§2. Біологія. 6 клас
У розділі шкільної біології 6 класу вивчається три царства: Рослини, Дроб'янки, Гриби. Із 6 класу починається ознайомлення зі шкільним курсом біології. Вивчаючи методику викладання цього розділу, студенти мають можливості усвідомити особливості його змісту і специфіку викладання, ознайомитися з логікою Його побудови у світлі теорії пізнання. Сучасна школа настійно вимагає ефективних форм і методів навчання, подолання догматизму у викладанні, підвищення самостійності і свідомості учнів, активізації їхньої розумової діяльності і всебічного розвитку.
У процесі навчання розділу «Біології» 6 класу всі перелічені завдання можуть розв'язуватись завдяки його змісту. Він своєрідний, оскільки складається з основ найважливіших елементів ботанічної науки: морфології, анатомії, фізіології, систематики, екології, фітоценології, географії рослин, землеробства, рослинництва (спеціальні поняття). Разом з тим у цьому розділі починається формування і загальнобіологічних понять: організм, клітинна будова організму, спільність форми і функції, обмін речовин, індивідуальний та історичний розвиток організму, взаємозв'язок організму і довкілля тощо.
Крім того, зміст розділу пов'язаний з природознавством, фізичною географією, трудовим навчанням та іншими навчальними предметами.
Із початкових класів учні мають значний обсяг знань про неживу природу і рослини. Предметні уроки, екскурсії у природу, фенологічні спостереження, лабораторні та практичні роботи дають змогу оволодіти учням знаннями про дикорослі та культурні рослини, їхню різноманітність, значення в природі та господарській діяльності людини.
Вивчення у початкових класах неживої природи, зокрема води і її властивостей, а також повітря, його складу і властивостей, створюють необхідні передумови для формування поняття «умови життя рослин». Таким чином, учні мусять бути добре підготовлені до сприйняття розділу «Біологія у 6 класі». Логічна структура «Біології 6 класу» наведена у схемі 2.
Зміст «Біології» поділяється на три царства: 1. Дроб'янки. 2. Рослини. 3. Гриби.
Основна частина — це квіткові рослини. їхня будова, життя, розвиток, значення у природі та житті людини, різноманітність, історичний розвиток, взаємозв'язок із довкіллям та охорона рослин.
Нова програма з біології 6 класу побудована таким чином, щоб в учнів послідовно формувались еволюційні поняття світогляду.
Тому програмою передбачено у першу чергу вивчення царства Дроб'янки. А знайомство з царством Рослини починається з теми «Клітинна будова», «Водорості», «Виші спорові рослини», а потім — «Насінні рослини» з урахуванням їхнього походження та історичного розвитку.
Основна мета сучасної загальноосвітньої школи — формування освіченої, всебічно розвиненої особистості, здатної самостійно і творчо розв'язувати практичні завдання в особистому і суспільному житті. Ця мета реалізується сукупністю шкільних курсів, де значне місце посідає біологія. Таким чином, шкільна біологія 6 класу сприяє вирішенню таких завдань:
1. Озброює учнів сукупністю знань про будову, життя, різноманітність рослин, їхній індивідуальний та історичний розвиток у взаємозв'язку з довкіллям, про значення рослин у природі і господарській діяльності людини, охорону рослин. Формує вміння вести спостереження за рослинами, ставити з ними найпростіші досліди; розвивати загально навчальні вміння.
2. Сприяє розвитку світогляду учнів на основі знання активного матеріалу про найважливіші закономірності будови і життєдіяльності рослин.
3. Допомагає вирішувати завдання морального виховання учнів; формує патріотичні почуття, розвиває розуміння краси природи, необхідності її охорони і збільшення рослинних багатств.
4. Озброює учнів політехнічними знаннями в галузі вирощування сільськогосподарських рослин, прищеплює навички сільськогосподарської праці на навчально-дослідній ділянці районних та обласних юнацьких ланах. Розвиває активність школярів, сприяє розвитку логічного мислення, вмінню самостійно і творчо застосовувати здобуті знання для розв'язання навчальних і практичних завдань.
Основні завдання відбиті в програмі шкільного курсу з біології. Знаючи їх, учитель планує конкретні уроки, орієнтується на поняття, які треба сформувати, визначає можливі для розв'язання за їхньою допомогою освітні (системи понять, умінь, навичок), розвиваючі (розвиток особистих якостей учнів) і виховні завдання.
Плануючи освітні завдання уроку, треба пам'ятати, що крім знань необхідно формувати як спеціальні, так і загально навчальні вміння.
Програма з шкільного курсу біології містить перелік знань та умінь, які треба сформувати. Вміння, пов'язані з вивченням рослин, можна розподілити на такі групи (за Н. В.Падалко): а) приготування мікропрепаратів і перегляд їх під мікроскопом; б) розглядання органів рослин та їхніх частин; в) визначення належності рослин до різних систематичних груп; г) виконання найпростіших експериментів, які з'ясовують фізіологічні процеси рослинних організмів і необхідні умови для їх перебігу; ґ) спостереження сезонних явищ у природі; д) виявлення взаємозв'язку рослин з довкіллям; є) правильне використання рослинних багатств та їх відтворення, охорона природи; є) вирощування культурних рослин, догляд за ними.
Формування умінь можливе за умови систематичного виконання учнями різноманітних самостійних робіт з натуральними об'єктами, постановки дослідів, проведення спостережень у природі, які спонукають до активної розумової діяльності, засвоєння головного, суттєвого.
Знання змісту розділу дозволяє вчителю на кожний урок визначати методи і методичні прийоми, оскільки вони взаємопов'язані за змістом і обумовлені ним. Таким чином, вибір певних методів для уроку не може бути випадковим. Він повинен відбуватися за умови дотримання двох педагогічних вимог: а) удосконалення змісту навчального матеріалу; б) відповідності віковим Особливостям школярів.
Учителю треба пам'ятати, що різні категорії спеціальних понять формуються такими методами:
морфологічні поняття — спостереженням, розпізнаванням і визначенням;
анатомічні поняття — спостереженням, мікроскопуванням;
фізіологічні поняття — постановкою дослідів і проведенням спостережень за ними;
екологічні поняття — словесними і демонстраційними методами;
систематичні поняття — описом, розпізнаванням і визначенням рослин тощо.
Характеризуючи методи навчання за джерелом знань і рівнем самостійного мислення учнів, можна розподілити їх на такі групи: словесно-репродуктивні; словесно-пошукові; наочно-ілюстративні; наочно-пошукові; практично-репродуктивні; практично-пошукові.
Кожна з цих груп відіграє певну роль у процесі виконання поставлених перед розділом завдань, однак найбільшу значущість у формуванні вмінь повинні мати методи самостійного, творчого вивчення — це група практичних методів. Саме розділ шкільного курсу біології має завдання навчити учнів спостерігати об'єкти природи, ставити з ними досліди, працювати з мікроскопом, із визначником. У зв'язку з цим майбутній учитель мусить знати, як навчити школярів за допомогою таких методів.
Розглянемо послідовність навчання учнів уміння спостерігати.
Перший етап навчання прийомів спостереження починається з організації фронтальної роботи. Учням повідомляється тема спостереження, ставиться пізнавальне завдання, називається об'єкт, а далі весь процес спостереження поділяється вчителем на низку послідовних дій (операцій). Вчитель дає інструктаж з кожної операції, пропонує учням виконати її, перевіряє правильність виконання і далі приступає до інструктажу наступної операції. Робота закінчується висновком. Необхідна навчальна інформація, яку учні не зможуть виявити у процесі спостереження, повідомляється вчителем в інструкції. Наприклад, у 6 класі на уроці «Будова насіння дводольних рослин» зміст лабораторної роботи із спостереження і розпізнавання будови насіння квасолі чи гороху можна поділити на такі операції:
1) спостереження, розпізнавання і визначення частин насіння квасолі чи інших, визначення головного в їхній будові;
2) розпізнавання і порівняння набубнявілого і сухого насіння гороху (квасолі), визначення форми, розміру, кольору;
3) знаходження відмінних ознак, визначення причин, що викликали відміну;
4) зняття шкірки з набубнявілого насіння, розглядання її, визначення функцій;
5) розглядання зародка насінини, знаходження двох сім'ядолей, зародкового корінця, стебла і бруньки з листочками;
6) знаходження частин насінини за таблицею «Будова насінини квасолі»;
7) порівняння зародка насінини з проростками, визначення функцій сім'ядолей, визначення, з яких частин зародка який орган проростка розвивається;
8) замальовування будови насінини гороху (квасолі) у зошит;
9) висновок про будову насінини квасолі (гороху).
На другому етапі можна використати письмові інструкції, що містять опис операцій, їхню послідовність і необхідну навчальну інформацію.
Робота за такою інструкцією організовується також фронтально, операціями, але більш самостійно. Учні самі читають зміст операції, виконують її, вчитель контролює виконання і, переконавшись у його правильності, дозволяє розпочинати наступну операцію.
На третьому етапі учні також користуються письмовими інструкціями, але їм дозволяється виконати всю роботу, а перевірка проводиться після її повного завершення. Таким чином, чим більше школярів опановують прийомами спостереження, тим більшим є ступінь їхнього самостійного мислення і дій.
Аналогічно можна навчити ставити найпростіший біологічний експеримент.
Основною формою навчання біології є урок. Уроки дуже різноманітні за змістом, типами, видами. Кожний урок — це цілісна ланка у ланцюгу уроків теми, розділу, яка містить цілком визначений навчальний матеріал, пов'язаний з попереднім і наступним.
За змістом серед уроків біології виділяють уроки з морфологічним, анатомічним, фізіологічним, екологічним, систематичним та іншим змістом. Кожний з них є специфічним, вимагає вибору певних методів і засобів навчання. Майбутні вчителі біології на лабораторних заняттях з методики викладання повинні навчитися плануванню і проведенню різних за змістом уроків.
За дидактичними завданнями уроки бувають вступні, уроки засвоєння нових знань, узагальнюючі і комбіновані. Ця типологія уроків поширена і в інших розділах шкільної біології, з нею студенти ознайомлюються на відповідних заняттях лабораторного практикуму.
Для доповнення уроку під час вивчення рослин значне місце посідають; екскурсії, кількість яких і тематика також визначені програмою з шкільного курсу біології. Ботанічні екскурсії мають свої характерні ознаки. Вони проводяться в різних фітоценозах, об'єктами вивчення на них є рослини. Учні мають змогу спостерігати їх у взаємозв'язку з природним середовищем, визначати їхній взаємозв'язок з іншими об'єктами живої природи, стан рослин, фази розвитку тощо.
Успіх екскурсії залежить від вибору місця її проведення і об'єктів вивчення, а також визначення навчально-пізнавальної діяльності учнів. Залежно від дидактичних цілей екскурсії можуть бути тематичними, що розкривають зміст теми, і узагальнюючими. Вони повинні мати науковий характер, для чого учні отримують проблемні та творчі завдання.
Заняття 12
Тема. Тематичний план, його значення в роботі вчителя біології.
Уміння, які треба сформувати. Розробляти план за темою, користуватися шкільною програмою під час розробки тематичного плану.
І. Коротке пояснення
Крім річних і поурочних планів, учитель біології повинен уміти складати план за темою програми (тематичний план).
Тематичний план дає змогу вчителю побачити всю тему вцілому, визначити послідовність формування понять, практичних умінь, методів і прийомів самостійної роботи учнів. Він допомагає своєчасно організувати підготовку, проведення програмних дослідів і спостережень, які мають попередній характер, а також систематично здійснювати внутрішньо предметні і Міжпредметні зв'язки в процесі оволодіння школярами біологічними знаннями.
Тематичний план можна скласти за такою схемою:
1. Назва теми і кількість годин, які даються шкільною програмою на її вивчення
2. Система понять теми.
3. Навчально-виховні завдання теми: а) освітні; б) розвиваючі; в) виховні.
4. Розподіл уроків теми за такою формою:
|
Тема уроку |
Тип уроку |
Вид уроку |
Досліди і спостереження |
Обладнання |
Самостійна робота учнів |
Питання для повторення та узагальнення |
Література |
|
||
демонстраційні |
лабораторні |
' для вчителя |
для учнів |
|
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
Під час складання тематичного плану особливу увагу потрібно звернути на визначення завдань теми. Плануючи освітні завдання, слід виділити систему понять, які треба заново сформувати, і понять, які розвиваються в поданій темі. Окремо треба відзначити розвиток загально біологічних понять, а також необхідно виділити формування або розвиток спеціальних і загальнонавчальних умінь і навичок.
Плануючи розвиваючі завдання теми, необхідно передбачити розвиток мислення, пам'яті, уваги учнів, формування мотивів і потреби в навчанні, розвиток пізнавальних інтересів і здібностей учнів під час вивчення конкретної теми.
Під час планування виховних завдань на конкретну тему треба вибирати тільки ті з них, реалізація яких можлива з урахуванням особливостей змісту теми, методів і прийомів, які використовуються.
Такий комплекс взаємопов'язаних завдань теми дозволяє здобути кращі навчально-виховні результати.
Заповнюючи форму, слід користуватись програмою з шкільного курсу біології і підручником. Графи 5 і 6 передбачають наявність демонстраційних і лабораторних дослідів і спостережень, які рекомендує зазначена програма згідно з темою уроку, що вивчається. Сюди ж можна віднести ті досліди, спостереження, проведення яких програма не вимагає, але вони сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу і в кабінеті є реальна можливість для їхнього проведення.
У графі (Услід відбити можливі види позаурочної самостійної роботи учнів у зв'язку з вивченням матеріалу уроку: роботу з підручником, визначником, з натуральними і образотворчими засобами наочності, робочим зошитом.
У графу 9 потрібно включити той конкретний матеріал програми з біології, який необхідно повторити у зв'язку з вивченням нових понять (внутрішньо предметні зв'язки), і той матеріал з інших предметів, який допоможе засвоїти ці поняття (міжпредметні зв'язки).
У графі 10 зазначається література з теми для вчителя, а в графі // — література, рекомендована учням для позаурочного та позакласного читання.
II. Завдання для самостійної роботи
1. Прочитайте короткі пояснення інструкції і підготуйте відповіді на такі запитання: Яке значення має тематичний план? Які розділи тематичного плану розробляються на основі шкільної програми і чому?
2. Складіть план на одну з тем шкільної програми розділу «Рослини...»: А. Користуючись шкільним підручником «Біологія» 6 клас, визначить систему понять теми. Виділіть у ній групи морфологічних, анатомічних і фізіологічних понять (завдання по групах).
Б. Орієнтуючись на систему понять теми, визначіть її освітні, розвиваючі та виховні завдання (завдання по групах студентів на прикладі різних тем).
В. Користуючись шкільною програмою і підручником, розподіліть матеріал теми по уроках, заповніть графи 2, З, 4.
Г. Розподіліть рекомендовані програмою досліди і спостереження відповідно до уроків теми, заповніть графи 5 і 6.
Ґ. Користуючись програмою, визначіть обладнання до уроків теми, заповніть графу 7.
Д. Орієнтуючись на програму і шкільний підручник, визначіть внутрішньопредметні і міжпредметні зв'язки теми, сформулюйте питання для узагальнення, заповніть графу 9.
III. Завдання для позааудиторної роботи
1. Розробіть завдання для самостійної роботи учнів згідно з уроками теми, заповніть графу 7 форми.
2. Підберіть літературу для вчителя і учнів до теми, заповніть графи 10 і 11.
3. Повторіть тему «Біологічні поняття, їхня класифікація».
4. Вивчіть коротке пояснення до заняття 13.
IV. Література: 3, 9, 26, 50, 53.