3.2 Вплив біологічно активних речовин на посівну схожість соняшнику

Варіанти

Посіяно, шт. / М

Зійшло, шт. / М

Польова схожість,%

Густота до збирання, тис / шт.

Контроль

5

4

80

23000

Епін-екстра

5

4

80

23000

Крезацін

5

4

80

23000

Зона кошики

Сім'янки

Маса виконаних семянок р

Лузжистостью,%

Маса 1000 сім'янок р

Шт.

%

Виконано-ні

порожні

Виконано-ні

порожні

Периферійних

178

78

69,53

30,47

25,4

30

58,2

Середня

129

63

67,19

32,81

13

30

57,0

Центральна

72

38

65,45

34,55

7

30

48,5

Ціла кошик

379

179

67,92

32,08

45,4

30

55,9

Зона кошики

Сім'янки

Маса виконаних семянок р

Лузжистостью,%

Маса 1000 сім'янок р

Шт.

%

Таблиця 8.Вплив БАВ на структуру врожаю та якість насіння соняшнику (крезацін)

Аналіз кошики показав, що кількість насіння у кошику збільшується з 379 штук на контролі до 882 штук на варіанті з Епін-екстра і до 652 штук - на варіанті з крезаціном.Кількість порожніх насіння зменшується з 179 штук на контролі до 115 штук на варіанті з Епін-екстра і до 56 з крезаціном.

Маса 1000 насінин була меншою на контролі - в середньому 55,9 г (у периферійній частині 58,2 г).Із застосуванням Епін-екстра маса 1000 насінин збільшилася до 64,3 г в середньому (в периферійній частині до 65,7 г).Особливо великі насіння сформувалися на варіанті з крезаціном: в середньому 78,7 г (у периферійній частині 80,8 г).

4.Економічне обгрунтування результатів дослідження

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва - одна з найважливіших економічних проблем.Ефективність сільськогосподарського виробництва - складнаекономічнакатегорія.Економічна ефективність показує кінцевий, корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, іншими словами, віддачу сукупних вкладень.У сільському господарстві це отримання максимальної кількості продукції з одиниці площі при найменших затратах живої іздійсненогопраці.Від успішного її вирішення залежить прискорення темпів розвитку сільського господарства.

Економічнаефективність виробництвасоняшнику характеризується системою показників.Основні з них: урожайність, вартість валової продукції з 1 га, рівень рентабельності.

Один і той же рівень врожайності може бути досягнутий при різних затратах праці і коштів.Більш того, при однаковому врожаї може бутирізнеякість продукції, що впливає на ефективність виробництва.

Щоб отримати сумірні величини витрат і результатів виробництва, обсяг виробничої продукції переводять у вартісну форму.

Вартісні показники мають не тільки облікове, а йекономічнезначення, так як вони беруть участь у розвитку товарно-грошових відносин, а продукт виробництва виступає в якості товару на ринку.Вартісні показники дозволяють вловити відмінності не тільки в якості, але і в асортименті.

При визначенні економічної ефективності всі показники досвіду перераховують на 1 га.

Урожайність - це вихід продукції з одиниці, досліджуваної земельної площі.Врожайність береться фактична за даними досвіду.

Надбавка врожаю від заходу розраховується як різниця між урожаєм в експерименті і на контролі.

Валова продукція - це весь обсяг продукції виробленої за певний період (звичайно за рік) у вартісному вираженні.Для обчислення вартості валової продукції з 1 га, необхідно ціну реалізації помножити на врожайність.Ціна реалізації 1 тонни соняшнику 14000 рублів.

Собівартість - це вираз у грошовій формі поточних витрат підприємства навиробництво1 ц продукції.Визначається шляхом ділення виробничих витрат на 1 га, на врожайність.

Чистий дохід - це частина вартості валової продукції, створений додатковий працею.Розраховується як різниця між вартістю валової продукції і витратами, які пішли на їївиробництво.

Рівень рентабельності являє собою підсумковий показник економічної ефективності виробництва.Рентабельність означає прибутковість, правильність, доцільність з господарської точки зору.Рівень рентабельності розраховується як процентне відношення чистого доходу до виробничих витрат.

Основними шляхами підвищення ефективності сільськогосподарських угідь є: а) включення у виробниче використання кожного гектара землі, б) підвищення економічної родючості грунтів (хімічна меліорація, застосування добрив, освоєння сівозмін тощо); в) збереження родючості,охорона грунтів; г) раціональне використання економічного родючості грунтів; д) організаційно-економічні заходи, е) використання більш врожайних гібридів і сортів.

Нами розрахованаекономічна ефективністьвиробництва соняшнику.

Таблиця 9.Статті витрат при обчисленні собівартості продукції рослинництва, руб.

Таблиця 10.Економічна ефективність обробітку соняшнику

Найбільш ефективним з економічної точки зору било застосування препарату Епін-екстра, так як врожайність була найвища, а відповідно і вартість отриманої продукції.І хоча витрати склали 8916,74 грн. / га, але за рахунок значного збільшення був максимальним 8443,26 грн. / га і рівень рентабельності194%.

При посіві з другим препаратом крезацін відрізняється спадом врожайності 0,1 т / га. При цьому рівень рентабельності становив179%.

При посіві контролю, без БАР, врожайність найнижча 1,04 т / га.Прибуток склав 4379 руб. / га, і рівень рентабельності склала 143%.

Таким чином, посів соняшнику із застосуванням біологічно активними препаратами значно підвищуєекономічнуефективність його вирощування.

5.Екологія

У нашій країніохорона навколишнього середовищає однією з соціальних завдань.

Конституція Російської Федерації передбачає необхідність заходів для охорони і науково-обгрунтованого раціонального використання землі та надр, рослинного і тваринного світу, водних ресурсів, для збереження в чистоті води і повітря, забезпечення відтворення природних багатств і поліпшення навколишнього середовища людиною.

У результаті зневажливого ставлення до питань екології в світі накопичилисямільйонигектарів порушеною землі в результаті ерозії і неправильного проведення сільськогосподарських робіт,забруднення повітря, грунту, озер і річок відходами виробництва.

У зв'язку з цим виникає необхідністьперетвореннячисленних забруднюючих середовище відходів у корисніресурси, шляхом хімічних і біологічних методів, а також впровадження безвідходних технологій, що не порушують економічної ситуації.

В умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, де хімізація є одним з основних прийомів, охорона навколишнього середовища - військове завдання, нерозривно пов'язана з охороною здоров'я людей.

У зв'язку з цим на працівників сільського господарства покладена вся повнота відповідальності за науково обгрунтоване використання меліорантів грунтів, мінеральних та органічних добрив, хімічних рослин, регуляторів росту та інших препаратів.

Застосування засобів хімізації сільського господарства, не повинно призводити до накопичення їх токсичних залишків іметаболітіву грунті, воді, продукції.Отже, науково-обгрунтована система удобрення на основі оптимізації харчування з метою реалізації їх потенційної продуктивності повинна передбачати погіршенняагрохімічнихвластивостей грунту, що приводить до токсичної дії на рослини, направляти антагонізм і синергізм іонів на поліпшення росту рослин, формування високого врожаю з кращою якістю, домагаючись при цьому створення і збереження оптимальних параметрів агрохімічних показників родючості та властивостей грунтів.

Поряд з основними елементами живлення в мінеральнихдобривахчасто присутні різні домішки у вигляді солей важких металів, органічних сполук, радіоактивних речовин.З токсичних домішок можуть бути присутнімисвинець,фтор, стронцій, які повинні розглядатися як потенційне джерелозабруднення навколишнього середовищаі суворо враховується при внесенні в грунт мінеральних добрив.Повна відмова від використання мінеральних добрив, який іноді в якості одного з можливих шляхів розвитку сільськогосподарського розвитку сільського господарства, призводить до скорочення виробництва продовольства та зменшення вмісту елементів живлення в грунті.Тому єдино правильне рішення даної проблеми - це не відмова від застосування, а корінне поліпшення технології використання мінеральних добрив, внесення їх в оптимальних дозах, співвідношеннях, правильне зберігання.При неправильному їх внесення, одні рослини отримують надлишкове, а інші - недостатня кількість поживних речовин, що призводить до неоднаковим темпами розвитку та дозрівання рослин, зниження врожаю і якості продукції, причому, чим концентрованіше добриво, тим вище втрати врожаю.

Це викликає необхідність уважного вивчення дії основних елементів живлення, що містяться в грунті і рослинах, а також розробці запобіжних заходів.

З зростанням міст і розвитком промисловості, посилюється і негативний вплив на сільськогосподарські культури, підвищених концентрацій важких металів у грунті.У результаті чого збільшується кількість порушених екосистем і погіршується розвиток зональної рослинності.

Ступінь поглинання елементів із забруднених грунтів у різних рослин неоднаково.Зернові культури мають нижчу здатність до накопичення важких металів.

Упроцесіводної та вітрової ерозії значна кількість родючого грунту зноситься у водойми, при цьому вона збіднюється поживними речовинами, порушується грунтова структура і водний режим.Найменше ерозією пошкоджено грунтові покриви лісів, потім - пасовища, сіножатей

і орних земель, засіяних сільськогосподарськими культурами.Грунти перового поля найбільше схильні до втрати поживних речовин внаслідок ерозійних процесів.

В даний час за даними НДІ Гіпрозем (1996) 2,1 млн. гектарів орних земель 130,4% є ерозіоноопасних, в тому числі 1,28 млн. гектарів - схильні до ерозії.

Проблеми охорони навколишнього природного середовища мають глобальнийхарактері можуть бути вирішені, тільки на міжнародній основі.У деяких країнах вже вводятьсястандартина добрива нарівні з вимогою землеробства, обов'язково повинні враховуватися питання охорони навколишнього середовища.

Висновки і пропозиції

1. Врожайність на контролі була 1,04 т / га.Із застосуванням Епін-екстра урожайність зросла до 1,24 т / га, крезаціна - до - 1,14 т / га.

1. Аналіз кошики показав, що кількість насіння у кошику

збільшилася до 882 шт. із застосуванням Епін-екстра і до 652 - крезаціна.Відповідно маса 1000 насінин до 64,3 г і до 78,7 м.

3. Найбільшекономічновигідним був варіант Епін-екстра, де рентабельність склала 194%, априбуток8443 руб. / га.

Бібліографічний список

1. Агрокліматичні ресурси Алтайського краю.- Л.: Гидрометеоиздат 1971.- 256 с.

2. Андрюхою В.Г.Інтенсивна технологія в умовах посушливого степу / / Технічні культури.- 1988.- № 5. - 4-6.

3. Аринушкина Є.В.Керівництво по хімічному аналізу грунтів.М.: МГУ, 1970, -483 с.

4. Астахов А.А.та ін Ефективність передпосівної обробки насіння бішофітом / /Інформаційнийлисток Волгоградського ЦНТІ, 2001.- № 51-053-01.- С. 4.

5. Астахов А.А.та ін Передпосівна обробка насіння бішофітом / / Інформаційний листок Волгоградського ЦНТІ, № 51-008-01, 2001 б.-4 С.

6. Астахов А.А.Передпосівна обробка насіння соняшнику / / Вісник АПК.- 2001.- № 9.

7. Астахов А.А., Журбенко А.К.Підвищення врожайності насіння соняшнику за рахунок передпосівної обробки насіння та агротехнічних прийомів / / Науковий вісник: Агрономія.-Волгоград, 2000.- Вип.2. - 123-130.

8. Базелян Н.Л.Як ми обробляємо соняшник / / Зернове господарство.- 1977.- № 6. - 42.

9. Вакуленко В.В., Шаповалов О.А.Регулятори росту рослин у сільськогосподарському виробництві / / Родючість.- 2001.- № 2 - с.23-24.

10. Васильєв Д.С.Агротехніка соняшнику.- М.: Колос, 1983.- 197 с.

11. Гриценко В.В., Калошина З.М.Насіннєзнавство польових культур.- М.: Колос, 1984.

12. Губарєва Н.С.Передпосівна підготовка грунту під соняшник / / Технічні культури.- 1992.- № 2. - 14-15.

13. Дублянська Н.Ф.Особливості маслообразовательногопроцесуу високоолійних сортів соняшнику / / Вісник с.-г.науки.- 1966.- № 4. - С.28-34.

14. Дублянська Н.Ф.Хімічнийскладсоняшнику / / Соняшник / Под ред.В.С.Пустовойта: Наукові праці ВАСХНР1Л.- М.: Колос, 1975.- 40-50.

15. Жуковський П.М.Ботаніка.- М.: Колос, 1982.

16. Жуковський П.М.Культурні рослини і їх родичі.- Л.: Колос, 1971.

17. Нікітчин Д.І., Шаповал О.А.Регулятори росту рослин у сільськогосподарському виробництві / / Родючість.- 2001.№ 2. - 23-24.

18. Грунтознавство.Під ред.І.С.Каурічева.Вид.2-е, перероб.І доп.М., «Колос», 1975.496 с. з іл.

19. Застосування в рослинництві Волгоградської області природного бішофіту, що підвищує стійкість і продуктивність сільськогосподарських культур.- Волгоград, 1997.- 14 с.

20. Рослинництво / Г.С.Посипання, В.Є.Долгодворов, Б.Х.Жеруков та ін; Під ред.Г.С.Посипанова.- М.: Колос, 2006.- 612 с.: Іл.

21. Халанський В.М.,ГорбачовІ.В.Сільськогосподарські машини.- М.: Колос, 2004.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Сільське, лісове господарство та землекористування|Курсова| 240.4кб. |скачати

Схожі роботи: Антиокислювальні ефекти біологічно активних речовин у складі Вміст біологічно активних речовин у лікарських рослинах Використання препаратів біологічно активних речовин нового поко Антиокислювальні ефекти біологічно активних речовин у складі рослинних масел Законодавчі гарантії забезпечення безпеки використовуваних в їжі біологічно активних речовин Використання препаратів біологічно активних речовин нового покоління в годівлі високопродуктивних Вплив згодовування білково-мінеральних добавок на обмін речовин та продуктивність курей Фізична сутність біологічно активних випромінювань Методика використання струму в біологічно активних точках