2.15. Основи визнання та оцінка зобов'язань.

Методологічні засади формування інформації про зобов'язання викладені у П(С)БО 11 «Зобов'язання».

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення.

Зобов'язання поділяються на:

- довгострокові поточні

- забезпечення

- непередбачені (умовні)

- доходи майбутніх періодів

Довгостроковими визнаються зобов'язання, первісний термін погашення яких був більше ніж дванадцять місяців, а також такі зобов'язання щодо яких існує угода (домовленість) про переоформлення їх на довгострокові до затвердження фінансової звітності. Визначення теперішньої вартості довгострокового зобов'язання залежить від умов та виду зобов'язання.

Частина довгострокового зобов'язання, що підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточних зобов'язань за довгостроковими контрактами.

2.16. Умовні зобовязання та активи.

Умовне зобов'язання - це:

а) можливе зобов'язання, яке виникає внаслідок минулих подій і існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи кілька невизначених майбутніх подій, не повністю контрольованих Компанією

або

б) теперішнє зобов'язання, яке виникає внаслідок майбутніх подій, але не визнане, оскільки немає ймовірності, що вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для погашення зобов'язання або суму зобов'язання не можна оцінити достатньо достовірно.

Компанія не визнає умовні (непередбачені) зобов'язання. Інформація про умовне зобов'язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою.

Умовний актив - можливий актив, який виникає внаслідок минулих подій і існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна або кілька невизначених майбутніх подій, не повністю контрольованих Компанією. Компанія не визнає умовні активи. Стисла інформація про умовний актив розкривається, коли надходження економічних вигод є ймовірним.

Інформація щодо наявності у дочірнього підприємства умовних

(непередбачених) активів та зобов'язань обов'язково має бути розкрита у пояснювальній записці до фінансової звітності, що подається Компанії.

2.17. Створення забезпечень майбутніх виплат та платежів.

Основним завданням створення забезпечень майбутніх виплат та платежів є своєчасне та правильне відображення у бухгалтерському обліку витрат за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню та визнання витрат на здійснення майбутніх виплат за обтяжливими контрактами.

Суми створених резервів визнаються витратами поточного періоду та використовуються для відшкодування тільки тих витрат, для покриття яких їх було створено.

Компанія, дочірні підприємства та їх філії створюють та обліковують резерви для забезпечення майбутніх витрат та платежів відповідно до П(С)БО 11 «Зобов'язання» за такими напрямками:

• субрахунок 471 «Забезпечення виплат відпусток»;

• субрахунок 4771 «Забезпечення виплат винагороди за вислугу років»;

• субрахунок 4772 «Забезпечення виплат винагороди за підсумками роботи за рік»;

• субрахунок 4773 «Забезпечення матеріального заохочення»;

• субрахунок 4741 «Забезпечення виплат за обтяжливими контрактами»;

• субрахунок 478 «Забезпечення відновлення земельних ділянок».

На субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток» ведеться облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Сума забезпечення виплат відпусток визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці.

У разі, якщо при нарахуванні оплати щорічних відпускних сума резерву виявиться недостатньою, невідшкодовані резервом відпусток суми «відпускних» включатимуться до відповідних витрат підприємства або філії поточного періоду.

На субрахунку 4771 «Забезпечення виплат винагороди за вислугу років» ведеться облік нарахування забезпечення для виплати винагороди за вислугу років. Визначається таке забезпечення щоквартально в розмірі до 1/6 фактичного фонду оплати праці звітного кварталу, розрахованого за тарифними ставками та посадовими окладами.

На субрахунку 4772 «Забезпечення виплат винагороди за підсумками роботи за рік» ведеться облік забезпечень для виплати винагороди за підсумками роботи за рік. Нарахування такого забезпечення здійснюється щоквартально в розмірі до 1/4 фактичного фонду оплати праці звітного кварталу, розрахованого за тарифними ставками та посадовими окладами.

На субрахунку 4773 «Забезпечення матеріального заохочення» вести облік забезпечень на виплату працівникам поточного преміювання в розмірі до 100% фактичного фонду оплати праці звітного кварталу, розрахованого за тарифними ставками та посадовими окладами.

Забезпечення обов'язкових відрахувань (внесків) від резервів на єдиний соціальний внесок нараховується одночасно з основною сумою забезпечення. Створення встановлених резервів дозволяє у бухгалтерському обліку рівномірно розподілити на фінансові результати витрати на оплату щорічних відпусток, виплат винагороди за вислугу років та за підсумками роботи за рік для працівників, які перебувають у трудових відносинах з підприємством.

Нарахування забезпечень передбачених субрахунками 4771, 4772 та 4773 здійснювати у звітному кварталі, за умови виконання дочірніми підприємствами фінансового плану ( в частині показника чистого прибутку) такого кварталу. Дозволяється керівникам дочірніх підприємств встановлювати своїм наказом, менший розмір нарахування забезпечень в залежності від фінансових показників підприємства.

У разі, якщо за підсумками звітного року фінансові показники діяльності підприємства не дозволяють здійснити виплату винагороди за підсумками роботи за рік, створені забезпечення для таких цілей підлягають списанню методом «сторно».

Використовувати забезпечення майбутніх виплат для покриття збитків забороняється.

Цільове фінансування. Облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення ведеться на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

До коштів цільового фінансування і цільових надходжень віднести:

- субсидії;

- асигнування з бюджету (субвенції, капітальні трансферти тощо);

- асигнування з позабюджетних фондів;

- інші цільові внески.

За кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» відображати кошти цільового призначення для фінансування певних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та їх витрачання провадиться за їх призначенням та джерелами надходжень.

3. Визнання та облік доходів і витрат

Компанія та її дочірні підприємства отримують доходи та здійснюють витрати в процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Вказана класифікація доходів і витрат застосовується при складанні бухгалтерської (фінансової) зведеної (консолідованої) звітності. Для цілей бухгалтерського обліку доходи і витрати класифікуються відповідно до діючого Плану рахунків. Кожний вид доходу і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо.