7. Проаналізуйте основні поняття міжнародних інформаційних відносин.

• «Міжнародні інформаційні відносини» (МІВ) – спеціалізована галузь міжнародного співробітництва, спрямована на вирішення глобальних інформаційних і комунікаційних проблем світового співтовариства.

Міжнародні інформаційні відносини включають сукупність інформаційних аспектів політичних, економічних, правових, військових, дипломатичних зв’язків між усіма суб’єктами міжнародних відносин (державами, системами держав, різноманітними політичними та соціально-економічними силами, організаціями тощо).

• Внаслідок науково-технологічної та інформаційної революцій формується глобальне інформаційне середовище.

• До глобального інформаційного середовища переносяться найважливіші складові політичної, економічної, соціальної та культурної діяльності, для якої кордони держав вже не є перешкодою і яка може відбуватися у міжнародному масштабі.

• Глобальна мережа Інтернет перетворюється на геополітичну комунікацію, а інформація в Інтернеті – на стратегічний ресурс, що не має територіально-державної організації.

• Нова доба в сучасній геополітиці - доба панування віртуальних технологій в боротьбі за простір. Інформаційна революція принесла в сферу геополітики новий, віртуальний вимір простору, змусивши переосмислити всі норми і правила геополітичного протиборства.

• Інформаційний простір в своєму розвитку досягнув такого якісного рівня, який дозволяє розглядати його поряд з традиційними географічно детермінованими геополітичними просторами як вид життєвого простору, що впливає на стан і зміни соціально-політичного життя.

• Інформаційна геополітика - розділ геополітичної науки, що вивчає залежність (взаємозв'язок) соціально-політичного життя (політичних подій) від "віртуалізованого" сукупного життєвого простору.

• У зовнішній політиці з'являються нові напрями, а в дипломатичній діяльності - нові завдання, пов'язані із забезпеченням інтересів держави в інформаційній сфері, та нові інструменти - віртуальна дипломатія, медіадипломатія, методи “м'якого” впливу тощо;

• Трансформація понять “суверенітет” та “територія”.

ГЛОБАЛЬНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО

• нове планетарне співтовариство, засноване на інформації (знаннях, інтелектуальних ресурсах), нова політична, соціально-економічна і технологічна система в еволюції цивілізації;

• Економічна сфера - Інформаційна економіка (інформаційна індустрія, електронна комерція та електронний бізнес, електронний маркетинг, електронні розрахунки, віртуальні підприємства, віртуальні компанії, віртуальні офіси тощо).

• Інформаційна економіка – форма економічної діяльності, в якій переважає господарська діяльність у сфері інформаційних послуг, їх виробництва та обміну, де основними ресурсами є інформація та знання.

• Політична сфера – інформаційна політика, електронна держава, електронна демократія тощо.

• Міжнародна інформаційна політика — узгоджена стратегія міжнародного співробітництва на багатосторонній основі в галузі інформації та комунікації , інших сферах міжнародних відносин, складовим компонентом яких виступає глобалізація комунікації

• Безпекова сфера – інформаційна безпека, нові типи і форми конфліктів, інформаційні війни, інформаційно-психологічні операції, інформаційні озброєння, асиметричні конфлікти тощо.

• Міжнародна інформаційна безпека»

1. взаємодія акторів міжнародних відносин з операцій підтримання сталого миру на основі захисту міжнародної інфосфери, глобальної інфраструктури та суспільної свідомості світової спільноти від реальних і потенційних інформаційних загроз;

2. як стан міжнародних відносин, що виключає порушення міжнародної стабільності і створення загрози для безпеки держав і світового співтовариства в інформаційному просторі;

Право – Інформаційне право

Соціальна сфера – електронне суспільство, електронні послуги (електронна дистанційна медицина, електронна дистанційна освіта, електронні транспортні послуги, дистанційна робота тощо).

Духовна сфера – нові підходи до розвитку наукових знань, інформаційна етика, інформаційна екологія, інформаційна культура, цифрове мистецтва, трансформація свідомості тощо)

Міжнародні інформаційні ресурси

Глобальна інформаційна інфраструктура

Міжнародний / глобальний інформаційний простір

Міжнародний інформаційний обмін

Міжнародний інформаційний потік

• Інформаційні ресурси - окремі документи і масиви документів, результати інтелектуальної, творчої та інформаційної діяльності, бази даних, всі види архівів, бібліотеки, музейні фонди та інші, які містять дані й знання, зафіксовані на відповідних носіях інформації, є об`єктами права власності всіх суб`єктів міжнародного інформаційного простору і мають споживацьку вартість (політичну, економічну, соціокультурну, оборонну, історичну, інформаційну).

• Якість прийняття керівних рішень суттєво залежить від інформаційних ресурсів, що використовуються при вирішенні конкретних завдань.

• ІР-ми одночасно може користуватись безмежна кількість споживачів;

• під час споживання / використання ІР, на відміну від матеріальних благ, не тільки не зменшується, а навіть збільшується (як й їх корисність); зростання відбувається також внаслідок зростання наукових знань та інтелектуальної діяльності;

• зникають просторові межі на шляху споживання / використання ІР, оскільки продукт знання має тенденцію до поширення і заповнення всього наявного простору;

• ІР завдяки новим технологіям можуть бути нескінченно розмножені;

• ІР, на відміну від матеріальних, неможливо забрати чи повернути тощо.

• ІР у політичній сфері – основа для ухвалення керівних політичних рішень

• ІР в економічній сфері – основа для формування інформаційного та інтелектуального капіталу

• ІР у суспільній сфері – основа для формування суспільства достатку, в якому інформаційні блага прирівнюються до соціальних благ

• У світлі процесів глобалізації комунікації сформовані інформаційні ресурси можна розглядати як світові або міжнародні.

• Світові ІР - об'єктивна реальність, яка відображає удосконалення та ускладнення національних інформаційних ресурсів, що постійно зростають, тому підтримувати цей процес зусиллями однієї країни або групи країн неможливо, оскільки для цього потрібні значні фінансові, людські та матеріальні ресурси.

В умовах формування нового суспільства, що базується на знаннях, ІР перетворюються на головну цінність суспільства, потенціал його розвитку та збагачення. Тому важливою передумовою побудови збалансованого, вільного і відкритого суспільства знань є формування ІР у всіх сферах життєдіяльності суспільства (політичній, економічній, науковій, технічній, культурній суспільній та ін.) та гарантія доступу до них на недискримінаційній основі.

• У новій інформаційній парадигмі світової політики XXI століття відносини між державами визначаються насамперед інформаційною перевагою у віртуальному просторі.

• Сформувалася нова геополітична концепція світового порядку «Хто володіє інформацією, той володіє світом».

• Новий світовий порядок буде визначатися можливостями контролю віртуального простору державою-світовим інформаційним лідером.

• Глобальна інформаційна інфраструктура – сукупність інтерактивних електронних мереж, телекомунікаційних систем та мереж загального користування, які уможливлюють використання нових комунікаційних засобів, інформаційних послуг та міжнародний інформаційний обмін для транскордонної передачі інформації та забезпечення доступу користувачів до інформації і знань.

• До ГІІ відносять сукупність поділених за територіальною ознакою державних і корпоративних інформаційних систем, ліній зв’язку, мереж і каналів передачі даних, засобів комутації і управління інформаційними потоками.

• Концепція ГІІ вперше була сформульована у виступі віце-президента Сполучених Штатів Альберта Гора у березні 1994 року на першій конференції МСЕ в Буенос-Айресі.

• Найважливіші принципи концепції ГІІ - забезпечення рівності можливостей для всіх громадян; забезпечення різноманітності змісту, в тому числі культурного та лінгвістичного тощо.

• Міжнародний або глобальний інформаційний простір - сукупність інформаційних ресурсів та інфраструктур, які складають державні і міждержавні комп’ютерні мережі, телекомунікаційні системи і мережі загального користування, інші транскордонні канали передачі інформації.

• континуальність (безперевність) простору, що охоплює всі території та усі сфери життєдіяльності спільноти;

• висока технологічність;

• демократичність;

• інтернаціональний характер.

• економічні

• політичні

• культурні

• науково-технічні

• емоційно-психологічні

• Національний інформаційний простір – середовище, в якому здійснюється продукування, зберігання та поширення інформації і на яку розповсюджується юрисдикція країни.

• Держава виступає гарантом суверенітету і цілісного функціонування, розвитку і захисту національного інформаційного простору.

• Відкрите суспільство з власним інформаційним простором неминуче тяжіє до виходу у глобальний інформаційний простір, до проникнення в інформаційний простір інших суверенних держав.

• Міжнародний інформаційний обмін – обмін інформацією, інформаційними послугами та продуктами через кордони держав.

• МІО – це глобальний процес, що впливає на зовнішню політику міжнародного співтовариства, виступає каталізатором суспільних процесів, стимулює розвиток економіки та обмін досягненнями.

• Метою МІО є забезпечення міжнародних та національних інтересів у всіх сферах життєдіяльності спільнот.

• Міжнародні інформаційні потоки – сукупність інформації в усній, документованій або електронній формі, яка переміщується у просторі і часі через державні кордони (по горизонталі та вертикалі).

• Міжнародні інформаційні потоки вимірюються як за матеріальними, так і за змістовими (контент ними) показниками.

• Матеріальні показники: країни Півдня мають лише 4% комп'ютерів. У дев'яти найбагатших країнах світу сконцентровано 75% телефонів, в Японії телефонів більше, ніж в 50 країнах Африки. У 39 країнах, що розвиваються немає жодної газети, ще в 30 - тільки одна, тоді як у Японії - 125 щоденних газет, в США -1687. У багатих країнах 911 радіоприймачів на 1000 чоловік населення, у бідних - 142 на 1000. Відповідно вони мають 447 і 36 телевізорів на 1000 чоловік населення.

• Таке насичення технікою одночасно відображає і напрямок інформаційних потоків: з Півночі на Південь йде в 100 разів більше інформації, ніж у зворотному напрямку.