Витрати на придбання основних матеріалів, сировини

Місяць	Обсяг виробництва	Норма витрат сировини (матеріалів)	Ціна одиниці сировини (матеріалу), грн./од.	Сума матеріальних витрат, грн.

Для визначення витрат на заробітну плату розрахунки доцільно звести в табл. 17.7.

Таблиця 17.7

Витрати на оплату праці

Стаття витрат	Обсяг виробництва (у міру збільшення)
1	2
1. Сукупні трудовитрати, осіб/год.
2. Чисельність робочих, осіб
3. Зарплата робочих, грн.
4. Доплата бригадирам, грн.
5. Зарплата майстрів, грн.
6. Доплата за роботу в нічний час, грн.
7. Разом заробітної плати, грн.
8. Відрахування на соціальні фонди (40 %), грн.
9. Разом всіх витрат по оплаті праці, грн.

Чисельність робочих визначається за формулою:

, (17.3)

де – трудовитрати на один виріб, осіб/год.;

– обсяг виробництва;

– місячний фонд робочого часу одного робочого, годин.

Для визначення енерговитрат на обсяг виробництва розрахунки зводяться в табл. 17.8. Для визначення вартості води на технологічні потреби використовуються дані табл. 17.2.

Таблиця 17.8

Енерговитрати на обсяг виробництва

Місяць	Обсяг виробництва	Витрати електроенергії на один виріб, кВт·год.	Вартість кВт·год. електроенергії, грн.	Сума витрат, грн.

3. Визначити середні та граничні витрати виробництва на одиницю продукції (табл. 17.9).

Таблиця 17.9

Обсяг виробництва	Витрати виробництва, грн./ один.
	Сукупні			Середні			Граничні
	пос-тійні	змінні	валові	пос-тійні	змінні	валові

Примітка. Валові витрати виробництва – це сума постійних і змінних витрат. Середні витрати – витрати на одиницю продукції.

Середні постійні витрати визначаються за формулою:

, (17.4)

де – середні постійні витрати;

– сукупні постійні витрати.

Середні змінні витрати визначаються за формулою:

, (17.5)

де – середні змінні витрати;

С – сукупні змінні витрати.

Середні валові витрати визначаються за формулою:

, (17.6)

де – середні валові витрати;

T – валові витрати.

Граничні витрати – це додаткові витрати на виробництво ще однієї одиниці продукції. Визначаються вони за формулою:

, (17.7)

де – приріст валових витрат виробництва;

– приріст обсягу виробництва.

На підставі попередніх розрахунків:

• визначити, при яких обсягах виробництва підприємство може мінімізувати свої витрати;

• побудувати криві середніх постійних, середніх змінних, середніх валових і граничних витрат виробництва;

• показати, в яких точках підприємство мінімізує свої витрати;

• проаналізувати динаміку кривих та зробити висновки.

4. Визначити ціни реалізації продукції.

Можливі варіанти рівня цін слід визначати на основі мінімальних значень граничних і середніх валових витрат.

Метод ціноутворення – «середні витрати + прибуток»:

, (17.8)

де П – плановий розмір прибутку на одиницю продукції, грн.

Метод ціноутворення – «орієнтація на беззбитковість»:

(17.9)

где – ціна беззбитковості;

– ставка податку на додану вартість, %.

– надбавка до собівартості продукції.

Ціна беззбитковості визначається за формулою:

. (17.10)

Порівняти отримані рівні цін з середніми ринковими цінами. Найбільш оптимальною буде ціна, рівень якої нижче або дорівнює середньоринковій ціні на продукцію.

5. Визначити валовий дохід та прибуток (табл. 17.10). На підставі вибраних цін необхідно розрахувати найбільш оптимальні обсяги виробництва з погляду правила максимізації прибутку.

Таблиця 17.10