- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Позааудиторна робота
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Позааудиторна робота
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Позааудиторна робота
- •IV. Література: 26, 45, 52, 53.
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Позааудиторна робота
- •IV. Література: 3, 22, 26.
- •I. Коротке пояснення
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Позааудиторна робота
- •IV. Література: 3, 49, 55.
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Позааудиторна робота
- •IV. Література: 25, 28, 46, 50, 53. Заняття 7
- •III. Позааудиторна робота
- •IV. Література: 12, 15, 22, 23, 42, 59.
- •§ 1. Природознавство
- •Заняття 8
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Позааудиторна робота
- •Заняття 9
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Позааудиторна робота
- •Заняття 10
- •IV. Література: з, 36, 58. Заняття 11
- •I. Коротке пояснення
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •§2. Біологія. 6 клас
- •Заняття 13
- •Заняття 14
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •IV. Література: з, 18, 26, 27, 37.
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Завдання для позааудиторної роботи
- •Заняття 18
- •Царства живих організмів
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Завдання для позааудиторної роботи
- •Заняття 21
- •IV. Завдання для позааудиторної роботи
- •Заняття 22
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Позааудиторна робота
- •§ 3. Тварини
- •Заняття 23
- •I. Коротке пояснення
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Завдання для позааудиторної роботи
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Завдання для позааудиторної роботи
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Позааудиторна робота
- •Заняття 25
- •Заняття 25
- •Заняття 26
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Завдання для позааудиторної роботи
- •I. Коротке пояснення
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •I. Коротке пояснення
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Завдання для позааудиторної роботи
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Завдання для позааудиторної роботи
- •III. Завдання для позааудиторної роботи
- •§ 4. Розділ «людина»
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Завдання для позааудиторної роботи. 1.
- •IV. Література: з, 8, 15, 16, 19, 47, 61, 62.
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 35
- •Заняття 36
- •III. Завдання для позааудиторної роботи
- •§ 5. Розділ «загальна біологія»
- •Заняття 39
- •I. Коротке пояснення
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Завдання для позааудиторної роботи
- •Заняття 40, 41, 42
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •Заняття 44
- •III. Завдання для позааудиторної роботи
- •III. Завдання для позааудиторної роботи
- •Заняття 46
- •II. Завдання для самостійної роботи
- •III. Завдання для позааудиторної роботи
- •Практичні методи контролю знань
- •Методика викладання біології
- •61057, М. Харків, вул. Сумська, 13
III. Завдання для позааудиторної роботи
Розробіть план екскурсії (за вибором) в біогеоценоз водойми, степу, агроценозу (сад, город, поле).
'IV. Література: 3, 4, 44, 45, 46, 48, 57.
Для формування наукового світогляду учнів проводяться інтегровані та міжпрєдмстні уроки.
МіЖПРЕДМЕТНИЙ УРОК-СЕМ1НАР НА ТЕМУ:
«БіЛКИ, СКЛАД, БУДОВА, ВЛАСТИВОСТІ»
Завдання. Вивчити білки, їхній склад, структуру і характер уримувальних зв'язків. На конкретних прикладах показати хімічну структуру: первинну, вторинну, третинну та четвертинну. На основі міжпредметних зв'язків показати біологічну роль білків, ферментів та їхню специфічність.
Учитель хімії: Шановні старшокласники! Сьогодні ми проводимо незвичайний міжпредметний урок-семінар з теми «Білки, склад, будова, властивості. Проблема синтезу». Незвичайний він тому, що проводити його будуть учитель хімії та біології. Чому? Тому, що природні полімери — білки тісно пов'язані з життям, з усіма живими організмами.
У чому полягає таємниця життя, з яким матеріальним об'єктом вона пов'язана — це одне з головних питань, на яке намагалась відповісти наука протягом усієї історії.
І вже давно вчені зрозуміли, що важливу, а може й основну роль в усіх життєвих процесах відіграють білки.
Спочатку були лише припущення. Символом зародження життя завжди вважали яйце. Ось чому білок пташиних яєць дав назву всьому класу білків, які містяться в будь-якій клітині живого організму.
Останнім часом біологія, хімія, фізика тісно взаємодіють і утворили єдиний напрям — біологічна хімія і фізико-хімічна біологія.
Вчені-біологи на озброєння взяли хімічні методи дослідження, а хіміки вивчають біополімери, замислюються над питаннями суто біологічними: як сполуки поводять себе в організмі? Як вони функціонують там в оточенні інших молекул?
Жодну речовину хіміки не вивчали так довго, як білки, перш ніж вдалося розкрити таємницю їхньої будови. Давайте простежимо, як це було.
Учитель хімії дає завдання на картках трьом учням. Працюють на дошці (диференційовані завдання).
1. Напишіть формулу трипептиду: гліцин-аланін-глутамінова кислота.
2. Визначіть за хімічною формулою трипептиду, з яких амінокислот він утворився.
Завдання для класу.
За допомогою підручника, де подано приклади амінокислот, скласти рівняння реакції утворення дипептиду глутамінової кислоти і лізину.
Через 5 хв. завдання перевіряються: учні біля дошки пояснюють свої завдання, робота класу перевіряється за допомогою кодоскопу.
Учениця. (Повідомлення про історію відкриття білків).
А зараз перенесемося у XIX ст. і довідаємося про історію розвитку вчення про білки (матеріал з «Енциклопедичного словника юного хіміка»).
Учитель біології. Людина здавна мріяла про довголіття і міцне здоров'я. Не був винятком з цього правила і намісник бога на Землі — Папа Римський, який намагався будь-що продовжити собі життя. За його наказом до Ватикану було скликано найкращих медиків Європи. Коли ті з'явилися до його палацу, Папа уважно оглянув їх і, ніби переконавшись, що можна їм довіритись, запитав:
— Чи маєте ви змогу подовжити мені життя? Лікарі мовчали. Нарешті старший із них сказав:
— Досі це було не підвладне медицині, Ваше преосвященство.
— Так... — Папа помовчав. — Але ж деякі з вас стверджують, що кров, узята з молодших і перелита старшим, здатна повернути сили.
Старший з лікарів поглянув на колег.
— Дехто так вважає. Ваше преосвященство, — ухильно мовив він, — але все в руках Бога...
— Тоді починайте негайно!
— Але ж, монсеньйор, це загрожує... Папа стомлено похилився на подушку.
— Це мій наказ.
Лікарі виконали наказ. Однак, не встигли вони закінчити цей винятковий в історії медицини експеримент, як Папа помер На очах переляканих медиків.
І тільки 1907 р. вчені змогли знайти ключ до цієї великої таємниці в будові людського організму. І зараз мені б хотілося почути відповідь на запитання: чому цей експеримент закінчився смертю?
(Розповідь про переливання крові).
Учень. Тепер, коли переливання крові стало в медицині звичайним, легко пояснити невдачу того експерименту. В плазмі крові знаходиться клейкоподібна речовина аглютинін, а в еритроцитах — аглютиноген. Аглютенінів два, і їх позначають буквами грецького алфавіту — а і β- 'Аглютиногенів теж два, і їх позначають буквами латинського алфавіту А і В.
Склеювання, або вглютинація, відбувається тоді, коли аглютинін а співпадає з аглютиногеном А, а аглютинін (З співпадає з аглютиногеном В.
Всі ці властивості крові зумовлені біохімічними властивостями білків, які належать до складу крові. У той час про склад і властивості, а також про групи крові нічого не було відомо, тому і стався такий трагічний випадок.
Учитель біології. Уявімо собі, що ви, учні — це амінокислоти і утворюєте певний блок з певними властивостями. Я зараз попрошу одного учня пересісти на інше місце, а перед класом поставлю запитання. Чи зміняться від цього властивості і функції білків? Відповідь обґрунтуйте і наведіть свій приклад.
Учень. (Розповідає про хворобу серповидна анемія).
Із будови і властивостей білків ми знаємо, що властивості білків залежать від порядку сполучення амінокислот. Доказовий приклад, який підтвердив роль цього правила, — це вивчення людської хвороби — серповидної анемії. У тих, хто страждає па цей недуг, клітини еритроцитів крові замість сферичної набувають серповидної форми. Вдалося з'ясувати, що це явище пов'язане з неправильною будовою білка, який належить До складу гемоглобіну еритроцитів. Білок гемоглобіну містить 600 амінокислот. Коли порівняли білок хворої і здорової людини, то виявили незначне відхилення від параметрів крові здорової людини. В уражених серповидною анемією лише одна з 600 амінокислот стала не на своє місце, і страшна хвороба спіткала людину.
Із цього ми можемо зробити висновок, що білки від інших природних і штучних полімерів відрізняються тим, що їхніми мономерами є різні амінокислоти, а не якась одна, і зміна порядку їхнього сполучення призводить до небезпечних наслідків для живого організму.
Учитель біології. Довголіття... Про нього мріє людство тисячоліттями. На сьогодні не можна побороти смерть, але можна уникнути передчасної старості, можна відстрочити її настання. Ми вже знаємо, що захворювання в людському організмі починається на рівні клітини. А оскільки головною складовою частиною клітин є білки, тож від них залежить нормальне функціонування клітини. Клітина росте, розмножується. Яку ж роль у цьому відіграють білки? Які функції виконують білки у живій клітині?
Учень. (Називає і пояснює функції.)
Далі на уроці проводиться лабораторна робота.
Учитель біології. Перед вами на столі у чашці Петрі знаходяться шматочки сирого м'яса і картоплі. Розробіть такий дослід. Капніть на ці шматочки по 2—3 краплі пероксиду водню. Поясніть результати досліду.
У ч є н ь. До складу клітини картоплі і м'яса належить фермент — каталаза, який розкладає молекули пероксиду водню. Аналогічне явище ми спостерігаємо, обробляючи свіжу рану на тілі пероксидом водню: своєрідне шипіння, утворення піни і виділення кисню. Все це відбувається в результаті розкладу пероксиду водню за допомогою ферменту каталази.
Учитель хімії. Ось послухайте таку довідку. 1 молекула ферменту каталази за 1 сек. розкладає 100 тис. молекул пероксиду водню. І це ще не рекорд. Фермент холінестераза з електричного органу морського ската має активність на порядок вищий — 1 мільйон реакцій за секунду.
Учитель біології. Помирав старий араб. Усе його багатство складалося із 17 прекрасних білих верблюдів. Він зібрав усіх своїх синів і оголосив їм останню волю. Старшому — половину верблюдів, середньому — третину, найменшому — одну дев'яту частину отари. Поховавши батька, три брати почали ділити тварин. Але вони не могли поділи 17 тварин на половину, на 3, на 9 частин. У цей час пустелею йшов дервіш і вів із собою чорного верблюда. Брати звернулися до нього за допомогою. «Виконати волю вашого батька дуже просто. Я дарую вам свого верблюда, а ви спробуйте поділити багатство.» У братів стало 18 верблюдів. Старший син отримав 9 верблюдів, середній — 6, молодший — 2. Після поділу чорний верблюд залишився зайвим, і брати віддали його назад своєму господарю. Ось цей верблюд подібний до ферменту. Він зробив можливим такий процес, який без його участі був би неможливим, а сам залишився без змін.
Учитель хімії. Складна будова білків зумовлює, природно, і різноманітні їхні властивості. Які ви знаєте властивості білків?
Учень. (Пояснює фізичні та хімічні властивості білків). Деякі з них — тверді речовини, деякі — у вигляді білих порошків, білки шовку і шерсті — у вигляді нитки, гемоглобін — кристалічна речовина. Чимало з них мають консистенцію в'язких рідин. Деякі розчиняються у воді, утворюючи колоїдні розчини. Інші — розчиняються у деяких розчинах солей, деякі зовсім нерозчинні.
Учні отримують завдання на картках і виконують його по групах. Завдання диференційовані.
1. а) у дві пробірки з розчинами білка курячого яйця додати однакові об'єми розчину фенолу і формаліну; зробіть висновок із спостережень;
б) здійснити перетворення: оцтова кислота —> аланін.
2. а) у двох пробірках знаходяться розчини білка і глюкози; визначіть за допомогою кольорових реакцій вміст пробірок.
б) напишіть рівняння реакції гідролізу трипептиду гліцин____серин____аланін.
3. У двох пробірках знаходяться розчини м'ясного бульйону і сахарози; визначіть за допомогою кольорових реакцій, в якій із пробірок міститься білок.
Потім представники кожної групи пояснюють наслідки.
Підсумок уроку. Повідомлення оцінок учнів.
РОЗДІЛ V
Задачі, форми і методи тематичного контролю знань учнів з біології
У концепції розвитку загальної середньої освіти визначені мста та структура майбутньої 12-річної школи. У змісті школи підкреслено, що школа повністю автономна у виборі форм організації навчально-виховного процесу, методів і засобів реалізації змісту освіти... Вчитель сам обирає форми і структуру навчальних занять, методи навчання.
Разом з тим, реформа школи орієнтує всіх учителів, у тому числі й учителів біології, що в загальній та старшій школі обов'язковим стає тематичний облік результатів навчання, на проведення якого навчальними програмами надається необхідний час.
Тому в усіх навчальних закладах необхідно визначити форми, зміст і способи проведення підсумкового контролю якості загальноосвітньої підготовки школярів, на підставі якого оцінюються навчальні досягнення кожного учня.
У зв'язку з цим необхідно розробити діагностичні методи оцінювання учнів за багатобальною системою.
Важливу роль у реалізації реформи школи відіграє правильно організована, науково обґрунтована система тематичного контролю та оцінювання знань, умінь та навичок учнів.
До завдань тематичного контролю та перевірки знань, умінь та навичок належить поглиблення та конкретизація важливих наукових біологічних понять, систематизація знань, встановлення взаємозв'язку (внутрішньо-предметного зв'язку) з попередньо вивченими темами.
Тематичний контроль та оцінювання знань дозволяє вирішити важливі дидактичні завдання з управління навчальним процесом, визначити індивідуальні можливості кожного школяра, подальшого просування у вивченні нового матеріалу. Здобуті в узагальненому вигляді знання створюють основу для успішного застосування тих знань, які використовуються практично.
Ефективність тематичного контролю та оцінювання знань буде тільки втому разі, коли вона матиме усебічний характер, здійснюється за використання та детального поєднання найактивніших форм та методів контролю, та оцінювання знань. Детальний відбір та поєднання найефективніших форм і методів оцінювання знань дозволяє об'єктивно виявити і оцінити оволодіння учнями знаннями, уміннями і павичками.
Перед вивченням кожної теми вчителю необхідно детально проаналізувати її зміст, виявити загальнобіологічні, спеціальні та власні поняття у їхньому взаємозв'язку, визначити обсяг теоретичних знань: що учні повинні знати, якими уміннями і навичками необхідно оволодіти, а також визначити обсяг світоглядних знань, які матимуть свій розвиток і ті, що специфічні та формуються в запропонованій темі.
Успіх та результати тематичної перевірки багато в чому залежить від розумової та послідовної поточної перевірки знань. Кожен урок теми являє собою логічну завершену частину. Кожна така частина, урок конкретної теми закінчується підсумками, що дає вчителю можливість уяснити наскільки правильно і успішно засвоїли зміст школярі. Це дозволяє ліквідувати проблеми в процесі подальшої роботи. На конкретному уроці після вивчення нового матеріалу учні відновлюють зміст на репродуктивному рівні. Разом з тим, вчитель постійно і послідовно мусить навчати учнів просуватись від репродуктивного до творчого рівня. Так, наприклад, у 6 класі під час вивчення теми «Насінні рослини» розглядаються вегетативні та генеративні органи покритонасінних рослин. Одним із перших вегетативних органів вивчається корінь. Для перевірки знань на репродуктивному рівні перед учнями можна поставити питання: корінь як орган рослини; типи та види кореневих систем; ріст та розвиток кореня; грунт як середовище життя кореня. При цьому учні виконують, лабораторну роботу, розрізняють корені, проводять спостереження за ростом коренів, вивчають анатомічну будову кореня під мікроскопом тощо.
На підсумковому уроці під час тематичної перевірки знань необхідно ставити питання не на репродуктивному, а на продуктивному, або творчому рівні: учні розглядають гербарій або засушені об'єкти стрижневих і мичкуватих коренів і готують відповідь на запитання: у чому спільні та відмінні ознаки коренів, визначити типи кореневих систем; замалювати і підписати, якими видами коренів утворена коренева система?
Форми та методи контролю знань учнів з біології
Організаційні форми можуть бути такі: індивідуальні, парні і групові (беруть участь учні всього класу).
Добір і застосування організаційних форм щільно пов'язано з методами і прийомами оцінювання знань учнів. Тому характеристика методів контролю буде розглядатися у тісному зв'язку з організаційними формами. Сучасна школа накопичила дуже багатий досвід із застосування різних методів та прийомів проведення тематичного і поточного контролю знань. Всі ці методи можна класифікувати таким чином: словесні, практичні, письмові, графічні, тестові, комбіновані, такі, в яких одночасно використовуються письмові роботи з графічними та практичними видами діяльності учнів. Усі ці методи широко застосовуються вчителями шкіл. Словесні методи: серед них особливе місце посідають усі види бесід: фронтальні, систематизуючі, узагальнюючі, пошукові.
Але, разом з тим, індивідуальне опитування не втратило свого значення й дотепер, його необхідно застосовувати під час поточного тематичного контролю, а також під час заліків. Індивідуальне опитування дає можливість учителю не тільки встановити рівень знань, логіку і послідовність їх викладання, але й навчити учнів правильно висловлювати свої думки, культури мовлення, постановки голосу, манери спілкування вчителя з учнями.
Усний контроль знань вимагає від учителя визначити обсяг відповіді, розробити вимоги до змісту за різних видів обліку знань, відпрацювати і правильно сформувати питання. Обсяг змісту залежить від того, у якій формі проводиться усна перевірка знань: у поточній, підбитті підсумків теми або проведення заліків наприкінці семестру. Учитель повинен змоделювати передбачену відповідь учнів, визначити наукові біологічні поняття — тільки у цьому разі вчитель зможе об'єктивно оцінити усну відповідь учня.
В усну перевірку необхідно включити питання, які визначають головне, істочне, спонукаючи учнів активно мислити (порівнювати, узагальнювати, наводити докази, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки). Такі питання і відповіді привертають увагу учнів усього класу, викликають цікавість і активізують їхню розумову діяльність. Наприклад, в усну перевірку знань учнів про покритонасінні рослини доцільно включити такі питання і завдання: Чому покритонасінні рослини посіли важливе місце на Землі? Порівняйте рослини двох родин та зробіть висновок. Яка роль покритонасінних у житті людини? Яким чином людина створила велике різноманіття сортів культурних рослин, що вирощуються у вашій місцевості.
Перевагою усної відповіді є висловлювання учнями своїх думок, надання повної відповіді на поставлені запитання, ведення розповіді за планом, запропонованим вчителем. Як правило, план розповіді вчитель дає на перших етапах навчання, щоб навчити учнів логічно викладати свої думки, на екскурсіях, де увага учнів розсіяна, під час вивчення складного матеріалу.
Разом з індивідуальним застосовується й щільне опитування та фронтальна усна перевірка. Школярі мусять коротко і точно викладати свої думки, що не дозволяє виявити повноту знань. Тому прослуховування коротких відповідей повинне закінчуватись узагальненням, висновками, які доповнюють фронтальну форму перевірки. Часто проводити фронтальну перевірку не варто.
Письмовий контроль знань.
Одним із методів перевірки знань та умінь учнів є письмова перевірка. Письмова перевірка знань застосовується за тематичного контролю знань учнів. До письмових завдань належить опис об'єктів, заповнення таблиць, виконання малюнка або підписів до вже готового «німого» малюнка.
Під час тематичного контролю і оцінювання знань, умінь та навичок визначаються прикладні поняття, які дозволяють учням осмислити, де здобуті знання можуть бути застосовані практично.
У зміст перевірочних завдань слід включати фактичні знання, які дозволяють встановити зв'язки між будовою та функціями органів та систем органів рослин та тварин, їхній взаємозв'язок та пристосованість до середовища існування, знання, які встановлюють спорідненість різних систематичних груп, їхнє виникнення тощо.
Тематична перевірка та контроль знань мають велике розвиваюче та виховне значення. Програмою передбачені спеціальні вміння та навички, якими необхідно оволодіти учням: це уміння встановлювати взаємозв'язки між будовою і функціями, оволодіти прийомами роботи з мікроскопом, готувати мікрооб'єкти, працювати з лабораторним обладнанням, встановлювати філогенетичні зв'язки, пояснити пристосованість організмів до середовища проживання тощо.
Особливе значення при перевірці знань мають інтелектуальні прийоми, які сприяють розвитку школяра. До цих прийомів належать завдання, які мають об'єкти для порівняння, зіставлення, аналізу, узагальнення, систематизації тощо.
Тематичний контроль та оцінка знань передбачають чітке і детальне визначення понять, необхідних для засвоєння. Вчителю завжди слід пам'ятати: все знати і повторити неможливо! Врахування цього положення дозволяє заощадити час і не витрачати його на другорядний матеріал.
Тематична перевірка і контроль знань повинні мати репродуктивні і творчі завдання. При цьому дуже важливо встановити оптимальне поєднання цих видів діяльності. У процесі вивчення теми вчитель на кожному уроці повинен організовувати навчальну діяльність таким чином, щоб відповідаючи та виконуючи інші завдання учні змогли не тільки відтворювати зміст вивченого матеріалу, називати об'єкти, показувати їх на таблиці або натуральних об'єктах, але і здійснювати творчі операції: порівнювати об'єкти, знаходити загальні та відмінні ознаки, виділяти головне, робити висновки на основі порівняння, встановлювати взаємозв'язки, знаходити в тексті підручника або іншої навчальної літератури визначення та відповіді на завдання. Крім того, самостійно складати план відповіді, використовувати теорію на практиці різних виробництв та наукових напрямів.
Останніми роками широко застосовуються комбіновані щільні методи контролю і оцінювання знань. При цьому, письмова робота застосовується з графічним прийомом, із розв'язанням біологічних задач та ін.
Щільний контроль знань передбачає поєднання різних методів та засобів контролю. Учні поділяються на групи по 4—6 чоловік (групи можуть бути постійними або сформованими для конкретної теми). Групи отримують завдання, письмові задачі, практичні виконання малюнків, роботу з підручником, іншою навчальною літературою, роздатковим матеріалом. При цьому завдання комбіновано і ущільнено таким чином, щоб залучити усіх учнів класу.
Після виконання завдань учні проводять взаємний контроль та виставляють бали кожному учню групи. Потім результати кожна група доповідає, вони аналізуються усіма учнями з метою підтвердження об'єктивності оцінки.
Для біології цей метод може використовуватись у тому разі, коли треба дати опис натуральних об'єктів, порівняти види рослин, порівняти різні схеми, малюнки, заповнити таблицю, сформулювати висновки з практичних або лабораторних робіт. Письмово можна перевіряти найважливіші та найістотніші знання, які вимагають лаконічних відповідей. Наприклад: Яке значення мають корені (пагін) у житті рослин? Назвіть загальні ознаки будови рослин бобових, хрестоцвітних та ін. Наведіть докази виникнення мохів від давніх водоростей.
Нині перевірка знань з біології повинна задовольняти певним вимогам: проводитися швидко, мобільно, різними методами і прийомами, сприяти підвищенню самоконтролю та взаємоконтролю учнів. Невипадково в практиці роботи вчителів спостерігається велика тяга ще й до такої письмової роботи, як програмовий облік знань. Для узагальнення біологічної термінології слід проводити біологічний диктант, різного роду тести, заповнювати схеми тощо. Дуже перспективний і педагогічно важливий прийом перевірки — розв'язання біологічних задач.
Тестовий контроль широко застосовується під час тематичного контролю та проведення заліків, через те, що він дозволяє швидко встановити зворотний зв'язок, швидко зробити аналіз відповідей, але тестовий контроль не має вирішального значення в обліку якості знань, вмінь та навичок учнів, тому що не дає можливості виявити обсяг знань, їхню повноту та глибину. Відомо, що в кожній темі шкільної біології є питання, відповіді на які можливо оцінити в процесі тестової перевірки знань, але об'єктивно оцінити можливо тільки у співвідношенні тестового контролю з іншими методами.
