Царства живих організмів

Таксономічні одиниці	Царства
	Дроб'янки без'ядерні (прокаріоти)	Рослини, Гриби, Тварини ядерні (еукаріоти)
Царство Відділ Клас Родина Рід Вид		Рослини Покритонасінні (Квіткові) Дводольні та Однодольні Хрестоцвіті редька редька дика

II. Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте шкільну програму та підручник. Виділіть систематичні поняття.

2. Ознайомтесь зі шкільним гербарієм. Виділіть типові об'єкти для вивчення систематичних понять.

3. Ознайомтесь зі шкільним визначником: структурою його побудови, кодовими таблицями тощо. Порівняйте визначник з визначальними картками.

4. Визначіть 2—3 рослини самостійно і складіть план такого уроку.

5. Складіть розповідь (повідомлення) про значення систематики і заслуг К. Ліннея для сучасної систематики.

III. Позааудиторна робота

1. Опишіть морфологічні ознаки типових представників рослин 2—3 родин своєї місцевості, які вивчаються у школі.

2. Підберіть літературу і дидактичний матеріал для вивчення теми уроку «Різноманітність покритонасінних. Поділ їх на класи».

IV. Література: З, 18, 26, 27, 37, 46.

Заняття 19

(продовження заняття 18)

Тема. Методика роботи зі шкільним визначником і визначальними картками. Формування систематичних понять.

Уміння, які треба сформувати. Працювати зі шкільним визначником і визначальними картками. Оформляти лабораторну роботу в зошитах учнів.

І. Короткий аналіз виконаних позааудиторних завдань

1. Співбесіда за вивченою літературою, відбір типових об'єктів місцевої флори.

2. Повідомлення студентів про значення систематики та заслуги К. Ліннея.

3. Прийоми роботи.

4. Співбесіда з учнями з морфолого-біологічного аналізу типових представників родин.

II. Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте програму та робочий зошит учнів і визначте найважливіші систематичні поняття.

2. Підготуйте фрагмент конкретного уроку, на якому можна показати, як сформувати таксономічні поняття:

Відділ — Покритонасінні Клас — Дводольні, Однодольні

Родина — ______

Рід-__________

Вид —_________

3. Виконайте самостійну роботу з визначення декількох родин за гербарними екземплярами і моделями квіток за допомогою визначальної картки.

Картка для визначення класу і родини квіткових рослин (на допомогу студентам для виконання самостійної роботи)

Однодольні рослини

1. Листки прості з паралельним і дуговим жилкуванням. Найчастіше зустрічається 3-членний тип квітки. Коренева система мичкувата.

2. Листки прості, цілокраї, з паралельним або дуговим жилкуванням. Квітки 3-членнІ, інколи 2-, рідко 4-членні. Коренева система мичкувата.

Дводольні рослини

3. Листки прості й складні, різні за формою, найчастіше з двома прилистками. Жилкування переважно перисте або пальчасте. Квітки здебільшого 5-або 4-членні. Коренева система стрижнева.

Родина Хрестоцвіті

4. Квітки правильні двостатеві, зібрані в китиці, інколи щитки. Чашолистки розташовані у два кола, пелюсток 4, розташовані навхрест, тичинок 6. Плід — двостулковий стручок або стручечок.

Родина Розові

5. Листки чергові, рідко супротивні, здебільшого з прилистками. Оцвітина 5-члснна (рідко 4-членна), подвійна. Тичинок багато, рідко 5—10, або вони реду­куються до волосків. Плоди — листянка, горішок, кістянка, коробочка, яблуко.

Родина Бобові

6. Квітки зібрані у суцвіття — китиці або головки. Пелюстки вільні черепичні, різні за розміром: верхня, або задня, пелюстка найбільша (так званий парус, або прапорець), вона охоплює дві бічні пелюстки, що називаються крилами, або веслами. Тичинок 10, вільних або зрослих між собою, причому зростаються або всі тичинки, або лише 9. Плід — біб.

Родина Пасльонові

7. Квітки пазушні, двостатеві, 5-членні. Тичинок звичайно 5, 3. Маточка скла­дається з двох плодолистків, зав'язь верхня, двогнізда. Плід — ягода або коробочка.

Родина Злакові

8. Квітки значно редуковані, зібрані у суцвіття колоски, які, в свою чергу, утворюють головчасті, колосо-, китице- або волотеподібні суцвіття. Тичинок здебільшого 3, але може бути 6, 2, 4, навіть 1. Маточка одна. Плід — зернівка.

Родина Лілійні

9. Квітки двостатеві, поодинокі або зібрані у верхівкові китиці. Оцвітина віночкоподібна, 3-члсііна. Тичинок 6 удвох колах. Маточка складається з трьох плодолистків, що зростаються. Плід — коробочка.

4. Для характеристики виду зробіть морфолого-біологічний аналіз (табл. 4) і оформіть учнівську лабораторну роботу з цієї теми. Зразок лабораторної роботи запишіть у зошит.

Лабораторна робота №…

Тема. Виявлення загальних ознак рослин родини Хрестоцвіті.

Завдання. Розгляньте гербарні зразки (екземпляри) дикої редьки і заповніть морфолого-біологічну таблицю за зразком (див. табл. 4).

Обладнання. Живі та гербарні зразки (екземпляри) дикої редьки, лупи, інструкції до лабораторної роботи (у зошитах учнів ставляться тільки цифри).

Хід роботи. 1. Уважно розгляньте вегетативні органи редьки дикої і в певній послідовності заповніть табл. 4 (графу праворуч).

Таблиця 4

Морфолого-біологічна таблиця для виявлення загальних ознак рослин

№ пор.	Умовне позначення	Морфологічна ознака	Коротка характеристика
1. 2. 3.	Н.Р. К. Ст.	Назва рослини Коренева система Стебло	Редька дика Стрижнева
4.	Л.	Форма листкової пластинки
5. 6. 7. 8.	Суц. Кв. Ф. П.	Суцвіття Будова квітки Формула Тип плоду
9.	Тр. життя	Тривалість життя
	а)ОДЛ б)ДВЛ в)БЛ	однолітня дволітня багатолітня

2. За допомогою лупи вивчіть частини квітки і запишіть її формулу (частини).

3. Зробіть поперечний зріз зав'язі маточки і за допомогою лупи розгляньте, скільки гнізд у зав'язі.

4. Зробіть висновки, за якими ознаками редька дика належить до родини

Хрестоцвіті.

5. Опишіть, як треба провести інструктаж перед визначенням рослин. Картка для визначення рослин — це коротка конкретна схема, яку взято з визначника. У ній тезисно викладено зміст, необхідний для засвоєння школярами. Перш ніж розпочати самостійну роботу, учні записують коротке визначення, що означають цифри зліва і справа. Що таке «теза» і «антитеза»?

Після ознайомлення з визначальною карткою проводиться фронтальна робота з визначення однієї або двох рослин разом з учителем. При цьому краще взяти малознайому для учнів рослину. Решту часу студенти витрачають на самостійне визначення 2—3 рослин за визна­чальними картками.

НІ. Завдання для позааудиторної роботи

Оформіть докладний план-конспект уроку з використанням лабораторної роботи з визначення рослин (тема уроку — за вибором студентів).

IV. Література: З, 18, 26, 27, 37, 46.

Заняття 20 (варіант І)

Тема. Методика проведення уроків з екологічним змістом.

Уміння, які треба сформувати. Виділяти у програмі та в підручнику категорію екологічних понять, визначати уроки з екологічним змістом, планувати їх. Використовувати екранні посібники і додаткову літературу під час формування екологічних понять, уміння користуватися методичною літературою.

І. Коротке пояснення

Упродовж вивчення всього розділу «Рослини...» учні зустрічаються з питаннями зв'язку будови і життєдіяльності рослин за умов довкілля, тобто з елементами екології. У цьому розділі можна виділити три групи екологічних понять: про середовище зростання рослин, про життєві форми, тобто пристосування рослин до життя у певному середовищі, та про взаємний вплив однієї рослини на іншу.

Екологічні поняття формуються під час вивчення зовнішньої та внутрішньої будови рослин залежно від їхньої життєдіяльності, від умов довкілля.

Під час вивчення рослин і рослинних угруповань, учні дізнаються про те, яким чином вплив рослини одна на одну і на середовище зростання визначає життя угруповань і зміни довкілля.

Для формування екологічних знань важливо, щоб учні мали обсяг знань про конкретні рослини та їхній взаємовплив та про середовище зростання. Знання ці здобуваються як на уроках, так і (значною мірою) під час виконання позаурочних завдань, під час роботи з рослинами у куточку живої природи, на шкільній навчально-дослідній ділянці, на екскурсіях у природу. Велике значення має використання краєзнавчого матеріалу, проведення фенологічних спостережень, складання календарів природи. На уроках слід демонструвати навчальні кінофільми, діапозитиви тощо.

Отже, для формування у більшості школярів знань про взаємозв'язки з довкіллям потрібно:

1. Розкривати причинно-наслідкові зв'язки різних явищ із життя рослин: від спостереження прямувати до пізнання їхньої суті.

2. Пов'язувати екологічні поняття з морфологічними і фізіологічними.

3. Позаурочні форми роботи (завдання, екскурсії тощо) пов'язувати з матеріалом уроків.

4. Широко залучати краєзнавчий матеріал і результати фенологічних спостережень.

5. Використовувати рослини куточку живої природи і проводити досліди з ними.

6. У навчальному процесі використовувати кінофільми, діафільми, діапозитиви та інші образотворчі засоби наочності.

II. Завдання для самостійної роботи

1. Підготуйте відповіді на запитання: Якими особливостями характеризуються екологічні поняття? Наведіть приклади екологічних, понять. Чому екологічні поняття пов'язані з анатомо-морфологічними і фізіологічними поняттями? Яких вимог необхідно дотримуватись під час формування екологічних понять? Чим уроки з екологічним змістом відрізняються від інших типів уроків?

2. Користуючись програмою і шкільним підручником, складіть структурно-логічну схему понять на одну із тем. Потім за складеною схемою і текстом відповідного матеріалу підручника виділіть екологічний матеріал теми, запишіть його в зошит. Визначіть взаємозв'язок екологічних понять з морфологічними і фізіологічними поняттями. Подайте цей зв'язок у такій формі:

Екологічне поняття	Морфологічне поняття	Фізіологічне поняття

3. Перегляньте навчальний фільм «Охорона природи». Під час перегляду заповніть форму:

Поняття, яке треба сформувати	Приклад

4. Порівняйте зміст фільму зі змістом тексту підручника з теми' «Живі організми і довкілля». Визначте, на яких уроках і як можна його використати: а) як джерело знань; б) як засіб визначення окремих деталей будови рослин або їхніх життєвих функцій; в) як засіб реалізації принципу наочності під час навчання.

5. Сплануйте методику демонстрування фільму на уроці. Як поєднати на уроках демонстрування фільму з вивченням натуральних об'єктів, малюнків, таблиць тощо.