33. Міжнародний науково - технічний обмін як динамічний елемент функціональної структури світової ек-ки.

Міжнар. Науково-тех.(МНТ) відносини є одним з елементів економ. Структури світу.

МНТ відносини найбільш концентровано реалізуються у формуванні світового ринку технологій, “ноу-хау”, патентів і ліцензій, інжинірінг. Та інформац. Послуг.

В сучасних умовах різко посилюється значення НТ компонентів господарс. Зростання як факторів динамізації та якісного вдосконалення вир-ва.

• обсяг наукової діяльності подвоюється кожні 10-15 р; к-ть науковців за останні 50р зростала майже в 4 рази швидше ніж загальна чисельність населення.

Провідні позиції в НТ обміні міцно утримують США, частка яких у продажу ліцензій – майже 2/3 світового обсягу.

Слідом йдуть Японія, Велика Британія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Швеція. Останнім часом значну активність проявляють також Австралія, Нова Зеландія, Бразилія, Мексика, Марокко та інш. Країни.

Ліценз. Торгівля переважно охоплю. Електротехн., електрон. Пром-ть, загальне машино-, приладобудування, автомобільну, авіаракетну пром-ть, хімію, нафтохімію, біотехн., ресурсозберігаючіі технології.

Відносно новий напрям дивесифікація міжнар. Ліцензійної торгівлі - галузі обчислювальної техніки та засоби автоматизації.

Широка міжнар. Кооперація в галузі науки й техніки, обмін технологією, патентами та ліцензіями формують постійно діючу МНТ с-му.

34. Місце Франції у всесвітньому господарстві та єс.

Посідає V місце серед високоразвинених країн світу.

Населення – 60 млн. чоловік

Площа – 551 тис. кв. км

Обсяг ВВП – IV в світі

ІІІ місце за масштабами банк. Діяльності

17% та 20% - пром-ть та с/г в ЄС

• має потужну індустр. Та ресурсну базу

• існують фундаментальні наук. Дослідження

• ¾ інвестицій в науку припадають на електроніку, авіа-ракетну техніку, косм. Пром-ть(засоби зв’язку), автомобілебуд., хімію, фармацевт, енергетику

• ІІІ Ядерна держава світу (після США та Россії)

• Провідні позиції в ракетнобуд. Та фвіац. Техніці

• ІІ місце у світі за експортом зброї (дані , щодо СРСР невідомі)

• І, ІІ місце в світі за іноземним туризмом (65 млн. туристів).

35. Місце фрн у всесвітньому господарстві та єс.

Населення – понад 80млн. (1 місце у Європі);

ФРН входить до “великої сімки”

28880$ (1997р) ВНП на душу населення ~ = США, поступається лише Люксембургу, Японії, Швеції.

• Питома вага ФРН у світ. Експорті ~ 10%

• Має великий рівень ефективності продуктивності праці;

• Хар-на велика міграція ТР;

• Формування с-ми Гастарбайтерів (імігрантів);

• Для ФРН хар-на проблема безробіття –1990- 5%, 1997 – 11% (у Схід. 18%)

• Висока якість людського капіталу

• Хар-на розвинена база наук. Та техн. Знань

• Високий рівень патентної роботи

• Наявність ТНК

• Позитивне сальдо технологічного балансу

• Наявність держ. Підтримки щодо фундамент досліджень

• Висока конкурентноздатність нім. Товарів

Використали соціальну модель адаптації , що переросла у неоліберальну (70рр)

Високорозвинена країна, що має значне місце у ЄС та світі.

36. Характеристика моделей індустріалізаціј крајн, що розвиваються .

Крајни, що розв-ся, відрізняються між собою ресурсним забезпеченням, рівнем розвитку вир. сил, демогр., соц. показниками.

Оскільки всі ці крајни рухаються в напрямку формування індустр. сусп-ва, то гол. причинами јх різниці є рівень технологій, що викор-ся у вир-ві мат. благ. і група- найменш розвинуті крајни. Вони викор-ть примітивні технологіј основою яких є ручна праця.низький доход на душу нас-ня, низька доля пром. вир-ва у ВНП, високим рівнем неграмотності. 2 група- крајни з доходами нижче сер. рівня. У 60-70рр вони почали проводити політику імпортозаміщаючој індустріалізаціј. Крім вже існуючих харчовој, текст. пром-ті стали створ-ся металургійна, металообробна, машинобуд. галузі. 3 група- крајни з вис. рівнем доходу на душу нас-ня (Гонконг, Сингапур, Пд. Корея, тайвань, Аргентина, Браз., Мексика) – нові індустр. крајни. Для них хар-ний вис. рівень пром. розвитку в т. ч. і обробној пром-ті, вис. рівень зовн. заборгованості

37. Характеристика циклів динаміки світовој економіки.Циклічність – хар-на риса світовој ек-ки. Вона виражається в наявності неперервних коливань – циклів динаміки економ. розвитку. Динаміка екон. розвитку – визначені темпи екон. росту чи спаду. Виділяють середньострокові (5-7 років) і довгострокові (40-60 років) цикли екон. динаміки. Згідно з концепцією Кондратьєва світовегосп-во проходять в своєму розвитку послідовні періоди уповільненого (знижуюча хвиля) і прискореного (звищуюча хвиля) росту. Тривалість кожного циклу – 40-60 років. Такі цикли в розвитку світ. госп-ва спостерігаються з кінця 18ст. Перехід від одного циклу до іншого пов”язаний з необхідністю оновлення виробничого апарату, що викликана розвитком НТП. В кожному такому циклі звищуюча хвиля хар-ся високими ізростаючими темпами росту ВВП. В період знижуючој хв. частішають кризові роки, спостерігається кризове падіння вир-ва. Середньострокові цикли проявляються кілька разів в довгостроковому циклі. Хар-ся наявністю кризових років (безробіття, інфляція, падіння обсягів пром. вир-ва та ін.).