ІІ СЕМЕСТР

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 16 Франц Кáфка (1883 - 1924). «Перевтілення»

МЕТА: повторити відомості про модернізм, ознайомити з долею Ф.Кафки; допомогти розібратися у складній  ситуації, у якій опинився Грегор Замза, побачити підсумок життя «маленької людини», удосконалювати навички складання узагальнюючих таблиць, сприяти розвитку критичного мислення, вміння обгрунтовувати свою точку зору, навичок роботи з додатковою літературою, виховувати культуру дискусії, толерантне ставлення до чужої думки.

Теорія літератури. Поняття про «магічний реалізм». Поглиблення понять про експресіонізм, гротеск.  ПЛАН

1. Кафка — австрійський німецькомовний письменник-модерніст. Концепція світу і людини в творчості митця.

2. Своєрідність світобачення і його художнього вираження в оповіданні «Перевтілення». 

3. Сюжет оповідання Кафки «Перевтілення»

4. «Перевтілення»- яскравий зразок стильової довершеності новаторської прози митця. Філософська проблема твору. Оригінальність трансформації теми “маленької людини”. 

5. Внутрішні суперечності головного героя. Людське й «тваринне» в образі Грегора Замзи. Викриття абсурдності світового буття у творі. 

6. Особливості композиції, сенс центральної метафори.  Символічність твору. Поєднання реальності і міфотворчості. Особливості художнього стилю Ф.Кафки.

7. Місце Ф.Кафки у світовій літературі.

ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ

1. Підготуватися до практичного заняття за планом.

2. Індивідуальне завдання. Підготувати реферат на тему: «Тип «маленької людини» в творах Ф. Достоєвського, А.Чехова, Ф. Кафки».

3. Написати твір- мініатюру на одну з тем: « Над чим змусив мене задуматися Франц Кафка?»

ЛІТЕРАТУРА

1. Борецький М.І. Гріх бути байдужим // ВЛ – 1997.- № 10. – С. 40-43.

2. Вовк Я. Жорстокий світ самотності. Оповідання Ф.Кафки «Перевтілення» // ЗЛ – 2002. – № 4.- С.28-30.

3. Волощук Е.В. Путь к постижению художественного мира Франца Кафки // Відродження. – 1994. - №2. – С. 14-16.

4. Волощук Е.В. Дон Кихот как фигура искушения: сервантесовские образы в художественном мире Ф.Кафки // Вікно в світ. – 1998. - № 3.

5. Давид Клод. Франц Кафка. – Харьков, Ростов-на-Дону, 1998.

6. Затонский Д. Ф.Кафка и проблемы модернизма. – М., 1972.

7. Зикіна В.І. «Смерті не знає душа…»// ЗЛ – 2003. - № 10. – С. 49 - 59.

8. Ковбасенко Л. Ф.Кафка: людина в цьому світі – самотня комаха. Конспект уроку з вивчення оповідання «Перевтілення» // ВЛ –1998. – №8. –С. 57-58.

9. Матвієнко С. Г.  Бруно Шульц та Франц Кафка на тлі настроїв «безґрунтянства» // Наукові записки. - К., 2001. - Т.19: Філологічні науки. - С.87–91.

10. Набоков В. Франц Кафка // Всесвіт. – 1993. - № 3-4. – С. 152-163.

11. Ніколенко О. Духовні перевтілення героїв Ф.Кафки і М.Хвильового // ВЛ – 2002. – №2.- С. 23-30.

12. Пекарська Н.І. До Кафки – через Гоголя. Урок типологічних сходжень // ВЛ – 2002. - № 9. – С.48-50.

13. Рыхло П.  Целан и Кафка // Слово і текст. — Чернівці, 2005. - Вип.2. - С.34–65.

14. Розман І.І. Новела Ф.Кафки «Перевтілення» крізь призму Овідієвих “Метаморфоз” (Конспект уроку-зіставлення) // ВЛ - 2001. - № 10.- С.39-40.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №17

Тóмас Манн (1875 - 1955). «Маріо і чарівник»

МЕТА: розглянути особливості історичного процесу 30-х років, що стали основою твору, за допомогою навчального діалогу удосконалювати навички аналізу художнього твору, розвивати уміння аргументовано висловлювати свою думку. Виховувати почуття особистої гідності, гуманізм, сприяти формуванню активної життєвої позиції.

Теорія літератури. Поглиблення понять про жанр новели, підтекст, твір-застереження, інтелектуальну прозу.

ПЛАН

1. Томас Манн — німецький письменник, один із засновників інтелектуальної прози ХХ ст., лауреат Нобелівської премії. Гуманізм - життєва позиція митця. Активність у антифашистському русі.  Антитоталітарний характер, реалізм та модернізм у його твор­чості. 

2. «Маріо і чарівник» як новела-застереження. Напруга передвоєнної ситуації в Європі й тривожний настрій в новелі. 

3. Алегоричність і паралелізм у творі (гіпнотична влада чарівника над натовпом і маніпуляції свiдомістю людей). 

4. Викриття антигуманної сутності влади фашизму. Віра письменника в здатність особистості до збереження свого «я». 

5. Бунт Маріо як провістя звільнення народів світу від загрози тоталітаризму. 

6. Художні особливості новели.

ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ

1. Підготуватися до практичного заняття за планом.

2. Підготувати повідомлення на тему: «Назрівання Другої Світової війни. Прихід до влади політичних діячів Гітлера і Мусоліні. Нацистський режим. Історична ситуація в Італії».

ЛІТЕРАТУРА

1. Волощук Є. В. На перетині гуманістичної та модерністської традиції: духовні джерела твор-чості Томаса Манна //ВЛ – 2002. – №12. - С.52-54.

2. Дітькова С.Ю. Томас Манн і його новела “Маріо і чарівник” // ЗЛ – 2003. - № 9. - С. 30-32.

3. Дымерская Л. Томас Манн и Николай Бердяев о духовно-исторических истоках большевизма и национал-социализма // Вопросы философии. – 2001. - № 5. – С. 62-77.

4. Затонский Д. Волшебные горы Томаса Манна. – К. – 1985.

5. Манн Т. Очерк моей жизни // Манн Т.Собр. соч. В 10 т. – Т.9. – М., 1975.

6. Мацевко Л.В. Особливості реалізму в літературі початку ХХ століття (Компаративний огляд оповідань В.Винниченка, І.Буніна, Т.Манна) // ВЛ – 1999. - № 8. – С. 40-45.

7. Мележик В. Психологія свободи. За новелою Т.Манна “Маріо і чарівник” // ЗЛ – 2005. - № 45.

8. Пюра И. Томас Манн и его “апокалипсис современной культуры” // Київське музикознавство. - К., 1998. - Вип.1. - С. 203–211.

9. Шахова К. Музична стихія в Томаса Манна // Газ.ЗЛ - 2003.- № 36. - С.17- ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №18

Життєвий і творчий шлях російського письменника Михайла Булгакова. Булгаков і Київ. Роман «Майстер і Маргарита» як вершина творчості письменника

Мета: допомогти студентам визначити основні віхи життєвого й творчого шляху письменника, джерела його творчості, витоки моральної стійкості, твердих принципів і переконань; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, допомогти учням осмислити ідейно-художні особливості твору, новаторський підхід письменника до вирішення філософсько-етичних проблем; розвивати навички аналізу художнього твору, художніх образів, усне мовлення, уміння виділяти головне й деталі, висловлювати свої враження та думки, обґрунтовувати їх; виховувати гуманістичні ідеали.

ПЛАН

1. Життєвий і творчий шлях російського письменника Михайла Булгакова.

2. Булгаков і Київ.

3. Роман «Майстер і Маргарита» – вершина творчості письменника.

4. Історія створення роману.

5. Проблематика і система образів твору.

6. Особливості сюжету та композиції.

7. Твір Михайла Булгаков «Майстер і Маргарита» — роман-міф. Трансформація міфічних мотивів; поєднання реальності та фантастики.

8. Сатиричне змалювання радянських обивателів Москви 30-х років XX століття у романі «Майстер і Маргарита».

9. Трагізм долі митця (майстра)

10. Утвердження сили творчості і кохання в долі героїв роману.

ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ

1.Підготуватися до характеристики образів Воланда, Майстра та Маргарити (цитатний матеріал; які проблеми піднято, які ідеї утверджуються).

2.Складіть опорну схему «Образна система роману» (три схеми: московське життя, «Єршалаїмська частина, фантастична тема).

3. Складіть анкети Єшуа, Майстра, Воланда.

4. Складіть кросворд за романом.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексеева Н. С.  Антиутопизм как составляющая постмодернистского комплекса в романах М. Булгакова “Мастер и Маргарита” // Наукові записки.-Х., 2008. - Вип. 1 (53), ч. 2. - С.127–134.

2. Бабинский М.Б. Изучение романа М.Булгакова “Мастер и Маргарита” в ХІ классе. – М., 1992.

3. Вулис А.З. Роман М.Булгакова “Мастер и Маргарита”. – М., 1991.

4. Живкович И.  Фантастика и комизм в романе “Мастер и Маргарита” М. Булгакова // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. - К., 2001.- Вип. 3, Ч.1. - С.9-28.

5. Іваськевич Т. М.Булгаков “Майстер і Маргарита”: Біблійні образи у творі. Майстер і Маргарита на сторінках роману // газ.ЗЛ – 2002. - №. 37. – С. 5-8.

6. Кокарева В.В., Перкова Т.П., Шундра Н.Г., Коваленко К.І., Первак О.П. Михайло Булгаков. “Майстер і Маргарита”: у пошуках методичних варіантів // ВЛ – 2001. - № 3.

7. Косогорова О. О. Метод проектів на уроках світової літератури. – К.: Ранок, 2011. – 136 с.

8. Лакшин В.Я. Булгакиада. – К., 1991.

9. Лобач С.О. Спокуса пізнання таємниці життя // ЗЛ – 2004. - № 1. – С. 2-9.

10. Михаил и Елена Булгаковы. Дневник Мастера и Маргариты. – М., 2001.

11. Резніченко Н. “Каждому воздастся по вере его” (Проблемний аналіз роману “Майстер і Маргарита” М.А.Булгакова) // Газ. ЗЛ - 2004. - № 40. - С. 5-14.

12. Палиевский П.В. Последняя книга М.Булгакова // Михаил Булгаков. Мастер и Маргарита. – М.: Высшая школа, 1989. – С. 474-483.

13. Петровский М.С. Мастер и город. Киевские контексты Михаила Булгакова. – 2001.

14. Смирнов Ю. М.  Библейские мифы в “Мастере и Маргарите” // Мова і культура. - К., 1997. - Т.3. - С.160–169.

15. Соколов Б.В. Михаил Булгаков (100 лет со дня рождения). – М.: Знание, 1991.

Словник етичних термінів

Моральне зло – це зло, яке людина обирає.

Моральний обов’язок – таке усвідомлення належного, за якого здійснення останнього постає перед людиною як її практичне завдання.

Трапляється, що між суспільними (професійними) вимогами до особистості та її власне моральним обов’язком визрівають суперечності, розв’язати які може лише сама ж дана особистість. У такому разі дотримання морального обов’язку переростає у справжній відповідальний вчинок, засвідчуючи індивідуальність і силу волі людини, її здатність ризикувати заради власних переконань.

Моральний вибір – акт моральної діяльності, який полягає в тому, що людина самовизначається стосовно системи цінностей і способів їх реалізації у своїх вчинках.

Свобода морального вибору – здатність людини вільно обирати той чи інший варіант дій в конкретній ситуації, визначаючи загальну практичну скерованість свого буття в полі протистояння добра і зла.

Волюнтаризм – течія в філософії, що розглядає волю як вищий принцип буття: людина має здійснювати моральний вибір і визначати свою поведінку незалежно від будь-яких зовнішніх регламентацій, керуючись лише рішенням власної волі.

Фаталізм – світогляд, що вбачає в кожній події й кожному вчинку прояв невідворотної долі, що виключає будь-який вільний вибір.

Моральна дія (вчинок) – дія, яка ґрунтується на виборі в полі протистояння добра і зла.

Моральна відповідальність – це здатність самостійно управляти своєю поведінкою, передбачити наслідки свого вчинку. Моральна відповідальність характеризує особистість з точки зору виконання морального обов’язку.

Категорія відповідальності тісно пов’язана з категорією свободи. І. Кант зазначав, що для людини не стільки свобода є передумовою усвідомлення обов’язку, скільки усвідомлення обов’язку є передумовою свободи, потрібної для його реалізації: відчуваючи необхідність виконати свій обов’язок, особа створює собі можливості для цього. Тобто кожна порядна людина тією чи іншою мірою здатна бути творцем власної свободи.

Совість – усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством. Совість – це не тільки «наглядач» при моральному законі, а й певне звіщення, «голос Божий», який лунає в серці людини. Її функція полягає не тільки в тому, щоб «мучити» людину, яка переступила моральний закон, а й у тому, щоб допомогти людині оцінити реальні умови виконання вимог обов’язку, загальних вимог моралі в конкретній ситуації.

Розкаяння – зумовлене роботою совісті виправлення духовної похибки, глибокий перегляд особистістю засад власної поведінки і свідомості на основі духовної переорієнтації, істотної для подальшого життя людини.

Покута – визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття.

Спокута – відбування покарання за вчинення злочину, провини; каяття.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №19

Від утопії до антиутопії. Сатирична повість – притча Джорджа Орвелла (1903-1950) «Скотоферма» як алегорія революції 1917 року та наступних подій в Росії

МЕТА: огляд сценаріїв майбутнього, запропонованого письменниками-фантастами; знайомство з творчістю Оруелла, з оригінальністю його розуму, моральною безкомпромісністю, даром передбачення; створення умов для формування умінь і навичок аналітичного характеру, вміння висловлювати свою точку зору, вирішувати проблемну ситуацію; вироблення власного ставлення до передбачуваних шляхах розвитку суспільства і людства, виховання почуття особистої та соціальної відповідальності за свою долю, свою справу, свою країну.

Теорія літератури. Поглиблення понять про антиутопію і сатиру, афористичність мови.

 ПЛАН

1. Еволюція фантастики у світовій літературі.

2. Біографічні відомості про Джорджа Орвелла (Еріка Блера).

3. «Скотоферма» Д. Орвелла (1945) – сатирична повість-притча. Сюжетні особливості твору.

4. Викриття радянської сталінської тиранії в алегоричній казці «Скотоферма» (в оригіналі: «Animal Farm: A Fairy Story»).

5. Характерні ознаки антиутопії в казці Дж.Орвелла: жорстоке гноблення людей авторитарною владою; принципова невідповідність красивих і правильних гасел та їх реального втілення у життя тощо.

6. Художня своєрідність твору-казки. Авторська іронія і її символіко-алегоричний сенс; афористичність мови.

ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ