25. Який референц-еліпсоїд використовують у Єгипті?

1. Кларка 1880. 2. Ейрі. 3. Хейфорда.

4. Евереста. 5. Бесселя. 6. Красовського.

26. Який референц-еліпсоїд використовують у Індії?

1. Кларка 1880. 2. Ейрі. 3. Хейфорда.

4. Евереста. 5. Бесселя. 6. Красовського.

27. Який референц-еліпсоїд використовують у Італії?

1. Кларка 1866. 2. Ейрі. 3. Хейфорда.

4. Евереста. 5. Бесселя. 6. Красовського.

28. Який референц-еліпсоїд використовують у Канаді, США, Мексиці?

1. Кларка 1866. 2. Ейрі. 3. Хейфорда.

4. Евереста. 5. Бесселя. 6. Красовського.

29. Який референц-еліпсоїд використовують у Китаї?

1. Кларка 1866. 2. Ейрі. 3. Хейфорда.

4. Евереста. 5. Бесселя. 6. Красовського.

30. Який референц-еліпсоїд використовують у Польщі?

1. Кларка 1866. 2. Ейрі. 3. Хейфорда.

4. Евереста. 5. Бесселя. 6. Красовського.

31. Який референц-еліпсоїд використовують у Швеції?

1. Кларка 1866. 2. Ейрі. 3. Хейфорда.

4. Евереста. 5. Бесселя. 6. Красовського.

32. Якої умови дотримуються при заміні еліпсоїда кулею?

Площа поверхні кулі = площі поверхні еліпсоїда.

33. Як називають математично визначене відображення поверхні еліпсоїда чи кулі на площині.

1. Картографічна генералізація. 2. Картографування.

3. Картографічна проекція. 4. Картографічний дизайн.5. Правильної відповіді немає.

34. Запишіть і поясніть загальні рівняння картографічних проекцій.

x=f1(B,L)

y=f2(B,L)

Визначають зв’язок між координатами точок на карті і відповідними координатами цих точок на поверхні еліпсоїда чи кулі.

35. Чи визначають рівняння картографічних проекцій зв'язок між координатами точок на карті і відповідних точок на поверхні еліпсоїді або кулі?

1. Так. 2. Ні. 3. Не завжди.

36. Як називають точки перетину меридіанів і паралелей картографічної сітки?

1. Перехресними. 2. Вузловими. 3. Абстрактними.

4. Головними. 5. Нульовими.

37. Особливості математичної основи виявляються через зображення:

1. Об’єктів. 2. Рельєфу. 3. Координатної сітки.

4. Водних об’єктів. 5. Правильної відповіді немає.

38. Характер та величина картографічних спотворень визначаються:

1. Масштабом. 2. Картографічною проекцією.

3. Геодезичною основою. 4. Математичною основою.

5. Правильна відповідь 2,3.

39. Які спотворення властиві карті?

1. Довжин і площ. 2. Довжин і кутів. 3. Площ, кутів, форм.

4. Довжин, площ і кутів. 5. Довжин, площ, кутів і форм.

40. Чи є карти без спотворень довжин?

1. Ні. 2. Так. 3. Тільки карти півкуль. 4. Таких карт є три.

41. Чи є карти без спотворень площ?

1. Ні. 2. Так. 3. Тільки карти півкуль. 4. Таких карт є три.

42. Чи є карти без спотворень кутів?

1. Ні. 2. Так. 3. Тільки карти півкуль. 4. Таких карт є три.

43. Чи є карти без спотворень форм?

1. Ні. 2. Так. 3. Тільки карти півкуль. 4. Таких карт є три.

44. Як називають безкінечно мале коло з поверхні еліпсоїда (кулі) зображене на карті?

1. Колом. 2. Еліпсом. 3. Еліпсом спотворень.

4. Колом спотворень.

45. Велика вісь еліпса спотворень характеризує в даній точці напрям…

1. Найбільшого стиснення. 2. Найбільшого розтягнення.

3. Меридіана. 4. Паралелі 5. Північ-південь. 6. Схід-захід.

46. Мала вісь еліпса спотворень характеризує в даній точці напрям…

1. Найбільшого стиснення. 2. Найбільшого розтягнення.

3. Меридіана. 4. Паралелі 5. Північ-південь. 6. Схід-захід.

47. Чи однакові часткові масштаби за меридіаном (m) і паралеллю (n) в даній точці?

1. Так. 2. Ні. 3. Можуть бути.

48. Як називають лінії, які з’єднують точки з однаковою величиною того або іншого показника спотворень?

1. Ізогіпсами. 2. Ізогонами. 3. Ізоколами.

4. Горизонталями. 5. Колами.

49. За якою формулою можна обчислити частковий масштаб площ у даній точці?

1. p = m ncos 2. p = m nsin 3. p = m nsin

4. p = m nsin 5. Правильна відповідь 1,4.

50. За якою формулою можна обчислити величину найбільшого спотворення кутів.

1. sin /2= a+ b/ a – b. 2. sin /2= a – b/ a+ b. 3. sin /2= a – b/ b+ a.

4. sin /2= b – a/ b + a. 5. Правильна відповідь 2,3.

51. За якою формулою можна обчислити показник спотворення форм?

1. k = a/b. 2. k = b/a. 3. k =m/n. 4. k = n/m.

52. Якщо головні осі еліпса спотворень зорієнтовані за меридіаном і паралеллю,то котра з формул не вірна?

1. a = m. 2. b= n. 3. p = m n. 4. sin /2= a+ b/ a – b. 5. p = ab

53. Якщо у точці а = 1,25, то це означає, що частковий масштаб довжин за напрямком великої осі еліпса спотворень складає … часток або… % від головного

1. 12,5 або 12,5%. 2. 125 або 125%. 3. 1,25 або 125% .

4. 1,25 або 1,25%. 5. 1,25 або 0,75%.

54. Якщо у точці а = 0,93, то це означає, що частковий масштаб довжини за напрямком великої осі еліпса спотворень складає … часток або … % від головного

1. 9,3 або 9,3% . 2. 93 або 93%. 3. 0,93 або 0,93%.

4. 0,93 або 93%. 5. 0,93 або 7%.

55. Якщо показник відносного спотворення а – 1= 0,25, то це означає, що частковий масштаб довжини за напрямком великої осі еліпса спотворень збільшений відносно головного масштабу на … або на … %.

1. 0,25 або 0,25%. 2. 25 або 25%. 3. 0,25 або 25%.

4. 2,5 або 2,5%. 5. 0,25 або 75%.

56. Якщо показник відносного спотворення b – 1= – 0,10, то це означає, що частковий масштаб довжини за напрямком малої осі еліпса спотворень зменшений відносно головного масштабу на … або на … %.

1. 0,90 або 90%. 2. 10 або 10%. 3. 10 або 90%.

4. 90 або 90%. 5. 0,90 або 10%.

57. Як називають картографічні проекцій, які передають величину кутів без спотворень?

1. Довільні. 2. Рівнопроміжні. 3. Рівнокутові.

4. Умовні. 5. Рівновеликі.

58. Як називають картографічні проекції, які зберігають площі об’єктів але значно порушують подібність фігур?

1. Довільні. 2. Рівнопроміжні. 3. Рівнокутові.

4. Умовні. 5. Рівновеликі.

59. Як називають картографічні проекції з різними відношеннями спотворень всіх видів?

1. Довільні. 2. Рівнопроміжні. 3. Рівнокутові.

4. Умовні. 5. Рівновеликі.

60. Як називають картографічні проекції, в яких масштаб довжин є постійний (найчастіше за меридіанами) і, як правило, дорівнює головному?

1. Довільні. 2. Рівнопроміжні. 3. Рівнокутові.

4. Умовні. 5. Рівновеликі.

61. Яку форму має еліпс спотворень у рівнокутових проекціях?

1. Еліпса. 2. Кола. 3. Невизначену.

62. Яку форму має еліпс спотворень у рівновеликих проекціях?

1. Еліпса. 2. Кола. 3. Невизначену.

63. Яку форму має еліпс спотворень у довільних проекціях?

1. Еліпса. 2. Кола. 3. Невизначену.

64. Яку площу мають еліпси спотворень у рівнокутових проекціях?

1. Однакову. 2. Різну.

3. Залежно яка територія зображена.

65. Яку площу мають еліпси спотворень у рівновеликих проекціях?

1. Однакову. 2. Різну.

3. Залежно яка територія зображена.

66. Як називають проекцію, під час побудови якої використовують бокову поверхню циліндра, дотичного або січного до еліпсоїда (кулі)?

1. Конічна. 2. Азимутальна. 3. Циліндрична. 4. Поліконічна.

5. Умовна. 6. Правильної відповіді не має.

67. Як називають проекцію, під час побудови якої використовують бокову поверхню конуса, дотичного або січного до еліпсоїда (кулі)?

1. Конічна. 2. Азимутальна. 3. Циліндрична. 4. Поліконічна.

5. Умовна. 6. Правильної відповіді не має.

68. Як називають проекцію, під час побудови якої зображення з поверхні еліпсоїда (кулі) переносять на дотичну або січну площину?

1. Конічна. 2. Азимутальна. 3. Циліндрична. 4. Поліконічна.

5. Умовна. 6. Правильної відповіді не має.

69. Як називають проекцію, під час побудови якої зображення з поверхні еліпсоїда (кулі) спочатку переносять на бокові поверхні кількох дотичних конусів?

1. Конічна. 2. Азимутальна. 3. Циліндрична. 4. Поліконічна.

5. Умовна. 6. Правильної відповіді не має.

70. Як називають проекцію, при побудові якої не використовують допоміжні геометричні фігури?

1. Конічна. 2. Азимутальна. 3. Циліндрична. 4. Поліконічна.

5. Умовна. 6. Правильної відповіді не має.

71. Як називають проекцію, якщо вісь допоміжної поверхні збігається або є паралельною з віссю еліпсоїда (кулі)?

1. Нормальна. 2. Поперечна. 3. Коса.

4. Умовна. 5 Правильної відповіді не має.

72. Як називають проекцію, якщо вісь допоміжної поверхні є перпендикулярна до осі земного еліпсоїда (кулі), тобто лежить у площині екватора?

1. Нормальна. 2. Поперечна. 3. Коса.

4. Умовна. 5 Правильної відповіді не має.

73. Як називають проекцію, якщо вісь допоміжної поверхні збігається з нормаллю, яка знаходиться між полярною віссю і площиною екватора, тобто вісь допоміжної поверхні утворює з віссю земного еліпсоїда(кулі) гострий кут?

1. Нормальна. 2. Поперечна. 3. Коса.

4. Умовна. 5 Правильної відповіді не має.

74. Як називають азимутальну проекцію, якщо допоміжна дотична або січна площина є перпендикулярна до полярної осі?

1. Нормальна. 2. Поперечна. 3. Коса.

4. Умовна. 5 Правильної відповіді не має.

75. Як називають картографічну проекцію, в якій паралелі відображені повними концентричними колами, а меридіани прямими, що розходяться із спільного центра паралелей під кутами, рівними різниці їх довгот?

1. Нормальна циліндрична. 2. Нормальна азимутальна.

3. Псевдоазимутальна. 4. Нормальна конічна. 5. Псевдоконічна.

76. Як називають картографічну проекцію, в якій паралелі відображені дугами концентричних кіл, а меридіани прямими, що розходяться із спільного центра паралелей під кутами, пропорційними різниці їх довгот?

1. Нормальна циліндрична. 2. Нормальна азимутальна.

3. Псевдоазимутальна. 4. Нормальна конічна. 5. Псевдоконічна.

77. Як називають картографічну проекцію, в якій меридіани відображені рівновіддаленими паралельними прямими, а паралелі ­­– перпендикулярними до них прямими, в загальному випадку не рівновіддаленими?

1. Нормальна циліндрична. 2. Нормальна азимутальна.

3. Псевдоазимутальна. 4. Нормальна конічна.

5. Псевдоконічна.

78. Як називають картографічну проекцію, в якій паралелі відображені концентричними колами, меридіани кривими, які сходяться в точці полюса, середній меридіан – прямий.

1. Нормальна циліндрична. 2. Нормальна азимутальна.

3. Псевдоазимутальна. 4. Нормальна конічна.

5. Псевдоконічна.

79. Як називають картографічну проекцію, в якій паралелі відображені дугами концентричних кіл, середній меридіан прямий, решта меридіанів – криві?

1. Нормальна циліндрична. 2. Нормальна азимутальна.

3. Псевдоазимутальна. 4. Нормальна конічна.

5. Псевдоконічна.

80. Як називають картографічну проекцію, в якій паралелі відображені паралельними прямими, середній меридіан прямий, перпендикулярний до паралелей, решта меридіанів – криві або прямі, нахилені до паралелей?

1. Нормальна циліндрична. 2. Псевдоциліндрична.

3. Поліконічна. 4. Умовна. 5. Псевдоазимутальна.

81. Як називають картографічну проекцію, в якій паралелі відображені дугами ексцентричних кіл з радіусами тим більшими,чим менша їх широта, середній меридіан – прямий, на якому розміщені центри всіх паралелей, решта меридіанів – криві.

1. Нормальна циліндрична. 2. Псевдоциліндрична.

3. Поліконічна. 4. Умовна. 5. Псевдоазимутальна.

82. Як називають картографічну проекцію, в якій меридіани і паралелі можуть бути різного виду?

1. Нормальна циліндрична. 2. Псевдоциліндрична.

3. Поліконічна. 4. Умовна. 5. Псевдоазимутальна.

83. Які проекції розрізняють за способом одержання?

1. Перспективні. 2. Зовнішні. 3. Похідні. 4. Складені.

5. Правильна відповідь 1,2,3. 6. Правильна відповідь 2,3,4.

7. Правильна відповідь 1,3,4.

84. Як називають проекцію, якщо проектування виконують із центра кулі?

1. Перспективна. 2. Стереографічна. 3. Гномонічна.

4. Ортографічна. 5. Зовнішня.

85. Як називають проекцію, якщо проектування виконують з поверхні кулі?

1. Перспективна. 2. Стереографічна. 3. Гномонічна.

4. Ортографічна. 5. Зовнішня.

86. Як називають проекцію, якщо центр проектування знаходиться за межами кулі на скінченній віддалі від неї?

1. Перспективна. 2. Стереографічна. 3. Гномонічна.

4. Ортографічна. 5. Зовнішня.

87. Як називають проекцію, якщо проектування виконують із нескінченності паралельними прямими променями?

1. Перспективна. 2. Стереографічна. 3. Гномонічна.

4. Ортографічна. 5. Зовнішня.

88. Яка довгота середнього меридіана на карті світу, створеній у поліконічній проекції ЦНДІГАіК (варіант 1939-1949 рр.)?

1. +40°. 2. –10°. 3. +10°. 4. +30°. 5. –30°.

89. Чому дорівнює масштаб довжин уздовж екватора у вище згаданій проекції?

1. 0,9. 2. 1. 3. 1,2. 4. 0,823. 5. 0,833.

90. Чому дорівнює масштаб довжин уздовж середнього меридіана в даній проекції?

1. 0,9. 2. 1. 3. 1,2. 4. 0,823. 5. 0,833.

91. У даній проекції найбільше спотворення кутів не перевищує…

1. 30°. 2. 50°. 3. 70°. 4. 92°. 5. 102°.

92. Яка довгота середнього меридіана на карті світу, створеній у поліконічній проекції ЦНДІГАіК (варіант 1950 р.)?

1. +40°. 2. +5°. 3. +10°. 4. +30°. 5. –30°.

93. Головний масштаб довжин у вище згаданій проекції зберігається за паралелями…

1.  46°,5. 2.  45°. 3.  52°,7. 4.  48°. 5.  52°.

94. Чи зберігається головний масштаб довжин за середнім меридіаном у даній проекції?

1. Так. 2. Ні. 3. Як правило.

95. Чому дорівнює масштаб довжин вздовж екватора в даній проекції?

1. 0,9. 2. 1. 3. 1,2. 4. 0,823. 5. 0,833.

1.  46°,5. 2.  45°. 3.  52°,7. 4.  48°. 5.  52°.

96. Яка довгота середнього меридіана на карті світу, створеній у поліконічній проекції ЦНДІГАіК (варіант ВРЕ)?

1. +40°. 2. +5°. 3. +10°. 4. +30°. 5. –30°.

97. Чому дорівнює масштаб площ у центрі даної проекції ЦНДІГАіК (варіант ВРЕ)?

1. 0,9. 2. 1. 3. 1,2. 4. 0,823. 5. 0,833.

98. Чому дорівнює масштаб довжин вздовж екватора в проекції ЦНДІГАіК (варіант ВРЕ)?

1. 0,9. 2. 1. 3. 0,877. 4. 0,823. 5. 0,833.

99. Яка довгота середнього меридіана на карті світу, створеній у поліконічній проекції ЦНДІГАіК 1954 р. (видозмінений варіант)?

1. +40°. 2. +5°. 3. +10°. 4. +30°. 5. –30°.

100. Чому дорівнює масштаб довжин вздовж екватора на карті світу, створеній у псевдоциліндричній синусоїдальній рівновеликій проекції Каврайського?

1. 0,9. 2. 1. 3. 0,877. 4. 0,823. 5. 0,833.

101. Чи можна використовувати карту світу, створену в даній проекції, для співставлення площ об’єктів?

1. Так. 2. Ні. 3. Можна спів ставлять тільки площі материків.

4. Тільки приполярні райони.

5. Тільки площі об’єктів, які розташовані вздовж екватора.

102. Що є лінією нульових спотворень у нормальній рівнокутовій циліндричній проекції Меркатора?

1. Нульовий меридіан. 2. екватор. 3. Паралелі .  45°.

4. Паралелі .  60°. 5. Меридіан +30°.

103. Чи відсутні спотворення форм у проекції Меркатора?

1. Так. 2. Ні. 3. Форми малих фігур. +

4. Форми великих фігур. 5. Форми материків.

104. Чому дорівнюють показники спотворень довжин на широтах  75° в проекції Меркатора?

1. 1,4 2. 2,0 3. 3,85. 4. 4,0 5. 15,0

105. Де розташована точка нульових спотворень на картах півкуль, створених у рівновеликій проекції Ламберта?

1. На північному полюсі. 2. На південному полюсі

3. У центрі карти. 4. У точці перетину нульового меридіана і екватора.

5. У точці перетину меридіана 180° і екватора.

106. Де розташована точка нульових спотворень на картах півкуль, створених у рівнокутовій стереографічній проекції?

1. На північному полюсі. 2. На південному полюсі. 3. У центрі карти. 4. У точці перетину нульового меридіана і екватора. 5. У точці перетину меридіана 180° і екватора

107. Де розташована точка нульових спотворень на картах півкуль, створених у рівнопроміжній проекції Постеля?

1. На північному полюсі. 2. На південному полюсі

3. У центрі карти. 4. У точці перетину нульового меридіана і екватора.

5. У точці перетину меридіана 180° і екватора.

108. Які найбільші спотворення кутів у рівновеликій проекції Ламберта?

1. 2,7°. 2. 3,9°. 3. 39°. 4. 45°. 5. 50°.

109. Чому дорівнює масштаб довжин в точці північного полюса на карті, створеній у нормальній рівнокутовій стереографічній проекції?

1. 0,941. 2. 0,970. 3. 1,2. 4. 2,7. 5. 3,0.

110. Чому дорівнює масштаб площ в точці північного полюса в даній проекції?

1. 0,941. 2. 0,970. 3. 1,2. 4. 2,7. 5. 3,0.

111. Чому дорівнює найбільший показник спотворення кутів на карті Арктики чи Антарктиди, створеній в нормальній рівнопроміжній проекції Постеля?

1. 0,941. 2. 0,970. 3. 1,2. 4. 2,7. 5. 3,0.

112. Яка довгота середнього меридіана на карті Євразії, створеній у проекції ЦНДІГАіК?

1. +10°. 2. +30°. 3. –80° 4. +80°. 5. +110°.

113. Чому дорівнює масштаб довжин за меридіанами на карті, створеній у нормальній рівнопроміжній конічній проекції Красовського?

1. 1. 2. 1,2. 3. 0,917. 4. 0, 997. 5. 0,813.

114. Чому дорівнює масштаб довжин за меридіанами на карті, створеній у нормальній рівнопроміжній проекції Каврайського?

1. 1. 2. 1,2. 3. 0,917. 4. 0, 997. 5. 0,813.

115. У даній проекції головні паралелі, на яких  = 0, n = p = 1, мають широти…

1. +48,2° і +68,4°. 2. +49,4° і +67,8°. 3. +47° і +62°.

4. +50,6° і +66,8°. 5. +42° і +63°.