- •1.Поняття іт.Концепція та прин-ципи нових іт.
- •2.Перспективи, основні напрями створення і розвитку сучасних інф-х технологій в упр-ні ф-ми.
- •3. Поняття "аіс". Принципи створення та функ-ня іс.
- •6. Класифікація інф. Систем (іс).
- •7. Склад і зміст економічної інформації (еі) - продукта автоматизованої обробки. Характерні риси та особливості еі
- •8. Особливості фінансової інформаціії (фі) як різновида економічної інформаціії (еі).
- •9. Структура економічної інформаціії(еі).
- •10.Оцінка економічної інформації.
- •13.Поняття атрибуту та його характеристики.
- •14. Поняття показника та його утворення.
- •15. Структура автоматизованих економічних систем (аеіс).
- •16.Функціональна та забезпечуюча частина. Компоненти системи.
- •17.Функціональна структура аіс.
- •18. Ресурсний підхід до внутр структуризації іс. Склад забезпечуючої частини аіс.
- •19. Технологічний підхід до структуризацій аіс.
- •20. Поняття “автоматизоване робоче місце”. Типи арМів.
- •21. Інформаційне забезпечення автоматизованої іс.
- •22. Поняття та основні системи класифікації
- •23.Методи кодування економічної інформації.
- •25. Види класифікаторів, засоби їх впровадження та ведення.
- •24. Єдина система класифікації та кодування,
- •26. Використання загальнодержавних класифікаторів в фінансовій і банківський сфері.
- •36. Реал-ція бд на фіз. Рівні.
- •37. Технологічні процеси автоматизованої обробки економічної інформації.
- •38.Операція: поняття, класифікація, склад та зміст технологічних операцій та організація їх виконання в аіс.
- •39. Податкова система України з точки зору обробки інформації.
- •40. Структура і склад аіс “Податки”
- •41. Характеристика інформаційного забезпечення аіс “Податки”
- •42. Склад функціональних підсистем аіс “Податки”
- •43. Характеристика комплексу задач обліку платників податків - юридичних осіб в автоматизованій інформаційній системі «Податки».
- •46. Характеристика комплексу задач обліку надходжень податкових платежів в автоматизованій інформаційній системі «Податки».
- •45.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач обліку податкової звітності
- •48. Характеристика комплексу задач контролю звітності та повноти сплати податкових платежів в автоматизованій інформаційній системі «Податки»
- •49.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач контролю звітності і повноти сплати под-вих платежів
- •47.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач обліку надходжень под-вих платежів
- •50. Зв’язок функціональних підсистем аіс “Податки” на різних рівнях управління Податкової системи України.
- •51. Інформаційні зв’язки аіс Податки з іншими інф.С-ми
- •52. Загальна характеристика страхової системи з точки зору обробки інформації.
- •54.Склад функціональних підсистем аіс срахової Ко
- •58 Характеристика бюджетної сис-ми Укр з позиції обробки інформації.
- •59. Характеристика автоматизованої системи розрахунків Держ бюджету Укр.
- •60. Склад та характеристика функціональних підсистем автоматизованої системи розрахунків Державного бюджету України.
- •61. Методика і алгоритми рішення задач по формуванню і виконанню Державного бюджету України.
- •62. Інформаційне забезпечення автоматизованої системи розрахунків Державного бюджету України.
- •63. Загальна характеристика автоматизованої інформаційної системи Держказначейства України.
- •64. Структура та склад функціональної частини аіс Держ-казн-ва.
- •65. Інформаційне забезпечення аіс Держказначейства України.
- •68. Загальна характеристика фін задач, які розв’язуються на підприємствах і в комерційних структурах
- •72. Загальна характеристика фін-го ринку з позиції обробки інформації.
- •74. Організація котирування і ведення лістингу ц.П.
- •75. Особливості технології інформаційної підтримки угод, пов‘язаних з цп.
- •80. Призначення та характеристика підсистеми “Операційний день банку” (одб).
- •83. Склад та характеристика функцій автоматизованого робочого місця (арм) операціоніста комерційного банку.
- •82. Склад та характеристика функцій автоматизованого робочого місця (арм) контролера (бухгалтера) комерційного банку.
- •81. Склад та характеристика функцій автоматизованого робочого місця (арм) технолога комерційного банку.
- •84. Організація міжбанківських платежів в Україні.
- •85. Поняття “кореспондентський рахунок” і “технічний рахунок”. Їх призначення та місцезнаходження в платіжній системі України.
- •86. Призначення і структура системи міжбанківських електронних платежів (сеп). Вимоги, що ставляться до сеп
- •87. Принципи функціонування сеп
- •97. Структура і зміст інформаційних потоків та інформаційних повідомлень, що надходять і передаються з комарційного банку в сеп
- •98. Правила побудови імені файла в сеп
- •92. Електронні документи. Типи та структура інформаційних повідомлень
- •95. Зміст завдань-операцій: «Початок банківського дня», «Проведення сеансів передачі/приймання даних з вузла 2-го рівня», «Завершення банківського дня»
- •91. Учасники електронних платежів. Інформаційне, технічне та організаційне забезпечення учасників сеп
- •93. Технологія проходження електронних платежів в сеп
- •88. Моделі обслуг-ня коресп-го рахунку в сеп
- •44. Комплекс задач “Облік податкової звітності” вирішується таким чином:
- •45.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач обліку податкової звітності
- •76. Загальна характеристика банківської системи з позиції обробки інформації.
- •89. Архітектура “Системи електронних платежів” (сеп), основні елементи та функціональні можливості сеп.
- •90. Інформаційне забезпечення “Системи електронних платежів” (сеп). Структура та розподіл інформаційних потоків в сеп.
- •94. Функція підготовки, передачі та приймання електронних платежів в комерційному банку (кб).
- •100. Технологія комп’ютерної підготовки та обробки електронних платежів в “Системі електронних платежів” (сеп) протягом дня. Взаємодія з “Операційним днем банку” (одб).
- •101. «Електронна пошта» (еп) - основа взаємодії між банками. Призначення та можливості еп.
- •102. Вимоги до електронної пошти нбу в банківської діяльності.
- •103. Склад і структура Електронної пошти нбу, її основні елементи.
- •104. Призначення та функціонування вузлів різних рівнів (типу) в Електронній пошті нбу.
- •105. Основні компоненти вузлів Електронної пошти нбу. Взаємодія між вузлами.
- •106. Інформаційне забезпечення вузлів Електронної пошти нбу та системи в цілому.
- •107. Основні компоненти програмного забезпечення вузлів Електронної пошти нбу: «Агент користувача» та «Агент передачі повідомлень».
- •108. Маршрутизація повідомлень в Електронній пошті нбу. Структура «поштових» повідомлень.
- •109. Проблема захисту банківської інформації.
- •110. Програмно-апаратні засоби захисту банківської інформації в Системі електронних платежів України.
- •112. Методи криптогрифування електронних документів в Системі електронних платежів (сеп) України.
- •113. Забезпечення цілосності електронних документів в Системі електронних платежів (сеп) на рівні комерційного банку за допомогою «електронного ціфрового підпису» документів та схема його накладення.
- •116. Характеристика основних типів пластикових карток. Параметри карток з магнитною стрічкою та з мікропроцесором.
- •117. Перелік банківських послуг, що можна надавати за допомогою пластикових карток.
- •118. Електронний гаманець та моделі управління рахунком при виконанні розрахунків з його допомогою.
- •119. Перспективи впровадження електронних платіжних засобів в Україні.
- •120. Призначення та можливості системи “Клієнт/Офіс-Банк”
- •121. Структура і основні елементи системи “Клієнт/Офіс-Банк”
- •122. Забезпечення безпеки передачі та обробки даних в системі “Клієнт/Офіс-Банк”
- •123. Основні технологічні операції Атоматизованого робочого місця клієнта (арм_к) і Автоматизованого робочого місця банку (арм_б) при обробці платіжних документів в системі “Клієнт/Офіс-Банк”
- •124. Призначення та характеристика Міжнародної банківської системи swift.
51. Інформаційні зв’язки аіс Податки з іншими інф.С-ми
АІС “Податки” отримує інформацію від:
платників (звітна документація, реєстраційна документація, листи)
банки (дані про сплачені податкові платежі; інформація про відкриті та закриті розрахункові рахунки; інформація про стан розрахунків за визначеними рахунками)
фінансовий відділ райдержадміністрації (про всіх платників, які зареєстровані в цьому районі. Про повноту сплати місцевих податків; м.б. обмін інформацією на паперових або на магнітних носіях)
держ. комітет статистики (ведення загальнодержавного реєстру – ЄРДПОУ і інших загальнодержавних класифікаторів, відбувається обмін файлами)
митниця (вантажні митні декларації)
Міністерство зовнішніх економічних зв'язків — отримання інформації про видачу ліцензій на здійснення експортно-імпортних операцій.
Значна роль щодо надходження інформації належить банкам.
ДПА подає до відділень банків інформацію для відкриття відновідних бюджетних рахунків, на яких акумулюються надходження податків та платежів. Щоденно ДПА отримує інформацію про надходження податків та платежів у вигляді платіжних документів та зведених документів про надходження за кожним із бюджетних рахунків. Обмін інформацією між рівнями управління в межах податкової системи України здійснюється за допомогою електронної пошти.
Основні джерела надходження інформації до ДПА: платник, банк, фінансовий відділ райдержадміиістрації. Споживачі інформації районної ДПА — це платник, ДПА вищого рівня, фінансовий відділ райдержадміиістрації. Інформація щодо окремих платників передається:
• до арбітражного суду — застосування закону про банкрутство;
• до податкової поліції
52. Загальна характеристика страхової системи з точки зору обробки інформації.
Страхування – сукупність особих замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкодування можливих втрат, нанесених суб’єктам господарювання, або збитків в сімейних бюджетах в зв’язку з наслідками відбувшихся страхових випадків.
Зараз є велика потреба в страхових послугах, яка дуже часто не може бути задовільнена страховими органами. Зараз лише 5% підприємств в сфері виробництва на споживання використовує страхові послуги. Страхова система України діє на підставі закону “Про страхування”. Раніше в СРСР страхуванням займався лише Держстрах. Зараз поряд з НАСК “Оранта” з’явилось багато інших. Тількі в Києві на прикінці 1997 було біля 200 страхових компаній.
Контроль за страховою діяльністю в Україні здійснює Комітет по нагляду за страховою діяльністю.
Головним направленням вдосконалення обробки інформації в страхових компаніях в нинішній час є створення автоматизованої інформаційної системи, що базується на застосуванні економіко-математичних методів, засобів обчислювальної техніки і розвиненої мережі передачі даних. Нові можливості в роботі страхових компаній різноманітних рівнів управління, що орієнтовані на автоматизовану технологію рішення задач, в значній міри виявляються там, де цим процесом охоплено більшість функцій і задач їхньої основної діяльності.
основною метою створення АІС в страховій компанії є забезпечення такого рівня управління діяльністю компанії, при якому комплексно реалізуються наступні задачі: проведення в задані терміни багатоваріантних розрахунків, пов'язаних з рухом договорів страхування; автоматизації процесу обліку договорів по всіх видах страхування; досягнення найкращих показників розвитку всіх видів майнового і особистого страхування; прийняття найкращих планових рішень по прибуткам і видаткам грошових коштів і отримання необхідного фактичного прибутку. призначення АІС «Страхування» полягає в забезпеченні збору, зберіганні, обробки і передачі інформації на основі використанні засобів обчислювальної техніки і зв'язку з урахуванням взаємодії рівнів управління та підрозділів страхових компаній між собою, з клієнтами, організаціями і автоматизованими інформаційними системами інших міністерств і відомств, Державним комітетом України по нагляду за страховою діяльністю.
53. Інформаційне забезпечення АІС страховоі компаніі
До складу інформаційного забезпечення АІС страховоі компаніі входять:
Класифікатори: ЄДРПОУ (Єдиний Державний реєстр підприємств, організацій України), ЄДРФОУ (Єдиний Державний реєстр фізичних осіб України), видів власності, видів діяльності, видів страхування, страхового поля, видів тарифів, видів виплат, страхових агентів, інспекторів, бригад, ділянок, особових рахунків, видів підприємств та установ, відділень страхової компанії, типів відділень, банківських установ та ін.
Нормативні документи: Законодавча база з питань страхування, тарифи та нормативи по видах страхування та ризиків, правила та умови страхування (перестрахування) та ін.
Первинні документи :
по обслуговуванню клієнтів страхової компанії: договори страхування (страхові поліси), реєстри до цих договорів, виписки з банку про надходження страхових внесків або сплат, акти про страхові випадки, акти експертизи, договори та контракти та ін;
по обліку власної діяльності як установи: накази по компанії, документи з обліку кадрів, праці та заробітної плати працівників страхової компанії, матеріальних цінностей, основних засобів та ін
Вихідні інформаційні повідомлення: портфель договорів страхового агента, таблиця зведених номерів особових рахунків, розрахунок на виплату, платіжне доручення, відомості обліку кількості договорів, внесків і страхових сум, планові, облікові та аналітичні відомості про діяльність страхової компанії т.ін.
Обмін інформацією між рівнями страхової компанії відбувається завдяки електронній пошті (ЕП) як зверху-вниз так і знизу-вверх.
Між банківською системою та страховою компанією обмін інформацією по находженню або перерахуванню платежів може відбуватися з використання паперової технології або засобами системи “Клієнт-Банк”, завдяки якій здійснюється обмін файлами платіжних документів.
Забезпечуюча частина АІС «Страхування» включає всі види забезпечення: інформаційне (ІЗ), програмне (ПО), технічне (ТЗ), організаційне (ОЗ) та інші види забезпечення. Вимоги, що ставляться АІС «Страхування» до забезпечуючих підсистем, подібні з АСФР та іншими системами, які мають розгалужену структуру та декілька рівнів управління.
