- •1.Поняття іт.Концепція та прин-ципи нових іт.
- •2.Перспективи, основні напрями створення і розвитку сучасних інф-х технологій в упр-ні ф-ми.
- •3. Поняття "аіс". Принципи створення та функ-ня іс.
- •6. Класифікація інф. Систем (іс).
- •7. Склад і зміст економічної інформації (еі) - продукта автоматизованої обробки. Характерні риси та особливості еі
- •8. Особливості фінансової інформаціії (фі) як різновида економічної інформаціії (еі).
- •9. Структура економічної інформаціії(еі).
- •10.Оцінка економічної інформації.
- •13.Поняття атрибуту та його характеристики.
- •14. Поняття показника та його утворення.
- •15. Структура автоматизованих економічних систем (аеіс).
- •16.Функціональна та забезпечуюча частина. Компоненти системи.
- •17.Функціональна структура аіс.
- •18. Ресурсний підхід до внутр структуризації іс. Склад забезпечуючої частини аіс.
- •19. Технологічний підхід до структуризацій аіс.
- •20. Поняття “автоматизоване робоче місце”. Типи арМів.
- •21. Інформаційне забезпечення автоматизованої іс.
- •22. Поняття та основні системи класифікації
- •23.Методи кодування економічної інформації.
- •25. Види класифікаторів, засоби їх впровадження та ведення.
- •24. Єдина система класифікації та кодування,
- •26. Використання загальнодержавних класифікаторів в фінансовій і банківський сфері.
- •36. Реал-ція бд на фіз. Рівні.
- •37. Технологічні процеси автоматизованої обробки економічної інформації.
- •38.Операція: поняття, класифікація, склад та зміст технологічних операцій та організація їх виконання в аіс.
- •39. Податкова система України з точки зору обробки інформації.
- •40. Структура і склад аіс “Податки”
- •41. Характеристика інформаційного забезпечення аіс “Податки”
- •42. Склад функціональних підсистем аіс “Податки”
- •43. Характеристика комплексу задач обліку платників податків - юридичних осіб в автоматизованій інформаційній системі «Податки».
- •46. Характеристика комплексу задач обліку надходжень податкових платежів в автоматизованій інформаційній системі «Податки».
- •45.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач обліку податкової звітності
- •48. Характеристика комплексу задач контролю звітності та повноти сплати податкових платежів в автоматизованій інформаційній системі «Податки»
- •49.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач контролю звітності і повноти сплати под-вих платежів
- •47.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач обліку надходжень под-вих платежів
- •50. Зв’язок функціональних підсистем аіс “Податки” на різних рівнях управління Податкової системи України.
- •51. Інформаційні зв’язки аіс Податки з іншими інф.С-ми
- •52. Загальна характеристика страхової системи з точки зору обробки інформації.
- •54.Склад функціональних підсистем аіс срахової Ко
- •58 Характеристика бюджетної сис-ми Укр з позиції обробки інформації.
- •59. Характеристика автоматизованої системи розрахунків Держ бюджету Укр.
- •60. Склад та характеристика функціональних підсистем автоматизованої системи розрахунків Державного бюджету України.
- •61. Методика і алгоритми рішення задач по формуванню і виконанню Державного бюджету України.
- •62. Інформаційне забезпечення автоматизованої системи розрахунків Державного бюджету України.
- •63. Загальна характеристика автоматизованої інформаційної системи Держказначейства України.
- •64. Структура та склад функціональної частини аіс Держ-казн-ва.
- •65. Інформаційне забезпечення аіс Держказначейства України.
- •68. Загальна характеристика фін задач, які розв’язуються на підприємствах і в комерційних структурах
- •72. Загальна характеристика фін-го ринку з позиції обробки інформації.
- •74. Організація котирування і ведення лістингу ц.П.
- •75. Особливості технології інформаційної підтримки угод, пов‘язаних з цп.
- •80. Призначення та характеристика підсистеми “Операційний день банку” (одб).
- •83. Склад та характеристика функцій автоматизованого робочого місця (арм) операціоніста комерційного банку.
- •82. Склад та характеристика функцій автоматизованого робочого місця (арм) контролера (бухгалтера) комерційного банку.
- •81. Склад та характеристика функцій автоматизованого робочого місця (арм) технолога комерційного банку.
- •84. Організація міжбанківських платежів в Україні.
- •85. Поняття “кореспондентський рахунок” і “технічний рахунок”. Їх призначення та місцезнаходження в платіжній системі України.
- •86. Призначення і структура системи міжбанківських електронних платежів (сеп). Вимоги, що ставляться до сеп
- •87. Принципи функціонування сеп
- •97. Структура і зміст інформаційних потоків та інформаційних повідомлень, що надходять і передаються з комарційного банку в сеп
- •98. Правила побудови імені файла в сеп
- •92. Електронні документи. Типи та структура інформаційних повідомлень
- •95. Зміст завдань-операцій: «Початок банківського дня», «Проведення сеансів передачі/приймання даних з вузла 2-го рівня», «Завершення банківського дня»
- •91. Учасники електронних платежів. Інформаційне, технічне та організаційне забезпечення учасників сеп
- •93. Технологія проходження електронних платежів в сеп
- •88. Моделі обслуг-ня коресп-го рахунку в сеп
- •44. Комплекс задач “Облік податкової звітності” вирішується таким чином:
- •45.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач обліку податкової звітності
- •76. Загальна характеристика банківської системи з позиції обробки інформації.
- •89. Архітектура “Системи електронних платежів” (сеп), основні елементи та функціональні можливості сеп.
- •90. Інформаційне забезпечення “Системи електронних платежів” (сеп). Структура та розподіл інформаційних потоків в сеп.
- •94. Функція підготовки, передачі та приймання електронних платежів в комерційному банку (кб).
- •100. Технологія комп’ютерної підготовки та обробки електронних платежів в “Системі електронних платежів” (сеп) протягом дня. Взаємодія з “Операційним днем банку” (одб).
- •101. «Електронна пошта» (еп) - основа взаємодії між банками. Призначення та можливості еп.
- •102. Вимоги до електронної пошти нбу в банківської діяльності.
- •103. Склад і структура Електронної пошти нбу, її основні елементи.
- •104. Призначення та функціонування вузлів різних рівнів (типу) в Електронній пошті нбу.
- •105. Основні компоненти вузлів Електронної пошти нбу. Взаємодія між вузлами.
- •106. Інформаційне забезпечення вузлів Електронної пошти нбу та системи в цілому.
- •107. Основні компоненти програмного забезпечення вузлів Електронної пошти нбу: «Агент користувача» та «Агент передачі повідомлень».
- •108. Маршрутизація повідомлень в Електронній пошті нбу. Структура «поштових» повідомлень.
- •109. Проблема захисту банківської інформації.
- •110. Програмно-апаратні засоби захисту банківської інформації в Системі електронних платежів України.
- •112. Методи криптогрифування електронних документів в Системі електронних платежів (сеп) України.
- •113. Забезпечення цілосності електронних документів в Системі електронних платежів (сеп) на рівні комерційного банку за допомогою «електронного ціфрового підпису» документів та схема його накладення.
- •116. Характеристика основних типів пластикових карток. Параметри карток з магнитною стрічкою та з мікропроцесором.
- •117. Перелік банківських послуг, що можна надавати за допомогою пластикових карток.
- •118. Електронний гаманець та моделі управління рахунком при виконанні розрахунків з його допомогою.
- •119. Перспективи впровадження електронних платіжних засобів в Україні.
- •120. Призначення та можливості системи “Клієнт/Офіс-Банк”
- •121. Структура і основні елементи системи “Клієнт/Офіс-Банк”
- •122. Забезпечення безпеки передачі та обробки даних в системі “Клієнт/Офіс-Банк”
- •123. Основні технологічні операції Атоматизованого робочого місця клієнта (арм_к) і Автоматизованого робочого місця банку (арм_б) при обробці платіжних документів в системі “Клієнт/Офіс-Банк”
- •124. Призначення та характеристика Міжнародної банківської системи swift.
93. Технологія проходження електронних платежів в сеп
Одиницею обміну даними між елементами СЕП є не окремий платіжний документ, а пакет (конверт) платіжних документів у вигляді файла певного типу. Залежно від результатів перевірки пакета він може або не може бути прийнятий «у цілому» (без вилучення в ньому коректних документів).
Підготовлені в БАІС у вигляді файла типу А документи з міжбанківських розрахунків надходять до АРМ-3, де їх перевіряють на відповідність вимогам, що їх передбачено СЕП. Забраковані на рівні АРМ-3 документи не потрапляють до СЕП. У такому разі АРМ-3 формує для ОДБ БАІС файл помилок типу «О», в якому зазначаються номери забракованих документів файла А та коди виявлених у них помилок.
Якщо результат перевірки на АРМ-3 позитивний, пакет платіжних документів (файл типу А) надходить до АРМ-2 РРП, що обслуговує даний банк.
На АРМ-2 РРП пакет також перевіряється на відповідність прийнятим у СЕП вимогам. Якщо пакет приймається, то платіжні документи з нього просуваються по СЕП далі. У противному разі пакет не приймається загалом без виокремлення в ньому коректних документів, але із вказанням у файлі-квитанції типу Т про отримання файла типу А забракованих номерів документів у ньому та кодів наявних у них помилок.
Забраковані на рівні АРМ-2 файли не обробляються і не повертаються до АРМ-3, а зберігаються у відповідних базах даних АРМ-2 і можуть бути використані як довідковий матеріал.
Отже, на рівні РРП отримують «конверти» з платіжними документами, розкривають їх і працюють безпосередньо з документами: формують із них нові пакети, не змінюючи суті та змісту самих документів.
Кожний АРМ СЕП, який отримав пакет платіжних документів, обов'язково формує файл-квитанцію на нього, в якій зазначається, приймає він цей пакет чи ні (причини відмови). Файл-квитанція надсилається АРМ-відправникові пакета.
З відправленням файла-квитанції АРМ-одержувач пакета підтверджує, що структура, якій він належить (КБ, РРП, ЦРП), бере на себе відповідальність за отримані платіжні документи (грошові кошти).
На підставі аналізу файлів-квитанцій і пакетів завжди можна встановити факт і час проходження (непроходження) за маршрутом вузлів СЕП кожного відправленого із КБ платіжного документа. На цій базі в СЕП працює система з надання довідок про проходження документів.
88. Моделі обслуг-ня коресп-го рахунку в сеп
У системі міжбанківських електронних платежів НБУ існує кілька моделей обслуговування. Застосування тієї чи іншої моделі визначають з огляду на такі чинники:
1. Спосіб взаємодії головного банку (ГБ) з його філіями (Ф):
2. Організаційна структура комерційного банку (КБ) і кількість рівнів підпорядкованості:
3. Розміщення ГБ та Ф за адміністративними регіонами країни: усі вони містяться або в одному, або кількох регіонах.
Зараз в СЕП розроблено 8 моделей, і кожний з банків працює за однією з них.
Нульова модель передбачає, що як ГБ, так і всі його Ф розміщені в одному регіоні й обслуговуються однією Регіональною розрахунковою палатою (РРП). При цьому всі вони мають відкриті окремі кореспондентські рахунки (КР) в Регіональному управлінні (РУ) НБУ і технічні КР (ТКР) у РРП цього самого управління. Як ГБ, так і всі його Ф мають АРМ-3 і коди МФО
Перша модель:
1. ГБ і всі Ф містяться в одному регіоні.
2. Для ГБ виконуються умови:
ГБ має відкритий КР у РУ НБУ і код МФО;
для ГБ існує ТКР у РРП;
у ГБ функціонує АРМ-3.
3. Для всіх філій ГБ, які є в регіоні, виконуються умови:
кожна філія має МФО;
філії не мають відкритих КР в РУ НБУ;
кожна філія має ТКР в РРП РУ НБУ;
кожна філія має свій ПТК АРМ-3.
Друга модель: так само, як і перша , окрім п. п. 3.3 і 3.4:
3) філії не мають ТКР в РРП РУ НБУ;
4) філії не мають АРМ-3.
Третя модель:
1. ГБ є в регіоні Р1, Ф є в регіонах Рі, і = 1, 2, 3,...
2. Для ГБ і всіх Ф існують свої МФО.
3. Для ГБ існує:
КР у РУ НБУ регіону Р1;
ТКР у РРП регіону Р1;
ГБ має ПТК АРМ-3.
4. Для всіх філій виконуються умови:
Філії не мають КР у РУ НБУ.
Філії не мають ТКР у РРП РУ НБУ.
Філії не мають АРМ_3.
Четверта модель базується на понятті «віртуального регіону», що тлумачиться як умовне «об'єднання» всіх філій і установ певного банку в межах регіону, де розташована РРП, яка обслуговує його ГБ.
П'ята модель призначена для КБ із трирівневою структурою. Під час роботи за цією моделлю з групи установ банку, які розташовані в одному адміністративному регіоні, виокремлюється одна — так зване регіональне управління.
Шоста модель роботи банків у СЕП, так само як і «п'ята», передбачає виокремлення РУ і філій, кожна з яких підпорядкована лише одному РУ.
Сьома модель є розширенням «четвертої»: ГБ має можливість обмежувати не лише категорії початкових виконуваних філіями платежів, а й операції на окремих балансових і особових рахунках усередині АІС філії з допомогою механізму бізнес-правил.
