- •Розділ 1. Ефективність застосування різних форм мінеральних добрив (огляд літератури).
- •Розділ 2. Методика та умови проведення досліджень.
- •Умови проведення досліджень
- •Профіль чорнозему типового важкосуглинкового малогумусного на лесі.
- •2.2.Методика досліджень.
- •Дослід № 1
- •Розділ 3. Агрогенні зміни ґрунтів при застосуванні рідких форм мінеральних добрив.
- •Фізичні та електрофізичні показники ґрунтів.
- •Показники гумусового стану ґрунтів при застосуванні різних форм мінеральних добрив.
- •Агрохімічна оцінка рухомих форм гумусу при застосуванні добрив.
- •Розділ 4. Урожайність сільськогосподарських культур при застосуванні різних форм мінеральних добрив
- •Розділ 5. Охорона праці
- •Розділ 6. Охорона навколішнього середовища
- •Висновки
- •Список використанної літератури
Розділ 2. Методика та умови проведення досліджень.
Умови проведення досліджень
Дослідження із вивчення ефективності різних форм мінеральних добрив на урожай і якість зернових культур виконано на дослідному полі і кафедрі агрохімії ХНАУ імені В.В. Докучаєва. Дослідне поле ХНАУ розташоване в східній частині Харківської області Харківського району. Раніше, дане промислове господарство мало загальну земельну площу 2960 га, в тому числі сільськогосподарських угідь 2551,3 га, з них оранка займала 1872 га, багаторічні культурні насадження 37,6 га, сіножаті - 95,4 га. В теперішній час учбово-дослідне господарство "Комуніст" розпалося. В господарстві відсутній плановий розвиток як, тваринництва, так і рослинництва. Дослідне поле існує і воно є місцем проведення стаціонарних досліджень кафедри агрохімії. Харківська область згідно агрокліматичному районуванню характеризується як територія помірно-теплого клімату, тобто це район середніх і пізніх культур. Український регіон Лісостепової зони характеризується помірно континентальним кліматом. Середньорічна кількість опадів 500-600 мм, коефіцієнт зволоження 0,8-1,1. Імовірність надмірно вологих років 5-15%, вологих – 20-30%, посушливих – 25-45%. Регіон відрізняється досить високою сільськогосподарською продуктивністю клімату – 85-110 балів. За характером кліматичних умов область відрізняється найбільшим ступенем проявлення континентальності клімату зони Лісостепу. Коефіцієнт континентальності клімату по області вище, ніж у зоні Лісостепу України на 8,3% та на 5-8% вище, ніж у Полтавській, Сумській областях. Біокліматичний потенціал БКП Лісостепової зони області 131 бал, що на 2,3% вище, ніж по Україні, і на 3% нижче, ніж по зоні Лісостепу. Територія Харківської області належить до поясу з періодом вегетації 150-180 днів, що дає можливість вирощувати культури з порівняно підвищеними вимогами до тепла.
Таблиця 2.1.1.
Середня температура повітря.(2013 р.) |
|||||||||||||
М Д |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Середнє |
1 |
-2,6 |
0,4 |
-0,9 |
8,3 |
19,8 |
21,1 |
23,9 |
21,8 |
13,7 |
6,2 |
|
|
|
2 |
-3,5 |
-2,8 |
-0,3 |
13,1 |
21,8 |
24,3 |
22,0 |
24,3 |
15,6 |
|
|
|
|
3 |
-5,5 |
-3,0 |
-0,6 |
14,4 |
21,4 |
23,5 |
18,4 |
19,9 |
8,7 |
|
|
|
|
Середня. |
-3,9 |
-1,7 |
-0,6 |
11,9 |
21,0 |
23,0 |
21,3 |
21,9 |
12,7 |
2,0 |
0,0 |
0,0 |
9,0 |
Кількість опадів, мм (2013). |
|||||||||||||
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Сума |
1 |
7,0 |
11,3 |
2,9 |
6,6 |
0,0 |
5,1 |
6,5 |
23,2 |
14,7 |
0,0 |
|
|
|
2 |
10,9 |
5,3 |
29,8 |
0,3 |
10,6 |
21,8 |
25,0 |
0,0 |
29,7 |
|
|
|
|
3 |
29,4 |
0,0 |
36,9 |
0,0 |
25,4 |
25,4 |
35,1 |
32,4 |
63,5 |
|
|
|
|
Сума |
47,3 |
16,6 |
69,6 |
6,9 |
36,0 |
52,3 |
66,6 |
55,6 |
107,9 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
458,8 |
% |
10% |
4% |
15% |
2% |
8% |
11% |
15% |
12% |
24% |
0% |
0% |
0% |
77% |
ГТК. (2013 р.) |
|||||||||||||
За термін |
квітень |
травень |
червень |
липень |
серпень |
вересень |
квітень-травень |
квітень-червень |
квітень-липень |
травень-червень |
квітень-серпень |
травень-серпень |
травень-вересень |
Значення |
0,19 |
0,55 |
0,76 |
1,01 |
0,82 |
2,84 |
0,43 |
0,56 |
0,69 |
0,66 |
0,72 |
0,79 |
1,05 |
Середня температура повітря та кількість опадів 2013 р
Середня температура повітря (2014 р.) |
|||||||||||||
М Д |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Середнє |
1 |
-0,5 |
-7,3 |
3,3 |
5,0 |
13,7 |
23,1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
-4,1 |
2,0 |
5,3 |
10,8 |
21,9 |
17,8 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
-17,2 |
-0,6 |
9,0 |
13,9 |
23,2 |
17,3 |
|
|
|
|
|
|
|
Середня. |
-7,6 |
-2,1 |
6,0 |
9,9 |
19,7 |
19,4 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
3,8 |
Кількість опадів, мм (2014). |
|||||||||||||
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Сума |
1 |
12,1 |
9,8 |
0,6 |
27,8 |
25,6 |
75,8 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
28,3 |
17,2 |
8,9 |
7,7 |
12,5 |
14,7 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
5,2 |
0,0 |
0,3 |
11,5 |
32,2 |
65,5 |
|
|
|
|
|
|
|
Сума |
45,6 |
27,0 |
9,8 |
47,0 |
70,3 |
156,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
355,7 |
% |
13% |
8% |
3% |
13% |
20% |
44% |
0% |
0% |
0% |
0% |
0% |
0% |
100% |
ГТК. (2014 р.) |
|||||||||||||
За термін |
квітень |
травень |
червень |
липень |
серпень |
вересень |
квітень-травень |
квітень-червень |
квітень-липень |
травень-червень |
квітень-серпень |
травень-серпень |
травень-вересень |
Значення |
1,53 |
1,15 |
2,68 |
#ДЕЛ/0! |
###### |
#ДЕЛ/0! |
1,29 |
1,83 |
1,83 |
1,90 |
1,83 |
1,90 |
1,90 |
Таблиця 2.1.2.
Середня температура повітря та кількість опадів 2014 р.
Таблиця 2.1.3.
Середня температура повітря та кількість опадів 2015 р.
Середня температура повітря (2015 р.) |
|||||||||||||
М Д |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Середнє |
1 |
|
-2,2 |
1,9 |
5,3 |
14,1 |
22,3 |
23,4 |
24,2 |
21,8 |
11,1 |
5,1 |
0,8 |
|
2 |
-0,1 |
-6,5 |
4,3 |
10,1 |
|
22,8 |
18,2 |
22,4 |
17,2 |
6,6 |
4,5 |
-1,0 |
|
3 |
-2,9 |
0,9 |
4,5 |
13,6 |
21,2 |
21,8 |
23,2 |
21,5 |
20,0 |
3,9 |
2,8 |
-0,8 |
|
Середня. |
-1,1 |
-2,8 |
3,6 |
9,7 |
12,1 |
22,3 |
21,7 |
22,7 |
19,7 |
7,1 |
4,1 |
-0,3 |
9,9 |
Кількість опадів, мм (2015). |
|||||||||||||
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Сума |
1 |
|
46,4 |
24,7 |
55,9 |
31,7 |
13,6 |
0,3 |
0,0 |
3,5 |
0,3 |
2,9 |
36,0 |
|
2 |
8,3 |
0,5 |
2,7 |
8,6 |
|
16,4 |
23,6 |
0,0 |
3,5 |
62,0 |
38,2 |
12,6 |
|
3 |
10,9 |
0,8 |
51,9 |
6,9 |
7,0 |
74,5 |
18,7 |
0,0 |
0,0 |
4,2 |
30,1 |
12,6 |
|
Сума |
19,2 |
47,7 |
79,3 |
71,4 |
38,7 |
104,5 |
42,6 |
0,0 |
7,0 |
66,5 |
71,2 |
61,2 |
609,3 |
% |
5% |
13% |
22% |
20% |
11% |
29% |
12% |
0% |
2% |
19% |
20% |
17% |
172% |
ГТК. (2015 р.) |
|||||||||||||
За термін |
квітень |
травень |
червень |
липень |
серпень |
вересень |
квітень-травень |
квітень-червень |
квітень-липень |
травень-червень |
квітень-серпень |
травень-серпень |
травень-вересень |
Значення |
2,38 |
1,03 |
1,56 |
0,63 |
0,00 |
0,12 |
1,66 |
1,61 |
1,30 |
1,37 |
0,96 |
0,78 |
0,65 |
З таблиці 2.1.1 видно, що найбільша кількість опадів була в 2013 році характерна для такого періоду. Це свідчить, що весь вегетаційний період характеризується високим запасом продуктивної вологи.
Аналізуючи дані, представлені в таблиці 2.1.2, можна відмітити, що потепління, хоч і незначне, помітно у весняний період. Та вже на час посіву температура повітря становила 10,8 оС, що сприяло гарному прогріванню ґрунту.
За 2015 рік середня температура повітря становила 9,9 оС, найбільша температура повітря спостерігалась в серпні місяці. З таблиці .. видно ,що найбільша кількість опадів була саме в цьому році. Тобто весь вегетаційний період характеризувався високим запасом продуктивної вологи.
Термін основного періоду вегетації складає 110 днів. Найтепліший місяць − липень, коли середньомісячна температура складає 20,8оС. В весняні місяці температура піднімається порівняно швидко і це обумовлює необхідність проведення посіву в зжаті строки. Польові роботи на дослідних полях звичайно розпочинаються в квітні. Літо в цій зоні жарке з недостатньою кількістю опадів (за виключенням деяких років). Осінь в основному, тепла, затяжна. Сніг випадає в 2-3 декадах грудня. Термін зимового періоду 130 днів. Середня висота снігового покриву 10 см. З жовтня по квітень спостерігається вітер східного і південно-східного напрямків.
Ґрунтові умови. Польовий дослід закладено на дослідному полі учбово-дослідного господарства "Комуніст".
Нижче наводимо опис ґрунтового розрізу закладеного у межах дослідного поля.