3.4.3 Виробнича каналізація

Виробнича каналізація К3 призначена для відведення технологічних стічних вод з промислових будівель. Відмітною особливістю К3 від К1 і К2 являється наявність додаткових споруд (місцевих очисних споруд, насосних станцій перекачування і т.д.).

Класифікація виробничої каналізації К3 за складом стічних вод зображена на рис. 3.17.

Рисунок 3.17 - Класифікація виробничої каналізації К3 за складом стічних вод: К3 - це загальне позначення будь-якої виробничої каналізації; К4 - системи з механічнозабрудненими стічними водами; К5 - системи з іловмісткими стічними водами; К6 - системи з шламовмісткими стічними водами; К7 - системи з виробничими стоками, що містять хімічні забруднення; К8 - системи з кислими стічними водами; К9 - системи з лужними стічними водами

Підприємства ресторанного господарства, що мають м’ясо-рибні або овочеві цехи, оснащуються місцевими очисними пристроями (рис. 3.18): пісковловлювачами, крохмальо- і мезговловлювачами, жировловлювачами.

У групових пісковловлювачах крохмаль, пісок, мезга осідають на дно вмістища, а в жировловлювачах, напроти, жир, як більш легкий спливає та накопичується у верхній частині вмістища. Періодично ці пристрої очищаються, промиваються, а стічна очищена рідина скидається у дворову каналізацію. Ці пристрої можуть розташовуватися всередині цехів або за межами будівлі, залежно від потужності цих цехів і технологічних особливостей.

Усі випуски з будинку поєднуються дворовою мережею в єдину систему, і далі стічна рідина самопливом транспортується до міської мережі.

Рисунок 3.18 – Місцеві очисні пристрої: а - груповий пісковловлювач; б - груповий жировловлювач

Коли труби каналізації досягнуть найбільш низької, максимально припустимої позначки, на ній розміщають насосну станцію, що перекачує стічну рідину до наступного колодязя, звідки каналізаційна мережа починається знову з мінімально припустимою глибиною закладення. Найменша глибина закладення для труб діаметром до 500 мм на 0,3 м, а для більших труб на 0,5 м менше найбільшої глибини промерзання ґрунту, але не менше 0,7 м, рахуючи від планувальної позначки до верху труби, а на проїзній частині – не менше 1 м.

Очисні комплекси по переробці стічних вод із статичним відстійником (рис. 3.19). У комплексах із статичним відстійником очищення води досягається за допомогою флокуляції (утворення пластівців) зважених твердих часток за допомогою флокулянта. Наступний розподіл води від твердих часток відбувається за рахунок осадження останніх в статичному відстійнику.

Рисунок 3.19 – Очисні комплекси по переробці стічних вод із статичним відстійником: A - резервуар для стічних вод; B - всмоктуючий насос; C - бак підготовки (розчинення) флокулянту; D - дозуючий насос для флокулянту; E - бак-відстійник; F - бак-резервуар для освітленої води; G - бак для грязьового осаду; H - насос для грязьового осаду; I - механічна дегідратація (обезводнення) грязьового осаду

Очисні комплекси по переробці стічних вод з динамічним відстійником (рис. 3.20). Цей тип комплексів з динамічним відстійником, використовується у випадках, коли є дуже велика кількість води, призначеної для очищення. Очищення такої води досягається за допомогою флокуляції (утворення пластівців) зважених твердих часток за допомогою флокулянту. Грязьовий осад, що відокремився, подається в центр відстійника за допомогою спеціального скребкового моста, а потім за допомогою спеціально призначеного насоса на фазу механічного обезводнення за допомогою декантера.

Принцип, на якому ґрунтується робота декантера (рис. 3.21), - це відмінність значень питомої ваги матеріалів, що розділяються. При використанні декантера цей процес відбувається всередині барабана з високою швидкістю обертання, завдяки чому тверді частки, зважені в рідині, притискаються під впливом відцентрової сили до внутрішніх стінок декантера і виводяться за допомогою шнека на транспортер у вигляді сухого продукту.

Рисунок 3.20 – Очисні комплекси по переробці стічних вод з динамічним відстійником: A - резервуар для стічних вод; B - всмоктуючий насос; C - бак підготовки (розчинення) флокулянту; D - дозуючий насос для флокулянту; E - декантер; F – бак для грязьового осаду; G - насос для грязьового осаду; H - механічна дегідратація (обезводнення) грязьового осаду

Рисунок 3.21 – Зовнішній вигляд декантера

Результатом роботи очисних комплексів є:

- твердий шлам, який використовується в суміжних виробництвах;

- вода, яка знову подається у виробничий цикл для повторного використання. У виробничий цикл повертається близько 80 % води, за рахунок чого досягається істотна економія ресурсів.