Профіль чорнозему типового важкосуглинкового малогумусного на лесі.

Н -(0-32) Гумусовий, темно-сірий, співпадає з орним шаром, спушений обробкою, сирий, глинистий, без карбонатний, поступово за кольором переходить в

Нр-(32-58) верхній перехідний, темно-сірий, буруватий, пухкий, грудкувато-зернистий, карбонатний, переходить в

Нрк-(58-83) перехідний, добре гумусований, брудно-бурий, ущільнений, грудкувато-зернистий, карбонатний, по кольору переходить в

Рhк -(83-118) нижній перехідний до породи, брудно-бурий, слабогумусований, грудкуватий, вологий, глинистий, коротко по кольору переходить в

Рк-(118-140) лес, темно-палевий, трішки ущільнений, важко суглинковий, вологий, карбонати у вигляді прожилок, грудкувато-призмовидний. По горизонту зустрічаються кротовини.

Це досить родючі ґрунти в однаковій мірі придатні під усі районовані сільськогосподарські культури. Бонітети їх складають 63, 65 бали. Ґрунт добре реагують на органічні та мінеральні добрива. [35]

2.2.Методика досліджень.

Питання про встановлення оптимальних доз мінеральних добрив під окремі культури вважається достатньо вивченим. Проте практика господарювання свідчить про зворотне. Всі рекомендовані дози добрив прив’язані до створених на 80-ті роки високих агрохімічних фонів. На сьогодні агрономічно, економічно й екологічно обґрунтовані дози добрив будуть відрізнятися від тих, які були встановлені раніше. Таким чином встановлення оптимальних доз добрив продовжує залишатися актуальними. Крім того проведення досліджень з різними градаціями доз добрив у сучасних умовах обумовлено необхідністю відпрацювання методів діагностики мінерального живлення рослин з подальшим використанням їх у системі точного землеробства. [38]

Що стосується рослинної діагностики, то в цьому напрямі вже досягнуті значні успіхи. Такі прийоми, як встановлення потреби в азотному підживленні за інфрачервоними спектрами відбиття, мікрохвильове зондування посівів вже досить широко використовуються на виробництві. Найбільш об’єктивну картину потреби у внесенні добрив дає грунтова діагностика. Остання може бути використана як для калібрування відповідного обладнання, так і для комплексної оцінки умов мінерального живлення рослин. Нажаль існуючи хімічні методи визначення рухомих форм поживних речовин є досить умовними і громіздкими, що робить їх мало придатними для масових аналізів.

Агрохімічний аналіз дозволяє визначити вміст доступних форм макроелементів(Р₂О₅, К₂О),кислотність ґрунту(рН водна,сольова, гідролітична), вміст гумусу, легкогідролізованного азоту. Також в результаті проведення агрохімічного аналізу ґрунту визначається сольовий склад водної витяжки(хлориди, сульфати, карбонати), визначається обмінний кальцій і обмінний магній,рухома сірка, електропровідність ґрунту.

Хімічна термодинаміка відноситься до так званих не руйнуючих методів досліджень. Швидкість і достатня точність дозволяють використовувати її у технологіях точного землеробства.

Відпрацювання вказаних методів діагностики потребує проведення додаткових досліджень на різноудобрених фонах.

З цією метою нами проведено польовий дослід за схемою: