2.2 Аналіз результатів дослідження
З метою виявлення різниці між емоційними станами учнів у звичному режимі навчання і безпосередньо перед початком проходження екзаменів ми провели діагностику у звичайний період після осінніх канікул у листопаді 2014. Виходячи з цього, ймовірність виникнення стресу, пов'язаного з навчанням, мінімальна.
Аналізуючи результати даного дослідження за методикою «Самооцінки психічних станів: самопочуття, загальна активність, настрій», ми приходимо до висновку, що у 20 учнів 9, 11 класів учнів (100%), що брали у ньому участь, настрій коливався в позитивному діапазоні: від спокійного та врівноваженого до радісного ( див. табл.. № 1).
І на першому етапі ми проводили дослідження не у період безпосереднього проходження екзаменів. у і на другому етапі дослідження ми використовували одні і ті ж методики, різниця була тільки у часовому періоді та віці респондентів Діагностика проходила безпосередньо перед началом складання екзаменів. Виходячи з цього, ймовірність виникнення сильного впливу екзаменаційного стресу емоційний стан учнів бо, пов'язано з важливим періодом їх життя. Результат ЗНО маю велике значення для вступу до вищого навчального закладу, результати ДПА будуть вирішальними у загальному балі Свідоцтва про середню освіту Результати діагностики розміщені в таблиці № 1 (див. табли. № 1)
Дослідження тривожності (опитувач Спілбергера- Ханіна). Слід зазначити, що тривожність не є негативною рисою. Відповідний рівень тривожності - це природна і обов'язкова риса активної особистості. При цьому існує індивідуальний рівень «корисної тривоги». Дослідження за шкалою особистісної тривожності ми проводили з учнями 11кассу на першому етапі, щоб зрозуміти здатність суб'єкта до тривоги і передбачити наявність у нього тенденції сприймати достатньо широкий спектр ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією.
Під особистістю тривожністю (ОТ) розуміють стійку індивідуальну характеристику, що свідчить про схильність суб'єкта до тривоги й передбачає наявність у нього тенденції сприймати досить широкий спектр ситуацій як загрозливі, відповідати на кожну з них певною реакцією. Як схильність, особистісна тривожність активізується під час сприйняття стимулів, які людина розцінює як небезпечні, пов'язані зі специфічними ситуаціями загрози її престижу, самооцінці, самоповазі. Тривожність не пов'язана з визначеною ситуацією і проявляється майже завжди, такий стан супроводжує людину в будь-якому виді діяльності.
Ситуативна, чи реактивна, тривожність (РТ) як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напруженням, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію, може бути різним за інтенсивністю й динамічним у часі.
Аналізуючи результати даного дослідження можна зробити висновок, що у всіх учнів 11, 9 учнів, що брали в ньому участь, рівень особистісної тривожності коливається в діапазоні від 31 до 42 балів, а рівень ситуативної тривожності в діапазоні від 30-40. Такі показники відповідають середньому рівню тривожності. При середньому рівні особистісної тривожності людина відчуває себе комфортно, зберігає емоційну рівновагу, працездатність переважно у ситуаціях, до яких вона вже встигла адаптуватися, в яких вона знає, як себе вести, знає міру своєї відповідальності. При ускладненні ситуації або появі додаткових труднощів можлива поява тривоги, неспокою, відчуття напруги, емоційного дискомфорту. Відновлення емоційної рівноваги відбувається після досягнення достатнього рівня адаптованості. Відчуття тривоги, виражене в показниках рівня тривожності, неминуче супроводжує навчальну діяльність старшокласників. Крім того, активна пізнавальна діяльність старшокласників 9,11 класів не може не супроводжуватися тривогою. Врівень тривожності - це нормальне явище для учнів, які будуть здавати екзамени. Процес навчання та підготовка до екзаменів чином впливає на учнів 9,11 класів, не тоді, коли рівень тривоги низький, а коли він - оптимальний (середній), і тоді учні має можливість адекватним способом долати тривожність і тривогу [21, с.72-73]. ( див. табл. № 2).
Ситуативна, чи реактивна, тривожність (РТ) як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напруженням, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію, може бути різним за інтенсивністю й динамічним у часі.
Аналізуючи результати даного дослідження, можна зробити висновок, що у всіх учнів, що брали в ньому участь, рівень особистісної тривожності коливається в діапазоні від 31 до 42 балів, а рівень ситуативної тривожності в діапазоні від 31 до 41 балів. Такі показники відповідають середньому рівню тривожності. При середньому рівні особистісної тривожності людина відчуває себе комфортно, зберігає емоційну рівновагу, працездатність переважно у ситуаціях, до яких вона вже встигла адаптуватися, в яких вона знає, як себе вести, знає міру своєї відповідальності. При ускладненні ситуації або появі додаткових труднощів можлива поява тривоги, неспокою, відчуття напруги, емоційного дискомфорту. Відновлення емоційної рівноваги відбувається після досягнення достатнього рівня адаптованості. Відчуття тривоги, виражене в показниках рівня тривожності, неминуче супроводжує навчальну діяльність учнів. Крім того, активна пізнавальна діяльність учнів не може не супроводжуватися тривогою. Середній рівень тривожності - це нормальне явище для учнів [21, с.72-73]. (див табл. №2,)
Застосований бланковий тест «САН» призначений для оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою. Суть оцінювання полягала у тому, що ми просили учнів 11, 9 класів співвіднести свій стан з рядом ознак за багатоступеневою шкалою. Ця шкала складається з індексів (3210123) та розташовується між тридцятьма парами протилежних за значенням слів, які відображають рухливість, швидкість та темп перебігу функцій (активність), силу, здоров'я та втому (самопочуття), а також характеристику емоційного стану (настрій). Учень обирав й відмічав цифру, яка найбільш точно відображала його стан під час обстеження. При обробці ці цифри перекодовувались наступним чином: індекс 3, який відповідає незадовільному самопочуттю, низькій активності та поганому настрою, приймали за 1 бал; наступний за ним індекс 2 - за 2; індекс 1 - за 3 бали і так до індексу 3 з протилежної сторони шкали, яка відповідно приймалась за 7 балів. При цьому ми враховували, що полюси шкали постійно змінюються. Позитивний стан завжди отримував високі бали, а негативний - низькі. По цим балам розраховували середнє арифметичне окремо по активності, самопочуттю та настрою. Слід зазначити, що за цією методикою, нормою для всіх показників є результати в діапазоні 5,0 - 5, 5. Показники менші за 4 свідчать про несприятливий стан випробовуваного, а більше 4 про сприятливий стан.
Аналізуючи результати даного дослідження, ми прийшли до висновку, що у всіх учнів 9, 11, які брали в ньому участь, показники самопочуття, активності та настрою перебували в нормі, так як становили амплітуду коливання від 5,0 до 5, 5 балів.
Методика «Самооцінка психічних станів» (за Г. Айзенком) призначена для визначення чотирьох блоків психічних станів: тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності. Ці стани є важливими елементами для визначення загальних адаптативних можливостей людини. Учням, що брали участь у даному дослідженні, було запропоновано опис різних психічних станів. Якщо цей стан часто спостерігається, то ставиться 2 бали, якщо цей стан буває, але зрідка, то ставиться 1 бал, якщо зовсім не підходить - 0 балів.
Аналізуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що всі учні, які в ньому приймали участь, мають припустимий, середній рівень тривожності. Відчуття тривоги, виражене в показниках рівня тривожності, неминуче супроводжує навчальну діяльність студентів. Крім того, активна пізнавальна діяльність учнів 9,11 класів не може не супроводжуватися тривогою. Середній рівень тривожності - це нормальне явище для учнів старших класів.
Фрустрація - це психічний стан, викликаний неуспіхом у задоволенні потреби, бажання. Стан фрустрації супроводжується різними негативними переживаннями: розчаруванням, роздратуванням, тривогою, відчаєм тощо. Фрустрація виникає в ситуаціях конфлікту, коли, наприклад, задоволення потреби натикається на нездоланні та важко здоланні перепони. Високий рівень фрустрації призводить до дезорганізації діяльності та зниження її ефективності.
Аналізуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що в нашій групі 5 учнів 9 класів та 6 учнів 11 класів мають низький рівень фрустрації, а інші середній рівень. Тобто у всіх старшокласників, які проходили діагностування виявляється висока самооцінка, стійкість до невдач і відсутність побоювань труднощів. Будь-які конфлікти, невдачі вони розв'язують без перешкод. Перед труднощами вони не розгублюються, а. навпаки, зібрані, рішучі та ставлять за мету подолати ці труднощі [21, с.72-73].
Агресивність - це ситуативний план, який характеризується афективними спалахами гніву чи злоби та імпульсивними проявами поведінки, що стала причиною конфлікту. Аналізуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що всі учні експериментальних груп мають низький рівень агресивності на момент проведення дослідження.
Ригідність - складність або нездатність перебудовуватися при виконанні завдань, якщо цього потребують обставини. У пізнавальній діяльності ригідність виявляється в повільній зміні уявлень при зміні умов життя, діяльності; в емоційному житті -у закляклості, млявості, нерухливості почуттів; у поведінці - у негнучкості, інертності мотивів поведінки та морально-етичних вчинків при цілковитій очевидності їх недоцільності.
Аналізуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що 4 учня 9 – го класу та 6 учнів – 11 класу з експериментальної групи не мають ригідності, вони можуть легко переключатись, самостійно знаходити вихід з несподіваних ситуацій і приймати оригінальні рішення. 6, учнів 10 класу, 4, - 11 кл. мають середній рівень ригідності.
Другий етап ми провели 18-20 квітня з учнями 11 класу перед проходження ЗНО з української філології та з учнями 9 класу наприкінці травня перед ДПА тобто безпосередньо під час екзаменів. Індивідуальне письмове опитування.
Перед початком емпіричного дослідження ми провели індивідуальне письмове опитування за анкетою [21, с.72-73]. ( див. табл.. № 4)
Аналізуючи результати опитування, можна зробити висновок, що всі досліджувані мають ознаки екзаменаційного стресу, так як оцінили свій стан перед екзаменом в 8, 9 та 10 балів за десятибальною шкалою. Екзаменаційне хвилювання, яке характерне для всіх учнів 9, 11 класів експериментальних груп є чинником, що перешкоджає успішній здачі іспиту, оскільки характерний для екзаменаційного стресу страх блокує інтелект, паралізує волю, погіршує пам'ять і знижує здібність до концентрації уваги. Як видно з таблиці, при екзаменаційному стресі присутні не тільки емоційні, але й фізіологічні симптоми. Всі досліджувані відмічали зміни в своєму фізіологічному стані: часте серцебиття, сухість в роті, скованість та тремтіння м'язів, тощо ( див. табл. № 4 ).
Аналізуючи результати дослідження настрою, ми приходимо до висновку, що у всіх тестуємих учнів, настрій під час екзаменаційній компанії коливався в негативному діапазоні: від сумного до тривожного.
На даному етапі дослідження тривожності за Спілбергера- Ханіна в цій методиці ми робили підрахунок тільки по шкалі ситуативної тривожності, щоб встановити її рівень під час екзамену.
Аналізуючи результати даного дослідження тривожності за методикою Спілбергера- Ханіна ми пришли до висновку, що у всіх учнів обох груп рівень тривожності хоч і знаходиться в середніх показниках, але підходить до критичної межі з високим рівнем. Це вказує на те, що іспит є психотравмуючим чинником, що ініціює механізм реактивної депресії, негативно впливає на нервову систему учнів, викликає істерики, формує стан загального нездужання, розгубленості, страху та тривоги [21, с.72-73]. (див. табл.№ 5).
Аналізуючи результати проведеного дослідження за методикою «Самооцінка психічних станів» (за Г. Айзенком), можна зробити висновок, що більшість учнів експериментальної групи 9, 11 класів, які в ньому приймали участь, мають припустимий, середній рівень тривожності (6 з 10), а двоє мають високу тривожність в 11 класі, 5 із 5 учнів в 9 класі Відчуття тривоги, виражене в показниках рівня тривожності, неминуче супроводжує навчальну діяльність учнів. Крім того, стан екзаменаційного стресу, невизначеності та переживання сприяє підвищенню рівня тривожності.
Аналізуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що в нашій групі 5учнів 11 класу і 5 учнів 9 класу мають низький рівень фрустрації, а інші 5 середній рівень. Тобто у всіх учнів експериментальних груп виявляється висока самооцінка, стійкість до невдач і відсутність побоювань труднощів. Але в період проходження ДПА і ЗНО вони дещо розгублені, але прикладають зусиль, щоб зібратись, намагаються бути рішучими та ставлять за мету подолати ці труднощі.
Аналізуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що учні експериментальних груп мають низький та середній рівень агресивності на момент проведення дослідження.
Аналізуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що 3 учнів 11 класів, 5 учнів 9 класів не мають ригідності, вони можуть легко переключатись, самостійно знаходити вихід з несподіваних ситуацій і приймати оригінальні рішення. Решта учнів 9,11 класів експериментальних груп мають середній рівень ригідності ( див. табл. № 6).