- •53 Об‘єктивне юридичне право
- •54.Осн. Юр. Джер. Форм. Права
- •55.Основні теорії одо походження об’єкт. Права
- •56.Співвіднош. Об’єкт. Права з економ.
- •57.Сутність.Функції.Соццінночті права
- •58Принципи права
- •59.Конкретно-істор. Принцип права в суч. У
- •60.Типологія права.
- •61. Поняття,ознаки,види соц. Норм.
- •62.Заг характ. Мононорм,норм- звич.
- •63. Ознаки,що відрізняють юр. Норми від норм первісн. Сусп..
- •64.Спеціалізовані норми права
- •65.Структура норми права і норми- розпорядження
- •66.Юридична норма: поняття та ознаки.
- •67.Структура юридичної норми
- •68. Класиф структурних елементів норми права за ступенем визн та складом
- •69.Способи(форми) викладу юр. Норм у статтях нормативно-правових актів
- •70.Правотворчість: понятт, види. І законотворчість
- •71.Принципи і функції правотворчості
- •72.Стадії правотворчого процесу
- •73.Поняття правотворчої техніки її склад.Юридична стилістика
- •74.Види і форми правотворчої держави
- •75. Види і форми правотворчості громадянського суспільства
- •76.Особливості правотворчої діяльності України
55.Основні теорії одо походження об’єкт. Права
За теологічною теорією (Ф. Аквінський, Ж. Марітен, XII ст.) право було створено Богом і дароване людині через пророка чи правителя. Воно виражає волю Бога, вищий розум, добро і справедливість. Фома Аквінський підкреслював, що світ заснований на ієрархії форм (божественної, духовної, матеріальної), на чолі якої стоїть Бог. Підпорядкування існує і в системі законів — вічних, природних, людських, божественних. Теологічна теорія
відповідала релігійній ідеології, яка панувала в епоху середньовіччя, виправдовувала дії правителів, оскільки право є божественним за природою і не може бути результатом волі і бажань людей. Раціональні дослідження питань про походження права обмежувались рамками віри.
Психологічна теорія (Л. Петражицький, Т. Тард, XIX ст.) пов'язувала витоки права з різними проявами людської психіки (індивідуальної або колективної). Серед них — потреба у впокоренні, почуття наслідування, бажання і вірування, вольові імпульси, пристосування як спосіб вирішення соціальних суперечностей і т. ін.
Л. Петражицький, зокрема, зводив право до правових емоцій імперативно - атрибутивного характеру. Правові переживання він поділяв на два види: переживання позитивного пр ава '(уявлення про те, що норма — результат зовнішнього рішення) і переживання інтуїтивного, автономного права, не пов'язаного з позитивним. Інтуїтивне право — абсолютне, а позитивне — відносне. Законодавство є тільки ―проекцією‖ правових переживань, ―фантазмом‖ психіки. Віддаючи перевагу в процесі виникнення права психологічним чинникам, ця теорія не враховувала впливу на нього інших об'єктивних факторів. Проте слід визнати позитивний внесок психологічної теорії у вчення про формування правосвідомості.
Нормативістська теорія походження права акцентує увагу на виникненні права як системи правових норм, що утворюються і захищаються державою і тому здебільшого залежать, від останньої.
Договірна (природно-правова) теорія (Г.Гроций, Б.Спиноза, Т.Гоббс, Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Я. Козельский, М.Радищев, І.Кант). Дана теорія ґрунтується на ідеї походження держави в результаті угоди (договору) як акта розумної волі людей. Об’єднання людей у єдиний державний союз розглядається як природна вимога збереження людського роду і забезпечення справедливості, волі і порядку.
В основу теорії природного права покладена теза про те, що державі передувало природний стан людей. Воно представлялося авторам теорії неоднозначно. Гоббс вважав, що в природному стані відбувається ”війна всіх проти всіх”i.
Матеріалістична (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В.І. Ленін) базується на тезі про економічні причини (наявність приватної власності) виникнення держави, які породили розкол суспільства на класи з протилежними інтересами. К. Маркс писав, що держава є ”орган панування, орган гноблення одного класу іншим”.
Надмірний акцент на ролі класів і класовій боротьбі у виникненні держави привів прихильників цієї теорії до ряду міфологічних висновків. Держава з’являлася тимчасовим явищем, що виникло разом з виникненням класів. Вважалося, що держава відімре разом з відмиранням класів і установиться суспільство комуністичного самоврядування. Недооцінювався ідеологічний фактор (свідомість), що, поряд з матеріалістичним (буття), відіграє істотну роль.
