4.1. Організація, методика і аналіз результатів констатуючого експерименту. Діагностичний етап: вересень, 2013 р.

В результаті проведення констатуючого експерименту можна зробити висновок, що низький рівень компетентності мали 11 дітей в групі - це 33.4% від загальної кількості дітей. Середній рівень компетентності мали 20 дітей в групі – 60,6% від загальної кількості дітей. Високий рівень компетентності мали 2 дітей в групі - це 6% від загальної кількості дітей.

Таким чином, констатуючий експеримент дає можливість зробити висновки про те, що в групі недостатньо планувалось різноманітних заходів щодо використання народної іграшки в різних видах діяльності.

Також була проведена робота з батьками: консультації та анкетування. В анкетуванні брали участь батьки групи «Віночок». Всього 33 чоловіка. Вересень, 2013р.Згідно результатам анкетування можна зробити висновки, що батьки мають недостатні, поверхневі знання про українську народну іграшку. Але переважна більшість батьків бажала би, щоб вони та їх діти більше дізнались про історію виникнення української народної іграшки, традиції українського народу з цього приводу та вчились би самі виготовляти такі іграшки.

4.2. Реалізація розвивальної методики ознайомлення дітей з мистецтвом створення української народної іграшки.

Пошуково-практичний етап: вересень 2013 р.- квітень 2014 р.

Мета формуючого експерименту: розвивати та поглиблювати знання дітей про українську народну іграшку.

Для ознайомлення дітей з українською народною іграшкою мною двічі на місяць в рамках гурткової роботи проводильсь заняття різного типу, серед яких:

1. Ознайомлення з творами народного мистецтва. Мета - ознайомлення з різновидом українського народного мистецтва – іграшкою, що спрямоване, передусім, на задоволення пізнавальних інтересів та формування у дітей уявлень про місце та значення цього виду мистецтва у житті людини і суспільства.

2. Сприйняття та оцінки українських народних іграшок. Метою є формування в дітей навичок оцінки народних іграшок як творів мистецтва, цілісного емоційного відгуку про них. Під час таких занять діти можуть ознайомитись з українськими народними іграшками, взяти участь у бесіді-обговоренні, спрямованій на здійснення аналізу, оцінку та вираження у довільній формі власного ставлення до художньо-естетичної цінності іграшок.

3. Оволодіння навичками та уміннями виготовлення традиційних українських народних іграшок. Мета - навчання дітей основних традиційних прийомів виготовлення іграшок з різних природних матеріалів та традиційних способів їх оздоблення.

4. Вивчення творчості окремих майстрів української народної іграшки. Мета - ознайомлення дітей з творчістю відомих народних майстрів, навчання традиційних прийомів виготовлення українських народних іграшок.

5. Створення самостійних художніх робіт. Головна мета цих занять – актуалізація набутих знань, умінь і навичок у процесі прилучення дітей до різних видів художньо-декоративної діяльності у галузі української народної іграшки та створення самостійних художніх робіт.

Цілісний процес ознайомлення дітей з мистецтвом створення української народної іграшки складався з трьох органічно пов'язаних між собою етапів (підготовчого, практично-діяльнісного та творчого).

Перший (підготовчий) етап передбачав ознайомлення дошкільників з надбаннями українського народного мистецтва; формування знань дітей про витоки іграшки, вірування та звичаї українського народу, пов'язані з народною іграшкою; стимулювання бажання займатися художньою творчістю, наслідуючи традиції народних майстрів України. Основними формами роботи на цьому етапі були інтегровані заняття, проведені спільно зі співробітником художнього музею Гончаренко Т.Ф. "В гостях у майстрів-іграшківців". Для вирішення поставлених завдань використовувалися різноманітні методи та прийоми: художні розповіді про прадавні витоки народної іграшки, вірування та звичаї нашого народу, про символічний зміст іграшок; демонстрування виробів-оригіналів, фотографій, слайдів; проведення дидактичних ігор "Запитай – дізнаєшся", "Закінчи розповідь про іграшку", "Загадай – відгадаємо"; моделювання ігрових ситуацій за допомогою казкових персонажів-іграшок Бабусі-Одарки та Дідуся-Панаса; виготовлення виробів під керівництвом педагога; практична образотворча діяльність.

Метою другого (практично-діяльнісного) етапу було створення умов цілеспрямованого формування уявлень дітей про етнічні особливості української народної іграшки; стимулювання їх зацікавленості мистецтвом створення українських народних іграшок, спонукання до вивчення традиційних прийомів виготовлення українських народних іграшок.

Реалізація цих завдань здійснювалася шляхом розробки та проведення циклу різних типів занять за темою "Українська народна іграшка" : «Іграшки бабусі Одарки та діда Панаса» (знайомство з українською народною іграшкою); «Чарівний світ гончарства» (бесіда про опішнянську кераміку); «Чарівний світ народного мистецтва. Петриківський розпис»; «Іграшки Яворівщини»; «Чарівний світ народного мистецтва. Косівський розпис.» та інші. Другий етап передбачав поєднання методів і прийомів репродуктивного і пошукового характеру: художні розповіді про життя народних майстрів та їхні творчі здобутки; цілеспрямоване сприйняття українських народних іграшок, фотокарток, ілюстрацій, відеофільмів, виробів народних майстрів; вивчення творчості окремих майстрів української народної іграшки; навчання традиційних прийомів виготовлення українських народних іграшок; створення таблиць про основні елементи розпису; демонстрація вдалих робіт, оригінальних прийомів виконання завдання на певному етапі.

Третій (творчий) етап у різних видах діяльності з вивчення мистецтва української народної іграшки передбачав зосередження уваги дітей на різних способах творчої діяльності, спонукання до вибору варіантів рішень під час виконання творчої роботи, забезпечення максимальної самостійності дітей у втіленні художнього задуму.

Третій етап складався з циклу занять створення самостійних художніх робіт: «Ліплення за мотивами української народної іграшки «Кухоль» (монетки)»; «Малювання на об΄ємній формі за мотивами опішнянського розпису «Кухоль»; «Ліплення за мотивами української народної іграшки «Півник»; «Малювання на об΄ємній формі за мотивами опішнянського розпису «Півник» та інші заняття. На цьому етапі формуючого експерименту було використано такі методи і прийоми: самостійне виготовлення виробів за мотивами українських народних іграшок (подарунків, сувенірів, героїв лялькових вистав); складання казок, розповідей про персонажі українських народних іграшок; ілюстрування літературних творів; інсценізація з використанням самостійно створених іграшок за мотивами українських народних казок; самостійна образотворчість; проведення виставок дитячих робіт.