Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Головне управління освіти і науки Запорізької облдержадміністрації

Запорізьке територіальне відділення МАН України

Відділення: біологія, хімія

Секція: психологія

ВПЛИВ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО СТРЕСУ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ШКОЛЯРІВ

Роботу виконала: Новік Анастасія Євгеньевна учениця 9 класу ЗНВК «Вибір» Науковий керівник: Бородай Світлана Миколаївна, соціальний педагог, практичний психолог ЗНВК «Вибір» спеціаліст вищої категорії, «практичний психолог – методист»

Запоріжжя – 2016

Тези науково-дослідницької роботи

Тема роботи: «Вплив екзаменаційного стресу на емоційний стан школярів»

Відділення: біологія, хімія.

Секція: психологія.

Робота: Новік Анастасія Євгеньевна учениця 9 класу ЗНВК «Вибір».

Науковий керівник:Соціальний педагог, практичний психолог гімназії №6 Бородай С.М, спеціаліст вищої категорії, «практичний психолог – методист».

Актуальність: Підготовка учнів 9,11 класів до ДПА та ЗНО у навчальних закладах є досить специфічною, що не виключає виникнення стресових станів, які обумовлені більш високими вимогами до темпу навчальної діяльності. Цим підтверджується актуальність даної проблеми та необхідність її детального вивчення.

Мета дослідження: дослідити вплив екзаменаційного стресу на емоційний стан учнів 9,11 класу під час проходження ДПА, ЗНО.

Об’єкт дослідження: емоційний стан учнів під час підготовки до ДПА, ЗНО.

Предмет дослідження: вплив екзаменаційного стресу на емоційний стан учнів під час підготовки до ДПА, ЗНО.

Гіпотеза дослідження: : дослідження передбачає, що опитана група школярів має сильне емоційне потрясіння під проходження ДПА, ЗНО

Відповідно до мети, об’єкта та предмета дослідження визначено його основні завдання:

1.Вивчити стан досліджуваної проблеми в психологічній науці та навчальній практиці закладів освіти.

2.Розкрити поняття «емоції», та їх класифікація,«стрес»,«екзаменаційний стрес».

4.Обґрунтувати методику діагностування, дослідити емоційний стан учнів 9, 11 класів під час підготовки до ЗНО і ДПА.

5. Виявити зв'язок між екзаменаційним стресом та розладами емоційного стану школярів.

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку людства дослідження проблеми екзаменаційного стресу є дуже актуальним, адже суспільне життя людини постійно ставить її в ситуації «іспитів» – тих або інших випробувань, де їй потрібно доводити свою соціальну спроможність, матеріальне благополуччя, фізичне самопочуття або рівень інтелекту. Класичний приклад екзаменаційного стресу можна виявити в періоди проходження ДПА та ЗНО в будь-якому учбовому закладі. Безсонні ночі, тривожні думки, зниження апетиту, прискорений пульс і тремтіння в кінцівках – ось типові прояви страху перед іспитами, що приводить до постійних, затяжних стресів, які негативно впливають на здоров’я людини. Екзаменаційний стрес негативно впливає на нервову, серцево-судинну і імунну системи людей і навіть може викликати порушення генетичного апарату, підвищуючи вірогідність виникнення онкологічних захворювань, також може привести до психічних розладів.

Таким чином екзаменаційний стрес є серйозною загрозою здоров’ю школярів, причому особливу актуальність проблемі додає масовий характер даного явища, що щорічно охоплює тисячі людей, що вчаться в 9, 11 класах масштабах нашої країни.

Першим дав визначення стресу канадський фізіолог Ганс Сельє[43, с. 465]. Проблему, яку почав розглядати Сельє, підтримало чимало дослідників, так як дане питання торкалося кожної людини зокрема. Дослідження проблеми екзаменаційного стресу розпочалися відносно нещодавно, лише в другій половині 90-х років ХХ століття, в порівнянні з дослідженями проблеми феномену сильного емоційного напруження в загальному. Вперше проблема екзаменаційного стресу розглядається в праці М.В.Антропова «Психофізіологія». Протягом років ще безліч вчених, як вітчизняних так і зарубіжних, продовжували досліджувати проблему екзаменаційного стресу, проте майже всі вони розглядали лише фізіологічні процеси. Наприклад, такі вчені як В.І.Бадіков його праця «Теорія функціональних систем П.К.Анохіна в вивченні психофізичних показників результативної діяльності студентів», В.В.Плотніков «Оцінка психовегетативних показників у студентів в умовах екзаменаційного стресу», Н.Н.Самко «Фізіологічні показники передекзаменаційного стресу».

За нашого часу, з одного боку, накопичена значна кількість багатопланових досліджень різних видів стресу - стрес життя, посттравматичний, професійний та інші стреси, з іншого - відмічена складність і багато в чому суперечність, недостатність концептуальної та методологічної розробки такого психофізіологічного феномену, як екзаменаційний стрес. Підготовка учнів 9,11 класів до ДПА та ЗНО у навчальних закладах є досить специфічною, що не виключає виникнення стресових станів, які обумовлені більш високими вимогами до темпу навчальної діяльності. Цим підтверджується актуальність даної проблеми та необхідність її детального вивчення.

Мета: дослідити вплив екзаменаційного стресу на емоційний стан учнів 9,11 класу під час проходження ДПА, ЗНО.

Об'єкт: емоційний стан учнів під час проходження ДПА, ЗНО.

Предмет: вплив екзаменаційного стресу на емоційний стан учнів під час проходження ДПА, ЗНО.

Гіпотеза: дослідження передбачає, що опитана група школярів має сильне емоційне потрясіння під час проходження ДПА, ЗНО.

Відповідно до мети, об’єкта та предмета дослідження визначено його основні завдання:

1.Вивчити стан досліджуваної проблеми в психологічній науці та навчальній практиці закладів освіти.

2.Розкрити поняття «емоції», та їх класифікації,«стрес»,«екзаменаційний стрес».

3.Обґрунтувати методику діагностування, дослідити емоційний стан учнів 9, 11 класів під час підготовки до ЗНО і ДПА.

4. Виявити зв'язок між екзаменаційним стресом та розладами емоційного стану школярів.

Етапи дослідження складаються з двох частин: теоретичного і практичного. Теоретична частина передбачає збір даних про психологічний вплив екзаменаційного стресу на учнів. Практична частина передбачає проведення емпіричного дослідження.

База дослідження: дослідження проведено на базі ЗНВК «Вибір», листопаді 2014 р у квітні-травні 2015 року. Було залучено 10 учнів 9 класу та 10 учнів 11 класу.

Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження: теоретичні - аналіз наукових джерел, емпіричні - анкетування, спостереження, тести, статистичні - обробка даних отриманих результатів.

Практичне значення дослідження визначається тим, що його результати можуть використовуватися з метою підвищення ефективності навчально-виховної роботи з учнями 9, 11 класів, а саме вивчення емоційніх станів учнів під час проходження ДПА й ЗНО та профілактики екзаміназійного стресу.

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО СТРЕСУ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ОСОБИСТОСТІ