1. Правила зоологічної номенклатура.

До середини ХХ сторіччя описано близько 2 млн. видів тварин. Ще в 1940 році кількість існуючих на Землі видів комах (відомих ще і невідомих) оцінювалося в 1,5-2 млн., а зараз приблизно в 10 млн. кількість видів тварин, що відкриваються щорічно, зросла до 10 000. Допомагає розібратися в цій розмаїтості тварин наука систематика, а безліч їхніх назв впорядковується правилами номенклатури.

   Систематика (від грец. systematicos – впорядкований) – наука про різноманітність організмів.

   Найважливішими поняттями в систематиці є таксон і таксономічна категорія.

   Таксон – це сукупність організмів, що мають спільні ознаки, які відрізняють їх від інших організмів. Таксон може бути названим або не названим. Таксони – це конкретні зоологічні об’єкти: довільні групи організмів, окремі популяції або групи популяцій. Окрема особина, тобто індивід належить до певного таксону, але не є таксоном. Приклади таксонів: китоподібні, хребетні, двокрилі, каракурт Latrodectus tredecimguttatus.

   Таксономічна категорія, або ранг – це рівень, до якого віднесли таксон у таксономічній ієрархії. Чим вище ранг таксону, тим менш подібні, або споріднені тварини поєднані в такі таксони. Приклади таксономічних категорій (рангів): клас, родина, рід, вид. Комахи, наприклад, є таксоном, а клас – це ранг цього таксону. Аналогічно: Іванов – конкретна особина, капітан – його ранг. Тобто таксон – конкретний об’єкт, а ранг – абстрактне поняття. 

   Таксономія (від грец. taxis- розташування, лад; nomos – закон) – це розділ систематики, присвячений принципам, методам і правилам побудови класифікації. Термін ввів в 1813 році швейцарський ботанік О. Декандоль (1778-1841).

   Термін таксономія часто протиставляється терміну класифікація.

   Класифікація (від лат.classis – клас, або категорія; fasio – роблю) – це результат діяльності систематиків – розподіл всіх безліч тварин за системою ієрархічно підпорядкованих груп (таксонів).

   Таким чином, наука систематика може бути поділена на таксономію – теоретичну базу та класифікацію – практичний результат. В літературі останніх років такий розподіл не прийнятий: систематиків називають таксономістами, а терміни таксономія та систематика використовуються як синоніми.

   Особливий статус виду полягає в тому, що : 

- вид – це одиниця життя, об’єктивне існування якої визнають всі зоологи, незалежно від їхніх поглядів на еволюцію, походження життя й систематику; класифікують саме види; лише вид можна помацати руками, влаштувати експерименти, щоб довести чи спростувати його незалежність від інших видів.

- назва виду біноміальна, тобто складається з двох слів – з назви роду й назви виду, тому назва виду автоматично вказує на рід, до складу якого входить вид; назви таксонів всіх більш високих рангів складаються з одного слова.

    Зоологічна номенклатура (від лат. nomen - ім’я + calare – називати) – система наукових назв таксонів тварин, а також правила утворення цих назв і їхнього вживання. Дата 1 січня 1758 р. умовно вважається вихідним пунктом зоологічної номенклатури.

    Таксонів тварин – мільйони. Стільки назв тварин немає в жодній мові; жодна людина не здатна запам’ятати стільки слів. Але безліч наукових назв тварин можна використовувати, знаючи правила номенклатури. В зоології не має способу однозначно вказати, про який вид йде мова. З часом для опису та розмежування таксонів починають використовувати ознаки, які не використовували раніше.

    Щороку друкуються описи та переописи десятків тисяч видів й інших таксонів, з’являються нові та змінюються старі класифікації різних груп тварин. Правила зоологічної номенклатури дозволяють зоологу розібратися в численних змінах класифікації.

    Існує Міжнародний Кодекс зоологічної номенклатури. Мета його – забезпечити стабільність та універсальність наукових назв тварин, так щоб кожна назва була єдиною і відмінною від інших. 

    Таксони бувають монотипічні – якщо вони містять тільки один безпосередньо підпорядкований таксон, і політипічні – якщо вони містять декілька підпорядкованих таксонів. Наприклад, рід або підрід, що містить лише один вид – монотипічний, два або більше видів – політипічний.