3. Філогенетична систематика, або кладистика Віллі Хенніга.

Головний постулат кладистики: подібність ознак у різних тварин пояснюється тим, що ці ознаки мав їхній загальний предок. Таксономічний аналіз дозволяє зясувати, коли відбувалися еволюційні зміни і які саме. Метод побудови філогенетичного дерева та класифікації на підстав таксономічного аналізу за Хеннігом називається кладистичним аналізом. Таксономічно вагомими є молоді та похідні ознаки.

Плезіоморфія та апоморфін – це альтернативні стани ознаки, відповідно до та після еволюційної зміни, що відбулася з ознакою.

В кладистиці таксони згідно з їх філогенетичними особливостями поділяються на моно-, полі-, пара- і голофілетичні. Кладистичний аналіз застосовують в тому випадку, коли еволюція відбувалася шляхом дивергенції.

4. Практичні прийоми в систематиці.

Вивчення кожної групи тварин проходить по етапах:

1. численні описи окремих видів;

2. складання підсумкових робіт з визначальними таблицями та малюнками;

3. вивчення деталей поширення, екології, поведінки;

4. практичне використання отриманих знань.

Збирання матеріалу для фауністичних і таксономічних досліджень бажано проводити планомірно. Для інвентаризації окремих груп тварин на обмеженій території необхідно визначення ключових ділянок, де проводити збори, причому рівномірно протягом року. Будується таблиця, де по горизонталі розміщують перелік біотопів, а по вертикалі – сезонні особливості досліджуваних об’єктів. За таблицею можна розрахувати репрезентативність зібраного матеріалу стосовно до всієї території або до одного висотного пояса.

Дослідники на різних об’єктах – метелики, двокрилі, жуки, птахи та ін. підтвердили загальну закономірність: в обліках, зборах та уловах найбільша кількість видів, як правило представлена найменшою кількістю особин. Всі зібрані екземпляри обов’язково етикуються. Етикетки бувають географічні, екологічні та визначальні. Етикетки не можна ніколи викидати.

Колекції бувають особисті та музейні, порядок у них може бути хронологічний, систематичний, географічний, алфавітний.

Хронологічний порядок має сенс, якщо колекція не велика та не дуже різноманітна по охопленій території та по таксонах. Недолік хронологічного порядку: весь матеріал зберігається в купі, і, коли треба вибрати представників одного з таксонів або матеріал з одного географічного пункту, то треба переглянути всю колекцію.

Систематичний порядок дуже зручний для колекцій по різноманітних групах тварин, зібраних на невеликій території. Недолік - при зміні класифікації треба міняти порядок у всій колекції або ж тримати в голові всі старі класифікації.

Географічний порядок зручний для колекцій, не дуже великих по таксонах, але охоплює великі території. Недолік - якщо треба відібрати представників одного з таксонів, то необхідно переглянути всю колекцію від початку до кінця.

Алфавітний порядок зручний для будь-яких колекцій. Недолік - при зміні класифікації треба міняти весь порядок у всій колекції або ж тримати в голові всі старі класифікації і всі старі назви географічних пунктів.

Для того, щоб описати новий таксон чи вирішити таксономічну або номенклатурну проблему, необхідно знати всю літературу по відповідній групі.

Загальноприйнятий метод пошуку потрібних літературних джерел – перегляд Реферативного журналу (РЖ). Більш спеціалізоване видання – це Zoological Record. Багато потрібної інформації можна знайти в мережі Ітернет.

Висновки

Ви ознайомились з різними типами систематик: Ліннеївською, еволюційною і філогенетичною.

Література

1. Любищев А.А. Проблемы формы, систематики и эволюции организмов / А.А. Любищев. – М.: Наука, 1982. – 276 с.

2. Малахов В.В. Происхождение хордовых животных / В.В. Малахов // Соросовский образовательный журнал. – 1996. - №7. – С. 2-9.

3. Негробов О.П. Краткий справочник по зоологической систематике / О.П. Негробов. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1988. – 112 с.

4. Расницын А.П. Процесс эволюции и методология систематики / А.П. Расницын // Труды РЭО. – 2002. – 73. – 108 с.

5. Шипунов А.Б. Задание по систематике / А.Б. Шипунов. – М.:Открытый лицей ВЗМШ, Книжный дом «Университет», 2001. – 35 с.

Питання

1. В чому суть Ліннеївської систематики?

2. З’ясуйте особливості традиційної систематики.

3. Чим відрізняються таксони надійні та сумнівні?

4. Чим відрізняється кладистика від інших типів систематик?

5. Які практичні прийоми в систематиці використовують?