- •I Розділ. Вступ.
- •1.1. Актуальність теми досвіду.
- •1.2. Мета та завдання досвіду.
- •1.3. Основна ідея досвіду.
- •1.4. Умови, в яких створювався досвід.
- •II Розділ. Теоретичні засади виховання дітей дошкільного віку засобами народної іграшки.
- •2.1. Проблема використання народної іграшки як засобу виховання дітей в творах педагогів світової і вітчизняної науки
- •2.2. Значення української народної іграшки в різнобічному вихованні дітей.
- •2.3. Історія виникнення і розвитку української народної іграшки.
- •2.4. Види української народної іграшки, її зміст
- •Характерні особливості народних керамічних та дерев’яних іграшок.
- •III Розділ. Аналіз програмових вимог щодо ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з народною іграшкою. Методика використання української народної іграшки.
- •IV Розділ. Технологія досвіду.
- •4.1. Організація, методика і аналіз результатів констатуючого експерименту. Діагностичний етап: вересень, 2013 р.
- •4.2. Реалізація розвивальної методики ознайомлення дітей з мистецтвом створення української народної іграшки.
- •4.3. Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження.
2.4. Види української народної іграшки, її зміст
Українська народна "іграшкова культура" складна й розмаїта. Для того щоб її вивчати, потрібно якимсь чином класифікувати, тобто розділити іграшки на групи, орієнтуючись на спорідненість певних істотних ознак. Найбільш простою та прямолінійною класифікацією О. Найден вважає поділ на дві групи:
1. Іграшки, у яких основною рисою є пластичні, художньо-естетичні фактори: ляльки, коники, баранці, олені, цапки, вершники, птахи, "барині", "куми" тощо;
2. Іграшки, основною функцією яких є результат здійснення певної механічної дії: деркачі, фуркала, калатала, свистки, луки зі стрілами, брязкальця, хихички тощо.
Більш структурованим Олександр Найден вважає поділ іграшок за матеріалом, з якого вони створені: іграшки з дерева, глини, тканини, соломи, трави, паперу, кори, кістки, плодів різних рослин, тіста, сиру тощо.
Також науковець виділяє поділ за образно-ігровими та типажно-функціональними ознаками:
- антропоморфні образи-ляльки (з глини, дерева, трави, тканини, соломи, рогозу, комбіновані з різних матеріалів);
- зооморфні образи - свійські й дикі тварини: бички, цапки, свинки, баранці, козлики, корівки тощо (з глини, дерева, трави, тканини, соломи, рогозу, сиру).
- іграшки, які імітують "дорослі" меблі, посуд інші предмети побуту, знаряддя праці (шафи, стільці, столи, лавки, миски, глечики, колиски, візки, граблі, сокири тощо).
О. Найден наголошує, що можна також вважати класифікаційною ознакою регіон або місцевість створення іграшок: іграшки Львівщини, Харківщини, Волині, Київщини, Полтавщини, Середньої Наддніпрянщини тощо.
Підсумовуючи вище викладене можна стверджувати, що існує значна кількість класифікацій народних іграшок за різними критеріями.
Характерні особливості народних керамічних та дерев’яних іграшок.
Іграшки |
Вид сировини |
Пропорції |
Кольорова палітра |
Орнаментальне «вбрання» |
Асортимент |
Косівські Кутські |
Глина, сир, тісто, дерево |
Витягнуті |
Світлий (коричне-вий, зелений, жовтий, білий) |
Рослинний, геометричний малюнок |
Свищики - пташки, цапки, баранці, коники, вершники, іграшковий посуд. |
Яворівські |
Дерево - явір, липа, осика, верба, сосна, рідше бук і груша
глина |
Окремі деталі, відмінні за конструкцією і розміра-ми, вирізу-вали пилкою
Короткі ноги у вигляді підставки, розшире ний у боках тулуб |
Окрім природного тла деревини, тлом служить вишневийсиній або білий колір
Білий і червоний ангоби, поливали кольоровою «поливкою» |
Довільне продовження жовтих плям, хвилястих смуг – основа різьбленого розпису. На тих плямах та обічних малювали зеленим, червоним, (з 20 - 30-х років) жовтим кольорами різних відтінків традиційні мотиви із зображенням вербівки, колка, цяточки, крапки, листочків, розетки, ружі, великих кружалець. Яскравість розпису посилювали аніліновими фарбами. |
Іграшки-забавки - музичні інструменти (сопілки, дзиґи, скрипки, дудочки, пищики, тарахкальця, тріскачки та ін.), коники, ляльки, грибочки, писанки, дерев'яний посуд, пташки, дитячі колиски, меблі для ляльок - столики, крісла, шафи, скрині, дивани, лави-ліжка – бамбетлі, дитячі колиски, візочки з драбинками, візки-плужки. Свистунці — півники, коники, баранці здебільшого дрібних форм |
Ужгородські |
глина |
|
Темне (чорне, темно-коричневе) тло. Білі, червоно-коричневі, сині кольори Розпису |
Рослинний орнамент (квіти, ягоди, листя) виконували тонкими лініями, широкими мазками, кругами |
Керамічні сувеніри, набори посуду для молока, для кави, це фігурки різних тварин, персонажів казок, ляльковий посуд тощо |
Хому-тецькі, Опіш-нянські |
глина |
|
Коричнево-червоні, вохристі кольори, зелений, сірий, блакитно-синій, надають виробам більшої декоративності |
Рослинний орнамент (квіти, колоски, листя, виноград) виконували нескладною технікою: мазками, крапочками, кільцями, лініями.
|
Скульптурні образи міських, сільських жінок у типовому одязі, вази, куманці, барильця, іграшкові герої казок фантастики . |
Петри-ківскі |
на папері, дереві |
|
Різноманітна кольорова гама |
Орнамент з фантастичних птахів та квітів. Мотиви садових квітів, їстівних ягід . Серед них — традиційна квітка «цибулька», листочки; бутони. |
Декоративний посуд – тарілі, шкатулки, інші предмети селянського посуду. |
Васильків ські |
глина |
|
Коричневе, сіро-синє, червонувато-коричневе тло. Орнаменти темнозеленого, рудо-жовтого, вохристого та білого кольорів |
|
Дитячий посуд різних форм - гладишки, горщики, банячки, макітри, кулики, горщики |
Черкаські (Громи) |
глина |
|
Чорне глазуроване тло |
Орнамент з біло-червоно-зелених цяток |
Свистунці: вершники, коники, баранці, корівки та ін. |
Калагарівські Вишневецькі |
глина |
|
|
|
Ляльки з птахами, свійські тварини, вершники-селяни |
Бубнівські, Барські |
глина |
Очі і рот у ляльок позначали крапками і рисками |
|
|
Ляльки, коники, вершники, свищики у вигляді тварин і птахів. |