МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра туризму та соціальних наук
Реферат на тему: «Туристичні ресурси Рівненського регіону»
Виконала: студентка 1 курсу
групи ЗТР-15
Факультету «Торгівлі, готельно-ресторанного
та туристичного бізнесу»
Клімова К.В.
Перевірив: канд.географ.наук, доцент
Яковчук О.В.
Харків 2016
ЗМІСТ
Вступ
Фактори розвитку туризму
Ресурси пізнавально-екскурсійного туризму
Ресурси курортно-оздоровчого і рекреаційного туризму
Ресурси активного відпочинку і спортивного туризму
Ресурси подієвого туризму
Висновок
Джерела інформації
Вступ
Рівненська область, Поліський край з давних давен привертав увагу туристів своїми історичними пам’ятками, неповторною красою природних ландшафтів. На сьогодні розвиток туристичної галузі в регіоні є одним із основних пріоритетів у діяльності виконавчих структур. Так в результаті проведеної реорганізації в грудні 2000 р. при облдержадміністрації створено управління з фізичної культури, спорту та туризму. В січні 20001 р. розпочала свою роботу Координаційна рада з питань розвитку туризму в області. Проведена робота має на меті підняти на якісно новий рівень розвиток туристичної індустрії в області, знайти нові підходи для повернення втрачених позицій.
З метою визначення сучасного стану розвитку туристичної галузі громадською організацією "Рівненський центр маркетингових досліджень" було проведено комплексне дослідження стану справ у туристичній галузі Рівненської області. В результаті проведеного дослідження було визначено туристичний потенціал області, виявлено основні проблеми, що стоять перед туристичними підприємствами, які працюють на туристичному ринку області.
Проведені дослідження вказують на значний потенціал у розвитку туристичної галузі в першу чергу у таких нових напрямках як екологічний туризм, зелений туризм, автомобільний туризм, мисливський туризм. Слід зазначити що в даному напрямку вже ведеться певна робота, до виконання якої залучені ряд спеціалізованих підприємств, зокрема "Рівнеліс", та громадських організацій. Розвиток зеленого туризму взяв на себе осередок Всеукраїнської асоціації зеленого туризму, який розпочав свою роботу в обласному центрі на початку 2001р.
Поряд з цим ведеться певна робота по вдосконаленню традиційного пізнавального туризму. Розроблена програма 4-ох денного туру "Пізнаймо Рівненщину разом".
Фактори розвитку туризму
Рі́вненська о́бласть (до 1991 року — Ровенська область) — область в Україні. Розташована на північному заході країни. Площа області становить 20,1 тис. км² (3,3 % площі території України). Населення 1 154,2 тис. осіб (на 1 січня 2011 року). Центр області — місто Рівне. Утворена 4 грудня 1939 року.
Географічне розташування
Територія області розташована між 50°01' та 51°58' північної широти й між 25°01' та 27°38' східної довготи. Протяжність області з півночі на південь 215 км, а із заходу на схід — 186 км. Межує на півночі з Брестською таГомельською областями Білорусі, на сході з Житомирською, на південному сході з Хмельницькою, на півдні з Тернопільською, на південному заході із Львівською, на заході з Волинською областями.
Рельєф
За висотою своєї поверхні область поділяється на північну частину, яка розташована в межах Поліської низовини, у тому числі Клесівської рівнини, (переважні висоти 140–180 м, мінімальна висота 134 м у долині річкиГоринь), та південну частину, яка розташована на Волинській височині (переважні висоти 200–300 м). Найвищими її ділянками, що піднімаються понад 300 м, є Повчанська височина (до 361 м), Мізоцький кряж (до 342 м), а також Рівненське плато і Гощанське плато. На крайньому півдні в межі області заходять схилиПодільської височини, зокрема Вороняки, де розташована найвища точка Рівненщини — 372 м.
Річки. Озера
Всього в області налічується 171 річка завдовжки понад 10 км. Усі вони належать до басейну Дніпра. Головною водною артерією є річка Горинь (довжина в межах області 386 км) зі своєю найбільшою притокою Случчю. З інших значних річок на Рівненщині протікають Стир, Льва, Ствига, на крайньому північному заході — Прип'ять.
В області понад 500 озер різного походження (карстові, заплавні та інші). Серед них — Нобель, Біле, Лука, Велике Почаївське. Збудовано 31 водосховище (найбільші — Хрінницьке, Млинівське, Боберське) та понад 300 ставків.
Адміністративно-територіальний устрій
Загальна інформація
Адміністративний центр області — місто Рівне.
У складі області:
районів — 16;
населених пунктів — 1027, в тому числі:
міського типу — 27, в тому числі:
міст — 11, в тому числі:
міст обласного значення — 4;
міст районного значення — 7;
селищ міського типу — 16;
сільського типу — 1000, в тому числі:
сіл — 997;
селищ — 3.
У системі місцевого самоврядування:
районних рад — 16;
міських рад — 11;
селищних рад — 16;
сільських рад — 338.
Райони
№ |
Назва |
Адм. центр |
Адм. устрій |
1 |
Березнівський |
м. Березне |
Адм. устрій |
2 |
Володимирецький |
смт Володимирець |
Адм. устрій |
3 |
Гощанський |
смт Гоща |
Адм. устрій |
4 |
Демидівський |
смт Демидівка |
Адм. устрій |
5 |
Дубенський |
м. Дубно |
Адм. устрій |
6 |
Дубровицький |
м. Дубровиця |
Адм. устрій |
7 |
Зарічненський |
смт Зарічне |
Адм. устрій |
8 |
Здолбунівський |
м. Здолбунів |
Адм. устрій |
9 |
Корецький |
м. Корець |
Адм. устрій |
10 |
Костопільський |
м. Костопіль |
Адм. устрій |
11 |
Млинівський |
смт Млинів |
Адм. устрій |
12 |
Острозький |
м. Острог |
Адм. устрій |
13 |
Радивилівський |
м. Радивилів |
Адм. устрій |
14 |
Рівненський |
м. Рівне |
Адм. устрій |
15 |
Рокитнівський |
смт Рокитне |
Адм. устрій |
16 |
Сарненський |
м. Сарни |
Адм. устрій |
|
|
|
|
|
|
|
|
Міста обласного значення
Дубно
Кузнецовськ
Острог
Рівне
Міста районного значення
№ |
Місто |
Входження |
1 |
Березне |
Березнівський район |
2 |
Дубровиця |
Дубровицький район |
3 |
Здолбунів |
Здолбунівський район |
4 |
Корець |
Корецький район |
5 |
Костопіль |
Костопільський район |
6 |
Радивилів |
Радивилівський район |
7 |
Сарни |
Сарненський район |
Економіка
Провідне місце в економіці області займають промисловість і сільське господарство. У сукупній валовій продукції області питома вага промисловості становить 27,3%, сільського господарства — 27,4%. В області діє 245 промислових підприємств. Серед інших областей Рівненщина виділяється виробництвом лляних тканин, нетканих матеріалів, деревостружкових плит, фанери, мінеральних добрив.
Важливими об'єктами, що сприяють соціально-економічному розвитку області, стали збудовані протягом останніх років ювелірна фабрика у Рівному, сірникова фабрика у місті Березне, склозавод у селі Зоря Рівненського району.
Транспорт
Область має вигідне географічне положення і розвинуту транспортну мережу. Через неї проходять магістралі Київ—Варшава, Київ—Брест, Київ—Чоп, Устилуг—Рівне, Городище—Старокостянтинів. Великі вузлові станції міст Рівне, Здолбунів, Сарни обслуговують численні залізничні магістралі, що перетинають територію області.
За наявності належного виробничого і наукового потенціалу та відносно високого ступеню забезпеченості трудовими ресурсами, область може стати стратегічним регіоном для вкладення значних інвестицій. Таке географічне розміщення області дозволяє підтримувати і розвивати тісні зв'язки з сусідніми регіонами та країнами Європи.
Природні ресурси
Родовища
В області налічується близько 600 родовищ різноманітних корисних копалин, у т. ч. 2 родовища цементної сировини, 4 — фарфоро-фаянсової і скляної, 4 — облицювально-декоративного каміння, 22 — каміння будівельного, значна кількість родовищ цегельно-черепичної сировини, торфу, піску тощо.
З надр Рівненщини видобувається третина фарфоро-фаянсової сировини України та 100 відсотків базальтової сировини (запаси якої понад 400 млн. тонн), придатної для виготовлення високоефективних теплозвукоізоляційних виробів, продукції технічного призначення, будівельних матеріалів. Область — єдина в Україні має розвідані родовища дорогоцінного каменю бурштину. Два з них вже експлуатуються ДП «Укрбурштин» і на їх базі функціонує ювелірна фабрика у місті Рівне.
Рівненська область має значні ресурси підземних, промислових і мінеральних вод. У розрахунку на людину цей показник у 2.5 рази перевищує середній показник по Україні. Крім того надра Рівненщини перспективні на відкриття родовищ фосфоритів, самородної міді та алмазів. Попередні результати пошукових робіт свідчать про можливість виявлення в межах Рафалівського рудного вузла неглибокозалягаючих (20—150 м) промислових покладів міді високої чистоти з домішками золота, срібла і платиноїдів.
Демографія
На 1 лютого 2013 року чисельність населення Рівненської області — 1 157 117 осіб, в тому числі них 553 177 (47,8%) міського та 603 940 тис. (52,2%) сільського.
Для населення Рівненської області характерні значні міжрайонні відмінності у народжуваності та смертності. Найвищі показники народжуваності характерні для північних поліських районів — Рокитнівського — 22,3 на 1000 осіб у 2009 р. (середньоукраїнський показник — 11,3), Володимирецького — 21,6, Березнівського — 20,7, Сарненського — 19,0 та інших. Для цих же районів характерна і найнижча смертність — 12,0 у Сарненському районі (середньоукраїнський показник 15,3), Рокитнівському районі — 12,4, Березнівському — 13,4. Народжуваність у південних районах є меншою — від 8,9 у місті Острог та 11,5 у Демидівському районі до 15,2 у Корецькому. Загалом для всіх південних районів області, крім Рівненського та міст Рівне й Дубно, характерна депопуляція. Найбільше скорочується населення Демидівського району — 7,0 на 1000 осіб.
У 2007–2008 роках середня очікувана тривалість життя становила 68,9 року (чоловіки — 62,97, жінки — 75,36)
Національний склад населення Рівненської області станом на 2001 рік.
№ |
Національність |
Кількість осіб |
% |
1 |
Українці |
1 123 401 |
95,90% |
2 |
Росіяни |
30 129 |
2,57% |
3 |
Білоруси |
11 827 |
1,01% |
4 |
Поляки |
2 031 |
0,17% |
5 |
Євреї |
455 |
0,04% |
6 |
Молдовани |
364 |
0,03% |
7 |
Чехи |
333 |
0,03% |
8 |
Вірмени |
314 |
0,03% |
9 |
Азербайджанці |
274 |
0,02% |
10 |
Німці |
252 |
0,02% |
11 |
Інші |
2 065 |
0,18% |
|
Разом |
1 171 445 |
100,00% |