8.3. Нівелювання вершин квадратів

Завдання: виконати нівелювання вершин квадратів та обчислити їхні висоти.

Для визначення висот вершин квадратів застосовують геометричне нівелювання, за яким нівелір встановлюють приблизно посередині сітки, приводять його в робочий стан і беруть відліки по рейці, встановленій на кожній вершині квадратів (рис. 8.2).

Рис. 8.2. Журнал нівелювання вершин квадратів

64

Висоти вершин квадратів обчислюють за формулою

,

де ГП – горизонт приладу; – відліки по чорній шкалі рейок, встановлених на вершинах квадратів.

Горизонт приладу визначають як суму значень висот вихідного пункту і відліку по чорній шкалі рейки, встановленої на цей пункт, тобто:

= 70,000 + 0,868 = 70,868 м;

= 69,535 + 1,331 = 70,866 м;

мм = 70868 – 70866 = 2 мм;

= 0,5 (70,868 + 70,866) = 70,867 м.

8.4. Складання картограми земляних мас

Завдання: скласти картограму земляних мас.

Для складання картограми обчислюють проектні висотні позначки центра ваги майданчика і вершин квадратів:

;

,

де – суми висот вершин, що відносяться до одного, двох, трьох і чотирьох квадратів; n – кількість квадратів; x, y, x_Ц, y_Ц – координати вершини квадрата і центра ваги майданчика; , – нахили по осях ( ; ); u – проектний нахил; α– дирекційний кут нахилу майданчика.

Визначають робочі позначки:

,

де Н_П, Н_Ф – проектні і фактичні позначки вершин квадратів.

Контролюють обчислення робочих позначок:

(Σr₁ +2Σr₂ +3Σr₃ + 4Σr₄)⁺ = (Σr₁ +2Σr₂ +3Σr₃ + 4Σr₄)^-,

де Σr₁, 2Σr₂, 3Σr₃, 4Σr₄ – суми робочих позначок, що відносяться до одного, двох, трьох і чотирьох квадратів.

65

Визначають відстані до точок нульових робіт:

,

де а – довжина сторони квадрата; r⁺, r^- – робочі позначки, взяті без врахування знаків.

Приклад. За даними журналу нівелювання (рис.8.2) скласти картограму земляних мас; прийняти дирекційний кут і нахил майданчика такими: α = 150º17', u = - 0,017.

Проектна висотна позначка центра ваги майданчика:

= 69,448 м.

Нахили по осях:

;

.

Проектні висотні позначки вершин квадратів:

м;

м;

м;

м;

м,

м,

м,

м,

Робочі позначки:

r₁ = 69,320 – 69,533 = - 0,213 м; r₂ = 69,616 – 69,413 = + 0,203 м;

r₃ = 69,912 – 69,290 = + 0,622 м; r₄ = 69,744 – 69,314 = + 0,430 м;

r₅ = 69,576 – 69,378 = + 0,198 м; r₆ = 69,280 – 69,497 = - 0,217 м;

r₇ = 69,984 – 69,656 = - 0,672 м; r₈ = 69,152 – 69,546 = - 0,394 м;

r₉ = 69,448 – 69,444 = + 0,004 м;

Контроль обчислення робочих позначок:

м;

м.

66

Відстані до точок нульових робіт:

м, м;

м; м.

Проектні, фактичні та робочі позначки і лінію нульових робіт наносять на картограму земляних робіт (рис. 8.3).

Рис. 8.3. Картограма земляних мас

8.5. Обчислення об’ємів земляних мас

Завдання: визначити об’єми земляних мас.

Об’єми земляних мас обчислюють за формулами

; ,

де – об’єми земляних мас відповідно квадратної і трикутної призм; F – площа трикутника; Σr – сума робочих позначок чотирикутника або трикутника.

67

Результати обчислень записують у відомість (табл. 8.1).

Таблиця 8.1. Відомість обчислення об’ємів земляних мас

Номер фігури	Площа фігури, м2	Середня робоча позначка, м	Об’єми земляних мас, м3
			виїмка	насип
1	97,6	0,068	-	6,6
2	2,0	0,069	-	0,1
3	0	0,001	-	0
4	400	0,315	-	126,0
5	3,6	0,145	-	0,5
6	198,3	0,143	-	28,4
7	95,4	0,209	-	19,9
8	102,7	0,072	7,4	-
9	196,4	0,296	58,1	-
10	5,6	0,001	0	-
11	198,0	0,355	70,3	-
12	198,0	0,131	25,9	-
13	102,4	0,202	20,7	-

= 1600 ; V_В = 182,4 ; V_Н = 181,5 .

Дебаланс складає:

< 2 %.

68