31. Характерні риси міжнародної торгівлі розвинутих країн (прк) та країн, що розвиваються(КщР): новітні тенденції 90-х рр хХст.

Основний обсяг міжнар. Торгівлі припадає на розвинуті країни, хоч їхня частка дещо скорочуалась в першій половині 90-х рр за одночасного зростання питомої ваги КщР, і країн з перехідною ек-кою. В цілому в 1996р на індустр. Розвинуті країни припадало 68% світового експорту, на КщР – 28,5% , на країни з прехідною ек-кою – 3,3%.

З другої половини ХХст. Помітно проявилася нерівномірність динаміки зрвнішньої торгівлі. Це вплинуло на співвідношшшення сил між країнамина світ. Ринку. Похитнулися домінуючи позиції США , відповідно зросла частка Європи та Японії Західноєвропейські держави з 1950р збільшили частку з 23% до 44,6%.

• КщР , в основному залишаються постачальниками сировини, продовольства та порівняно простих готової виробівб та інших працемістких виробів на світ. Ринок.Відносне зниження попиту на сировину та продовольство на світ. Ринку до поч. 90р означало зменшення можливостей країн, що розвиваються, для розширення експорту. До того ж промислово розвинуті країни (ПРК) збільшили свою частку у світ. Експорті продовольства і сировини (за вийнятком нафти). Частка КщР у світ. Експорті цих товарів (без нафти) скоротилася з 40% (60р) до 28% (на початку 90-х рр).

Прагнення КщР, диверсифікувати свій експорт за рахунок товарів пром. Групи дуже часто натрапляє на протидію в тій або іншій формі з боку пром. Розвинених країн. Разом з тим окремі КщР передусі „Нові індустр. Країни”, домоглися істотних зрушеньу реструктуризації свого експорту, підвищення у ньому частки готової продукції, пром. Виробів, машин, устаткування. Загалом експорт КщР зростає нерівномірно як по групах країн, так і по галузях.

Розвиток та поглиблення МПП між ПРК веде до збільшення їх взаємної торгівлі і зменшення частки КщР. Основні товаропотоки здійснюються в межах „Великої тріади”: США-Зах.Європа-Японія.

32. Етапи розвитку міжнародного співробітництва. Форми і типи міжнар. Співробітництва (на прикладі країн членів єс).

Існує декілька основних форм економ. Співробітництва (інтеграції):

1. Зона преференційної торгівлі – яка передбачає зниження внутрішніх тарифів між країнами-учасницями.

2. Зона вільної торгівлі – передбачає усунення внутрішніх митних тарифів між країнами-уч. , але збереження митних тарифів щодо інших країн. (Угода про вільну торгівлю між США та Канадою, ЄАВТ, Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі.)

3. Митний союз - всі внутрішні митні тарифи замінюються єдиними зовнішніми. МС був першим етапом на шляху створення ЄС по суті МС є Антська група, Центральноамер. Спільний ринок.

4. Спільний ринок - ту всі характеристики МС доповнюються відсутністю обмежень для руху факторів виробництва, наприклад праці та капіталу. Сьогодні повністю відповідає вимогам СР лише ЄС.

5. Повна екон. інтеграція - уніфікуються кредитно-грошова та соц. Політики, стратегія екон. Розвитку, оподаткування, а також створюється наднац. Орган, рішення якого обов’язкові для кожного члена союзу. Ця стадія передбачає відповідний рівень політ. Інтеграції. Так, заснування Європейського парламенту було кроком до політ. Об’єднання Європи.Створення Європейського Центробанку сприяло формуванню в Європі єдиної кредитно-грош. Та валютної політики.

Ключові події в ЄС:

1957 - Підписання Римського договору, що поклав початок ЄЕС(Бельгія, Франція,Італія, Люксембург, Голландія,ФРГ)

1959- Перше зниження внутрішніх тарифів

1962- Розробка єдиної аграрної політики

1967- Досягнення згоди щодо податку на додану вартість

1968- Ліквідація всіх внутрішніх тарифів та перехід на єдиний зовнішній тариф

1973- Вступ до ЄЕС Данії, Англії та Ірландії

1979- Перші прямі вибори до Європейського парламенту

1979- Вступ в дію Європейської валютної с-ми

1985- Лорд Кокфилд представляє Європарламенту Білу Книгу з переліком 300 кроків необхідних для усунення всіх залишившихся обмежень щодо торгівлі товарами та послугами. Документ затверджено – стає основою політики ЄС.

186- Вступ до ЄС Іспанії та Португалії

1987 – Вступає в сили Акт про єдину Європу, що сприяє спрощенню прийняття рішень та підвищує роль Європарламенту

1992- Усунення всіх обмежень в торгівлі в середині ЄС

1999- Введення Єдиної європейської валюти (євро) для безготівкових розрахунків

2002- Повна заміна нац. валют на Євро.