МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

КАФЕДРА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ

ЗВІТ

з навчальної практики

на базі КНУКіМ

Виконавець:

Студент 1 курсу

групи ГРС-15

Васютинський Денис Володимирович

Керівник: Белякова Оксана Володимирівна

Київ-2015

Зміст

Вступ 1

1 . Музей визначних діячів української культури 3

2 . Готельний комплекс  «Київ»  6

3. Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник «Києво-Печерська лавра» 8

4. Готель «Україна» 9

Стандартний сімейний номер 11

Оснащення номера: 12

Дуплекс 12

Представницький люкс 13

Оснащення номера: 13

5. Мистецький арсенал 13

6. PinchukArtCentre 15

7. Готель «Дніпро» 16

8. Національний заповідник «Софія Київська» 17

9.Піцерія Mister cat 18

10. Готель "Софіївський Посад" 19

11. Готель «Хрещатик» 19

12. Готель «Братислава» 20

Сучасний 3-зірковий готель «Братислава», розташований в Києві на лівому березі Дніпра. Він був побудований в далекому 1980 році, і зовсім недавно відсвяткував своє 35-річчя. За час свого існування, в ньому зупинялося багато знаменитих людей - спортсменів, письменників, космонавтів, артистів і музикантів. 20

Основні переваги готелю «Братислава»: 20

13. Готель «Русь» 21

14. Президент Готель 21

15. Абсурд-паб «BarDuck» 22

16. Готель «Либідь» 22

17. Сім’я ресторанів Діми Борисова 23

Підсумки 25

Перелік використаних матеріалів 26

Вступ

Навчальна практика є невід’ємною складовою частиною підготовки фахівців напряму «Готельно-ресторанна справа», освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». У відповідності до робочого плану навчальна практика проводиться на першому курсі у другому семестрі в обсязі 216 год. (4 тижні) на провідних підприємствах готельних-ресторанного господарства та закладах культурної, освітньої і туристичної сфери.  Практична підготовка студентів з фаху регламентується згідно з «Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затвердженого наказом Міністерства освіти України № 351 від 20.12.1994 р., наказами і рішеннями колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо практики студентів, навчальним планом напряму підготовки «Готельно-ресторанна справа», «Менеджмент», «Менеджмент соціокультурної діяльності» і кваліфікаційною характеристикою спеціалістів.  Період проходження навчальної практики триває з 7.12.15 по 20.12.15, з 18.01.16 по 14.02.16 року.  Метою практики є ознайомлення студентів з майбутньою сферою професійної діяльності на досвіді роботи кращих підприємств готельно-ресторанного бізнесу, що діють у сучасних умовах; ознайомлення з екскурсійними об’єктами - пам’ятками історії, культури та архітектури, які є визначними історико-культурними ресурсами.  Під час практики студенти відвідують провідні підприємства сфери послуг, спеціальні рекламно-промоційні заходи, спеціалізовані виставки, вернісажі, фестивалі, театри, музеї тощо.  Під час практики студенти збирають та аналізують матеріал для написання звіту.  Викладачами кафедри готельно-ресторанного бізнесу з урахуванням пропозицій студентів розробили такі варіанти навчальної практики:  1. Відвідування та аналіз історико-культурних та природних об’єктів туристичних регіонів України; провідних підприємств готельно-ресторанного бізнесу згідно «Графіку проходження навчальної практики студентів І курсу напряму підготовки: «Готельно-ресторанна справа», «Менеджмент і адміністрування» на 2015-2016 н. р.» розглянутого та затвердженого на засіданні кафедри.  2. Навчальна практика студентів напряму підготовки «Готельно-ресторанна справа», проводиться в закладах готельно-ресторанного господарства всіх типів, різних форм власності, які є юридичними особами: ресторани, кафе й інші виробничі та комерційні структури та мають умови і можливості для виконання програми практики .  В ході навчальної практики студенти повинні одержати відомості про:  - особливості діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу різних форм власності та господарювання;  - соціальне призначення підприємств, їх виробничі функції;  - номенклатуру і функціональне призначення приміщень підприємства;  - принципи організації технологічних процесів у ресторанному господарстві, пов’язаних з виробництвом продукції, а також надання основних і додаткових послуг підприємствами готельно-ресторанного бізнесу;  - основний контингент споживачів продукції ресторанного господарства та асортимент основних і додаткових послуг, що надаються підприємствами готельно-ресторанного бізнесу;  - вимоги до персоналу при розподіленні на посади у межах підприємства;  - санітарно-гігієнічні вимоги до процесу виробництва продукції в ресторанному господарстві та санітарний стан всіх приміщень підприємства;  - умови продовольчого і матеріально-технічного постачання;  - виробничі зв’язки підприємств готельно-ресторанного бізнесу з підприємствами інших галузей господарства;  - допоміжні служби і господарства, що забезпечують функціонування всього виробничого комплексу підприємства .

1 . Музей визначних діячів української культури

Створення Музею видатних діячів української культури на заповідній території, його структура і склад логічно обумовлені важливими історичними подіями, тісно пов’язаними із становленням та самоусвідомленням української нації.

Загальною стратегією розвитку Музею є відтворення своєрідного унікального Українського центру, який презентував би історичні надбання національної культури, гідно представляючи їх у музейних експозиціях, і, водночас, органічно розвивався в якості сучасного мистецького осередку.

На сьогодні для відвідувачів відкрито три меморіальних музеї.

Музей Лесі Українки у Києві існує ще з початку 60-тих років ХХ ст. В середині 1980-х рр. будинок (забудови 1889 р., архітектор М. Гарденін) став на капітальний ремонт, було прийнято рішення про повне поновлення експозиції. 25 лютого 1991 р. вперше відкрила двері для відвідувачів меморіальна квартира Лесі Українки, відтворена в тому вигляді, якою вона була під час проживання тут Косачів (з 1899 по 1909 рр.). Джерелом для наукової реставрації помешкання послужили архівні документи про спорудження будинку, спогади та епістолярна спадщина родичів та знайомих поетеси, фотооригінали кін. ХІХ – поч. ХХ ст.ст., які дають конкретне уявлення про вигляд інтер’єрів, меблів, ужиткових речей тої доби. Детальні й точні описи кожної кімнати квартири по вул. Маріїнсько-Благовіщенській, 97, дорогоцінні свідчення про стиль життя та побут родини залишила наймолодша сестра Лесі Українки Ізидора Косач.

На другому поверсі розміщено літературну експозицію, яка освітлює життєвий і творчий шлях поетеси.

На фасаді встановлено меморіальну дошку з бюстом Лесі Українки роботи Г. Кальченко.

Киянам добре відома експозиція музею Миколи Лисенка, яка працює з 1980 року (до 1987 р. – у складі Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України). Родина композитора наймала другий поверх будинку (1894 р. забудови, архітектор Хойнацький). Основою колекції музею став творчий архів, переданий з Кабінету-музею М. В. Лисенка при Київській державній консерваторії (нині – Національна музична академія ім. П. І. Чайковського), експонати, передані з театрального музею, а також подаровані нащадками композитора. Експозиція включає сім залів, що висвітлюють життєвий і творчий шлях Миколи Лисенка, і три меморіальні кімнати, в яких збережено автентичний паркет, ліпнину, кахляні груби.

Реекспозицію з доповненням та заміною експонатів було проведено до 150-річчя композитора у 1992 р.

У серпні 2002 року після тривалої реставрації будинку відкрився музей Михайла Старицького.

Експозиція музею складається з меморіальної квартири письменника, тематичної частини «Продовження сімейних традицій», присвяченої життю та творчості нащадків корифея українського театру та виставки «Творча і театральна діяльність М. П. Старицького».

М. Старицький оселився у квартирі на другому поверсі будинку (власник – В. Хондожко) 1901 року. Саме тут розміщено експозицію меморіальної квартири драматурга, що складається з вітальні, кабінету М. Старицького, кімнати доньки письменника Марії Михайлівни та їдальні. Точному відтворенню інтер’єрів помешкань послугували спогади, що залишила онука письменника Ірина Іванівна Стешенко (1898-1987), яка протягом тривалого часу співпрацювала з науковцями музею. Цінними джерелами для реконструкції стали також письмові свідчення сучасників, епістолярна спадщина тощо. Майже одночасно з Михайлом Старицьким у цьому будинку оселилась родина його середньої доньки Людмили Старицької-Черняхівської. В її квартирі влаштовано другу частину експозиції «Продовження сімейних традицій», що налічує п’ять кімнат. В них у хронологічній послідовності освітлюється життєвий і творчий шлях дітей та онуків драматурга, які гідно продовжували справу Михайла Старицького протягом майже всього ХХ століття.

На часі – створення музею Панаса Саксаганського та завершення регенерації музейної території .

Експозиція музею Саксаганського має розміститися у будинку № 96 по вул. Жилянській, де відомий актор і театральний діяч, представник славного роду Тобілевичів, мешкав з 1912 року аж до своєї смерті (1940 р.). Збереглися майже всі речі, що оточували корифея української сцени за життя, документи, епістолярна спадщина, фото, живописні полотна тощо. До побудови музею П. Саксаганського у виставковому залі музею М. Старицького відкрито постійно діючу виставку, присвячену творчому й життєвому шляху майстра.

У 2008 р. до складу Музею увійшов ще один відділ – музей «Іван Франко і Київ», який має розміститися в окремому будинку № 93-Б по вул. Саксаганського після його капітального ремонту. Будинок цей аж до кінця 20-х рр. ХХ ст. був єдиною садибою № 95, де проживав Микола Лисенко (будинки фактично були з’єднані дверима). Тут неодноразово гостював І. Я. Франко.

Фондова збірка Музею видатних діячів постійно поповнюється, в ній багато справжніх скарбів національної культури, які привертають увагу багатьох науковців, є підґрунтям цікавих досліджень.

У Музеї діє чимало цікавих культурологічних і соціальних програм, адже у сфері здобутків видатних митців – і література, і музичне мистецтво, і театр, і народна творчість. Відродження українського Парнасу в його сучасному вимірі передбачає створення театрального- і кінозалів, технічно оснащеної наукової бібліотеки, літнього амфітеатру для проведення концертів, художніх майстерень, галерей тощо.

Вирішення стратегічно важливих для музейного розвитку завдань дозволить остаточно сформувати повноцінний культурний центр з розвиненою інфраструктурою – сучасний «Український Парнас», який безумовно стане окрасою столиці України, місцем паломництва не тільки національної, а й світової культурної громадськості. Музей видатних діячів української культури в Києві — це три меморіальні будинки:Лесі Українки, Миколи Лисенка та Михайла Старицького. Квартал, обмежений вулицями Жилянською та Маріїнсько-Благовіщенською (нині — Саксаганського) свого часу називався «Український Парнас» (за аналогією зі священною горою в Греції, де мешкав Аполлон разом зі своїми музами). Тут жили та творили представники української інтелігенції. Кожен зробив свій внесок в українську культуру, кожен зі своєї галузі. Леся Українка увійшла до взірців світової поезії та драматургії, Микола Лисенко — засновник національної професійної композиторської школи, Михайло Старицький — письменник, театральний діяч, Панас Саксаганський — актор, зірка українського театру.

У всіх музеях, які офіційно об’єднані в один Музей видатних діячів української культури, виставлені особисті речі, монографії, рукописи, оригінальні документи, фото, архівні матеріали, книги, періодика, унікальні музичні інструменти, живопис й всі ті матеріали, які тим чи іншим чином стосувалися вищезазначених діячів.

Музей видатних діячів української культури був заснований у 1987 році.Підставою для його створення став той історичний факт, що наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. у близькому сусідстві проживали родини визначних українських митців, які презентували тоді культуру Наддніпрянщини у найвищій її якості.

Музей Лесі Українки розташовано на двох поверхах. На першому — меморіальна квартира родини Лесі Українки. Її інтер’єр відтворили за спогадами молодшої сестри письменниці Ізідори. У цілому в квартирі п’ять кімнат, які колись належали самій поетесі, матері Лесі Українки (відомій українській письменниці Олені Пчілці), братові Лесі Українки — Миколі Косачу, є також їдальня та вітальня. Літературна експозиція, присвячена життєвому шляху та творчості Лесі Українки, знаходиться на другому поверсі. У числі експонатів — прижиттєві портрети поетеси, рукописи, рідкісні книжкові та періодичні видання, предмети побуту, вишивки, сувеніри, привезені з подорожей.

Музей Михайла Старицького також можна умовно підрозділити на дві частини: меморіальна квартира Михайла Старицького та експозиція під назвою «Продовження сімейних традицій», яка присвячена життю й творчості нащадків Михайла Старицького — родині Старицьких-Черняхівських. У цьому будинку Старицький прожив до 1904 року, до самої смерті. Квартира складається з вітальні, їдальні, робочого кабінету та кімнати доньки письменника — актриси Марії Михайлівни. Відтворення інтер’єру квартири було зроблено завдяки спогадам внучки — Ірини Стешенко. У музеї видатних діячів української культури представлені рідкісні книжки та періодичні видання з родинної бібліотеки, прижиттєвий портрет Старицького, колекцію кераміки. Найбільш цінні експонати — особисті речі драматурга, в числі яких письмовий стіл, крісло, шаховий столик Михайла Петровича, ікона матері Старицького, оригінали рукописів, першодруковані тексти творів самого майстра та його нащадків. Друга частина експозиції «Продовження сімейних традицій» висвітлює всі нюанси життя та творчості нащадків Старицького.

Музей Миколи Лисенка складається з двох основних розділів. Перший поверх віддано під експозицію, присвячену творчому шляху знаменитого композитора. Серед експонатів — творчий архів Лисенко, фотографії, частина колекції українських народних музичних інструментів, зібраних композитором, відреставрований рояль «Блюнтер», який належав Лисенко, меморіальні речі, передані музею нащадками композитора, а саме інкрустована перламутром диригентська паличка, срібні лаврові вінки, подаровані композитору на ювілеї. На другому поверсі розташована меморіальна квартира, в якій вдалося зберегти автентичний паркет, ліпнину, кахельні печі.