2.9. Необоротні активи утримані для продажу.

Компанія і її дочірні підприємства класифікують необоротний актив, як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання.

Для цього:

має бути прийняте рішення в міру компетенції, визначеної Статутом, керівником дочірнього підприємства, Компанії або Власника (Засновника) та відображене відповідними наказами, розпорядженнями тощо;

має бути складений план продажу активу та ініційована програма щодо визначення покупця і виконання плану;

має активно просуватися актив для продажу на ринку за ціною, поміркованою з огляду на їх поточну справедливу вартість;

актив має бути придатним для негайного продажу в тому стані, у якому він перебуває на момент продажу, на умовах, яких зазвичай дотримуються при продажі таких активів, і цей продаж повинен бути високо ймовірним;

очікується, що продаж буде визнано завершеним протягом одного року, починаючи з дати класифікації (за винятком випадків подовження періоду завершення продажу за межі одного року у зв'язку з подіями чи обставинами, які перебувають поза контролем Компанії та є достатні свідчення того, що виконання плану продажу продовжується), а дії, вчинені для виконання плану, повинні свідчити про неможливість відміни цього плану або внесення до нього будь - яких важливих змін.

Необоротні активи, утримувані для продажу оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох величин: балансовою або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на операції, пов'язаних з продажем. Амортизація на такі активи не нараховується.

Для обліку наявності та руху необоротних активів, утримуваних для продажу, визначено субрахунок 286, формування якого проводиться згідно з П(С)БО 27.

2.10. Оцінка довгострокових фінансових інвестицій.

Довгостроковою фінансовою інвестицією визнаються будь-які вкладення у цінні папери інших підприємств, статутний капітал інших підприємств, облігації державних та місцевих позик тощо на період більше одного року, а також інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.

Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю (рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»). Аналітичний облік фінансових інвестицій ведеться у розрізі видів, строків та об'єктів інвестування.

Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Враховуючи особливості положень статутів Компанії та дочірніх підприємств, в складі довгострокових фінансових інвестицій (субрахунок 142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам») відображаються вкладення Компанії в статутні фонди дочірніх підприємств.

Такі інвестиції обліковуються на дату балансу за собівартістю, без врахування на дату балансу зміни загальної величини власного капіталу, до юридичного врегулювання положень статутів. Аналітичний облік ведеться в розрізі об'єктів інвестування.

Списання з балансу Компанії чи дочірніх підприємств будь-яких фінансових інвестицій у зв'язку з їх продажем, ліквідацією, обміном на інші активи, даруванням визнавати іншими витратами підприємства, відображаючи в обліку по дебету субрахунку 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій» в кореспонденції з відповідним субрахунком до рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції». Таке списання визнається витратами в тому періоді, в якому визнається дохід від такого списання