III. Позааудиторна робота

1. Напишіть конспект позакласного заходу (виконує кожна група за своїм заходом).

2. Вивчіть § 1.

IV. Література: 12, 15, 22, 23, 42, 59.

РОЗДІЛ IV

Методика вивчення окремих розділів шкільної біології

§ 1. Природознавство

Майбутній учитель має бути озброєний методичними знаннями, практичними вміннями і навичками, необхідними для навчання учнів природознавства у 5 класі загальноосвітньої школи. Виходячи з цього, студенти мусять перш за все добре знати зміст природознавства, його значення в загальноосвітній підготовці молодших школярів.

Природознавство у 5 класі є продовженням курсу природознавства у початкових класах і є важливою пропедевтичною основою для наступного вивчсігня курсів біології, географії, фізики, хімії, астрономії.

Логічну структуру розділу «Природознавство» у 5 класі можна подати у вигляді схеми1’

Курс «Природознавство», або «Рідний край» 5 класу дає знання про Землю і Сонце, фізичні та хімічні властивості компонентів неживої природи, зв'язки між живою і неживою природою, відносну пристосованість рослин і тварин до різних умов зовнішнього середовища, поглиблює знання учнів про природу рідного краю, раціональне використання і охорону її багатств.

Природознавство у 5 класі є сполучною ланкою між початковим природознавством (3—4 класи) і систематичними природничонауковими дисциплінами — фізичною географією, біологією, фізикою, хімією, викладання яких починається у 6—8 класах. Тому програма природознавства у 5 класі не просто продовжує програму початкових класів, а й містить узагальнення початкових природознавчих знань та їхній подальший якісний розвиток. Таким чином, створюється достатньо міцна опора для всього комплексу дисциплін природничонаукового циклу.

Вивчення природознавства у 5 класі починається з формування понять про природу живу і неживу, про тіла, речовини, явища природи. Одночасно учнів націлюють на проведення систематичних спостережень у природі.

Перш за все програма передбачає вивчати елементи астрономи, фізики, фізичної географії. її зміст забезпечує формування в учнів понять про географічне положення своєї місцевості, про Землю як кулеподібне небесне тіло, про рух Землі навколо Сонця і навколо своєї осі, про зміну пір року. Передбачено також формування поняття про Сонце як розігріте небесне тіло-зірку і як джерело світла, тепла, що забезпечує зберігання і розвиток життя на Землі. Особлива увага приділяється поняттю про Місяць як супутник Землі, у зв'язку з цим характеризуються і штучні супутники Землі. Формуються знання про зірки і сузір'я. Узагальнюється матеріал теми даними про освоєння людиною космічного простору.

Тема «Повітря» містить, насамперед, фізико-хімічну характеристику повітря. Під час її вивчення в учнів формуються поняття про склад повітря як суміші газів. Тема детально знайомить учнів з вітром і його роботою, з перетворенням водяної пари у повітрі й такими фізичними явищами природи, як дощ, сніг, град, гроза та причинами їхнього виникнення. Дається поняття про погоду, значення прогнозу погоди для господарської діяльності людини, розкривається значення повітря для живих організмів.

Тема. «Вода» містить фізико-хімічні поняття. Вода розглядається в різному фізичному стані. Характеризуються її основні хімічні та фізичні властивості, робота води у природі, її використання людиною, розкриваються питання про охорону води.

Тема «Корисні копалини» передбачає вивчення понять про гірські породи, рудні та нерудні корисні копалини, характеризуються процеси зміни гірських порід під впливом різних причин: дії повітря, води, температури.

У темі «Грунт» розглядається питання утворення фунту, його склад і властивості, родючість, обробіток грунту, підвищення його родючості та охорона від вивітрювання, розмивання, знесення.

Тема «Рослини, тварини» містить в основному біологічний матеріал, який знайомить школярів з різноманітністю рослин і тварин на Землі, з необхідними умовами для їхнього життя, з відносною пристосованістю рослин і тварин до умов зовнішнього середовища. Тема містить також матеріал про використання людиною рослин і тварин,

охорону природи.

Упродовж формування природознавчих понять передбачено проведення екскурсій, лабораторних і практичних робіт, фенологічних спостережень у природі, постановку дослідів.

Різноманітність навчальних форм спрямована на реалізацію навчання згідно з вимогами сучасної школи. Завдяки своєму змістові курс природознавства 5-класу сприяє формуванню в учнів первинних уявлень про цілісність природи, тісний взаємозв'язок і взаємодію її компонентів, її безперервні зміни і розвиток, а також сприяє розвитку вмінь визначати найпростіші зв'язки між явищами неживої і живої природи, давати оцінку діяльності людини у природі.

Курс природознавства відіграє велику роль у екологічному вихованні школярів. Учитель має довести до свідомості дітей роль і місце людини у природі: людина є частиною природи, вона існує використовуючи її багатства, і має так вести господарство, щоб зберегти чистим повітря і воду, родючість грунтів, усю різноманітність рослин і тварин.

Спостереження у самій природі дають змогу впливати на різноманітні почуття учнів, навчають їх розуміти красу і берегти її. Таким чином, цей шкільний курс сприяє вирішенню цілого комплексу виховних завдань.

Зміст навчального матеріалу стає головним виховним фактором тільки в поєднанні з відповідними методами, тому їхній вибір визначає ефективність навчання. Використовуючи різні методи, що відповідають змісту, вчитель забезпечує розвиваюче навчання, приводить до дії усі пізнавальні сили школярів, стимулює засвоєння ними знань, умінь, навичок. Для розвиваючого навчання мають особливе значення методи, які не тільки збуджують активні пізнавальні дії школярів, але й дають зворотну інформацію, тобто швидко і точно дозволяють вчителю контролювати, як засвоюються учнями нові знання. Ось чому на уроках природознавства у 5 класі слід використовувати різноманітні бесіди, яскраві розповіді і особливо — самостійну роботу учнів, яка дає їм змогу індивідуально за завданням учителя здійснювати різні роботи навчального характеру: самостійне спостереження, вправи, ставити прості досліди, робити креслення, малюнки, схеми тощо. Дослідницький підхід, навчальний пошук, елементи нескладного аналізу і синтезу в цих самостійних роботах обов'язкові. Тільки за цих умов активізується пам'ять, увага, мислення учнів, розвивається уява, спостережливість, що прискорює оволодіння знаннями.

Під час викладання природознавства провідне місце посідають методи спостереження, постановка найпростіших дослідів, роботи з визначення і опису об'єктів, роботи з природознавчими приладами, лабораторним обладнанням. Під час використання цих методів слово вчителя стає не джерелом знань, а організує і націлює діяльність учнів, конкретизує, контролює її. С п о с т є р с ж є н н я — це цілеспрямова­не сприйняття предметів і явищ природи, упродовж якого виділяють загальні та відмінні ознаки, визначають закономірність і на основі цього роблять певні висновки.

Спостереження складається із сукупності таких простих прийомів, як розгляд і розпізнавання форми, кольору, розміру та інших ознак предметів і об'єктів, воно дає змогу п'ятикласникам цілеспрямовано сприймати те, що вивчається, знаходити в об'єктах загальні та відмінні риси і на основі цього робити теоретичні узагальнення.

Спостереження має бути організованим і проводитись згідно з навчально-виховними завданнями. Тому вчителю слід наперед готувати учнів до спостережень, складати для них завдання і згідно з останніми визначати послідовність спостережень.

На уроках природознавства слід спостерігати за об'єктами та явищами, що демонструються, а також за тими, які здійснює кожен учень, працюючи з предметом або об'єктом природи. Майбутній вчитель повинен оволодіти методикою організації одних і других.

Дослід (експеримент) — це спосіб вивчення об'єктів або процесів природи у спеціально створених штучних умовах: з'ясування впливу на об'єкт або процес з комплексу різноманітних факторів довкілля тільки одного, заздалегідь визначеного фактора. Дослід, як і спостереження, може бути як демонстраційним, так і лабораторним. Під час проведення першого чи другого (особливо останнього) дуже важливі точний і чіткий інструктаж з його проведення, завдання, які націлюють учнів на усвідомлення результатів досліду і використання їх для теоретичних узагальнень і висновків.

Словесні методи на уроках природознавства також посідають важливе місце. Найчастіше використовується бесіда, яка може бути побудована на основі проведеного спостереження або поставленого досліду.

Ефективність навчання природознавства певною мірою залежить від матеріальної бази предмета: різноманітних засобів наочності, навчально-дослідної ділянки і куточка живої природи. Майбутній учитель має знати засоби наочності з природознавства, вміти використовувати їх у навчальному процесі, а також виготовляти їх і залучати до цієї роботи учнів.

Оволодіння учнями ефективними методами та засобами навчання сприяють найкращому засвоєнню курсу біології.