2.13. Оцінка та визнання витрат майбутніх періодів.

Облік витрат майбутніх періодів відображати на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів».

По дебету рахунку 39 відображати накопичення витрат майбутніх періодів, по кредиту - списання цих витрат з включенням їх до складу витрат звітного періоду.

Аналітичний облік витрат майбутніх періодів вести за їх видами.

До витрат майбутніх періодів відносять:

• сплачені орендні платежі;

• передоплата за газети, журнали, технічну літературу та інші витрати;

• оплата страхових полісів;

• витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами у філіях та підприємствах, які виконують сезонні роботи з будівництва, реконструкції та капітального ремонту доріг, випуску асфальтобетону, чорно-в'яжучих, та надання оздоровчих послуг, а також міжсезонні витрати на утримання об'єктів, задіяних у зазначених видах діяльності.

Дочірні підприємства самостійно встановлюють перелік об'єктів, які задіяні в сезонних роботах, та визначають тривалість невиробничого періоду, про що має бути зазначено в обліковій політиці підприємства та в поясненнях до фінансової звітності.

Не відносяться до витрат майбутніх періодів витрати, пов'язані з поточним утриманням цих об'єктів та при відсутності випуску продукції (робіт) на них.

2.14. Оцінка та визначення дебіторської заборгованості.

Дебіторську заборгованість визнавати активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Дебіторську заборгованість поділяти на довгострокову та поточну.

Частину довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображати на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнавати активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінювати за первісною вартістю. Включати до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

Для визначення чистої реалізаційної вартості поточної дебіторської заборгованості на дату балансу обчислювати величину резерву сумнівних боргів.

Резерв сумнівних боргів створюється на підставі наказу керівника підприємства, або дозволу Компанії шляхом визначення абсолютної суми сумнівної заборгованості з огляду на платоспроможність окремих дебіторів.

До розрахунку резерву сумнівних боргів забороняється включати суми поточної дебіторської заборгованості зі строком виникнення до півтора року.

Сумнівною заборгованістю визнавати поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення дебітором. Безнадійною дебіторською заборгованістю вважати поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення дебітором або за якою минув строк позовної давності.

Списання безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснювати з одночасним зменшенням резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву - списувати на інші операційні витрати (субрахунок 944 «Сумнівні та безнадійні борги»). Суму відшкодування раніше списаної на інші операційні витрати безнадійної дебіторської заборгованості включати до складу інших операційних доходів субрахунок 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Повернення списаної за рахунок резерву сумнівних боргів безнадійної дебіторської заборгованості відображати в бухгалтерському обліку наступним чином: збільшується резерв сумнівних боргів на суму раніше списаної заборгованості (дебет рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" - кредит рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів");

погашення дебіторської заборгованості відображається за дебетом рахунків ЗО, 31, 63, 68 (в залежності від виду компенсації) та кредитом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками". Здійснювати витрати з нарахування резерву сумнівних боргів або зі списання з балансу дебіторської заборгованості наступним чином:

• До 1 000 грн. включно за рішенням головного бухгалтера дочірнього підприємства;

• Понад 1 000 грн. до 10 000 грн. включно за рішенням керівника дочірнього підприємства;

• Понад 10 000 грн. до 100 000 грн. включно за рішенням Компанії;

• Понад 100 000 грн. за рішенням засновника Компанії, відповідно до установчих документів;

По сумах, які входять в компетенцію головного бухгалтера, нарахування витрат проводиться на підставі складеної бухгалтерської довідки з позначкою «Списується з балансу (нараховується резерв) за незначністю сум в межах моєї компетенції». По більших сумах головний бухгалтер готує відповідне обґрунтоване повідомлення на ім'я керівника дочірнього підприємства, в компетенцію якого входить вирішення питання. По сумах, які входять в компетенцію Засновника, дочірнє підприємство готує обґрунтоване клопотання про списання дебіторської заборгованості (нарахування резерву сумнівних боргів) та проводить в обліку після отримання відповідного рішення уповноваженого органу.

Позовна та претензійна робота в Компанії та її дочірніх підприємствах ведеться юридичними службами у відповідності до чинного законодавства та актів внутрішнього регулювання. Про результати претензійної роботи та розгляду справ за поданими позовами юридична служба доповідає керівнику та/або головному бухгалтеру підприємства. За отриманими рішеннями суду, що набрали законної сили та не оскаржують ся, на підставі виданих розпорядчих документів керівника Компанії та/або дочірнього підприємства визнаються в обліку витрати, зобов'язання, в тому числі нараховуються резерви на здійснення майбутніх виплат.

Суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості незалежно від видів обліковуються на позабалансовому рахунку 071 «Списана дебіторська

заборгованість» строком не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника.