§ 5. Розділ «загальна біологія»
Розділ «Загальна біологія» завершує біологічну освіту учнів, тому основна дидактична його тема — узагальнення понять з біології та піднесення їх на вищий рівень закономірностей законів, теорій, ідей. Зміст розділу є інтеграцією основ таких наук, як еволюційне вчення, цитологія, генетика, екологія тощо. Всі теми розділу пронизано ідеями еволюції, різнорівневої організації біологічних систем, що надає їй цілісності. Ці ідеї визначають структуру розділу та послідовність його вивчення.
Упродовж вивчення цього розділу студентам можна запропонувати декілька варіантів його побудови. Традиційна структура і побудова відповідають чинній програмі із загальної біології. З нею ознайомлюються студенти, після чого можуть самостійно побудувати її схему.
Існує й інша логічна структура розділу «Загальна біологія» (схеми 5, 5-А). У цій схемі просліджуються взаємозв'язки найважливіших біологічних законів і закономірностей і на цій основі в учнів формується науковий світогляд. Зміст розділу включає основні загальнобіологічні поняття, що відображають будову, функціонування і розвиток таких рівнів біологічних систем: клітин, тканин, органів, організмів, популяцій тощо, теорії еволюції, теорії О. І. Опаріна, хромосомної теорії спадковості. Розділ містить також матеріал про роль та місце фізичних та хімічних процесів у живих системах, співвідношення соціального та біологічного в природі людини, специфічні особливості життя як форм руху матерії, основні галузі застосування біологічних знань у практиці сільського господарства, медицини, ряду галузей виробництва.
Розділ «Загальна біологія» складається з груп загальнобіологічних, гносеологічних, політехнічних та інших понять.
Загальнобіологічні поняття починають формуватись у розділі «Рослини...». У подальшому вивченні біології вони збагачуються новим змістом, розвиваються і в розділі «Загальна біологія» цілком формуються на новому, узагальненому рівні.
До загальнобіологічних понять належать:
1. Рівні біологічних систем, таких як клітина, тканина, орган, організм (цитологічні, обміну речовин та перетворення енергії в клітині, індивідуального розвитку організмів, обмін інформацією, розмноження, спадковість, мінливість, реалізація спадкової інформації, саморегуляція тощо).
2. Поняття популяційно-видової форми життя (вид, популяція, критерії виду, структура виду, видоутворення).
3. Біосферно-біоценотичні поняття про екологічні чинники, взаємодія екологічних чинників (абіотичні, біотичні, антропічні), популяційні хвилі, геомеостаз популяцій, біоценоз, біогеоценоз, біосфера, вплив діяльності людини на стан біосфери, охорона біосфери.
4. Еволюційні поняття (еволюційні форми добору, ізоляція, результат еволюції, напрями еволюції).
Гносеологічні поняття — це окрема група понять загальної біології, що розкриває історію та методи здобуття наукової інформації. До них належать історико-наукові поняття (відомості про історію наукових та методологічні поняття, поняття наукових методів досліджень живої природи). Гносеологічні поняття тісно пов'язані з біологічними і складають їхні необхідні аспекти.
Політехнічні поняття розкривають наукові основи і технологічні процеси сільськогосподарського виробництва та низки галузей промисловості. Вони включають численні технологічні поняття (порода, сорт, штам, штучний добір, техніка та технологія здобуття нових спадкових змін як матеріалу для добору) та поняття охорони природи.
Перелічені поняття мусять бути основою знань учнів, що вивчають загальну біологію, згідно зі шкільною програмою з біології. Окрім того, в результаті вивчення змісту розділу учні повинні оволодіти прийомами розумової діяльності: вмінням аналізувати біологічні явища, порівнювати та узагальнювати їх, установлювати причинно-наслідкові зв'язки. Вивчення загальної біології дозволяє розвивати у школярів уміння працювати з літературою, як популярною, так і науковою, ставити досліди, проводити спостереження, готувати мікропрепарати та спостерігати їх, працювати більш самостійно, ніж у попередніх класах з визначниками.
Загальна біологія завершує розділ шкільної біології, через що має змогу краще вирішувати виховні завдання: формування наукового світогляду учнів, їхнє екологічне, економічне, естетичне виховання. Особливості змісту дозволяють приділяти основну увагу створенню системи наукових поглядів на природу, що є основою формування світогляду. Навчання відбувається через цілеспрямоване формування діалектичних знань.
Формуванню наукового світогляду в процесі вивчення загальної біології сприяють вікові особливості старшокласників, що дає змогу використовувати комплекс знань про природу яку процесі самостійної роботи, так в під керівництвом учителя.
Під час вивчення загальної біології продовжується формування екологічних понять. Учні дізнаються про особливості життєдіяльності біоценозів, їхніх структур та функцій, у них формується система знань про взаємодію природи та суспільства. Ці знання дають змогу зрозуміти систему поглядів та дій у ставленні до природи.
Вивчення природних ландшафтів, спостереження об'єктів природи в самій природі позитивно діють на естетичні почуття учнів. Екскурсії в природу, звернення до творів мистецтва під час вивчення видів, сортів рослин та по порід тварин, агро- та біоценозів необхідно використовувати для розвитку в школярів розуміння прекрасного, дбайливого ставлення до природи як джерела краси. Методи та форми навчання. Під час вивчення загальної біології використовуються такі самі три групи методів, що й під час вивчення попередніх розділів шкільної біології — словесні, наочні, практичні. Згідно з рівнем самостійного мислення учнів методи можуть бути ілюстративно-репродуктивними, пошуковими, дослідницькими (словесно-ілюстративними), словесно-пошуковими, наочно-репродуктивними, наочно-пошуково-дослідницькими тощо.
Кожний метод здійснюється на практиці за допомогою методичних прийомів. Методичні прийоми — це елементи того чи іншого методу, що відбивають окремі дії вчителя і учнів у процесі викладання [9]. Серед них розрізняють логічні, організаційні та технічні.
Постановка проблемного питання, яке треба розглядати, встановлення рис подібності та відмінності, висновки, узагальнення — все це приклади логічних прийомів. Демонстрування зі столу вчителя чи під час обходу школярів, фронтальна робота чи робота групова належать до організаційних прийомів. Технічні прийоми — це способи демонстрування натуральних об'єктів, постановка дослідів, різноманітні способи складання схем та таблиць на дошці.
На уроках загальної біології часто застосовують один і той самий метод: весь урок учні можуть проводити досліди чи спостереження, слухати лекцію чи брати участь у бесіді. Змінюється співвідношення методів. Якщо в 6—7 класах на уроках біології частіше застосовувались наочні та практичні методи, ніж словесні, то у 10—11 класах основне значення мають словесні методи. Методи викладання загальної біології поступово ускладнюються через те, що збільшується самостійна робота учнів. Досить часто на уроках загальної біології учні виступають з доповіддю чи повідомленням, які готуються ними заздалегідь. Проводиться робота над текстом з творів відомих вчених-біологів за спеціально підібраними учителем уривком, який виписують на карточки і зберігають у кабінеті з року в рік. Із цією метою можна використати хрестоматію із загальної біології.
Упродовж вивчення загальної біології велику увагу приділяють роботі учнів з літературою. Учні повинні вміти працювати не лише з підручником, але й з іншою літературою: довідниками, словниками, науково-популярною літературою. Щоб їх навчити цього, вчитель мусить використовувати науково-популярні та наукові видання.
На уроках загальної біології використовують ті самі організаційні форми навчання, що й під час вивчення інших тем: уроки, екскурсії, позакласну роботу тощо. Уроки загальної біології підпорядковуються загальнодидактичній типології. Це вступні, узагальнюючі, ті, що розкривають зміст теми, контрольно-облікові, комбіновані уроки. Однак, у зв'язку зі змістом розділу та віковими особливостями старших школярів, уроки загальної біології відрізняються своєю видовою різноманітністю: кіно- і телеуроки, уроки-лекції, уроки-семінари, урокиконференції тощо. Кожен з них відіграє значну роль у розвитку особистих якостей учнів і разом з тим сприяє засвоєнню загальнобіоло-гічних понять. Коротко зупинимось на деяких з них.
Урок-лекцію, як вид уроку, виділяють на основі домінуючого методу-лекції. Лекція забезпечує високий теоретичний рівень навчання, сприяє формуванню у школярів деяких навичок самоосвіти, забезпечує прискорений темп навчання. Вона вимагає виконання низки дидактичних умов: відрізнятись цілеспрямованістю, підвищеною інформативністю. Викладення матеріалу повинно мати пошуковий характер. Упродовж лекції аудиторію необхідно активізувати. Зробити це можна різними прийомами: демонструванням аудіовізуальних засобів та різноманітних засобів наочності, запитаннями до учнів тощо.
Уроки-семінари сприяють систематизації та поглибленню знань учнів із загальної біології. Вони навчають їх аргументовано викладати свої думки, критично сприймати почуте. Відмінною рисою семінарських занять є високий рівень самостійності учнів. Робота з рекомендованою літературою, підручником, підготовка доповідей та повідомлень, активне обговорення теми сприяє міцному та свідомому засвоєнню навчального матеріалу. Однак семінарські заняття ефективні лише тоді, коли учні готуються до них серйозно. Для цього вчитель заздалегідь знайомить їх з темою, запитаннями, за якими передбачається обговорення, і рекомендованою літературою. Під час підготовки до семінару необхідно проводити для учнів консультації з теми за питаннями семінару.
Структура семінару може бути різною, найпоширенішою є така:
1. Вступне слово вчителя, яке нагадує учням мету семінару, знайомить з планом, ставить проблему.
2. Виступи учнів (повідомлення за заданими темами).
3. Дискусія (обговорення проводиться за запитаннями семінару).
4. Підбиття підсумків (при цьому на заключному етапі вчитель аналізує повідомлення учнів, оцінює участь їх у дискусії, узагальнює матеріал та робить висновки).
На додаток до уроків загальної біології проводяться екскурсії. Шкільна програма рекомендує проводити їх у природу, музей, на сільськогосподарське виробництво та пришкільну навчально-дослідну ділянку. Враховуючи вік учнів та рівень їхніх знань, навчальна діяльність школярів у ході екскурсії повинна бути пошуково-дослідницькою.
Позаурочна робота із загальної біології може бути пов'язана з проведенням спостережень та постановкою дослідів у природі, на навчально-дослідній ділянці, в куточку живої природи. Це може бути збір матеріалу з тем «Універсальні властивості організмів», «Розмноження та індивідуальний розвиток організмів», «Надорганізмові рівні організації живої природи», «Історичний розвиток органічного світу» тощо. Ці дії школярів найчастіше мають попередній характер і їхні узагальнені результати використовуються на уроках.