2.1.4 Розрахунок вентиляційного обладнання

У припливній камері установлюють фільтр для очищення повітря від пилу, калорифер для підігріву повітря узимку і вентилятор з електродвигуном для переміщення повітря в приміщення.

Фільтр. Для очищення повітря від пилу на підприємствах ресторанного господарства застосовують переважно масляні фільтри. Необхідну поверхню фільтру, F_ф., м², визначають за формулою:

, (2.26)

де q_ф. – питоме повітряне навантаження фільтруючої поверхні фільтру, м³/(год.∙м²), (додаток Ц);

L – кількість вентиляційного повітря, м³/год.

Кількість осередків фільтру (n) визначиться за формулою:

, (2.27)

де f_ф. – площа робочого перетину фільтру, м², (додаток Ц).

Калорифер. Для підігріву повітря в холодний час року застосовують калорифери. Тип модель і кількість калориферів вибирають у залежності від необхідного перетину для проходу повітря, f_к., м², що підраховується за формулою:

, (2.28)

де L – обсяг припливного повітря, що нагрівається, м³/год.;

γ – густина повітря, кг/м³, (додаток Х);

(ν∙γ) - вагова швидкість приймається від 6 до 10 кг/(м²∙с).

Поверхня нагрівання калориферів F_к., м², розраховується за формулою:

, (2.29)

де Q - кількість теплоти, необхідна для нагрівання припливного повітря, кВт;

К – коефіцієнт теплопередачі калорифера, визначений за рекомендацією паспорта калорифера, кВт/(м²∙ºС);

t_ср.т.; t_cр.п. – середні температури теплоносія і повітря, відповідно, ºС.

Кількість теплоти, необхідної для нагрівання раніше розрахованого обсягу припливного повітря Q, кВт, визначають за формулою:

, (2.30)

де с – питома масова теплоємність повітря, Дж/(кг·ºС);

t_пр. – температура повітря, що подається в приміщення, ºС;

t^з_з.п. – температура зовнішнього повітря для розрахунку вентиляції в зимовий час, ºС.

Вентилятор. Для переміщення повітря по повітроводам застосовують вентилятори. Підбирають вентилятори за номограмами їхньої роботи в залежності від кількості переміщуваного повітря та опору руху повітря по системі.

Опір мережі повітроводів, Н_пов., Па, визначається за формулою:

, (2.31)

де ξ - коефіцієнт місцевого опору даної перешкоди;

ν - середня швидкість руху повітря в системі, м/с, приймається ν = 5...8 м/с.

Повний опір вентиляційної системи являє собою суму опору повітроводів, фільтра і калорифера:

, (2.32)

де Н_пов. – опір мережі повітроводів, Па;

Н_ф. – опір фільтрів, Па;

Н_к. – опір калорифера, Па.

Опір підраховується тільки для однієї найбільш завантаженої гілки.

Вентилятори підбирають по характеристиках, що представляє собою графік роботи вентилятора при різних числах обертів колеса. Слід вибрати вентилятор з найбільшим значенням коефіцієнта корисної дії η. При цьому слід враховувати, що збільшення числа обертів вентилятора приводить до збільшення шуму їхньої роботи.