- •Передмова
- •1. Навчально-тематичний план дисципліни для студентів денної форми навчання
- •2. Навчально-тематичний план дисципліни для студентів заочної форми навчання
- •3. Програма дисципліни
- •Розділ 1 опалення. Основи будівельної теплотехніки
- •1.1 Основи будівельної теплотехніки
- •1.1.1 Теплові комфортні умови
- •1.2 Методика розрахунку системи опалення
- •1.3 Класифікація систем опалення
- •1.3.1 Системи водяного опалення
- •1.3.2 Системи парового опалення
- •1.3.3 Системи повітряного опалення
- •1.3.4 Системи вогнеповітряного опалення
- •1.3.5 Системи електричного опалення
- •1.3.6 Системи панельно-променевого опалення
- •1.3.7 Комбіновані системи опалення
- •1.4 Основне устаткування систем опалення
- •1.4.1 Опалювальні прилади
- •1.4.2 Трубопроводи та арматура
- •1.4.3 Терморегулятори
- •1.4.4 Розширювальний бак
- •1.5 Вимоги, які пред'являються до систем опалення
- •Контрольні питання
- •Розділ 2 вентиляція і кондиціонування
- •2.1. Методика розрахунку системи вентиляції
- •2.1.1 Розрахунок шкідливостей, що виділяються у торговому залі
- •2.1.2 Розрахунок шкідливостей, що виділяються в гарячому цеху
- •2.1.3 Розрахунок повітрообмінів для видалення шкідливостей
- •2.1.4 Розрахунок вентиляційного обладнання
- •2.1.5 Визначення річних витрат теплоти на вентиляцію
- •2.2 Класифікація систем вентиляції
- •2.2.1 Системи з природною і механічною вентиляцією
- •2.2.2 Системи з припливною і витяжною вентиляцією
- •2.2.3 Системи з місцевою і загальноо6мінною вентиляцією
- •2.3 Основне устаткування систем вентиляції
- •2.4 Методика розрахунку системи кондиціонування
- •2.4.1 Принципи роботи холодильної машини
- •2.5 Класифікація систем кондиціонування
- •2.5.1 Системи прямоточні і рециркуляційні
- •2.5.2 Системи центральні і місцеві
- •2.5.3 Системи кондиціонування повітря різної міри автономності
- •2.5.4 Системи кондиціонування повітря з агрегованими і неагрегованими кондиціонерами
- •2.6 Основне устаткування систем кондиціонування
- •2.7 Вимоги, які пред’являються до систем вентиляції та кондиціонування повітря
- •Контрольні питання
- •Розділ 3 водопостачання і каналізація
- •3.1 Методика розрахунку внутрішніх водопроводів
- •3.2 Внутрішній водопровід будівель
- •3.2.1 Господарсько-питний водопровід
- •3.2.2 Протипожежний водопровід
- •3.2.3 Виробничий водопровід
- •3.2.4 Гарячий водопровід
- •3.3 Методика розрахунку внутрішньої каналізації
- •3.4 Внутрішня каналізація будівель
- •3.4.1 Побутова каналізація
- •3.4.2 Дощова каналізація
- •3.4.3 Виробнича каналізація
- •Контрольні питання
- •4. Самостійна робота студентів
- •5. Глосарій
- •6. Тестові завдання Тести з і модулю «Опалення. Основи будівельної теплотехніки»
- •Тести з іі модулю «Вентиляція і кондиціонування»
- •Тести з ііі модулю «Водопостачання і каналізація»
- •Список використаної і рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Додаток б
- •Додаток ж
- •Додаток з
- •Додаток і
- •Додаток п
- •Масштаб:
- •Вологого повітря
- •Інженерне обладнання будівель Навчальний посібник
- •6.140101 «Готельно-ресторанна справа»
- •Технічний редактор о.М. Дідур
- •83050, М. Донецьк, вул. Щорса, 31
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 297-60-50
2.1.4 Розрахунок вентиляційного обладнання
У припливній камері установлюють фільтр для очищення повітря від пилу, калорифер для підігріву повітря узимку і вентилятор з електродвигуном для переміщення повітря в приміщення.
Фільтр. Для очищення повітря від пилу на підприємствах ресторанного господарства застосовують переважно масляні фільтри. Необхідну поверхню фільтру, Fф., м2, визначають за формулою:
,
(2.26)
де qф. – питоме повітряне навантаження фільтруючої поверхні фільтру, м3/(год.∙м2), (додаток Ц);
L – кількість вентиляційного повітря, м3/год.
Кількість осередків фільтру (n) визначиться за формулою:
,
(2.27)
де fф. – площа робочого перетину фільтру, м2, (додаток Ц).
Калорифер. Для підігріву повітря в холодний час року застосовують калорифери. Тип модель і кількість калориферів вибирають у залежності від необхідного перетину для проходу повітря, fк., м2, що підраховується за формулою:
,
(2.28)
де L – обсяг припливного повітря, що нагрівається, м3/год.;
γ – густина повітря, кг/м3, (додаток Х);
(ν∙γ) - вагова швидкість приймається від 6 до 10 кг/(м2∙с).
Поверхня нагрівання калориферів Fк., м2, розраховується за формулою:
,
(2.29)
де Q - кількість теплоти, необхідна для нагрівання припливного повітря, кВт;
К – коефіцієнт теплопередачі калорифера, визначений за рекомендацією паспорта калорифера, кВт/(м2∙ºС);
tср.т.; tcр.п. – середні температури теплоносія і повітря, відповідно, ºС.
Кількість теплоти, необхідної для нагрівання раніше розрахованого обсягу припливного повітря Q, кВт, визначають за формулою:
,
(2.30)
де с – питома масова теплоємність повітря, Дж/(кг·ºС);
tпр. – температура повітря, що подається в приміщення, ºС;
tзз.п. – температура зовнішнього повітря для розрахунку вентиляції в зимовий час, ºС.
Вентилятор. Для переміщення повітря по повітроводам застосовують вентилятори. Підбирають вентилятори за номограмами їхньої роботи в залежності від кількості переміщуваного повітря та опору руху повітря по системі.
Опір мережі повітроводів, Нпов., Па, визначається за формулою:
,
(2.31)
де ξ - коефіцієнт місцевого опору даної перешкоди;
ν - середня швидкість руху повітря в системі, м/с, приймається ν = 5...8 м/с.
Повний опір вентиляційної системи являє собою суму опору повітроводів, фільтра і калорифера:
,
(2.32)
де Нпов. – опір мережі повітроводів, Па;
Нф. – опір фільтрів, Па;
Нк. – опір калорифера, Па.
Опір підраховується тільки для однієї найбільш завантаженої гілки.
Вентилятори підбирають по характеристиках, що представляє собою графік роботи вентилятора при різних числах обертів колеса. Слід вибрати вентилятор з найбільшим значенням коефіцієнта корисної дії η. При цьому слід враховувати, що збільшення числа обертів вентилятора приводить до збільшення шуму їхньої роботи.
