II. Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте програму і підручник. Визначте фізіологічні поняття з теми «Корінь».

2. Відберіть за темою потрібні досліди. Обгрунтуйте їхнє значення, визначте обсяг і зміст.

3. Обгрунтуйте гіпотезу. Складіть короткий щоденник спостережень за дослідами, які проводились у позааудиторний час.

4. Оформіть лабораторну роботу з використанням дослідів (див. заняття 16). Для дослідів з коренями необхідно мати у школі кімнатну рослину бальзамін.

III. Завдання для позааудиторної роботи

І. Розробіть конспект уроку з використанням лабораторних дослідів.

2. Визначте теми лабораторних робіт з використанням дослідів з інших уроків.

3. Прочитайте коротке пояснення до заняття 18.

IV. Література: 3, 18, 26, 27, 31, 37, 50, 52, 56.

Заняття 18

Тема. Методика формування систематичних понять.

Уміння, які треба сформувати. Прийоми роботи зі шкільними визначниками і визначальними картками з формування систематичних понять.

І. Коротке пояснення

На цьому занятті потрібно засвоїти, що морфологічні знання, здобуті учнями, сприяють формуванню систематичних понять. Крім того, на конкретному прикладі треба відпрацювати послідовність проведення уроків та інших форм занять, спрямованих на формування цих понять.

Багато уваги слід приділити з'ясуванню причинно-наслідкових зв'язків у будові, життєвих функціях і різноманітності рослин. У зв'язку з цим на конкретних прикладах потрібно пояснити значення знань про рослини для їхньої охорони та для розуміння їхньої ролі в екосистемах. Разом з тим учитель здійснює екологічне, природоохоронне і естетичне виховання.

Успішному засвоєнню систематичних знань сприяє старанний відбір типових об'єктів для формування систематичних понять. Дуже важливо, щоб учні засвоїли, в чому проявляється принцип типовості. - Вивчення кожної родини проводиться на прикладі конкретного їх представника, на якому просліджуються основні (суттєві) ознаки: клас, родина, рід, вид. Так, наприклад, родини Хрестоцвіті суріпки звичайної і редьки дикої; для родини Бобові — гороху посівного; для родини Пасльонові — пасльону чорного і пасльону солодко-гіркого. Відбір ти­пових об'єктів дозволяє сформувати систематичні поняття в такій самій послідовності: вивчення ознак типового об'єкта (гороху посівного) — з'ясування загальних і відмінних ознак інших об'єктів (квасолі, сої, конюшини) через особливе — до загального (для всіх бобових характерний метеликовий тип квітки, плід — біб, на коренях — бульбочки тощо).

Однією з найважливіших вимог піп час вивчення рослин є дотримання краєзнавчого принципу. Вчитель відбирає типові об'єкти з урахуванням цього принципу, показує їх через порівняння з іншими об'єктами, знайомить з різноманітністю представників і приступає до охорони рослин своєї місцевості.

На уроці під час ознайомлення учнів із систематикою рослин потрібно підкреслити, що систематика — одна з найстаріших біологічних наук, але її актуальність і перспективи розвитку не втратили свого величезного значення й дотепер. Учні записують визначення систематики і схему таксономічних одиниць, конкретизація і розвиток яких здійснюються протягом усієї теми. Запис здійснюється за такою формою: