- •Черкаси чдту 2015
- •Передмова
- •1. Вимірювання на топографічних картах
- •Вимірювання довжини лінії
- •1.2. Визначення геодезичних координат точок
- •Визначення прямокутних координат точок
- •Визначення напрямів ліній
- •Визначення висот точок
- •1.6. Визначення ухилу лінії
- •1.7. Побудова профілю
- •1.8. Відмежування водозбірної ділянки
- •Визначення експозиції ділянки
- •1.10. Визначення площ земельних ділянок
- •2. Оцінювання точності геодезичних вимірів
- •2.1. Оцінювання точності рівноточних вимірювань
- •2.2. Оцінювання точності нерівноточних вимірювань
- •А потім відхилення:
- •2.3. Середня квадратична похибка функції
- •3. Лінійні вимірювання
- •3.1. Вимірювання довжини лінії лазерною рулеткою
- •3.2. Еталонування рулетки
- •3.3. Вимірювання довжини лінії сталевою рулеткою
- •Горизонтальне прокладення лінії обчислюють за формулою
- •4. Кутові вимірювання
- •4.1. Будова теодоліта
- •4.2. Дослідження і перевірки теодоліта
- •4.3. Вимірювання магнітного азимуту лінії
- •4.4. Вимірювання горизонтального кута
- •4.5. Вимірювання вертикального кута
- •5. Вимірювання перевищень
- •5.1. Будова нівеліра
- •5.2. Дослідження і перевірки нівеліра
- •Значення коефіцієнта віддалеміра може відрізнятись від 100 не більше 1%, а асиметрія ниток може бути не більше 0,5%.
- •5.3. Геометричне нівелювання
- •5.4. Гідростатичне нівелювання
- •6. Топографічні знімання
- •6.1. Знімальна мережа
- •1, 2, 3, 4, 5 – Замкнутий; 2, 6, 5 – розімкнутий; а, в – вихідні пункти
- •6.2. Тахеометричне знімання
- •6.3. Складання топографічного плану
- •7. Трасування під’їзної дороги
- •7.1. Розмічування пікетажу
- •7.2. Детальне розмічування колової кривої
- •7.3. Координатна прив’язка траси
- •7.3. Нівелювання точок траси
- •7.4. Складання поздовжнього і поперечного профілів
- •8. Вертикальне планування майданчика
- •8.1. Розмічування сітки квадратів
- •8.2. Координатна прив’язка сітки квадратів
- •8.3. Нівелювання вершин квадратів
- •8.4. Складання картограми земляних мас
- •8.5. Обчислення об’ємів земляних мас
- •Література
7. Трасування під’їзної дороги
7.1. Розмічування пікетажу
Завдання: закріпити на місцевості по осі дороги початок і кінець траси, пікети, колову криву і поперечник.
На місцевості по осі дороги закріплюють кілками початок траси ПК0, вершину повороту траси ВК, кінець траси КТ. Вимірюють за допомогою рулетки по осі траси відрізки довжиною по 100 м і закріплюють кілками пікети ПК1, ПК2 і так далі. В місцях зміни ухилу земної поверхні закріплюють поперечники і плюсові точки. Виконують знімання ситуації місцевості у смузі шириною 20 м. Результати розмічень і вимірювань заносять у пікетажний журнал (рис. 7.1).
Рис. 7.1. Пікетажний журнал
Над точкою повороту траси ВК встановлюють теодоліт і вимірюють горизонтальний кут β (рис. 7.2).
Рис. 7.2. Колова крива
56
Обчислюють основні елементи кривої:
;
м;
м;
м;
м,
де φ – кут повороту; Т – тангенс; r – радіус кривої; К – довжина кривої; Д – домір; Б – довжина бісектриси.
Визначають пікетажні найменування точок кривої:
ВК ПК1 + 14,67 ВК ПК1 + 14,67
- Т 24,07 + Т 24,07
_____________________ _____________________
НК ПК0 + 90,60 ПК1 + 38,74
+К 40,57 -Д 7,57
_____________________ _____________________
КК ПК1 + 31,17 КК ПК1 + 31,17
СК = ПК0 + 90,60 + 20,28 = ПК1 + 10,88,
де НК – початок кривої; СК – середина кривої; КК – кінець кривої.
7.2. Детальне розмічування колової кривої
Завдання: виконати детальне розмічування кривої способом прямокутних координат.
Прямокутні координати ряду точок кривої (рис. 7.3) обчислюють за формулами
,
;
,
;
.....................................................;
,
.
57
Кут γ визначають із залежності
,
де l – шаг розмічування (5 або 10 м).
Рис. 7.3. Детальне розмічування кривої
Детальне розмічення кривої виконують від початку і кінця кривої до середини. Прямокутні координати переносять на місцевість за допомогою рулетки і екера. Спочатку відкладають абсцису від початку кривої по тангенсу. Далі екером будують прямий кут і відкладають ординату, закріплюють точку кілком.
7.3. Координатна прив’язка траси
Завдання: визначити координати точок траси; прийняти координати вихідних пунктів і дирекційний кут лінії ВС такими: XВ = 1013,62 м, YВ =1034,76 м, XС = 959,11 м, YС = 1013,73 м,
α = 201°06,0´.
Для прив’язки траси вимірюють довжини ліній d від вихідних пунктів до початку і кінця траси та горизонтальні кути β (рис.7.4)
Рис. 7.4. Схема прв’язки траси до вихідних пунктів
58
Результати обчислення координат точок траси заносять у відомість (табл. 7.1).
Таблиця 7.1. Відомість обчислення координат точок траси
Номер точок |
Кути |
d , м |
Прирости, м |
Координати, м |
|||
β |
α |
ΔХ |
ΔY |
X |
Y |
||
Rp. B |
|
20106,0 |
|
|
|
|
|
Rp. C |
- 0,2 17101 |
959,11 |
1013,73 |
||||
21005,2 |
61,09 |
-0,02 -52,86 |
+0,01 -30,62 |
||||
ПК0 |
- 0,2 3222 |
906,23 |
983,12 |
||||
35743,4 |
114,67 |
-0,04 +114,58 |
+0,02 -4,56 |
||||
ВК |
- 0,2 10231 |
1020,77 |
978,58 |
||||
7512,6 |
80,52 |
-0,03 +20,55 |
+0,02 +77,85 |
||||
КТ |
- 0,2 3705 |
1041,29 |
1056,45 |
||||
21807,8
|
35,15 |
-0,02 -27,65 |
+0,01 -21,70 |
||||
Rp. B |
- 0,2 19702
|
1013,62 |
1034,76 |
||||
20106,0 |
|
|
|
||||
Rp. C
|
|
|
|
||||
|
|||||||
= 53959; L= 292,21 м; = + 0,11 м; = - 0,06 м;
= 54000;
0,13
м;
; = 2,2'; = 0,13/292,21 =1/2200.
