7. Реферування як процес аналітико-синтетичної переробки інформації.

Процес реферування відноситься до мікроаналітичного згортання інформації з первинного документа наукового або професійно-виробничого характеру. Реферуванням називається і сам процес створення реферату як вторинного документа, і логічний метод досягнення визначеної мети інформаційного управління. Реферативна інформація виконує завдання систематизації, пошуку, оцінки, узагальнення і рекомендації фактографічної інформації, вміщеної в першоджерелах.

Мета референта, який виконує процес реферування, полягає у скороченні фізичного обсягу первинного документа при збереженні його основного змісту. Стиснення, згортання інформації в процесі реферування здійснюється в ході наукової обробки док-в і пов’язане з його аналізом і вилученням найбільш важливих змістових відомостей: основних положень, фактичних даних, результатів, висновків. Ущільнення інформації, представленої у первинному документі, як інтелектуальний процес, завжди є певним різновидом інтерпретації (тлумачення) тексту. Правильне тлумачення первинного документа є необхідною умовою для референта. Саме тому вміння реферувати передбачає спеціальну професійну підготовку, причому здебільшого не лише інформаційно-аналітичну, а й у тій галузі, до якої відносяться документи, що реферуються. у процесі АСПІ референт використовує такі складові своїх знань, як: обізнаність у досягненнях в конкретній предметній галузі, знання інформаційних потреб користувачів, для яких створюється реферативна інформація; знання вимог до реферату та практичні вміння проведення інформаційного аналізу і синтезу. – Власова

8. Класифікація рефератів за різними ознаками.

Слово реферат латинського походження, що означає – доповідати, оповіщати. Згідно з найдавнішим визначенням, реферат – це стислий виклад змісту наукового документа. Як і анотація, реферат має повну змістову та частково формальну залежність від первинного документа. Науковці розглядають реферат як інтегральну модель документа, семантичні особливості якого він подає у максимально ущільненому вигляді. Ця інтегральна модель надає змогу здійснювати інформаційний пошук, орієнтуючись на предмет, тему і методологію проведення роботи, на її результати, галузь застосування тощо. Отже, реферат можна віднести до інтегральних моделей, в яких інформація подається в узагальненому вигляді. Реферат покликаний у лаконічній формі дати відповідь на питання “Що саме повідомляється у первинному документі?”, на відміну від анотації, що, як правило, відповідає на питання “Про що повідомляється у первинному документі?”.

• За глибиною згортання інформації, поданої у первинних документах, реферати поділяються на інформативні та індикативні. Такий поділ був визначений Міжнародною конференцією з наукового реферування (Париж, 1949 р.). У інформативному рефераті подається стислий виклад основних аргументів і наводяться основні дані та висновки з первинного документа. Індикативний реферат – це стислий реферат, в якому вказується на зміст основних положень, представлених у первинному документі. Такий реферат допомагає користувачеві у вирішенні питання, чи варто йому звертатися до первинного документа. Як бачимо, в основу поділу рефератів закладено цільове призначення: інформативний реферат спрямовано на задоволення потреби користувачів у самій інформації з вихідного документа; індикативний реферат задовольняє потреби у відомостях про джерела, в яких є необхідна користувачеві інформація.

• за їх приналежністю до різних галузей знання (наприклад, реферати з суспільних, гуманітарних, природничих, точних, технічних і прикладних наук, галузях економіки);

• за способом характеристики первинного документа (наприклад, загальні реферати або реферати-конспекти, в яких послідовно викладено в узагальненому вигляді зміст усього первинного документа. Загальні реферати містять інформацію, яка може бути використана широкими колами користувачів. Такі реферати створюються не на конкретний запит, а на потреби спеціалістів всієї галузі, для якої здійснюється реферування масиву первинної інформації, що акцентують увагу читача на окремих темах або проблемах первинного документа).

Спеціалізовані, або проблемно-орієнтовані реферати, складаються для задоволення визначених інформаційних потреб і акцентують увагу користувача на окремих темах або проблемах, висвітлених у первинних документах.

У зарубіжній літературі зустрічається поняття критичний реферат, де реферування передбачає оцінку інформації, але ця оцінка спрямована на виявлення нового, найбільш цінного у вихідному документі. Реферат не несе критичної оцінки, властивої рецензіям

• за кількістю джерел реферування реферати поділяються на монографічні, тобто складені на один первинний документ; реферати-фрагменти, складені на окрему частину первинного документи (главу, розділ, параграф); оглядові або зведені групові реферати;

• за формою викладу матеріалу з першоджерела – текстові, табличні, ілюстративні або змішані реферати;

• за обсягом і глибиною згортання інформації реферати поділяються на короткі та розширені. Зокрема, відповідно до вимог стандарту 7.9–77 “Реферат и аннотация” обсяг реферату має відповідати таким нормам: для заміток та коротких повідомлень – 500 дру-кованих знаків; для більшості статей, патентів – 1000 друкованих знаків; для документів великого обсягу – 2500 друкованих знаків. У міждержавному стандарті 7.9–95 (ИСО 214-76) “Реферат и аннотация” зазначається, що обсяг коротких рефератів не перевищує 850 друкованих знаків, а розширених – не лімітується і може складати 10-15 % від обсягу первинного документа, в залежності від його цінності, новизни і доступності;

• за укладачем реферати поділяються на авторські, тобто складені самим автором документа, наприклад, автореферати; та неавторські, складені працівником реферативної, інформаційно-аналітичної служби тощо;

• за ступенем формалізації процесу реферування вони бувають інтелектуальними, складеними людиною на основі її інтуїтивного уявлення про значущість змістової інформації, вміщеної у першоджерелі, або формалізованими, які складаються на основі формалізованих методик, це – антетні, аспектні реферати, або реферати-екстракти;

• за способом підготовки реферати поділяються на інтелектуальні (ручні) та автоматизовані. – Власова

• За глибиною розкриття змісту реферати поділяють на інформативні та індикативні.

• Деякі фахівці виділяють ще аспектні реферати або реферати-резюме. Їх складають на основі переробки інформації, що стосується не первинного документа загалом, а лише кількох або навіть одного змістового аспекту, який є інтересним для певної групи користувачів.

• За кількістю охоплених джерел реферати можуть бути монографічні (одноджерельні) і зведені (багатоджерельні, оглядові).

• За призначенням реферати можна поділити на загальні (універсальні) та цільові (спеціалізовані). Загальний реферат призначений для використання широким колом користувачів. Цільові реферати складають для задоволення конкретних інформаційних запитів, вони мають чітку читацьку адресу.

• Залежно від методу викладу матеріалу реферати поділяють на реферати-екстракти і перефразовані (інтерпретивні). Перші складено із запозичених з тексту першоджерела речень, а другі — це текст, який референт написав самостійно шляхом перефразування і скорочення тексту першоджерела.

• За формою розрізняють текстові і бланкові реферати. Абсолютна більшість рефератів мають текстову форму, тобто це зв'язний текст, до якого можуть входити ілюстрації, таблиці, графіки, формули. Бланкові поширилися завдяки виникненню формалізованих методик складання рефератів. Вони можуть бути анкетними, табличними, телеграфного стилю. Анкетний реферат — це відповіді на заздалегідь сформульовані запитання. Якщо запитання стосуються кількох об'єктів, а відповіді розміщено у відповідних колонках (графах) таблиць, реферат називають табличним. Реферати телеграфного стилю – це коротке повідомлення про зміст документа, яке схоже на текст телеграми.

• Крім того, реферати розрізняють за обсягом (короткий і розширений), за укладачем (авторський і неавторський – референтський), за використанням засобів автоматизації (ручний – підготовлений людиною) і автоматичний (з використанням ЕОМ)). – Кушнаренко