III Розділ. Аналіз програмових вимог щодо ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з народною іграшкою. Методика використання української народної іграшки.

Зроблено вивчення та аналіз вимог дійсних програм виховання і навчання дітей дошкільного віку щодо використання української народної іграшки як засобу виховання. З дітьми дошкільного віку пропонується такий зміст роботи:

• розширювати обсяг знань дітей про народні промисли та іграшку;

• ознайомлювати дітей з регіональними особливостями української кераміки, розпису;

• розвивати інтерес та пізнавальну активність до національного мистецтва;

• поглиблювати знання дошкільників про гаму кольорів та характер орнаментів української кераміки, петриківського розпису;

• залучати дітей до виготовлення іграшок за народними мотивами;

• формувати вміння симетрично розташовувати рослинні та геометричні елементи на формах різного формату;

• виховувати повагу до побуту, культури, традицій українського народу.

Методика використання української народної іграшки викладена в пошуково-практичному етапі досвіду роботи.

IV Розділ. Технологія досвіду.

Технологією необхідно вважати таку розробку, яка ефективно відтворюється в різноманітних видах діяльності з максимальною активізацією усіх сенсорних засобів сприйняття (зір, слух, мілка моторика, мовленнєва фукція) і сприяє переробці інформації в творчю діяльність.

Дослідження було проведено в дошкільному навчальному закладі № 286 «Полунична галявинка» м. Запоріжжя в групі дітей старшого дошкільного віку «Віночок». В дослідженні брали участь 33 дитини.

Ми припустили, що використання народної іграшки як засобу формування елементів національної культури можливе за таких умов:

• поповнення розвивального середовища групи різними видами української народної іграшки;

• організація поглибленої пізнавально – практичної роботи для формування елементів національної культури у дітей: практична діяльність дітей щодо застосування знань у виготовленні та оздобленні зразків української іграшки;

• співпраця вихователя з батьками: анкетування, індивідуальні та групові консультації.

Програма проведення дослідницької частини передбачає 3 головні етапи:

1. констатувальний;

2. формувальний;

3. контрольний.

Для виявлення знань дітей про українську народну іграшку було проведено констатуючий експеримент.

Мета констатуючого експерименту: визначити рівні дитячих знань про народну іграшку.

Завдання констатуючого експерименту:

- виявити знання дітей про види народних іграшок щодо класифікації за регіонами, їх зміст, матеріал, елементи оформлення.

- уточнити уявлення дітей про використання народної іграшки (в видах діяльності: мовній, ігровій, художній, музичній).

- виявити здатність дітей використовувати народні іграшки в творчій діяльності (вміння розповідати про іграшку, виготовляти та використовувати іграшку відповідно до її призначення).

- виявити рівень знань батьків про українську народну іграшку.

Було встановлено такі рівні оцінки компетентності дітей:

1) низький рівень,

2) середній рівень,

3) високий рівень.

Відповідно до рівнів було визначено наступні показники:

Низький рівень

1 бал - фрагментарні знання про народні іграшки. Діти практично не звертають увагу на її естетичні якості, вагаються у поясненні власних суджень та оцінок. Спроможні лише до вираження однозначної емоційної оцінки стосовно української народної іграшки. Не проявляється інтерес до виготовлення народних іграшок за зразком.

2 бали - знання часткові, епізодичні, безсистемні, відсутня потреба в усвідомленому ознайомленні з народними іграшками та захопленість даним видом мистецтва, спостерігаються утруднення у вираженні власного ставлення, настрою та думок, які виникли у ході ознайомлення з українськими народними іграшками. Діти, які відносяться до цього рівня малоініціативні, уникають виконання завдань творчого характеру, прагнуть до копіювання, потребують значної допомоги педагога.

Середній рівень

3 бали - володіють неповним обсягом знань про українську народну іграшку, основні способи її створення. Виявляється неусвідомленість інтересів щодо української народної іграшки, майже немає потреби у її вивченні й виготовленні, наявна слабка здатність до обґрунтування настрою, думок, почуттів, що виникли у ході ознайомлення з різними видами українських народних іграшок.

4 бали - з помилками розрізняють різні види іграшок за класифікацією щодо регіону, орієнтуються в характерних кольорах і елементах оздоблення окремих видів народної іграшки. Вміють аплікувати, малювати елементи оздоблення народної іграшки за зразком з допомогою дорослого. Можуть скласти розповідь про народну іграшку за запитаннями. Використовують в ігровій діяльності за призначенням.

Високий рівень

5 балів - розрізняють за класифікацією щодо регіону. Знають матеріали, з яких виготовляють іграшки, розрізняють характерні кольори і елементи оздоблення різних іграшок. Вміють ліпити з глини та відповідно оформлювати народні іграшки. Прагнуть до самоактуалізації у творчій роботі, намагаються отримати задоволення від виконання завдання творчого характеру, нерідко проявляють ініціативність.

6 балів - досить глибока поінформованість про українську народну іграшку; спроможність робити висновки; оперувати відповідною термінологією. Мають потребу в ознайомленні з українським народним мистецтвом (народною іграшкою); відчутну зосередженість та захопленість процесом сприйняття художнього явища. Вони здатні самостійно оцінити естетичні якості твору мистецтва, висловити почуття, викликані тією чи іншою іграшкою.