4.3. Вимірювання магнітного азимуту лінії

Завдання: виміряти трьома прийомами магнітний азимут лінії.

Над пунктом А встановлюють теодоліт, обладнаний орієнтир-бусоллю і приводять його в робочий стан. Обертаючи теодоліт, встановлюють зорову трубу за допомогою бусолі на північ і виставляють нульовий відлік на шкалі горизонтального круга. Потім переводять зорову трубу на пункт В і відлчують по шкалі горизонтального круга. Цей відлік буде дорівнювати значенню магнітного азимута лінії (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Схема вимірювання магнітного азимуту лінії

Вимірювання повторюють в тій самій послідовності, але з перестановкою лімба на 90º. Точність вимірювання азимута характеризується похибкою 10-15' .

4.4. Вимірювання горизонтального кута

Завдання: виміряти горизонтальний кут способом прийомів.

Встановлюють теодоліт над пунктом 2 і приводять його у робочий стан. Наводять зорову трубу при крузі ліворуч (КЛ) на правий пункт 4 і беруть відлік а по шкалі горизонтального круга. Відкріпляють алідаду і наводять трубу на лівий пункт 3, беруть відлік с по шкалі (рис. 4.4). Такі вимірювання складають один півприйом.

37

Переводять зорову трубу через зеніт, навідним гвинтом обертають  лімб на 1-2º і повторюють вимірювання при крузі праворуч (КП). в тій самій послідовності.

Рис. 4.4. Схема вимірювання кута способом прийомів

Значення кута обчислюють за формулами

;

,

де а_Л, с_Л, а_П, с_П – відліки по шкалі горизонтального круга відповідно при крузі ліворуч і праворуч.

Якщо , то обчислюють середнє значення кута:

,

де t – точність теодоліта.

Два вимірювання при крузі ліворуч і праворуч складають один прийом. Результати вимірювань заносять у журнал (табл. 4.1).

Таблиця 4.1. Журнал вимірювання горизонтальних кутів

(теодоліт 4Т30П, №1577)

Номер		Положення круга	Відліки	Кути	Середнє Із кутів
станцій	точок
3	2 4	КЛ	110º36' 63º12'	47º24'	47º23,5'
	2 4	КП	290º55' 243º32'	47º23'

38

4.5. Вимірювання вертикального кута

Завдання: виміряти вертикальний кут; обчислити перевищення і висоту точки; прийняти висоту станції: Н₁ = 70,00 м.

Для вимірювання вертикальних кутів теодоліт встановлюють над точкою 1, центрують і приводять вертикальну вісь приладу в прямовисне положення. На точці 2 встановлюють візирну ціль (рис. 4.5).

Рис. 4.5. Вимірювання вертикальних кутів

Потім, при КЛ середній горизонтальний штрих сітки ниток зорової труби наводять на візирну ціль і беруть відлік Л по шкалі вертикального круга. Аналогічні вимірювання виконують при КП, беручи відлік П. Перед відлічуванням по шкалі вертикального круга контролюють, щоб бульбашка циліндричного рівня при горизонтальному крузі розміщувалась в центрі ампули.

Обчислюють кут нахилу за формулами

; ,

де – місце нуля вертикального круга .

Наприклад, якщо відліки по шкалі вертикального круга теодоліта 4Т30П Л = 2º47΄, П = -2°49´, то:

,

; .

Перевищення і висоту точки обчислюють за формулами

: ,

де і, l – висота приладу і візирної цілі; р – поправка.

Поправку за кривину Землі ( ) визначають при значних відстанях між точками ( м).

39

Результати вимірювань заносять у журнал (табл. 4.2).

Таблиця 4.2. Журнал тригонометричного нівелювання

( теодоліт 4Т30П, № 1577; і = 1,37 м; l = 1,15 м; Н₁ = 70,00 м)

Номер		Відліки		v	d, м	h, м	H, м
станцій	точок	Л	П
1	2	+ 2º36'	- 2º34'	+ 2º35'	75,36	+ 3,62	73,62