1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра туризму та соціальних наук

Реферат на тему: «Туристичні ресурси Київського регіону»

Виконала: студентка 1 курсу

групи ЗТР-15

Факультету «Торгівлі, готельно-ресторанного

та туристичного бізнесу»

Клімова К.В.

Перевірив: канд.географ.наук, доцент

Яковчук О.В.

Харків 2016

ЗМІСТ

Вступ

Фактори розвитку туризму

Ресурси пізнавально-екскурсійного туризму

Ресурси курортно-оздоровчого і рекреаційного туризму

Ресурси активного відпочинку і спортивного туризму

Ресурси подієвого туризму

Висновок

Джерела інформації

ВСТУП

Нині туризм визнано одним з найприбутковіших видів бізнесу. Сюди вкладають понад 10% інвестицій. Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. В умовах розбудови української держави туризм може і повинен стати дієвим засобом формування ринкового механізму господарювання, надходження значних коштів до державного бюджету, однією з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, вивчення історії рідного краю, залучення широких верств населення до пізнання тієї історико-культурної спадщини, яку залишили нам попередні покоління.

Невипадково вперше в історії України Верховною Радою проголошено туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку національної економіки та культури. Визнанням ролі та місця України у світовому туристичному співтоваристві стало її обрання до складу Виконавчої ради Всесвітньої туристичної організації – керівного органу цієї міжнародної установи, структурного підрозділу ООН. Це дозволить нашій країні активніше інтегруватися в міжнародний туристичний простір і сприятиме розвитку в Україні різноманітних видів туризму, підвищенню економічної ефективності та посилання соціального спрямування в галузі.

Одним з перспективних регіонів для розвитку туризму є Київська область і місто Київ. Проте, туристичні можливості Київщини ще не достатньо вивчені у вітчизняній науковій літературі.

Саме це і спонукало автора обрати цей регіон.

Фактори розвитку туризму в Київській області

Ки́ївська о́бласть — область на півночі України. Обласний центр — місто Київ — адміністративно до її складу не входить.

Площа області — 28 131 км², населення на 2012 рік становить 1,7 млн осіб.

Розташована в басейні середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською іПолтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю Білорусі.

Утворена 27 лютого 1932 року. В області 25 районів, 24 міст, у тому числі 12 обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1127 населених пунктів. Північну частину області площею близько 2 тис. км² займає Чорнобильська зона відчуження. Місто Славутич є ексклавом Київської області на території Чернігівської.

У складі області:

• районів — 25;

• районів у містах — 2;

• населених пунктів — 1182, в тому числі:

• міського типу — 56, в тому числі:

• міст — 26, в тому числі:

• міст обласного значення — 13;

• міст районного значення — 13;

• селищ міського типу — 30;

• сільського типу — 1126, в тому числі:

• сіл — 1121;

• селищ — 5.

У системі місцевого самоврядування:

• районних рад — 25;

• міських рад — 26;

• селищних рад — 30;

• сільських рад — 605.

Райони

№	Назва	Адм. центр	Адм. устрій	Населення (на 01.03.2015)	Площа (км²)	Густота населення (ос./км²)
1	Баришівський	смт Баришівка	Адм. устрій	36 144	957,6	37,74
2	Білоцерківський	м. Біла Церква	Адм. устрій	48 621	1276,8	38,08
3	Богуславський	м. Богуслав	Адм. устрій	35 056	772	45,41
4	Бориспільський	м. Бориспіль	Адм. устрій	53 171	1485	35,81
5	Бородянський	смт Бородянка	Адм. устрій	57 441	934	61,50
6	Броварський	м. Бровари	Адм. устрій	68 029	1198	56,79
7	Васильківський	м. Васильків	Адм. устрій	57 848	1184,4	48,84
8	Вишгородський	м. Вишгород	Адм. устрій	73 077	2031	35,98
9	Володарський	смт Володарка	Адм. устрій	17 635	649	27,17
10	Згурівський	смт Згурівка	Адм. устрій	16 881	763,08	22,12
11	Іванківський	смт Іванків	Адм. устрій	30 201	3616	8,35
12	Кагарлицький	м. Кагарлик	Адм. устрій	33 583	926	36,27
13	Києво-Святошинський	м. Київ	Адм. устрій	166 923	726	229,92
14	Макарівський	смт Макарів	Адм. устрій	37 051	1400	26,47
15	Миронівський	м. Миронівка	Адм. устрій	34 520	904	38,19
16	Обухівський	м. Обухів	Адм. устрій	35 894	773	46,43
17	Переяслав-Хмельницький	м. Переяслав-Хмельницький	Адм. устрій	28 415	956	29,72
18	Поліський	смт Красятичі	Адм. устрій	5 805	1288	4,51
19	Рокитнянський	смт Рокитне	Адм. устрій	27 669	661,51	41,83
20	Сквирський	м. Сквира	Адм. устрій	37 557	980	38,32
21	Ставищенський	смт Ставище	Адм. устрій	22 559	674	33,47
22	Таращанський	м. Тараща	Адм. устрій	28 744	758	37,92
23	Тетіївський	м. Тетіїв	Адм. устрій	31 948	756	42,26
24	Фастівський	м. Фастів	Адм. устрій	30 856	896,25	34,43
25	Яготинський	м. Яготин	Адм. устрій	33 398	793,25	42,10

Міста обласного значення

Герб	Місто	Підпорядкування	Населення (на 01.03.2015)	Площа (км²)	Густота населення (ос./км²)
	Березань	Березанська міська рада	16 587	32,92	504
	Біла Церква	Білоцерківська міська рада	210 010	33,7	6232
	Бориспіль	Бориспільська міська рада	60 861	37,01	1644
	Бровари	Броварська міська рада	99 767	34	2934
	Буча	Бучанська міська рада	31 167	26,57	1173
	Васильків	Васильківська міська рада	37 237	21,03	1771
	Ірпінь	Ірпінська міська рада	41 533	110.83	375
	Обухів	Обухівська міська рада	33 725	24,2	1394
	Переяслав-Хмельницький	Переяслав-Хмельницька міська рада	27 698	32	866
	Прип'ять	Київська обласна рада	0	8	0
	Ржищів	Ржищівська міська рада	7 511	35,6	211
	Славутич	Славутицька міська рада	25 041	20,824	1203
	Фастів	Фастівська міська рада	47 825	43	1112

Міста районного значення

Герб	Місто	Район	Населення	Площа (км²)	Густота населення (ос./км²)
	Богуслав	Богуславський	16 864	7,1	2375
	Боярка	Києво-Святошинський	35 558	13	2735
	Вишгород	Вишгородський	26 866	8,7	3088
	Вишневе	Києво-Святошинський	38 011	25,2	1508
	Кагарлик	Кагарлицький	13 700	21	652
	Миронівка	Миронівський	11 964	11,5	1040
	Сквира	Сквирський	16 800	63,28	265,5
	Тараща	Таращанський	11 529	36,96	312
	Тетіїв	Тетіївський	13 302	13,04	1020
	Узин	Білоцерківський	12 146	80	152
	Українка	Обухівський	15 458	5,91	2616
	Чорнобиль	Іванківський	500	—	—
	Яготин	Яготинський	20 501	57,5	357

Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (висота до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м.

Корисні копалини Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцові піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква).

Клімат Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198–204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500–600 мм опадів, головним чином влітку.

Ріки Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246 км), його головні притоки  Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області — Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер.

Грунти На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік — дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині на лесах — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На Лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти.

Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам'ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква).

Демографія

Чисельність населення станом на 1 січня 2013 р. - 1722,1 тис., в т.ч. 1064,8 тис. міського (61,8%) та 657,3 тис. сільського (38,2%).

Більшу частину населення області становлять українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші.

Національний склад населення Київської області станом на 2001 рік

№	Національність	Кількість осіб	Відсоток до загальної кількості
1	Українці	1 684 803	92,52 %
2	Росіяни	109 322	6,00 %
3	Білоруси	8 698	0,48 %
4	Поляки	2 846	0,16 %
5	Вірмени	2 341	0,13 %
6	Молдовани	1 515	0,08 %
7	Євреї	1 270	0,07 %
8	Азербайджанці	933	0,05 %
9	Татари	902	0,05 %
10	Цигани	833	0,05 %
11	Інші	7 598	0,42 %
	Разом	1 821 061	100 %

Найбільші населені пункти

Великі міста: Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Фастів, Як зазначено вище, м. Київ не входить до складу Київської області, тому у вищевказаних даних населення Києва не враховано.

Міські населені пункти з кількістю мешканців понад 14,0 тисяч за даними Держкомстату[3][4]

Біла Церква ▲211,2 Переяслав-Хмельницький ▼27,9 Бровари ▲98,9 Вишгород ▲26,9 Бориспіль ▲60,2 Славутич ▲25,0 Фастів ▼48,1 Яготин ▼20,3 Ірпінь ▲44,0 Богуслав ▼16,8 Вишневе ▲38,0 Сквира ▼16,6 Васильків ▲36,9 Березань ▲16,6 Боярка ▲35,6 Українка ▲15,8 Обухів ▲33,2 Коцюбинське ▲15,4 Буча ▲29,8 Гостомель ▲14,5

Народне господарство

Економіка області — складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямів.

Промисловість

Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також нові для області виробництва — мікробіологічне і картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення. В Пролісках, на східній околиці Києва, працює Бориспільський автобусний завод. Завод випускає 1.700 автобусів в рік різноманітних модифікацій. Завод активно співпрацює з науково-дослідним інститутом автомобілебудування «Еталон».

Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості — Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні заводи, м'ясо-птахокомбінати.

На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви.

На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

Сільське господарство

У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7%, 1985). В області 1771 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3 тис.га, осушених — 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька. Сільське господарство області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

У 2010 в області намолочено понад два мільйони тонн зерна. Середня урожайність склала 34 центнера з гектара.

Транспорт

Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 1100 км (2008 р.). Через територію області проходять лінії: Москва—Київ—Львів, Київ—Дніпропетровськ—Донецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ—Фастів—Козятин, Київ—Фастів—Миронівка, Київ—Тетерів, Київ—Ніжин, Київ—Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, в тому числі з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги:Санкт-Петербург—Київ—Одеса, Київ—Харків, Київ—Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. У Києві — аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Узині. Газопроводи: Уренгой—Помари—Ужгород, Шебелинка—Полтава—Київ.

Економіка

У 2007 р. ВРП склав 37 млрд. доларів 6 місце серед міст центрально – східної Європи після Москви, Праги, Варшави.

N	показник	одиниці	станом на 2006 р.
1	Експорт товарів	млн доларів США	581,5
2	Питома вага в загальноукраїнському	%	1,5
3	Імпорт товарів	млн доларів США	1950,6
4	Питома вага в загальноукраїнському	%	4,3
5	Сальдо експорт-імпорт	млн доларов США	−1369,1
6	Капітальні інвестиції	млн гривень	8038,3
7	Середня зарплата	грн (на 01.01.07)	1117
8	Середня зарплата	доларів США (на 01.01.07)	221,2

Економічний потенціал

Київської області від загальнодержавного рівня: 5,5% населення; близько 11% об’ємів виробництва споживчих товарів; понад 6%промислового виробництва.1

Важливу роль у розвитку всього економічного комплексу столиці відіграє промисловість. Київської області один з найбільших індустріальних центрів України. Майже 300 тис. працюють на виробництві: у машинобудуванні,обробці металів, харчовій промисловості та інших. Провідними галузями промисловості міста є електроенергетика, машинобудування та металообробка, промисловість будівельних матеріалів, харчова, медична і легка промисловість. Загалом у області 485 великих і понад 4,5 тис. середніх та малих промислових підприємств.2

Домінуючою тенденцією в промисловості є поліпшення показників у галузях, які випускають кінцеву продукцію, зорієнтовану на внутрішній ринок і безпосередньо на споживача: харчовій промисловості , машинобудуванні та металообробці, хіміко – фармацевтичній, електроенергетиці, промисловості будівельних матеріалів, деревообробній та паперово – целюлозній промисловості.

У Київської області зосереджено близько третини науково – технічного потенціалу України, що є одним з найважливіших конкурентних переваг міської економіки. Взаємодія науки й виробництва дозволяє області випускати конкурентоспроможну продукцію: літаки, річкові судна,екскаватори, обчислювальні машини, радіоапаратуру та ін.1

Структура наукового комплексу Київської області: галузева наука – 55%; академічна наука – 38%; вузівська наука – 5%; заводська наука – 2%1