1.Загальна характеристика класу Земноводні, або Амфібії - Amphibia.

Організми пристосувались до життя у двох середовищах – водному і наземному. Мешкають у вологих місцях або біля води, деякі з них залишили сушу і стали повністю водними. Земноводні першими вийшли з води на суходіл, проте розвиток і розмноження їх відбуваються у прісній воді.

    У земноводних виникають прогресивні ознаки: п’ятипала кінцівка; легеневе дихання; трикамерне серце, два кола кровообігу; середнє вухо із слуховою кісточкою – стремінцем;голосовий апарат.

    Шкіра у земноводних м’яка, гола, утворена багатошаровим епідермісом і тоненькою дермою та пронизана густою сіткою кровоносних судин, забезпечує газообмін. Одні види мають криптичне забарвлення, інші – попереджуюче. 

    Органами руху земноводних є передні і задні кінцівки п’ятипалого типу.

    Скелет земноводних складається із скелета голови, скелет тулуба, скелет кінцівок та їх поясів.

    Череп земноводних у значній мірі хрящовий, відрізняється від черепа риб: слабким розвитком окостенінь і шкірних кісток; аутостилією; видозміною під’язикової дуги та зябрових дуг і перетворення їх частково на слуховий і під’язиковий апарати; редукцією зябрової кришки; новий механізм дихання зумовив певне розсування кісток, до яких прикріплюється нижня щелепа, що привело до виникнення широкого плоского черепа і великого рота.

    Скелет тулуба представлений хребтом, що має 4 відділи: шийний (1 хребець), тулубовий (від 7 хребців у безхвостих до 100 хребців у безногих), крижовий (1 хребець), хвостовий (багато хребців, у безхвостих зростаються в одну кісточку – уростиль). Порівняно з рибами виникає два нових відділи – шийний та крижовий. 

    Грудна клітка відсутня. До тулубових хребців прикріплюються ребра. Справжні ребра мають лише безногі. У безногих і нижчих хвостатих хребці, як у риб амфіцельні, у вищих хвостатих – опістоцельні, у безхвостих – процельні. 

    Пояс передньої кінцівки складається із 3 гілок і верхівкою направлена до черевного боку тіла. Спинна частина утворена лопаткою, верхня частина хрящова у вигляді надлопаткового хряща, до якого прикріплюються м’язи спини; черевна частина – коракоїд, зпереду якого – хрящовий прокоракоїд, на який налягає тонка ключиця. Вільна кінцівка земноводних належить до п’ятипалого типу, але кількість пальців коливається. 

    Пояс задніх кінцівок з’єднується з осьовим скелетом через крижовий відділ. Вільна задня кінцівка складається із стегна, гомілки і стопи. Є 5 видовжених пальців з плавальною перетинкою. У жаб є ще 6 рудиментарний палець.

    М’язова система характеризуються виникнення складної системи м’язів-антагоністів і м’язів-синергістів. 

    Головний мозок належить до іхтіопсидного типу. Око земноводних адаптоване до наземного середовища: рогівка опукла, кришталик - двоопукла лінза, світлосприймаючою частиною є сітківка. Розвинулись повіки (верхня, нижня і миготлива) і слізні залози 

    Є внутрішнє вухо. Виникає середнє вухо – це невелика барабанна порожнина у черепі, яка вистелена слизовою оболонкою і заповнена повітрям. Воно за допомогою євстахієвої труби з’єднується з глоткою. Зовні середнє вухо затягнуте барабанною перетинкою. Звукові коливання від барабанної перетинки передаються до мембрани овального віконця через слухову кісточку – стремінце. Орган рівноваги представлений мішечком і 3 напівколовими каналами, які розміщені у різних площинах.

    Наявний голосовий апарат. У самців є резонаторні мішки, які при кваканні роздуваються і підсилюють звук. У земноводних органи нюху порівняно з рибами більш досконалі. Органи смаку розвинені слабко. 

    Травна система починається широким ротовим отвором, що веде до ротоглоткової порожнини, куди відкриваються отвори внутрішніх ніздрів – хоан; слухові труби. Є дрібні одноманітні конічні зуби. Новоутворенням є язик, що має власну мускулатуру. У хвостатих і безногих язик кріпиться до дна ротоглоткової порожнини і висувається назовні. Проковтуванню їжі допомагають очні яблука. Із стравоходу їжа потрапляє до шлунка.

    Кишечник диференційований на тонкий, товстий і пряму кишку, яка відкривається у клоаку. Є дванадцятипала кишка, в петлі якої - підшлункова залоза. Печінка велика, трилопатева і має жовчний міхур, де зберігається жовч. Всмоктування поживних речовин відбувається у тонкому кишечнику, води – у товстому кишечнику.

    Дорослі дихають за допомогою легенів, через шкіру, а також ротоглоткову порожнину; личинки – шкіри, зябер. Земноводні дихають шляхом заковтування повітря.

    Виникнення легенів забезпечує появу малого (легеневого) кола кровообігу. Серце знаходиться у порожнині перикарду. Воно трикамерне і складається з двох передсердь – правого і лівого, що розділене перегородкою (неповною у хвостатих і безногих; і повною у хвостатих) та одного шлуночка. У праве передсердя відкривається венозна пазуха (синус), від шлуночка відходить артеріальний конус. 

    По артеріях земноводних тече змішана у різних пропорціях артеріальна і венозна кров. Найбільш чиста артеріальна кров потрапляє до головного мозку органів чуття, змішана – до решта відділів тіла, а найбільш венозна кров тече по судинах малого кола кровообігу. Це пойкілотермні тварини.

    Органи виділення у личинок земноводних – це пронефричні нирки. У дорослих особин є тулубові, або мезонефричні нирки.

    Земноводні – це роздільностатеві організми. 

    У безхвостих земноводних і у деяких хвостатих запліднення зовнішнє, у більшості хвостатих і безногих – внутрішнє. У хвостатих земноводних має місце еволютивний метаморфоз. У деяких видів хвостатих відоме явище неотенії. Для тритонів характерна репаративна регенерація.