1. Особливості функціонування домогосподарств.

Донедавна домашнє господарство залишалося однією з найменш досліджених економічних структур. Проте зміни, що відбулися в економічному житті нашої держави (здобуття Україною незалежності та перехід на ринкові засади господарювання), торкнулися й основи життєдіяльності будь-якого суспільства і національної економіки — домашнього господарства та людей і сімей, що входять до його складу.

Домогосподарство як одна з первинних економічних одиниць сьогодні активно досліджується зарубіжними і вітчизняними вченими, адже воно є унікальним соціально-економічним утворенням, в якому сконцентровані всі аспекти людського життя: біологічні, соціальні, економічні.

2. Теоретичні основи та поняття домогосподарств

Сучасна економічна література надає різноманітні тлумачення сутності поняття "домогосподарство". Найбільш поширеним є визначення, згідно з яким домогосподарство трактують як невелику групу осіб (або одну особу, що має власне джерело доходу), які спільно проживають в одному житловому приміщенні, ділять спільний побут, постачають на відповідні ринки різноманітні ресурси (працю, капітал, підприємницький хист) і спільно приймають економічні рішення стосовно формування своїх доходів та здійснення основних витрат. Як синоніми до поняття "домогосподарство" в економічній науковій літературі використовують також терміни "домашнє господарство" та "сімейне господарство".

У сучасних економічних умовах поняття сім'ї і домогосподарства є дуже близькими, однак їх не можна вважати тотожними. Звичайно, основою домогосподарства завжди була, є та залишатиметься сім'я — засноване на шлюбі і кровному зв'язку об'єднання людей, пов'язаних спільністю побуту і взаємною відповідальністю. Проте принципова відмінність між поняттями "домогосподарство" і "сім'я" полягає в тому, що домогосподарство ширше за складом за рахунок осіб, що ведуть загальне із сім'єю домашнє господарство, але не пов'язані із членами сім'ї відносинами спорідненості. З цих міркувань одна людина, що живе окремо, не вважається сім'єю, але її діяльність із самостійної організації побуту є домогосподарством (яке, до речі, може складатися як з однієї, так і кількох сімей). Відтак сім'ю передусім позиціонують як первинну суспільну одиницю, а домогосподарство — як економічну одиницю. Термін "сімейне господарство", власне, наголошує і на тісній спорідненості понять "сім'я" та "домогосподарство", і на відмінності між ними.

В Україні у 2008 р. налічувалося 17,199 млн домогосподарств, з них понад дві третини (68,9 %) проживало в містах і лише 31,1 % — у сільській місцевості¹. Характерною особливістю останніх років є зменшення не лише кількості домогосподарств, а й середнього розміру домогосподарства: з 2,76 особи у 2000 р. до 2,60 особи у 2008 р.

Варто зазначити, що процеси зменшення розмірів домогосподарств в Україні простежуються упродовж декількох століть. Якщо у XVII ст. пересічна українська сім'я налічувала майже 7 осіб, у XVIII ст. — 6, у XIX ст. — понад 5, то в середині XX ст. — лише 3,2 особи ². За даними Державного комітету статистики України, у 2008 р. 76,4 % домогосподарств складалися з однієї, двох або трьох осіб. Частка домогосподарств без дітей сягнула 62,2 %, а серед домогосподарств з дітьми 70,7 % мають одну дитину і 25,5 % — двох дітей.

Наведені дані свідчать не лише про серйозні економічні проблеми у недалекому майбутньому, пов'язані з процесом старіння населення, а й про реальну загрозу самому існуванню українського етносу. З огляду на те, що у сім'ях живе близько 85 % людей і на відміну від сім'ї домогосподарство може складатися з однієї особи, є підстави стверджувати, що в домогосподарствах проживає все населення країни.

У сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки домогосподарство стає дедалі вагомішим суб'єктом фінансових відносин, взаємодіючи з державою, підприємствами і організаціями, а також інститутами фінансового ринку. Взаємозв'язок фінансів домогосподарств з державними фінансами виявляється насамперед у сплаті податків фізичними особами до бюджету та соціальних фондів, а також у формі грошових виплат (пенсії, соціальні допомоги, фінансування соціальних послуг і пільг), що здійснюються з бюджету та відповідних фондів. Взаємозв'язок фінансів суб'єктів господарювання і домогосподарств реалізується передусім через виплату підприємствами, установами, організаціями своїм працівникам заробітної плати, доходів від підприємницької діяльності, доходів від власності тощо. Кредитні установи можуть забезпечувати домогосподарства кредитними ресурсами, а також сплачувати відсотки за користування тимчасово вільними коштами населення. Вплив фінансів домогосподарств на страхування в сучасних умовах вітчизняної економіки, на жаль, характеризується великою часткою обов'язкового страхування і надзвичайно малою часткою добровільного страхування, а також низьким рівнем страхових премій і відшкодувань у бюджеті сім'ї.

Основними джерелами доходів домашніх господарств є заробітна плата, прибуток та змішаний дохід від підприємницької діяльності, доходи від власності, соціальні допомоги, пенсії, стипендії, спадщина тощо. Основними видами витрат домогосподарств є витрати на придбання продовольчих і непродовольчих товарів, оплату комунальних послуг, сплату податків, приріст фінансових активів, доброчинну діяльність тощо.