3. Порядок розробки окремих розділів

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

3.1 Вступ

У вступі студент, посилаючись на чинне законодавство і державні рішення, повинен викласти роль і місце автомобільного транспорту в господарському комплексі країни, роль експлуатації доріг в реалізації вирішуваних автомобільним транспортом завдань. Вступ закінчується формулюванням конкретних завдань курсового проекту.

3.2. Природно-кліматичні, технічні та економічні

умови роботи дороги

У розділі 2 наводяться результати аналізу географічної і народногосподарської характеристик району проходження дороги, стану і, якщо можливо, темпів розвитку промисловості та сільського господарства, а також транспортної мережі району. Визначаються народногосподарське, культурне, соціальне, економічне та інші значення дороги, що експлуатується.

Розділ 2 включає три параграфи:

2.1. Народногосподарське і соціальне значення дороги.

2.2. Природно-кліматичні умови району проходження дороги.

2.3. Технічні умови роботи дороги.

Народногосподарське і соціальне значення дороги встановлюють на основі аналізу господарських особливостей району проходження дороги і темпів його розвитку, стану автодорожньої мережі району і ролі розглядуваної дороги в цій мережі, структури й обсягів вантажоперевезень по дорозі, ролі дороги в соціальному, економічному та культурному розвитку району. Беруться до уваги також категорія дороги, рівень завантаженості її рухом і склад руху. Підрозділ закінчується переліком найважливіших завдань, що вирішуються з допомогою даної дороги.

Природно-кліматичні умови району проходження дороги – дуже важливі вихідні дані для вирішення оперативних і перспективних технічних, технологічних і організаційних питань експлуатації дороги.

Природно-кліматичні умови району найкраще представити у вигляді дорожньо-кліматичного експлуатаційного графіка, що креслиться на основі спостережень метеослужб для району, де проходить експлуатована ділянка дороги (рис. 2.1), або за даними кліматичних довідників. Графік має дві частини – верхню кліматичну, й нижню – технологічну. У графі I технологічної частини графіка наводять дані про строки і тривалість періодів весняного й осіннього бездоріжжя, з якими пов’язане зниження несучої здатності дороги через надлишкове зволоження ґрунтів полотна. У ці періоди дорожня служба повинна здійснювати заходи щодо поліпшення умов роботи дорожнього одягу.

Тривалість періоду весняного бездоріжжя, діб, починається від дати переходу температури повітря весною через нуль і орієнтовно може бути визначена за формулою

, (3.1)

де α_т – параметр, що характеризує середню швидкість відтаювання грунту, приймається за [3] залежно від дислокації району, см/добу;

h_max – максимальна середньобагаторічна глибина промерзання грунту для даного району, см.

Дата початку Z₀ періоду осіннього бездоріжжя, як правило, збігається із середньомісячною температурою повітря восени +3…+4 ⁰С, а значення Z₁ – з температурою 0 ⁰С. Тривалість періоду осіннього бездоріжжя, діб

, (3.2)

У графі 2 технологічної частини графіка наводять календарні строки проведення земляних лінійних (Л) і зосереджених (З) робіт та їх календарну тривалість.

У графі 3 наводять початок і тривалість періоду з температурою повітря від 15 ⁰С. Це період проведення дорожньо-будівельних і ремонтних робіт з використанням матеріалів, оброблених в’язкими бітумами, та влаштування поверхневих обробок дорожніх покриттів.

У графі 4 визначають період роботи при температурі повітря від 15 ⁰С весною до 10 ⁰С восени; це період роботи з використанням матеріалів, оброблених органічними в’яжучими.

У графі 5 визначають період роботи при температурах повітря від 10 ⁰С весною до 5 ⁰С восени. Цей період характеризує тривалість робіт з використанням асфальто- й цементобетонних сумішей, а також мінеральних матеріалів, оброблених рідкими бітумами чи іншими органічними в’яжучими.

У графі 6 визначають період з позитивними температурами повітря – період ремонтів щебеневих і гравійних основ і покриттів, штучних споруд, лінійних будівель і т.ін.

У графі 7 заносять помісячно кількість можливих простоїв у днях для кожного місяця року: в чисельнику – з причини дощів, в знаменнику – з причини сильних заметілей і морозів.

У графі 8 в чисельнику наводять помісячно (для холодного періоду) тривалість періоду боротьби зі снігом, у знаменнику – тривалість періоду або число днів з ожеледдю.

У графі 9 вказують періоди, найбільш небезпечні з точки зору виникнення просідань дорожнього одягу весною і восени; в графі 10 – період розкривання пучин.

Усі наведені вище періоди встановлюють на основі аналізу верхньої кліматичної частини графіка і відповідних розрахунків.

Таким чином, дорожньо-кліматичний експлуатаційний графік дозволяє правильно спланувати строки і тривалість робіт з ремонтів і утримання автомобільних доріг.

Технічні умови роботи дороги об’єднують результати аналізу грунтово-гідрологічних умов і особливостей формування водно-теплового режиму дороги (переважні джерела зволоження та розподіл їх за довжиною дороги, типи ВТР для різних ділянок дороги, дислокація потенційно пучинонебезпечних ділянок, умови поверхневого стоку, можливості регулювання ВТР та ін.), а також дані про наявність і забезпеченість дорожньо-будівельними матеріалами, про структуру й оперативні можливості дорожньо-експлуатаційної служби.