3. Структура споживчих та неспоживчих витрат домогосподарств.

За матеріалами Статистичного щорічника, понад 80 % усіх витрат домогосподарств становлять споживчі витрати (причому жодної їх деталізації Держкомстат у щорічнику не подає) (наприклад табл.).

Показники	2004	2005	2006	2007	2008
Витрати — всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
У тому числі:
придбання товарів та послуг	80,8	80,4	87,1	81,7	80,4
доходи від власності (сплачені)	0,7	0,9	1,8	2,7	3,5
сплачені податки та інші платежі	6,9	6,7	7,2	7,9	7,9
нагромадження нефінансових активів	1,2	1,2	1,5	1,6	2,1
приріст фінансових активів	10,4	10,8	7,8	6,1	6,1

Більш детальна інформація щодо структури споживчих витрат подається у збірнику "Витрати і ресурси домогосподарств України".

Таблиця

Структура споживчих витрат домогосподарств України у 2008 р. (у середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство)

Показники	У % до сукупних витрат
	Усі домогосподарства	У тому числі які проживають
		у міських поселеннях		у сільській місцевості
Споживчі витрати	86,2	87,3		83,2
3 них:
продукти харчування та безалкогольні напої	48,9	47,3		53,5
одяг і взуття	5,9	6,0		5,5
житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива	9,1	9,8		7,0
Показники	У % до сукупних витрат
	Усі домогосподарства		У тому числі які проживають
			у міських поселеннях	у сільській місцевості
предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла	2,8		2,8	2,8
охорона здоров'я	2,7		2,7	2,8
транспорт	4,0		4,2	3,6
зв'язок	2,3		2,6	1,5
відпочинок і культура	2,5		3,0	1,2
освіта	1,3		1,5	0,7
ресторани та готелі	2,4		2,8	1,2
різні товари та послуги	2,1		2,3	1,5

Як бачимо, у міських домогосподарствах частка споживчих витрат є дещо більшою, ніж у сільських, що пов'язано передусім із більшою часткою комунальних платежів та витрат на транспорт, зв'язок, освіту, відпочинок і культуру в структурі витрат міських домогосподарств порівняно із сільськими. Частка витрат на освіту, відпочинок і культуру, що є більш ніж у 2 рази меншою в сільських домогосподарствах, ніж у міських, свідчить про обмеженість доступу сільської молоді до здобуття належної освіти, а також про неможливість масового відвідування культурно-відпочинкових заходів жителями сільської місцевості.

Структура неспоживчих витрат домашніх господарств

Доволі цікавою є інформація про розподіл споживчих витрат домогосподарств України за децильними (10-відсотковими) групами залежно від розміру середніх загальних доходів на одну особу.

Домогосподарства десятої найвищої децильної групи витрачають на освіту в 3,1 разу більше порівняно з домогосподарствами першої групи, на охорону здоров'я — у 3,9, на ресторани та готелі — у 7,1, на відпочинок і культуру — у 8,1, на транспорт — у 9,9 разу більше. Наведені дані підтверджують суттєву диференціацію вітчизняних домогосподарств не лише за доходами, а й за витратами.

Частка неспоживчих витрат у сільських домогосподарствах є значно більшою, ніж у міських. Така ситуація зумовлена передусім майже двократним перевищенням частки витрат на допомогу родичам та іншим особам, а також більшими витратами сільських домогосподарств на будівництво і капітальний ремонт житла.

Тема. 13. Моделі фінансової поведінки домогосподарств і фінансова грамотність населення: аспекти взаємовпливу

План лекційного заняття

1. Фінансова поведінка домогосподарств.

2. Моделі фінансової поведінки.

3. Фінансова грамотність населення.

План семінарського заняття

1. Споживчі настрої.

2. Види моделей фінансової поведінки

3. Довіра населення до суб’єктів та інструментів фінансової системи

4. Адаптація домогосподарств до нестабільних умов ринкового середовища.

5. Підвищення грамотності населення.

Конспект лекції: