1.2. Поняття про стрес. Екзаменаційний стрес

У перекладі з англійської мови «стрес» означає тиск, зусилля, а також зовнішній вплив, що створює цей стан. Передбачається, що англійське слово «stress» походить від латинського «stringere» – затягувати [36, с. 240].

Поняття емоційного стресу ввів канадський учений Г. Селье [39, с.130]. Він дає наступне визначення стресу – це неспецифічна відповідь організму на будь-яку пред'явлену йому вимогу.

Г. Селье виділив три етапи в розвитку стресу:

- Тривога (фази шоку й анти-шоку). На цьому етапі організм функціонує з більшою напругою, однак, він ще справляється з навантаженням за допомогою поверхневої або функціональної мобілізації резервів без глибинних структурних пребудов.

- Резистентність (виникнення підвищеної стійкості організму до дії стресорів). Це другий етап. Так званий етап максимально ефективної адаптації. На даному етапі відзначається збалансованість втрати адаптаційних резервів організму. Всі параметри, виведені з рівноваги на першому етапі, закріплюються на новому рівні.

- Виснаження (розвиваються дистрофічні процеси). Якщо стрес триває довго або стресори надзвичайно інтенсивні, то неминуче наступає фаза виснаження. Оскільки функціональні резерви вичерпані на першому і другому етапі, в організмі відбуваються структурні перебудови, але коли для нормального функціонування не вистачає і їх, подальше пристосування до умов, що змінилися, середовища й діяльності здійснюється за рахунок невідновлюваних енергетичних ресурсів організму, що рано або пізно закінчується виснаженням [39, с.130].

Пізніше Г. Сельє запропонував розрізняти два види стресу дистрес (від англійського слова distress – виснаження, нещастя) і еустресс. Сам по собі еустресс Г. Сельє став розглядати як позитивний фактор, джерело підвищення активності, радості від зусилля і успішного подолання. При еустресі відбувається активізації процесів самосвідомості, осмислення дійсності, пам'яті. Дистрес ж настає лише при дуже частих і надмірних стресах, в таких поєднаннях несприятливих факторів, коли переважає не радість подолання, а почуття безпорадності, безнадійності, непосильність і небажаність [9, с.108-120].

В останні роки відзначають умовність повного поділу фізіологічного і психічного стресу. Фізіологічний стрес пов'язаний з реальним подразником. Психологічний стрес характерний тим, що під час нього людина оцінює майбутню ситуацію на основі індивідуальних знань і досвіду, як загрозливу, важку. У свою чергу психологічний стрес ділиться на інформаційний та емоційний. Інформаційний стрес розвивається тоді, коли виникає інформаційне перевантаження, тобто людина не справляється із завданням, не встигає приймати правильні рішення в необхідному темпі при високій мірі відповідальності. Для цього виду стресу характерно погіршення пам'яті, зниження концентрації уваги і посилення відволікання.

Емоційний стрес з'являється в ситуаціях загрози, небезпеки, образи і т.д., коли людина протягом тривалого часу залишається один на один зі своїми переживаннями. При цьому наголошується зростання напруги, неспокою, тривоги. Можливо як поява депресії, безпорадності, так і емоційних вибухів. Цей вид стресу небезпечний тим, що в його прояві виникають думки і фрази, що містять загрозу самогубства [9, с.108-120].

Проблематика полягає у встановленні причин, аспектів, виникнення стресового стану в учнів в період підготовки до іспитів.

Навчальні стрес-фактори породжують негативні емоційні реакції, які можуть дезорганізувати навчальну діяльність, особливо в період підвищеної відповідальності за її результати.

Екзаменаційний стрес - це подія у навчальній діяльності, яка охоплює проміжок від підготовки до екзаменів до постекзаменаційного періоду, а також психологічні та поведінкові реакції суб'єкта в даний час, що відображають стан внутрішнього неспокою перед здачею екзаменів або його пригнічення [8, с.147-160].

До емоційно напружуючих факторів періоду підготовки до екзаменів можна віднести: інтенсивну розумову діяльність; підвищення статичного навантаження; обмеження рухливої активності; порушення режиму сну; емоційні переживання, пов'язані з неочікуваними результатами іспитів та невпевненості в власних знаннях .

У більшій частині випадків екзаменаційний стрес ініціюється учнями, оскільки саме вони приписують багатьом чинникам екзаменаційної ситуації стресогенний характер. Вони реагують на іспити відповідно до своєї інтерпретації зовнішніх стимул-реакцій. Це залежить від таких параметрів, як особистісні особливості, соціальний статус, соціально-рольова поведінка школяра тощо [52, с.260;8, с.;15, с.34;53, с.130].

Потрібно відзначити, що екзаменаційний стрес не завжди носить негативний характер. В окремих випадках психологічна напруга може мати стимулююче значення, допомагаючи учням мобілізувати всі свої знання й особистісні резерви для вирішення поставлених навчальних завдань [6, с.48-52].

Одже, аналіз наукових джерел показав багатогранність досліджуваного нами питання, що і зумовило його вивчення. Нами було розглянуто поняття емоцій, що являють собою загальну активну форму переживання організмом своєї життєдіяльності. При дослідженні емоцій, були розкриті декілька основних класифікацій:

1. Перша класифікація поділяє емоції на прості та складні.

2. За другою класифікацією розрізняють стенічні та астенічні емоції.

3.Третя класифікація, запропонована Б.І. Додоновим виділяє такі емоції:

альтруїстичні, комунікативні, глоричні, праксичні, пугнічні, романтичні, гностичні, естетичні, гедоністичні, акизитивні.

4.До четвертої класифікації відносяться фундаментальні емоції (згідно К.Є. Ізарду): інтерес, радість, горе, гнів, огида, презирство, страх, подив, провина, сором.

Для розкриття досліджуванної теми, були визначені поняття:

1. Стрес, що являє собою неспецифічну відповідь організму на будь-яку пред'явлену йому вимогу.

2. Екзаменаційний стрес – це стан сильного емоційного напруження, що виникає під час очікування, чи стаху перед, після і під час екзаменів. Ми з’ясували, що основною причиною виникнення екзаменаційного стресу є страх, а всі інші просто похідні від неї. Екзаменаційний стрес негативно впливає на нервову, серцево-судинну і імунну системи учнів, а також може привести до психічних розладів.

Таким чином, з'ясування чинників, які впливають на розвиток екзаменаційного стресу, дозволить розробити заходи профілактики та корекції рівня нервово-психічної напруженості, що, у свою чергу, надасть можливість попереджувати розлади психічного та соматичного здоров'я учнів, підвищити задоволеність навчанням, поліпшити психологічний клімат в учнівських класах.

РОЗДІЛ ІІ

ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛИВУ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО СТРЕСУ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН УНІВ

Для визначення впливу екзаменаційного стресу на емоційний стан особистості учнів 9, 11 класів у період проходження ДПА, ЗНО ми провели діагностичні дослідження на базі ЗНВК «Вибір». В дослідженнях брали участь група учнів (10 осіб) із 9-го під час походження ДПА і група учнів (10 осіб) 11 класу під час проходження ЗНО

Дослідження проводилось в два етапи:

• перший етап проходив у листопаді 2014. після осінніх канікул квітня перед проходженням учнів 11 класу ЗНО з української мови та літератури.

• другий етап ми провели у квітні учнями 11 класів, у травні 2015 р. серед учнів 9 класів, безпосередньо перед проходження ДПА та ЗНО

Для експериментального дослідження використовувались наступні методики:

1. Дослідження самопочуття, активності, настрою за допомогою тесту САН, або методики «Самооцінки психічних станів: самопочуття, загальна активність, настрій (САН). Матеріал і устаткування: шкала колірного діапазону настроїв, яку запропонував А. М. Лутошкін. Це набір із 8 кольорів: червоного, жовтогарячого, жовтого, зеленого, блакитного, фіолетового, чорного та білого. Комплект кольорів складається із кольорового паперу у вигляді квадратів розміром 3 на 3 сантиметри. Процедура дослідження: Дослідження проводилось за методикою кольоропису з групою учнів 11, 9 класів.. Кожен випробовуваний був забезпечений набором кольорів, з якого потрібно було вибрати той, що відповідав настрою досліджуваного. Для визначення емоційного стану за допомогою кольору випробовуваним надавалась шкала колірного діапазону настроїв і пояснювався принцип її використання Мета дослідження: діагностика настрою, як емоційного стану особистості [24, с.672].

2.Дослідження тривожності (опитувач Спілбергера -Ханіна).

Шкала створена Ч. Д. Спілбергером призначена для визначення того, як людина відчуває себе зараз, в даний момент, тобто для діагностики актуального стану, а завдання другого шкали (STAI: X-2) спрямовані на з'ясування того, як суб'єкт відчуває себе зазвичай, тобто діагностується тривожність як властивість особистості.

3.Самооцінка психічних станів по Айзенку. Дана методика дозволяє оцінити тривожність, фрустрацію, агресивність та ригідність[25, с.394].

Письмове опитування.

Перед початком другого етапу експерименту досліджуваним було запропоновано авторське письмове опитування, що включало в себе три запитання: Які прийоми зняття стресу Ви практикуєте? Наскільки сильно ви хвилюєтесь перед екзаменами? Які ознаки екзаменаційного стресу Ви відмічали в себе?