3. Лопатепері.

У кінці силурійського періоду від якоїсь примітивної групи щелепнозябрових риб, можливо, відособились кісткові риби - Osteichthyes. У девонському періоді чітко відособились представники лопатеперих - Sarcopterygii та променеперих – Actinopterigii риб, які, мабуть, мали спільних чи близьких предків.

У лопатеперих риб основи парних плавців вкриті лускою. Внутрішній скелет – центральна вісь, з боків приєднані радіалії, які могли бути редукованими. Хвіст гетероцеркальний або дифицеркальний; амфістилія або аутостилія. Деякі види мали хоани. Череп хрящовий або мало місце окостеніння у більш древніх форм. Наявні шкірні покривні кістки у черепі, зокрема, луската кістка; зберігалася хорда. Покрив тіла – космоїдна луска, яка згодом замінилась на луску циклоїдного типу.

На початку і всередині девонського періоду лопатепері розділились на два надряди: Кистепері - Crossopterygii і Дводишні - Dipnoi, еволюція яких відбувалась у різних напрямках залежно від способів живлення: кистипері харчувались рибою, а дводишні (з пластинчастими зубами) – ракоподібними і молюсками. Кистепері риби – активні хижаки, переважна більшість яких населяла прісні водойми, деякі з них – моря. Представники ряду ріпідістії - Rhipidistiformes) невеликі за розмірами, форма тіла – торпедоподібна, плавці короткі, парні, сильні; носову порожнину з ротовою з’єднували хоани. У деяких видів утворювались тіла хребців у вигляді кільця. Від однієї з груп ріпідістій у середині девонського періоду відособились примітивні земноводні. На початку пермського періоду ріпідістії вимерли.

Друга гілка кистеперих риб – целаканти, у кінці палеозойської ери заселили моря - Coelacanthiformes. Були численними у кінці палеозойської ери і в тріасовому періоді мезозойської ери, пізніше їх кількість зменшилась. Із сучасних видів відомий лише один – латимерія - Latimeria chalumnae Smith.

Близькими до древніх кистиперих риб були дводишні риби - Dipneustomorpha, що представляли собою бічну більш спеціалізовану гілку еволюції і не були численними. Живились молюсками, ракоподібними та іншими придонними організмами, що мали зовнішній панцир. Тип черепа – аутостилічний; зуби зрослись у кісткові пластинки. Тіло видовжене, хвостовий плавець невеликий і з’єднаний із спинним та анальним. Населяли озера, заплави річок, мали незначну рухливість. Утворення у них хоан свідчить про наявність легенів. У палеозойську еру були поширені у внутрішніх водах усієї земної кулі, в кінці цієї ери майже повсюдно вимерли. На початку тріасового періоду мезозойської ери виникло кілька родин, які дожили до наших днів.

4. Променепері.

У променеперих риб парні плавці не мали м’ясистої основи, у скелеті відсутня центральна вісь. Череп гіостилічний, луската кістка серед покривних кісток відсутня; хоан немає. У древніх форм мозковий череп зазнавав окостеніння суцільною коробкою або двома великими окостеніннями, тоді як у молодих груп було кілька окостенінь. Жили в річках зі швидкою течією води, що забезпечило їм інтенсивне маневрування; згодом проникли в моря і в кам’яновугільному та пермському періоді були поширені майже повсюдно.

Променепері риби палеозойської ери належать до надряду Палеоніскі - Palaeonisci. Це дрібні або середніх розмірів риби з різноманітною формою тіла. Мозкова коробка хрящова з покривними кістками або зазнавала окостенінь. Вторинна верхньощелепна кістка майже нерухомо з’єднувалась з кістками зябрової кришки. Хвостовий плавець гетероцеркальний, його верхня лопать - частково з ганоїдною лускою. До початку крейдового періоду ці риби повністю вимерли. Решту променеперих риб можна вважати нащадками різних груп палеонісків.

Надряд Ганоїдні - Ganoidomorpha є збірною групою, окремі ряди якої походять від різних палеонісків у кінці пермського – початку тріасового періодів.

Ряд Осетроподібні - Acipenseriformes відомий з юрського періоду, а сучасні його роди – з крейдяного періоду. У них тіло видовжене з рострумом, хвіст гетероцеркальний. Тіло голе або вкрите 5 рядами лусок – складних кісткових бляшок, що мають назву жучки. Окостеніння в черепі розвинене слабо; хрящовий череп вкриває панцир із накладних кісток; вторинні верхні щелепи зростаються з піднебінно-квадратним хрящем; тіла хребців відсутні.

Очевидно, від якихось інших палеонісків відособились такі ряди, як: Амієподібні - Amiiformes і Панцирникоподібні - Lepisosteiformes, рештки яких відомі з пермського періоду (раніше їх об’єднували у групу кісткові ганоїдні – Holostei. Переважна більшість їх вимерла у крейдовому періоді; до наших днів збереглися представники родів Amnia i Lepisosteus з кожного ряду.

Прямими нащадками якихось древніх палеонісків є ряд Багатопероподібні - Polypteriformes, які мали спільні ознаки з девонськими палеонісками (ганоїдна луска, кісткові пластинки, бризкальце) і дводишними рибами (задня порожниста вена, легені).

Справжніх костистих риб важко відрізнити від кісткових ганоїдних. У сучасних групах риб немає ганоїдної луски. У мозковому черепі є верхньопотилична кістка, яка відсутня у кісткових ганоїдних; нижня щелепа утворена з трьох кісток. Виникли у тріасовому періоді, були численними у крейдовому періоді, розквіту досягли у кайнозойську еру.

Невідомо, чи справжні костисті риби відособились від однієї чи кількох різних груп тріасових ганоїдних риб.

Висновки

Ви ознайомились із особливостями походження та еволюцією хрящових та кісткових риб.

Література

1. Билич Г.Л. Биология. Полный курс. В 3-х т. Том 3. Зоология /Г.Л. Билич, В.А. Крыжановский – М.: ООО “Издательский дом “ОНИСК 21 век”, 2002. – 544 с.

2. Булахов В.Л. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Круглороті (Cyclostomata). Риби (Pisces)/ В.Л. Булахов, Р.О. Новіцький, О.Є. Пахомов, О.О. Христов // За загальн. ред. проф.О.Є. Пахомова. – Д. вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2008. – 304 с.

3. Ковальчук Т.В. Зоологія з основами екології / Т.В. Ковальчук – Суми: Університетська книга, 2003. – 591 с.

4. Наумов С.П. Зоология позвоночных. Ч. 1 / С.П. Наумов, Н.Н. Карташев – М.: Высш. школа, 1979. – 333 с.

5. Сеник А.Ф. Зоологія з основами екології / А.Ф. Сеник, О.П. Кулаківська – Львів: Каменяр, 2008. – 287 с.

6. Хадорн Э. Общая зоология /Э. Хадорн, А. Венер – М.: Мир, 1989. – 528 с.

Питання

1. Поясніть, кого можна вважати предковою групою риб?

2. З’ясуйте, скільки часу тривала еволюція риб?

3. Від яких організмів виникли панцирні і щелепнозяброві?

4. Як відбувалась еволюція акулоподібних риб?

5. Чим відрізняються Кистипері і Дводишні риби?

6. В якому періоді палеозойської ери виникли кісткові риби?

7. Від яких організмів виникли ганоїдні риби?

Тема лекції: Клас земноводні, або Амфібії - Amphibia.

Мета: Ознайомитись з особливостями організації та процесами життєдіяльності земноводних.

Вступ

Земноводні – наземні тварини, які більшою чи меншою мірою зберігають зв’язок із водним середовищем. У них чітко розрізняють відділи тіла, парні кінцівки. Ускладнюється будова скелета, диференціюються м’язи, ускладнюється будова травної, кровоносної систем, краще розвиваються органи чуття. Органи дихання різноманітні: зябра, легені. Роздільностатеві тварини.