- •1.Становлення надкласу Риби.
- •2. Клас Панцирні.
- •3. Лопатепері.
- •4. Променепері.
- •1.Загальна характеристика класу Земноводні, або Амфібії - Amphibia.
- •2. Роль земноводних у природі та житті людини.
- •1. Класифікація земноводних.
- •2. Загальна характеристика хвостатих земноводних.
- •3. Загальна характеристика безхвостих земноводних.
- •4. Загальна характеристика безногих земноводних.
- •1. Морфо-функціональні перебудови у наземних хребетних тварин.
- •3. Іхтіостегіди.
- •4. Стегоцефали.
- •1. Правила зоологічної номенклатура.
- •2. Назви рангів зоологічних таксонів.
- •3. Назви таксонів у зоологічній номенклатурі.
- •1. Ліннеївська систематика.
- •2. Традиційна, або еволюційна систематика.
- •3. Філогенетична систематика, або кладистика Віллі Хенніга.
- •4. Практичні прийоми в систематиці.
2. Назви рангів зоологічних таксонів.
Ранг – це рівень, на якому перебуває таксон у таксономічній ієрархії. Розрізняють ранги основні, або обов’язкові (вид, рід, родина, ряд, клас, тип, царство) і додаткові, або необов’язкові (форма, різновид, триба, когорта, легіон, імперія, а також під- і над-таксони). Основні ранги повинні використовуватися обов’язково.
3. Назви таксонів у зоологічній номенклатурі.
У одного й того ж самого таксону в рамках зоологічної номенклатури можливе існування безлічі придатних назв, тобто синонімів. Однакові придатні назви можуть мати зовсім різні таксони – такі назви називаються омонімами.
Та назва таксона, яку варто вживати, називається валідною, тобто дійсною, правильною. Валідну назву вибирають за допомогою правил МКЗН із назв придатних, а придатні назви – із наукових назв даного таксону.
Висновки
Ви ознайомились з правилами і назвами таксонів зоологічної номенклатури.
Література
Булахов В.Л. Систематика позвоночных: Учебн. пособ. / В.Л. Булахов, А.А. Губкин, О.М. Мясоедова. – Д.: ДНУ, 1989. – 92 с.
Глушенко В.И. Основы общей систематики: учебное пособие / В.И. Глушенко, А.Ю. Акулов, Д.В. Леонтьев, С.Ю. Утевский. – Харьков: ХНУ, 2004. – 111 с.
Ковблюк М.М. Основи зоологічної номенклатури та систематики: Навчальний посібник для студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / М.М. Ковблюк. – Сімферополь:ДІАЙПІ, 2008. – 148 с.
Клюге Н.Ю. Принципы систематики живих организмов: Учебное пособие / Н.Ю. Клюге. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета, 1998. – 88 с.
Международный кодекс зоологической номенклатуры. Издание 4-е. Принят Международным союзом биологических наук: Пер. с анг. и фр. – СПб., 2000. – 221 с.
Шипунов А.Б. Основы теории систематики: Учебное пособие / А.Б. Шипунов. – М.:Открытый лицей ВЗМШ, Книжный дом «Университет», 1999. – 56 с.
Питання
Навіщо потрібні правила зоологічної номенклатури?
З’ясуйте значення Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури.
Чим відрізняються зоологічні таксони від рангів?
Наведіть приклади обов’язкових рангів зоологічних таксонів.
Як подаються назви таксонів у зоологічній номенклатурі?
Тема лекції: Загальна систематика (таксономія).
Мета: Ознайомитись з особливостями зоологічної систематики.
Вступ
Систематика є наукою про різноманітність тварин і їх класифікацію.
1. Ліннеївська систематика.
Тварини в класифікації поєднуються в таксони за ступенем їхньої подібності. Таксонам привласнюються назви. Складається поняття про кожну із груп тварин, з’ясовується, чим подібні всі об’єкти, об’єднані в одну групу, і чим вони відрізняються від представників інших груп. Описується розмаїтість тварин у вигляді класифікації.
Бінарна або біномінальна номенклатура видів К. Ліннея має такі переваги:
1. розвантаження пам’яті. Досить пам’ятати родові назви, щоб мати загальне уявлення про вид по одній лише його назві.
2. за назвою виду можна зрозуміти його місце в класифікації.
Ці переваги повною мірою проявлялися в часи К. Ліннея, коли родових назв було мало. Зараз ці переваги невідчутні. 312 родових назв тварин, що ними користувався Лінней, між пам’ятати кожен зоолог. Зараз родових назв більше ніж 50 000.
Головний недолік біноміальної системи – це її нестабільність. Назви видів і підвидів повинні бути погоджені у граматичному порядку з родовою назвою. Тобто первісне написання родової назви зберігається без зміни, а закінчення видової назви має бути змінене для узгодження з родовою назвою. Назвою треба користуватись як словом чоловічого роду, за винятком тих назв, які закінчуються на -а – це жіночий рід, а також на –um, –on, -u – це середній рід.
Рано, чи пізно, біноміальна система буде відкинута й замінена на таку, у якій назва виду не буде залежати від його місця в класифікації.
