56. Взаємозв”язок економічної і соціальної політики кнр у 90-ті роки хх століття

Етапи соціально-економічної реформи:

1. 1978-1982 Розширення самостійності підприємств, впровадження різних форм державної відповідальності. Певнв частина прибутку залишається на підприємстві, заходи заохочення робітників. Введення перших новацій

2. 1983-1986 Система “лігашуй” – оподаткування прибутку за єдиною ставкою (від 7-55%). Змінена система єдиного державного ціноутворення. Вводилась підрядна система праці, орендна та акціонерна системи.

3. 1987-1988(91) Вдосконалення системи господарської відповідальності за підряд (зростання податку на 1% приводить до зростання з/плати на 0,3-0,7). Масові експерименти на підприємствах

4. після 1992 Масовий вихід на зовнішній ринок. Реалізація гасла “фонд з/плати повинен відповідати рентабельності”.

Здійснення нової економічної стратегіі – освоєння чотирьох смуг територіі впродовж р. Янцзи. Ці райони вирізняються або сприятливою економічною базою або міцним економічним потенціалом.

Кредитно-банківська реформа. Система єдиного відкритого кредитного ринку.

Утворення ВЕЗ:

- 5 особливих відкритих економічних районів у пд-східній частині країни

- 14 відкритих приморських міст (Далянь, Шанхай)

- 13 безмитних зон

57.Особливості галу-зевої структури Пів-нічної Європи. До кр. Північної Європи належать Данія, Ісландія, Норвегія,Фінляндія та Швеція.Майже всі ці країни є високорозвинутими інду-стріално-аграрними кр.В пром. цих кр. переважають дрібні та середні фермерські під-ва. Провідними галузями є машинобуд., харчова, хімічна, текстильна. С/г в цмх кр. є одною з найб. продуктивних галузей, вир-во с/г прод. майже в 2-3 р. перевищує потреби. В розвитку ек. Ісландії вагоме місце займає рибальство та рибопереробка. Головним видом транс-порту для Ісландії, Норвегії є морський.Норвегія має також значні запаси нафти та газу. (14% ВНП та понад 30% екпорту). Фінляндія та Швеція відрізняється своїм лісовим госп (Швеція –1-е місце в Зах.Євр.). Швеція також займає 2-ге місце світі в Зах. Європі). Кр Північ. Європи підтримують торг. стосунки з такими кр. ЄС(Великобрит., Німеч.), США, Росією

58. Характерні риси трансформаційної моделі ек. Угорщини у 90-ті роки. В Угорщині на відміну від польської “шокової терапії” була запропонована інша модельрозвитку, так звана “грудуалістська теор. ек. розвитку ( Януш Корнай).Ця модель мала еволюційну форму.У. завжди мала спільні під-ва, в неї навіть були іноз. інвестиції, тому У. Було менш складніше перейти до ринку. У. щорічно відвідує 15 тис. іноземців(австрійці). У із ресурсів має боксити та наавіть вони потребують для перетворення в алюміній багато електроен. Рівень безробіття в угор. знижувався 97р-10,4%, 99р-9,6%. Угор. першою відкрила двері для нових технологій – ноу-хау та проголосила про пріорітети приват. власності. Угор. має найб рівень близькості щодо експорту та імпорту до кр.ЄС: експорт-71%,імпорт-62%, хоч це і не дуже радує європейців.

59.Особливості та наслідки ек. зростання Півд. Кореїв останній чверті ХХст. Південна Корея посідає Півд. част. острову. 43 млн. осіб, що=0,8% світу. Вал світ продукт=2% В Півд. Кореї позитивні зміни відбув. Протягом життя одного покоління. У 50-х р. Півд. Корея визначалась як одна з найбідніших кр. Азії. ВВП на душу нас-ня> 100$ на р. Для кр. хар-н високий приріст нас-ня,високий рівень безробіття,перважання аграрного сектора та дефіцитторгового ба-лансу. 80-ті роки були найбільш вдалими, що-річний приріст ВВП=10,4%, у 90-х р.=7% Якщо у 70 р. темп інфляції =20-30%, то у 90 р.=5-6%. Відбулася диверси-фікація госп. комплексу, доля с/г впала, доля пром-ті збільш. З 30 до 43% У 70 р. почався розвиток наукоємн. галузей. В рамках МПП Корея виділила суднобуд., сталь та телевізори, автом, текстиль, напівфабрикати. Джерелами ек. зрос-тання є: накопичення кап-лу, запозичення кредитів з-за кор-дону,розвиток влас-ноі наук.-тех. бази. Сформувалися особливі пром-фін. групи (Део)Домінує сімейн. бізнес-60%. 10% ВВП припад. на держ сектор.Специфіка Півд.Кор. моделі: макс.

мобілізація рес,дикта-торські методи керівництва, роль уряду виявилась більше в ек. ніж в Японії.

60. Особливості зовн. торгових зв. країн Латинської Америки.

Зовн. торгівля кр Лат. Амер. Має нерівномірний хар-р, імпорт>експорту, а отже спостер. Дефіцит торг. балансу. У 70-перша полов.80 р. постійний деф. торг. балансу мали Бразилія, Мексика, Гаїті, Ямайка таінші кр. Активне сальдо було у Венесуелі.Предметом експорту кр є продовольчі товари. До найб. експортерів с/г прод. належать Браз.-кава, Агентина-зернові, Еквадор-банани. Вене-суела, Евадор,Болівія- єекспортерами нафти. Лат. Амер. Відома також як великий експорер руд чорних та кол. Металів, бавовни, вовни, шкір, інш. сировини. Лат. Амер. є постачальником своїх товарів лише до вузького кола висо-корозвинутих держав( США-36,9%, ЄС-20,2%).

61. Сис-ма організації підприємництва в Япо-нії. В Японії висока питома вага припадає на дрібні та середні під-ва, це пов’язано з існуванням каскадних під-в. Характерною особ-ливістю Япон. є суспільство, де “корпорація понад усе”.Багатство сконцентровано у руках корпорації-юрид. особи. Ще важливою особливістю є об’єднання

великих компаній в з дрібними, так звана модель кейрецу.В 90-х р. відбувся відхід від моделі традиційної моделі кейрецу.Це було зумов-лено спадом вир-ва та відсутністю стратегії на ХХ ст. Для Японії хар-не взаємне володіння ак-

ціями компанії.В Я. відбувся перехід володіння акціями від приват. до юр. осіб.В Я. становилися довгострок. зв. між банками та корпораціями. Треба зауважити, що японські під-ва також мають свою перевагу- вони досить швидко переходять до випуску нової продукції.

62. Диспропорції у галузевій і терито-ріальній структурі господарства Італії. За особливостями ек. розвитку в Італії виділяють три райони: Південь, Центр, Північ. На особливу увагу заслуговують протилежні за своїм розвитком райони-Північний та Південний. Південний р. має виражену спе-ціалізацію зі значним переважанням рослин-ництва (80% с/г продукції).Великий рі-вень безробіття, велика релігійність породжують тут складні соціальні проблеми.Пром-ть роз-міщена дисперсно, найб пром. центр – Неаполь. Тут розвинуте маш. буд., чорна металургія, наф-тохімія, легка та харчова пром. Традиційна галузь району- туризм (острови Капрі). Північний район-найрозвинутіший у кр.

Тут зосереджене точне маш. буд., тонка хімія, текстильна, швейна пром.,високоорганізоване с/г. Головним пром. центром є Мілан. Велик пром. центром є Турін, в якому знах. Відомі в світі заводи “Фіат”. Тут знах. великий порт кр. – Генуя.