7. Трасування під’їзної дороги

7.1. Розмічування пікетажу

Завдання: закріпити на місцевості по осі дороги початок і кінець траси, пікети, колову криву і поперечник.

На місцевості по осі дороги закріплюють кілками початок траси ПК0, вершину повороту траси ВК, кінець траси КТ. Вимірюють за допомогою рулетки по осі траси відрізки довжиною по 100 м і закріплюють кілками пікети ПК1, ПК2 і так далі. В місцях зміни ухилу земної поверхні закріплюють поперечники і плюсові точки. Виконують знімання ситуації місцевості у смузі шириною 20 м. Результати розмічень і вимірювань заносять у пікетажний журнал (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Пікетажний журнал

Над точкою повороту траси ВК встановлюють теодоліт і вимірюють горизонтальний кут β (рис. 7.2).

Рис. 7.2. Колова крива

56

Обчислюють основні елементи кривої:

;

м;

м;

м;

м,

де φ – кут повороту; Т – тангенс; r – радіус кривої;  К – довжина кривої; Д – домір; Б – довжина бісектриси.

Визначають пікетажні найменування точок кривої:

ВК ПК1 + 14,67 ВК ПК1 + 14,67

- Т 24,07 + Т 24,07

_____________________ _____________________

НК ПК0 + 90,60 ПК1 + 38,74

+К 40,57 -Д 7,57

_____________________ _____________________

КК ПК1 + 31,17 КК ПК1 + 31,17

СК = ПК0 + 90,60 + 20,28 = ПК1 + 10,88,

де НК – початок кривої; СК – середина кривої; КК – кінець кривої.

7.2. Детальне розмічування колової кривої

Завдання: виконати детальне розмічування кривої способом прямокутних координат.

Прямокутні координати ряду точок кривої (рис. 7.3) обчислюють за формулами

, ; , ;

.....................................................;

, .

57

Кут γ визначають із залежності

,

де l – шаг розмічування (5 або 10 м).

Рис. 7.3. Детальне розмічування кривої

Детальне розмічення кривої виконують від початку і кінця кривої до середини. Прямокутні координати переносять на місцевість за допомогою рулетки і екера. Спочатку відкладають абсцису від початку кривої по тангенсу. Далі екером будують прямий кут і відкладають ординату, закріплюють точку кілком.

7.3. Координатна прив’язка траси

Завдання: визначити координати точок траси; прийняти координати вихідних пунктів і дирекційний кут лінії ВС такими: X_В = 1013,62 м, Y_В =1034,76 м, X_С = 959,11 м, Y_С = 1013,73 м,

α = 201°06,0´.

Для прив’язки траси вимірюють довжини ліній d від вихідних пунктів до початку і кінця траси та горизонтальні кути β (рис.7.4)

Рис. 7.4. Схема прв’язки траси до вихідних пунктів

58

Результати обчислення координат точок траси заносять у відомість (табл. 7.1).

Таблиця 7.1. Відомість обчислення координат точок траси

Номер точок	Кути		d , м	Прирости, м		Координати, м
	β	α		ΔХ	ΔY	X	Y
Rp. B		20106,0
Rp. C	- 0,2 17101					959,11	1013,73
		21005,2	61,09	-0,02 -52,86	+0,01 -30,62
ПК0	- 0,2 3222					906,23	983,12
		35743,4	114,67	-0,04 +114,58	+0,02 -4,56
ВК	- 0,2 10231					1020,77	978,58
		7512,6	80,52	-0,03 +20,55	+0,02 +77,85
КТ	- 0,2 3705					1041,29	1056,45
		21807,8	35,15	-0,02 -27,65	+0,01 -21,70
Rp. B	- 0,2 19702					1013,62	1034,76
		20106,0
Rp. C

= 53959; L= 292,21 м; = + 0,11 м; = - 0,06 м;

= 54000; 0,13 м;

; = 2,2'; = 0,13/292,21 =1/2200.