- •Психологія управління – це:
- •Змістовний модуль 2 Керівництво та лідерство: соціально-психологічні аспекти.
- •6. Особистісна схильність до стиля керівництва пов’язана з:
- •Змістовний модуль 3 Психологія трудового колективу.
- •Змістовний модуль 4 Психологія ділового спілкування
- •Змістовний модуль 5 Психологічні аспекти управлінських функцій менеджера
- •Змістовний модуль 6 Практика самоменеджменту.
- •Які компоненти є обов’язковими у самосвідомості?
- •Самоменеджмент психічного здоров`я передбачає:
- •Ключ відповідей до блоку змістовних модулів №1
- •Чи є тотожними поняття «протиріччя» і «конфлікт»?
- •Змістовний модуль 8 Сутність конфлікту та його структура.
- •Змістовний модуль 9 Види конфліктів
- •Динаміка конфлікту
- •Для різних етапів розвитку конфліктів властива певна комунікація між опонентами. Які з характеристик визначають комунікацію на початковій фазі розгортання конфліктів.
- •Для різних етапів розвитку конфліктів властива певна комунікація між опонентами. На якій фазі можливі тільки офіційні переговори через посередника
- •Блок змістовних модулів №3 Управління конфліктами Змістовний модуль 11-13
- •Змістовний модуль 14 Профілактика конфліктів в організації
- •Стратегія компромісу ефективна, коли:
- •Метод «принципових переговорів» характеризується (укажіть усі необхідні характеристики):
- •Ключ відповідей до блоку змістовних модулів №2 та №3
Конкуренція як стратегія виходу з конфлікту характеризується:
нав'язуванням іншій стороні кращого для себе рішення;
бажанням опонентів завершити конфлікт частковими поступками;
змушеним або добровільним відмовленням від боротьби;
спробою вийти з конфлікту при мінімальних витратах;
конструктивним обговоренням проблеми, розглядом опонента як союзника в пошуку рішень.
Стратегія компромісу ефективна, коли:
немає часу на домовленості опонента;
опоненти розуміють, що мають рівні можливості;
пропоноване рішення явне конструктивно;
існує сильна взаємозалежність опонентів;
опоненти керуються взаємовиключними інтересами;
один з опонентів усвідомлює власну неправоту і необхідність зберегти гарні відносини з іншим;
тимчасове рішення задовольняє опонентів;
існують труднощі у визначенні власної лінії поводження в конфлікті;
один з опонентів прагне виграти час.
Метод «принципових переговорів» характеризується (укажіть усі необхідні характеристики):
добровільним відмовленням від боротьби;
відділенням людини від проблеми;
прагненням до ескалації;
увагою до інтересів, а не до позицій;
пропозицією взаємовигідних рішень;
нав'язуванням власних інтересів;
використанням об'єктивних критеріїв оцінки рішень.
Відомо, що посередництво й арбітраж виступають формами «медіаторства» при вирішенні конфліктів. З наведених нижче суджень виберіть ті, котрі характеризують посередництво.
неформальність процесу;
часткова неформальність процесу;
опоненти виявляють змагальність у суперечці;
опоненти прагнуть до досягнення згоди в суперечці;
у результаті вирішення конфлікту одна зі сторін залишається в програші;
результатом вирішення конфлікту є взаємний виграш.
Кожний з переговорних стилів має свої сильні і слабкі сторони. Перевагами одного з них є мала кількість затрачуваного часу, досягнення перемоги при наявності визначених переваг (наприклад, в інформаційних, матеріальних, тимчасових ресурсах), а недоліками – відсутність позитивного результату переговорів, якщо опоненти використовують цей же переговорний стиль. Про який стиль ведення переговорів йде мова ?
компроміс;
поступка;
співробітництво;
тиск;
уникнення.
Структурні конфлікти в організації пов'язані з :
протиріччями у завданнях;
змінами організаційної структури;
помилками у розподілі функцій;
груповий егоїзм;
обмеженість ресурсів;
соціально-психологічні протиріччя.
Інноваційні конфлікти в організації пов'язані з :
протиріччями у завданнях;
змінами організаційної структури;
помилками у розподілі функцій;
груповий егоїзм;
обмеженість ресурсів;
соціально-психологічні протиріччя.
Позиційні конфлікти в організації пов'язані з :
протиріччями у завданнях;
змінами організаційної структури;
помилками у розподілі функцій;
груповий егоїзм;
обмеженість ресурсів;
соціально-психологічні протиріччя.
Ресурсні конфлікти в організації пов'язані з :
протиріччями у завданнях;
змінами організаційної структури;
помилками у розподілі функцій;
груповий егоїзм;
обмеженість ресурсів;
соціально-психологічні протиріччя.
Динамічні конфлікти в організації пов'язані з :
протиріччями у завданнях;
змінами організаційної структури;
помилками у розподілі функцій;
груповий егоїзм;
обмеженість ресурсів;
соціально-психологічні протиріччя.
Якщо в організації спостерігаються розбіжності між формальними і організаційними засадами, та порушення технологічних процесів, це означає наявність якого типу конфлікту?
організаційно-технологічного;
соціально-економічної системи організації;
адміністративно-управлінські;
функціонування неформальних організацій;
функціонування соціально-психологічної системи.
Якщо в організації незадовільна заробітна платня, це означає наявність якого типу конфлікту?
організаційно-технологічного;
соціально-економічної системи організації;
адміністративно-управлінські;
функціонування неформальних організацій;
функціонування соціально-психологічної системи.
Якщо в організації порушуються договірні обов'язки, це означає наявність якого типу конфлікту?
організаційно-технологічного;
соціально-економічної системи організації;
адміністративно-управлінські;
функціонування неформальних організацій;
функціонування соціально-психологічної системи.
Якщо в організації спостерігаються зіткнення формальних і неформальних інтересів, це означає наявність якого типу конфлікту?
організаційно-технологічного;
соціально-економічної системи організації;
адміністративно-управлінські;
функціонування неформальних організацій;
функціонування соціально-психологічної системи.
Якщо в організації спостерігаються боротьба за лідерство та порушення групових норм, це означає наявність якого типу конфлікту?
організаційно-технологічного;
соціально-економічної системи організації;
адміністративно-управлінські;
функціонування неформальних організацій;
функціонування соціально-психологічної системи.
Сукупність напрямів, методів управління організацією, які зменшують вірогідність виникнення конфліктів називається:
діагностикою;
переговорами;
профілактикою;
жодної правильної відповіді.
До основних напрямків профілактики конфліктів в організації відносяться:
підвищення рівня самоповаги;
залучення керівників середньої ланки управління до спільного вироблення рішення;
самореалізація спеціалістів;
удосконалення організаційних структур управління;
розроблення варіантів стратегії управління персоналом в організації;
управління компетенцією співробітників.
